Скільки коштує депутат українському народу.

Щонайменше 700 тисяч гривень - таку суму грошей українські платники податків щороку виділяють на одного з 450 депутатів.

 Кошторис парламенту з докладним розподілом того, куди ідуть кошти бюджету, є ледь не секретним документом. Минулого року, коли ухвалювали цей фінансовий розпис, його навіть не роздавали на руки народним депутатам.
Спікер Литвин таку втаємниченість пояснював оригінально: “Якщо ви хочете на всю країну полоскати цю білизну, то це означає, що у деяких людей абсолютно немає совісті...”.
Так само таємничо планували ухвалити і кошторис Верховної Ради на 2011 рік. Він уже затверджений регламентним комітетом та має бути проголосований найближчим часом у сесійній залі, про що більшість депутатів навіть не здогадується. Однак ще до ухвалення “Українська правда” отримала в своє розпорядження проект документа.
Згідно з проектом, у цьому році загальний фонд бюджету Верховної Ради складе 850 мільйонів гривень, що на 40 мільйонів більше, ніж попереднього року, і на 150 мільйонів більше, ніж позаминулого.
Окрім самого кошторису, депутати голосують також за додаток до нього, про який взагалі мало хто знає. Він називається “Норми витрат на одного депутата на 2011 рік”.
Тут детально розписано, що саме належиться кожному народному обранцю за гроші платників податків.
Відкриттям “Української правди” стало те, що депутат фактично отримує дві зарплати - власне саме заробітну плату, плюс таку саме суму грошей на виконання своїх повноважень. Однак, як він витрачає ці гроші, ніким не контролюється - за них депутат може купити собі нову машину, а може допомагати виборцям. 
Пункт 1. Зарплата депутата вираховується з посадового окладу 6 тисяч 109 гривень за спецформулою.
Так, до окладу додаються доплата за перший ранг держслужби в розмірі 160%, надбавка за “особливий характер роботи та інтенсивність праці” 100%, та премія, яка коливається від 80% у простого депутата до 95% у першого віце-спікера.
У підсумку мінімальна зарплата для пересічного депутата становить 17 425 гривень. Таких депутатів у парламенті 191 особа.
Якщо депутат - голова комітету або керівник фракції, то його зарплата становить 17 тисяч 914 гривень. Таких депутатів у парламенті близько 30 осіб. Після відрахування податків на руки він отримує близько 14 тисяч.
Окрім того, на оздоровлення влітку депутату належить дві місячних зарплати без податків. Оскільки жодної роботи під час відпустки депутати не роблять, то гроші за цей час ідуть їм не як зарплата, а як так звана “матеріальна допомога”, яка зазвичай становить близько 35 тисяч.
Пункт 2. Окрім зарплати, депутат має 216 тисяч на рік на утримання штату своїх помічників.
Пункт 3. Найцікавіше - депутату також належить так зване “відшкодування витрат, пов’язаних з виконанням депутатських повноважень”. Ця сума становить 209 тисяч 100 гривень на рік, або 17 425 - на місяць. Це - еквівалент мінімальної зарплати депутата (без податків).
Про цю особливість депутати не поширюються вголос, але “Українській правді” випадково вдалося довідатися від одного з нардепів, що “відшкодування витрат” нардеп отримує кешем та не несе за них жодного звіту.
Тобто фактично це - друга зарплата депутата, яку він може використовувати як заманеться, оскільки контролю над цими грошима немає.
Пункт 4. Окрім того, депутату гарантують безкоштовний проїзд по території України на суму 26 тисяч 800 гривень на рік. Щоб скористатися цією пільгою, депутат просто приходить до авіа- або залізничної каси та за своїм посвідченням отримує квиток. Пізніше Верховна Рада з бюджетних коштів перераховує відповідну суму структурі, що виписала квиток народному обранцю.
Пункт 5. Окрім того, депутат може замовити собі автомобіль для обслуговування в межах Києва на певну кількість годин на місяць.
Пункт 6. На міжміські розмови по стаціонарному телефону депутат має 4 890 гривень на рік.
Пункт 7. На ручки, олівці та папір депутату бюджет окремо передбачає 708 гривень на рік.
Пункт 8. Існує ще така стаття як відшкодування коштів періодичним виданням за публікацію авторських матеріалів депутатів. На це передбачено 500 гривень на рік. Тобто депутат має право на узаконену “джинсу” - щоправда, в межах смішного бюджету.
Пункт 9. Для оплати виступів на радіо, телебаченні і в пресі депутату також винні з бюджету 5 тисяч гривень на рік.
Пункт 10. На відрядження своїх помічників у округи депутат має 3 600 гривень на рік. Однак, оскільки даний парламент не обирався за мажоритарними виборчими округами, то відряджати помічників також немає куди.
Пункт 11. Окрім того, ще в депутата є 2 тисячі гривень на рік на утримання приміщень для прийому громадян у округах. Але, знову ж таки, ці депутати не обиралися за округами і частина з них ніколи не залишає межі Києва. А, по-друге, запланована сума є смішною за цінами великого міста - таким коштом депутат може орендувати хіба що стілець на вокзалі.
Пункт 12. Депутат має навіть 670 гривень на рік для оренди приміщення для зборів виборців. Також велика загадка, що саме нардеп зможе орендувати за ці гроші.
Пункт 13. Також за депутатом зарезервовано 1 700 гривень на рік для оплати його проходжень залом офіційних делегацій. Тобто, коли депутат вилітає з Борисполя, щоб не стикатися очі в очі зі своїм роботодавцем-народом, він може піти через окремий вхід, де його ніхто не турбуватиме, напоять кавою, а потім ще доставлять прямо до трапу - чи зустрінуть на мікроавтобусі прямо після приземлення літака у Києві.
Пункт 14. Ну і, звісно, щоб енергійно тиснути на кнопки за командою Михайла Чечетова чи Андрія Кожемякіна, депутат має добре відпочити влітку. Платники податків і тут мають підтримати депутата. За путівку до санаторію, що підвідомчий Верховній Раді, депутату компенсують 5 тисяч гривень, тобто майже всю її вартість.
Тепер просумуємо наведені цифри. З урахуванням усіх пільг, мінімальної зарплати в розмірі 17 тисяч 425 гривень та матеріальної допомоги, утримання одного депутата з усіма його супутніми видатками обходиться бюджету в 700 тисяч гривень на рік. Це - без витрат у разі, якщо депутат також замовлятиме автомобіль з гаражу Верховної Ради.
Утримувати такий колектив і є ціною, яку платить український народ за ілюзію демократії.

