Записки НЕнормального філософа. Початок. ;)

Світ. Чи може хтось сказати що пізнав його... А якщо ні, то яке право має давати поради як жити і які рішення схвалювати. Виходить дослухатись до думки інших не варто? Мабуть не так... Світ - він як слон з відомої притчі про сліпих монахів..., багатогранний. І пізнавати його можна не лише з власного досвіду, але й орієнтуючись на враження інших людей. Тільки з поправкою на їх субєктивність. На те, що світ змінюється (особливо, останнім часом - дуже швидко). Те що було вчорашньою істиною - сьогодні не може претендувати на таке звання. Тим важливіше БУТИ людиною, яка може розрізняти чорне з білим, правду з брехнею... А це зараз, при значному розвитку інформаційних засобів впливу (за останні півстоліття), вже стає такою ж насущною потребою, як безпечна печера у первісному суспільстві (якщо таке існувало.... але це тема іншої розмови). Хіба є різниця між примусом людини діяти собі ж на шкоду під примусом і "запудрюванням" мізків - результат-то одинаковий. Коротше. Дослухатись до думок, які висловлюють оточуючі - варто, але варто також піддавати їх сумніву, аналізувати, до чого ці думки можуть призвести - щоб вистелена "благими намірами" (і злочинними діями) дорога не привела у пекло.
P.S. Перша замітка - українською, наступні будуть російською. Сподіваюсь на розуміння усіми зацікавленими :)