Журавлі

Голоси, як звуки велетенської валторни

   У народі кажуть, що журавлі вилітають з вирію на дванадцятій неділі після Різдва Христового. Голос журавлів - гучний, пронизливий, і чути його далеко, а особливо навесні, в тиху, безвітряну погоду. Іноді самих журавлів і не видно, бо летять вони дуже високо, але їхні голоси, як звуки велетенської валтори, чути цілком виразно...
   
        Розумні і відважні

   Журавлі - розуміні і відважні птахи. Вони дяльні з самого ранку і до пізнього вечора. Кілька ранішніх годин журавлі здобувають поживу - комах, дрібну рибу, атакож бруньки дерев, насіння бур"янів, ягоди і навіть коріння.
   Після поживи розважають. Журавлі цілком свідомо організовують свої власні розваги. У веселому настрої журавель танцює; він весело пістрибує, робить жартівливі рухи, приймає комічні пози. Збирає тріски або камінці з землі, підкидає їх, на лету ловить і знову кидає - як це звичайно роблять діти з м"ячем.
   Ця особливість журавля відбилася в українському фольклорі, а особливо в жартівливих піснях і танцях.

У веселому настрої журавель танцює

   Навесні, коли болота покриваються зеленню, а на кущах і деревинах з"являється
листя, журавлі починають вити гнізда. Десь на острівці серед озера, на підвищенні 
серед  болота або чагарника серед полів (завжди на сухому місці) журавель з 
журавкою в"ють гніздо з сухої трави, очерету або дрібного гілля. Журавка кладе 
два яйця і починає їх насиджувати.
   Самка не завжди насиджує яйця сама; частіше буває так, що журавель з журавкою сидять по черзі. Вільний від насиджування птах ходить навколо гнізда, збирає поживу і вартує; в разі небезпеки голосом попереджає другого.
   Журавлі вміють дуже добре ховати від сторонньог ока місце свого гнізда. Щоб
не виявити своєї присутності, самка вимащує своє попелясте пір"я болотом, і тоді її тяжко помітити, а особливо здаля.

Небесна птиця

   Журавлі належать до тих птахів, що їх гнізда, за народним віруванням, руйнувати гріх. У нас говорили, що журавель - небесна птиця, і хто зруйнує його гніздо, того Бог покарає.

***

Я вранці голос горлиці люблю.
Скрипучі гальма першого трамваю
я забуваю, зовсім забуваю.

Я вранці голос горлиці люблю.

Чи, може, це ввижається мені
той несказанний камертон природи,
де зорі ясні і де тихі води?-

Я вранці голос горлиці люблю!

Я скучила за дивним зойком слова.
Мого народу гілочка тернова.
Гарячий лоб до шибки притулю.

Я вранці голос горлиці люблю...

                                                 Ліна Костенко.

Найбільший за обсягом словник - у німців

  • 05.02.08, 19:02
Deutsches Worterbuch складається з 33 томів і містить 34 519 сторінок. Цей словник німецької мови почали укладати німецькі філологи брати Якоб і Вільгельм Грімм, відомі своїми зібраннями дитячих і родинних казок та німецьких легенд, які перекладено багатьма мовами.
Роботу було розпочато у 1854 році і завершено у 1975-му.

Хвороби, яких насправді немає!

  • 05.02.08, 18:52
   Британські експерти назвали 174 надумані хвороби. Серед них - проблеми літнього віку, целюліт, облисіння, недуги пов"язані зі зміною годинного поясу, веснянки, сивина, похмілля.
   Фармацевтична індустрія - один із найуспішніших і найприбутковіших видів діяльності. Вона активно розвиваться і намагається допомогти не тільки хворим, але й здоровим людям.  
Абсолютно резонно пропагандуючи необхідність профілактики хвороб, фармацевти все ж іноді
перегинають палицю і говорять про такі речі, які, можливо, і є проблемами, але не є хворобами.
Дійшло до того, що на ринок лікарських засобів випущено препарат для сором"язливих людей.
    Під необхідність застосування подібних засобів підводиться і наукова база. Так, відома фармацевтична фірма провела дослідження, які виявили у 45% жінок у віці від 18 до 55 років сексуальну дисфункцію. Здавалося би, цифра повинна змусити замислитися кожну другу жінку. Однак, щоб потрапити до цієї категорії, респондентці досить було дати позитивну відповідь на одне із семи питань стосовно таких проблем, як відсутність бажання, страх перед статевим актом, відсутність оргазму і т. ін. Невже їм усім необхідне фармакологічне лікування?

15%, 2 голоси

85%, 11 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Товариство

Звертання – граматично незалежний та інтонаційний відокремлений компонент речення чи більш складного синтаксичного цілого, що позначає особу або предмет, до якого безпосередньо звернена мова того, хто говорить або пише. Як правило, категоріальним засобом вираження звертання в українській мові є кличний відмінок (вокатив) іменника або будь-яка рівнозначна йому словоформа у поєднанні з особливою кличною інтонацією. Звертання буває поширене і непоширене, до його складу може входити прикладка або ціле підрядне речення, що підпорядковується основному компоненту звертання. Як граматично незалежний компонент речення звертання має вільну позицію у ньому, може стояти на початку , всередині і в кінці речення. Якщо звертання вживається як окреме висловлювання, що виражає емоційно забарвлені спонукання до якоїсь дії або почуття радості, докору, осуду тощо, то воно становить еквівалент речення або особливий тип речення – вокативне. Звернення належить до найдавніших риторичних фігур.

Українська літературна мова, а саме офіційно – ділова сфера, має власну історію цього питання.