 Сергій Лещенко, УП

Скільки коштує депутат українському народу.

  • 18.05.13, 20:06
Щонайменше 700 тисяч гривень - таку суму грошей українські платники податків щороку виділяють на одного з 450 депутатів.

 Кошторис парламенту з докладним розподілом того, куди ідуть кошти бюджету, є ледь не секретним документом. Минулого року, коли ухвалювали цей фінансовий розпис, його навіть не роздавали на руки народним депутатам.
Спікер Литвин таку втаємниченість пояснював оригінально: “Якщо ви хочете на всю країну полоскати цю білизну, то це означає, що у деяких людей абсолютно немає совісті...”.
Так само таємничо планували ухвалити і кошторис Верховної Ради на 2011 рік. Він уже затверджений регламентним комітетом та має бути проголосований найближчим часом у сесійній залі, про що більшість депутатів навіть не здогадується. Однак ще до ухвалення “Українська правда” отримала в своє розпорядження проект документа.
Згідно з проектом, у цьому році загальний фонд бюджету Верховної Ради складе 850 мільйонів гривень, що на 40 мільйонів більше, ніж попереднього року, і на 150 мільйонів більше, ніж позаминулого.
Окрім самого кошторису, депутати голосують також за додаток до нього, про який взагалі мало хто знає. Він називається “Норми витрат на одного депутата на 2011 рік”.
Тут детально розписано, що саме належиться кожному народному обранцю за гроші платників податків.
Відкриттям “Української правди” стало те, що депутат фактично отримує дві зарплати - власне саме заробітну плату, плюс таку саме суму грошей на виконання своїх повноважень. Однак, як він витрачає ці гроші, ніким не контролюється - за них депутат може купити собі нову машину, а може допомагати виборцям. 
Пункт 1. Зарплата депутата вираховується з посадового окладу 6 тисяч 109 гривень за спецформулою.
Так, до окладу додаються доплата за перший ранг держслужби в розмірі 160%, надбавка за “особливий характер роботи та інтенсивність праці” 100%, та премія, яка коливається від 80% у простого депутата до 95% у першого віце-спікера.
У підсумку мінімальна зарплата для пересічного депутата становить 17 425 гривень. Таких депутатів у парламенті 191 особа.
Якщо депутат - голова комітету або керівник фракції, то його зарплата становить 17 тисяч 914 гривень. Таких депутатів у парламенті близько 30 осіб. Після відрахування податків на руки він отримує близько 14 тисяч.
Окрім того, на оздоровлення влітку депутату належить дві місячних зарплати без податків. Оскільки жодної роботи під час відпустки депутати не роблять, то гроші за цей час ідуть їм не як зарплата, а як так звана “матеріальна допомога”, яка зазвичай становить близько 35 тисяч.
Пункт 2. Окрім зарплати, депутат має 216 тисяч на рік на утримання штату своїх помічників.
Пункт 3. Найцікавіше - депутату також належить так зване “відшкодування витрат, пов’язаних з виконанням депутатських повноважень”. Ця сума становить 209 тисяч 100 гривень на рік, або 17 425 - на місяць. Це - еквівалент мінімальної зарплати депутата (без податків).
Про цю особливість депутати не поширюються вголос, але “Українській правді” випадково вдалося довідатися від одного з нардепів, що “відшкодування витрат” нардеп отримує кешем та не несе за них жодного звіту.
