Кремль - ставка Хана.

Вивчаючи діяльність митрополита Алексія, серед маси хвалебних словес зверніть увагу на такий факт.

Послухайте:

"Чудов чоловіч(ий) (монастир)... у Кремлі... Заснований у 1365 році св. Алексієм Митрополитом... Колись на цьому місці був Ханський хлів. Святитель Алексій, запрошений Ханом Джанібеком для лікування від очної хвороби Ханші Тайдули, їздив в Орду і, зціливши стражденну.., одержав під неї в подарунок кремлівський хлів: а від Хана, крім коштовних дарів, пільгову грамоту на користь Російської (як їм хочеться вже з тих далеких часів бути російською. — В. Б.) церкви. Після повернення до Москви св. Алексій на місці Ханського хліва побудував... гуртожитську обитель із дерев’яною церквою, в ім’я чуда Архістратига Михаїла, з боковим вівтарем Благовіщення Богородиці" [51, с. 192].

Вкотре викрита російська брехня про нібито повну належність московському князеві Кремля від дня його заснування. Як бачимо, це лише чергова "качка" катерининських істориків, їхня велика вигадка та неймовірне бажання.

Всі будови на території Кремля (навіть конюшня) разом із землею належали ханові Золотої Орди і його сімейству. Так було не лише на території московського Кремля, а й по всій ростовсько-суздальській землі. Зверніть увагу: мова йде про 1365 рік! До речі, митрополит Алексій не руйнував ханських стаєнь на території Кремля. Він на те не мав права. Він лише пристосував татарську конюшню під гуртожиток ченців. Правда, як блискучий діамант, "вистромила носа" з московської історії.

Пробачимо російським історикам і церковним діячам плутанину вроках. Це їхня давня "хвороба".

Аби читачі не думали, що це виняток із правил, нагадаю: влада в Московському улусі, як і власність, включаючи землю, за всіх часів входження Московії до складу Золотої Орди належала особисто ханам і на місцях управлялася їхніми представниками — баскаками. Московські князі (як інші) були ханськими васалами під керуванням і наглядом баскаків. Тому й ханські палаци, і ханські стайні, і палаци баскаків завжди розташовувалися на території московського Кремля. За всіх часів! Навіть у 1477 році справжнім власником його був не хто інший, як хан великої Орди! А на місці, в Кремлі, сидів його Великий Баскак.

Неймовірно! Однак— це правда історії.

Послухайте московського історика XIX століття: "Храм Миколи Чудотворця, Гастунського, колишній собор, у Москві, у Кремлі між Іваном Великим і Спаськими воротами, проти Миколаївського палацу, де нині плац-палац. На цьому місці було в давнину подвір’я Ханських Баскаків, або збирачів податей, котрі водночас і наглядали за Великими князями. Дружина В. К. Іоанна III, Грецька Царівна Софія, не хотіла терпіти цих небезпечних вивідачів поблизу свого Палацу й близько 1477 (року) переконала дружину Ханську, за допомогою дарунків і одкровення в сонному баченні, віддати це подвір’я їй; на що Ханша погодилася... Тут побудували "обиднем" (за один день) дерев’яну обітну церкву Миколи Линялого, а по інших звістках Єльняного" [51, с. 331).

Чудове свідчення! Навіть у 1477 році в московському Кремлі сидів ханський баскак, "наглядаючи" за московським князем.

А ось дослідження А.М.Тюрина:
В арабском языке КАRА - копать, в том числе и руду. [http://etymological.freeweb.hu/AEDweb.htm]. В публикации [Тюрин, 2007, Лингвистика, Скифы] обозначена этимология слова ХАН/КАН. Это и верховный правитель, и главный "копатель руды", что имело, скорее всего, и эзотерический смысл, и кровь, и Солнце. Тогда, арабское слово КАРА идентично слову ХАН, в части "духовный правитель – главный "копатель"". Исходя из этого, КАРАКОРУМ – это ханский КРЕМЛЬ или ставка хана, что соответствует нашей версии его этимологии. В арабском языке имеется еще одно слово, имеющее отношения к рассматриваемому вопросу, – KARAM. Переводится оно, как знать (nobility). KARAM – это арабская транскрипция слова КРЕМЛЬ.