У часи Київської Русі поширеними були звертання княже, князю, дружино, людіє. Наприклад: В літо 986. Прийшли з Волги болгари магометанської віри, кажучи: Ти, князю, мудрий і розумом тямущий, а закону не знаєш…; Братіє і дружино!

За часів Запорозької Січі побутували звертання, подібні до звертань у родині: батьку (гетьмане, отамане), діти мої, братове, браття, братці, братія, братики, що зумовлено «гуртовими порядками», які передбачали рівність усіх козаків між собою, а взаємини молодих і старших мали родинний характер. Наприклад: Здоров будь, батьку отамане, здорові братики!; Не сумуйте, братці, і не шкодуйте пороху! Козаки самі себе звали товаришами, а Запорізьке вісько – товариством. Наприклад: І вийшов перед Хмельницького славний лицар Морозенко. Поклонився шановному товариству і промовив: - Пошліте мене, батьку Хмелю, і ви, чесне товариство, до пана Вишневецького; Кошовий зняв шапку, поклонився на всі сторони і промовив так: - Славне січове товариство, панове отамання і всі козаки – товариші. Ми вволили вашу волю, бо таке наше право, і на бажання товариства скликали велику козацьку раду (А. Чайковський).

У часи УНР в офіційному вжитку переважали звертання пане, пані, панове, рідше – добродію, добродії (із прикметниковими означеннями – високодостойний, високоповажний, вельмишановний). Наприклад: Вельмишановний пане посол! Міністерство має за честь звернути рівночасно Вашу, вельмишановний пане посол, увагу про недопустимість повідомлення про такі справи телеграфом; Високоповажний пане міністре! Доводжу до Вашого ласкавого відома…; До вас звертаюся, добродію. Слово товариш уживалося у значенні «заступник», як-от: Призначити товаришом Міністра закордонних справ П. Темницького.

Давнє українське звертання товаришу, шановане у Запорізькій Січі і відновлене у ХІХ ст. як форма звертання у робітничому середовищі, зберегло і своє первинне значення: «товариш» - 1) людина, яка спільно з ким-небудь виконує якусь справу (від слова «товар»), бере участь у якихось діях, співучасник чого – небудь; компаньйон, спільник; 2)людина, пов’язана з кимось – небудь дружбою, щирий друг, приятель.



               

Звертання громадянин є суто офіційним, а в однині та в поєднанні з прізвищем, професією або званням використовується тільки у сфері «людина - закон». Наприклад: Громадянин Петренко, чи визнаєте себе винним?; громадянин слідчий, але ніколи громадянин міністр.

Сьогодні в українську ділову мову як офіційне повернено звертання пан/пані, яке найчастіше вживається разом з прізвищем, професією або посадою у кличному відмінку (пане Дмитренку; пане вчителю, пане директоре).

Бор

Один американський учений у Копенгагені зайшов у лабораторію Нільса Бора і з подивом помітив над його столом підкову, міцно прибиту до стінки.
-Невже ви вірите, що підкова приносить удачу, професоре? - запитав американець. - Як учений, Ви...
-Що Ви, друже! - посміхаючись, відповів Бор. - Як можна вірити в таку нісенітницю? Але мені казали, що підкова приносить удачу, незалежно від того, чи вірите ви в це, чи ні...

Жінки сміються - не ображаються!

Онук Томаса Едісона (1847-1931) запитав дідуся:
-Чи правда, що ти вийнайшов першу машину, що говорить?
-Ні, мій хлопчику, першу з усіх машину, що говорить, створив Господь Бог з ребра Адама й назвав її "жінка".
-Але яка з цих машин все ж краща: та, що створив ти, чи Гогсподь Бог? - прискіпувався онук!!!
На це Едісон відповів:
-Машина Господа Бога, певна річ, незрівнянно красивіша й різноманітніша. Але в моїй є одна безумовна перевага: її можна в будь-який момент вимкнути.

22 січня

Дорогі друзі, сьогодні День соборності України!

На моє глибоке переконання, ці славні сторінки вітчизняної історії, що є в першооснові цього свята, ще чекають належної оцінки та осмислення, як громадськістю, так і державними інституціями. І не завжди треба чекати високих постанов чи указів. Саме громадський рух, що завжди відзначався високою свідомістю і палким вболіванням за спільну справу, має ініціювати їх відзначення, долучаючи до пізнання славного минулого якнайширше коло співвітчизників.

Бажаю усім Вам міцного здоров’я, щастя, миру і плідної співпраці. Нехай все задумане на користь і благо нашої країни та її люду буде успішно реалізоване.

Зі святом вас, шановні!

Professor Tomson

Фізик Джозеф Джон Томсон (1856-1940) вимушений був відмінити лекцію й написати на дошці:
"Professor Tomson will not meet his classes today".
("Професор Томсон не може зустрітися сьогодні зі своїми учнями")
Студенти вирішили пожартувати над професором і стерли літеру "с" у слові classes
(lasses-коханки).
Наступного дня, побачивши напис, Томсон не розгубився і стер літеру "І" у цьому ж слові,
після чого мовчки пішов з аудиторії (asses-віслюки).

Рак

Комісія Французької академії наук працювала над складанням енциклопедичного словника. У залу, де відбувалося засідання, зайшов відомий натураліст Жорж Кювьє (1769-1832)
-Раді вас бачити, пане Кювьє, - сказав один із сорока членів комісії.
-Нам щойно вдалося популярно пояснити дуже важке слово. Це визначення стисле й точне, ось воно: " Рак - це невелика червона риба, що ходить задом наперед".
-Чудово, панове, - сказав Кювьє. - Проте дозвольте зауважити. Річ у тім, що рак не риба, він не червоний, і не ходить задом наперед. За винятком усього цього ваше визначення чудове.