Тобто фактично це - друга зарплата депутата, яку він може використовувати як заманеться, оскільки контролю над цими грошима немає.
Пункт 4. Окрім того, депутату гарантують безкоштовний проїзд по території України на суму 26 тисяч 800 гривень на рік. Щоб скористатися цією пільгою, депутат просто приходить до авіа- або залізничної каси та за своїм посвідченням отримує квиток. Пізніше Верховна Рада з бюджетних коштів перераховує відповідну суму структурі, що виписала квиток народному обранцю.
Пункт 5. Окрім того, депутат може замовити собі автомобіль для обслуговування в межах Києва на певну кількість годин на місяць.
Пункт 6. На міжміські розмови по стаціонарному телефону депутат має 4 890 гривень на рік.
Пункт 7. На ручки, олівці та папір депутату бюджет окремо передбачає 708 гривень на рік.
Пункт 8. Існує ще така стаття як відшкодування коштів періодичним виданням за публікацію авторських матеріалів депутатів. На це передбачено 500 гривень на рік. Тобто депутат має право на узаконену “джинсу” - щоправда, в межах смішного бюджету.
Пункт 9. Для оплати виступів на радіо, телебаченні і в пресі депутату також винні з бюджету 5 тисяч гривень на рік.
Пункт 10. На відрядження своїх помічників у округи депутат має 3 600 гривень на рік. Однак, оскільки даний парламент не обирався за мажоритарними виборчими округами, то відряджати помічників також немає куди.
Пункт 11. Окрім того, ще в депутата є 2 тисячі гривень на рік на утримання приміщень для прийому громадян у округах. Але, знову ж таки, ці депутати не обиралися за округами і частина з них ніколи не залишає межі Києва. А, по-друге, запланована сума є смішною за цінами великого міста - таким коштом депутат може орендувати хіба що стілець на вокзалі.
Пункт 12. Депутат має навіть 670 гривень на рік для оренди приміщення для зборів виборців. Також велика загадка, що саме нардеп зможе орендувати за ці гроші.
Пункт 13. Також за депутатом зарезервовано 1 700 гривень на рік для оплати його проходжень залом офіційних делегацій. Тобто, коли депутат вилітає з Борисполя, щоб не стикатися очі в очі зі своїм роботодавцем-народом, він може піти через окремий вхід, де його ніхто не турбуватиме, напоять кавою, а потім ще доставлять прямо до трапу - чи зустрінуть на мікроавтобусі прямо після приземлення літака у Києві.
Пункт 14. Ну і, звісно, щоб енергійно тиснути на кнопки за командою Михайла Чечетова чи Андрія Кожемякіна, депутат має добре відпочити влітку. Платники податків і тут мають підтримати депутата. За путівку до санаторію, що підвідомчий Верховній Раді, депутату компенсують 5 тисяч гривень, тобто майже всю її вартість.
Тепер просумуємо наведені цифри. З урахуванням усіх пільг, мінімальної зарплати в розмірі 17 тисяч 425 гривень та матеріальної допомоги, утримання одного депутата з усіма його супутніми видатками обходиться бюджету в 700 тисяч гривень на рік. Це - без витрат у разі, якщо депутат також замовлятиме автомобіль з гаражу Верховної Ради.
Утримувати такий колектив і є ціною, яку платить український народ за ілюзію демократії.

