Ото почнеться заварушка...
видно Киреєв і Фролова на зарплаті в Тимошенко, раз такий піар їй створюють

Давно то було... Я їхала на побачення. Була зима. Того вечора падав лапатий сніг. Розфарбований гірляндами в різні кольори, він був схожий на конфетті.
На вулицях міста, кутаючись у кожухи і хустки, шустрі бабуськи продавали підсніжники. Кілька тижнів перед тим було потепління і квіточки потяглись до сонця. Букетики, акуратно складені в кошички і притрушені снігом, дуже нагадували ілюстрацію до казки "12 місяців".
Дорогою зустріла приятеля, любителя розіграшв і всіляких жартів. Дізнавшийсь, що їду на побачення, він вийшов з маршрутки разом зі мною, купив мені букетик підсніжників.На моє мовчазне питання відповів, що хоче побачити як я прийду на побачення з квітами і як я поясню їх появу.
Я пішла вперед, а Сашка назирці за мною....
Кавалєр мій теж прийшов з підсніжниками і був вкрай обурений ще одним букетом у моїх руках. І роздратований відмовою пояснити докладніше, ніж просто "квіти подаровані". Сашка за кілька метрів від нас ледь стримував сміх.
Кавалєр запропонував вибрати і викинути один букет, бо парну кількість носити не можна. Я відмовилася і сказала, що два -- то пара...
За кілька місяців погодилася вийти за нього заміж...

Повернулася з відпустки. Сумно... Страшенно не хотілося їхати зі Львова, і мене не хотіли відпускати. Сльози, які готові були пролитися з очей, пролилися з неба. Як тільки сіла в таксі, почалася злива. Таке враження, що Львів теж не хотів, щоб я їхала геть...

Люблю Львів за його погоду. Тут рідко буває тижнями спека, яка не дає дихати як в Києві. Кілька днів і дощик з прохолодою.
Вчора за 150 метрів від дому потрапила в зливу стіною, вимокла до нитки, зняла сандалі, побрела босоніж в потоки води. Цього літа мені таке ще не вдавалося, та ще й з таким комфортом )) А вдома зварила велике горнятко кави з ромом і закусила її цукерками з сезамом  



Дні якісь дивно спокійні, але дуже насичені подіями, діями, за 10 днів я встигла стільки всього різного зробити, чого в Києві не встигаю за місяць.

ніщо так не освіжає голову і не прочищає мозок, як 20 соток городу )))))))

правду кажуть, що найкращий відпочинок -- зміна діяльності

день ґазди на роботі затягнувся...
маразм стає схожий на густий туман, який можна ножем краяти...
нічого не розуміємо...
п"ємо каву...
нервово куримо...
чухаємо потилицю...
треба послати гінця за валер"янкою... 

важко переживаю переноси робочих днів на суботи... з одного боку розумію, що три поспіль вихідні це класно, бо є час відпочити, поїхати кудись, а з іншого - мій організм категорично протестує проти дзвінка будильника в суботу рано...
Єдине, що тішить -- прохолодна погода і нова парасолька взамін тої, що я "пролюбила" в маршрутці

Шкода, що через температуру не вдасться побродити під дощем, вимокнути до нитки, босоніж походити по калюжах,але на вечір я пообіцяла Драконові дооовгу прогулянку, піти спостерігати як волога клубиться довкола ліхтарів... от би ще туману на вечір, тоді б ліхтарі були подібні на кульбабки, які зависли у повітрі...

наймягшою частиною відчувала, що спека мене доконає...

пропав голос, зато з"явилися кашель і температура

Дзвоню сьогодні по інтерв’ю одному політику, якому закидають нецільове використання немаленької суми. Питання-відповідь, питання-відповідь, жарти, компліменти… Наостанок прошу прокоментувати інформацію, що гроші пішли не за призначенням. У питанні я не згадувала, куди, згідно з інформацією пішли кошти… У відповідь почула: «Ні, кошти не були потрачені на передвиборчу кампанію» Моя інформація стосувалася зовсім іншого: і часу, і місця, де грошики потратили … Завіса.

Пізній вечір бродить вулицями. Ворушить листя бузку і жасмину. Шепоче щось сонним китицям лип. Пересипає зорі у долонях. Солодко-жіночий запах лип. Терпкувато-чоловічий аромат тополь. Нотка хвої. Спів цикад. І ми. Рука в руці. І очі в очі. І вітер шепотить: До ранку ще у вас півночі.