 Сергій Лещенко, УП

Українські курсанти не з владою а з народом.

  • 16.05.13, 22:21
Курсанти Національного Університету Оборони України відмовились брати участь у "антифашистській" акції. Це відбулося в понеділок 13 травня під час навчань у Василькові.

Про це повідомив учасник акції на своїй сторінці в соцмережі.

"Нас вишикували! Сказали, що зараз будемо підтримувати ветеранів "ВВВ"... Пройшло хвилин 30, але ветеранів і близько не було, зате зігнали (так, саме зігнали) бабусь, і цивільних студентів, як Ви наприклад! Практично не було громадян від 20 до 40 років... Можна сказати - студенти (курсанти) та пенсіонери (соціальники)" - розповів курсант

В повідомленні також йдеться про те, що курсанти почали кричати у гучномовець "Україна для всіх!", "Україна не проститутка, щоб для всіх!". На що командир взводу зробив курсантам зауваження.

"Наш командир зробив зауваження, я звернувся до нього, сказав, що не буду приймати участь у відверто політичній акції на підтримку чинного режиму, так як це моє Конституційне право, а ні, тоді пишіть рапорт до Трибуналу. За нами всі решта пішли. Вся рота покрокувала до корпусу" - зазначив учасник

Учасник акції також повідомив, що багато курсантів напишуть заяви на відрахування за власним бажання, якщо когось з них відрахують

"Вже вирішили, якщо когось попруть - всі пишемо заяву за власним бажанням! 200 чоловік точно не залишиться без уваги - це журналісти, газети, перевірка прокуратури та як наслідок СБУ... Так що, Вас просто та тупо залякують, їм це не вигідно!" - повідомив курсань

Совкова показуха в дії.

  • 04.05.13, 21:34
Влада Севастополя другий день поспіль дивує місцевих жителів несподіваним запалом щодо благоустрою прилеглої території до заповідника Херсонес Таврійський, куди на великоднє богослужіння у Володимирському соборі має прибути президент Віктор Янукович.
 
 
 
 <
>
Бійці МНС працювали на відповідальному завданні кілька годин

У Севастополі в заповіднику Херсонес Таврійський авральними темпами йде благоустрій території напередодні очікуваного візиту президента Віктора Януковича. Глава держави, який знаходиться в короткостроковій "робочій відпустці" в Криму  має бути присутнім на службі у Володимирському соборі.

З ранку суботи, 4 травня, севастопольці стали свідками того, як пожежні машини МНС були виведені на особливо важливе завдання - миття площі перед в'їздом в заповідник з брандспойтів. Тротуари милися з таким завзяттям, що бійцям МНС довелося поливати асфальт кілька годин.

В самому заповіднику вже другу добу кипить робота з розкидання землі вздовж алеї, якою проїде кортеж Януковича. Привезений на вантажівках грунт розкидають за допомогою техніки, а потім робочі граблями і лопатами розпушують її створюючи вигляд доглянутих газонів.

Парафіян Володимирського собору вже попередили, що завтра будуть посилені заходи безпеки, охорона глави держави має намір встановити рамки металошукачів, тому всіх вірян, бажаючих потрапити на богослужіння в храм, попросили приїхати раніше.

ПАРЄ корупцію проілюстрували на прикладі "вишок Бойка"

  • 25.04.13, 21:16
Дар'я Каленюк, Віталій Шабунін, Галина Сеник, для УП _ Четвер, 25 квітня 2013, 13:24 

Версія для друку
Коментарі53
Фото Мустафа Найем, УП


З акції протесту розпочалося 22 квітня весняне засідання Парламентської Асамблеї Ради Європи. Україна під пильним оком європейських депутатів, котрі засумнівалися щодо повноважень нового члена делегації України, який зайшов у ПАРЄ замість Сергія Власенка. Існує шанс, що увага до України в ПАРЄ збережеться й надалі.

Цього разу на порядку денному Асамблеї переважно питання щодо проблем із правами людини, зокрема, сексуальне насильство проти дітей, дискримінація дітей ромів, освіта молоді, дискримінація релігійних громад.

Але цьогорічне засідання ПАРЄ може вийти за рамки соціальних питань та заглянути глибше в корінь проблеми. Адже саме тотальна корупція та відмивання брудних грошей через компанії-прокладки в різних країнах Європи створюють ґрунт для нерівності, дискримінації та порушень основоположних прав людини.

Про використання компаній та інших посередників для вимивання природних багатств націй та укорінення безправ'я говорили місяць тому на закритому засіданні моніторингового комітету ПАРЄ.

У розпорядження "Центру протидії корупції" надійшов текст заяви експерта Еріки Разук, котра описала три випадки відмивання корупційних грошей у Європі – на прикладі України, Швейцарії та Великої Британії.

"Оборудки з масштабного відмивання грошей та пов'язані із цим корупційні дії, що реалізовуються за допомогою бездоганно продуманих фінансових інструментів, підривають принципи верховенства права та повагу до прав людини", – так почала свою заяву перед парламентською асамблеєю Ради Європи Еріка Разук, експерт Нью-Йоркського Інституту відкритого суспільства. Як працює європейська машина з відмивання корупційних грошей, пані Разук проілюструвала на трьох прикладах, почавши з України, а саме – з опису схеми про сумнозвісну закупівлю Чорноморнафтогазом установок для буріння шельфу.

Парламентарі Ради Європи дізналися про вправних українців, які закупили бурову установку на 150 мільйонів доларів дорожче її ринкової ціни. А оскільки вишка, куплена на десятки мільйонів дорожче, ще й була доставлена на рік пізніше встановленого терміну, європейські політики мали змогу оцінити рівень нахабства українських чиновників.

У цій наочній історії є й серйозний камінь у город розвинутих країн Європи: відмивання грошей із бюджету бідної України стало можливим через використання Британських та Латвійських підставних юридичних осіб та номінальних директорів. А сталося це із-за нехтування Британією та Латвією вимог їх національного законодавства із протидії відмивання грошей.

Показово, що після міжнародного медійного розголосу схеми "вишок Бойка", прокуратура Латвії порушила карну справу щодо латвійської фірми-прокладки.

"Не таке це вже і досягнення – заявити про вишки Бойка на засідання в ПАРЄ", – скажуть скептики, – "А коли ж все таки будуть зморожені та конфісковані рахунки, коли Європа застосує проти корумпованих політиків України персональні санкції?" 

Для того щоб створити проблеми українським корупціонерам при владі, для ЄС не потрібно застосовувати проти них ніяких санкцій, які вимагають тривалого політичного обговорення та політичної волі. Рецепт набагато простіший: країнам ЄС потрібно просто виконувати норми свого ж національного законодавства.

Отже, наша ключова роль на шляху до замороження рахунків – правильно вказати на проблему та описати її зрозумілою для країн Європи мовою.

Яку мову розуміють у Європі?

У Швейцарії сигналом до замороження корумпованих рахунків стала Арабська весна – повстання народу в країнах Північної Африки проти політиків-диктаторів.

Станом на жовтень-2012 уряд Швейцарії виявив 140 банківських рахунків, пов'язаних з екс-лідерами Тунісу та Єгипту. Більше 1 мільярда доларів на цих рахунках було заморожено. Нині триває процес щодо конфіскації цих активів та повернення новому уряду країн Північної Африки.

Подібна доля миттєво чекає й на статки української "сім'ї", якщо б раптом нестримне "покращення" довело країну до повстання. Не дарма українська влада так панічно боїться мирних протестів, прикриваючись трамваями, беркутівцями та суддями.

Проте, революція – не єдиний шлях позбавлення можновладців їх західних рахунків.

Крок перший – змусити працювати правоохоронні органи європейських країн, переконавши, що їхні банківські установи, різного виду посередники – юристи, брокери, номінальні директори – є співучасниками злочинів великої політичної корупції.

Експертка OSI у своїй заві в ПАРЄ наголосила на неспроможність Швейцарії здійснювати ефективний нагляд за наданням фінансових послуг у країні. А це, зокрема, законна вимога для банків ідентифікувати клієнтів-бенефіціарів, та в разі виявлення серед них політичних діячів, перевірити джерело статків.

Якби бодай ця норма втілювалася на практиці, злочинний капітал Каддафі та Мубарака не осів би у Швейцарії...

Можливо, хтось з українських делегатів у ПАРЄ наважиться на нинішній сесії ще раз нагадати Швейцарцям про використання їх компаній для різних елітних корупційних схем на зразок дружби української держави з ЄДАПСОМ на мільярди? У нас же в Україні без Швейцарського "інвестора" навіть паспортів не друкують...

Ще болючіший удар по іміджу отримала Велика Британія.

У ПАРЄ розповіли про створення давно померлим громадянином Росії кількох британських компаній-прокладок, через які за 2 роки відмили з державного бюджету Киргизстану 1.2 мільярди доларів. Водночас, три чверті банків Британії не мають належного контролю над високоризикованими рахунками, до яких, у першу чергу, відносять рахунки ПЕПів, тобто високопосадовців та політичних діячів. І все це – у порушення як національного законодавства Британії, так і міжнародних вимог із фінансового контролю.

Правда, щоб чітко візуалізувати проблему та описати її зрозумілою для європейських політиків мовою, британська організація "Global Witness" видала окремий звіт "Могильна секретність", де описала ключові схеми та оборудки щодо використання британських корпорацій-прокладок для відмивання грошей із бюджету Киргизстану.

На прохання OSI, Центр протидії корупції у співпраці з міжнародними експертами та журналістами-розслідувачами юридичною мовою фактів доніс до ПАРЄ інформацію про cхему відмивання бюджетних грошей "вишки Бойка", яку ще в 2011 році розкрили світу журналісти з "Наші Гроші".

Що далі? Крок другий

Закон на нашій стороні – і в цьому наша зброя.

Не потрібно просити Європу запроваджувати санкції: ані особисті проти окремих українських ПЕПів, ані проти держави Україна. Достатньо вимагати країни ЄС дотримуватися свого власного законодавства із протидії відмивання грошей, викладеного в Директиві 2006/70/EC та Директиві 2005/60/EC.

Як саме вимагати? – Потрібно заручитися підтримкою партнерів-резидентів тих країн, через котрі відмиваються гроші.

Наприклад, нещодавно суд в Австрії засудив до п'яти років позбавлення волі брокера Йогана Вановіца, що здійснював махінації навколо акцій компанії Telekom Austria. Як влучно нагадав Сергій Лещенко, Йоганн Вановіц причетний ще й до структури власності резиденції Межигір'я.

Для Австрії це очевидно гучна справа, але вона стане гучнішою та вийде ширше на порядок денний ключових політиків країни, якщо українські парламентарі спільно з австрійськими журналістами, громадськими організаціями, експертами вимагатимуть правоохоронні органи Австрії перевірити роль Вановіца, як професійного посередника в корупційній схемі власності Межигір'я.

Якщо в ЄС не бачать корупційної природи цієї ролі, то нашим завданням є описати її чіткою юридичною мовою, англійською, та донести широкому колу ключових політиків Австрії та інших країн Європи.

Директиви ЄС передбачають контроль, моніторинг та перевірку державою не тільки банків – а і юристів, брокерів, номінальних директорів, керівників трастів, котрі обслуговують на професійних засадах "схеми" із відмивання грошей. Більш того, до Австрії зараз чимало претензій зі сторони ЄС, особливо щодо питання розсекречення підозрілих банківських рахунків та зловживання складними корпоративними структурами.

Під тиском ЄС навіть Люксембург, найбільший фінансовий центр Європи, був змушений нещодавно розсекретити банківську інформацію.

На черзі Австрія, яка вважається європейською "податковою гаванню".

Під шаленим тиском знаходяться Латвія й Британія.

Нам лишається докинути дров у багаття та ілюструвати цю дискусію яскравими прикладами про відмивання українських бюджетних коштів. Тобто, наших із Вами податків.

УБИЙ жида: БОГ велит !!!

  • 24.04.13, 21:12
Куды не глянь жидо-масоны, А остальные люди где??? Весь мир заполонили жиды-иуды МОЙШИ, ХАЙКИ, ЛЕЙБЫ, САРКИ…. Но я, вот братцы, из словьян. 

И Я СКАЖУ ВАМ ЧЕСТНО, БЕЗ УЛОВКИ, 
 Вокруг нас шастают жидовки. 
 ДАЖЕ В КРАНЕ УЖЕ НЕТ ВОДЫ - 
 ВОДУ ВЫПЕЛИ ЖИДЫ! 
 ВЫВОД ЭТОМУ ТАКОВ - 
 СЛИШКОМ МНОГО ВАС, ЖИДОВ???

Жиди лізуть в усі дірки, 
 Щоб Державу задушить, 
 Вони владою рулюють, 
 Українців усіх мордують, 
 І мацу свою їдять.

Треба їм заслон поставить, 
 Бо державу розкрадуть. 
 І тому беріть Базуки, 
 Та стріляйте по жидам, 
 Вот тоді зрадіють Землі, 
 Засвяткує БАБІН ЯР!!!!

Закони прийняті на Банківській набули чинності.

  • 22.04.13, 19:43
Закони про внесення змін до бюджету-2013 про перерозподіл бюджетних коштів Міндоходів і ДержНС опубліковані у виданні "Голос України".

 
Виїзне засідання Верховної Ради
В Україні набули чинності два закони, прийняті 4 квітня парламентською більшістю під час виїзного засідання Верховної Ради на вул. Банковій, легітимність проведення якого заперечувала опозиція.


Закони про внесення змін до бюджету-2013 про перерозподіл бюджетних коштів Міндоходів і ДержНС і внесення змін до бюджету для створення сприятливих умов для кредитування агросектору опубліковані у виданні "Голос України".

Так, закон № 164-VII передбачає перерозподіл бюджетних призначень для забезпечення виконання завдань і функцій, покладених на Міністерство доходів і зборів та Державну службу України з надзвичайних ситуацій, в межах загального обсягу витрат, передбачених у державному бюджеті на 2013 рік для органів виконавчої влади, які реорганізували. 5,8 млрд грн з державного бюджету виділено на діяльність Міндоходів і 1,7 млрд грн - на діяльність ДержНС в 2013 р.

А закон № 181-VII направляє 254,8 млн грн для підготовки передачі земель сільськогосподарського призначення у статутний капітал Земельного банку. Гроші підуть на проведення інвентаризації земель та на проведення експертних грошових оцінок ділянок.

Як повідомлялося, провладні депутати провели 4 квітня засідання парламенту поза межами сесійної зали Верховної Ради, в будівлі комітетів на вулиці Банковій 6/8, на якому прийняли близько 20 законів.

Опозиція закликала спікера Володимира Рибака і президента не підписувати закони, прийняті на засіданні поза стінами парламенту, посилаючись на незаконність проведення такого засідання.

12 квітня ВАСУ прийняв рішення про те, що засідання 4 квітня було правоможним.

У свою чергу, президент України Віктор Янукович у п'ятницю, 19 квітня підписав низку законів, прийнятих народними депутатами 4 квітня в актовій залі парламентських комітетів на вулиці Банковій у Києві

Українське суспільство пасивне.

  • 19.04.13, 20:52
Відповідно до доповіді інституту стратегічних досліджень при президенті, акції протесту відбуваються "стихійно", і навіть ті, хто виходив на Майдан, "згодом заспокоювалися".

 
У 2012 році дослідники зафіксували 1500 протестних заходів
maps.google.ru


Національний інститут стратегічних досліджень при президенті відзначив низьку активність українського суспільства. 

"Громадянське суспільство в Україні пасивне, тому що у людей малий досвід самовираження. Вони не розуміють, навіщо це потрібно, і не довіряють громадським активістам", - розповів виданню "Коммерсант-Украина" директор інституту Андрій Єрмолаєв.

Фахівці інституту представили доповідь, що досліджує громадянську активність у 2012 році. Згідно з нею, в Україні на 10 тис. населення припадає 17 неурядових організацій, що значно менше, ніж у країнах Євросоюзу. Наприклад, в Угорщині цей показник становить 46, у Хорватії - 55, в Естонії - 201.

Усього в Україні нарахували 130 тисяч неурядових організацій. Проте, за даними доповіді, системно працюють лише 8-9% з них.

У 2012 році автори звіту зафіксували 1500 протестних заходів. 17% з них мали "конфронтаційний", а 6% - "насильницький характер".

"Найбільшу громадську активність проявляли чорнобильці, підприємці, воїни-"афганці", захисники тварин, футбольні вболівальники і представники ЛГБТ-співтовариства", - наголошується у документі.

За словами Єрмолаєва, акції протесту в Україні відбуваються "стихійно і дієво".

"Як показав досвід 2004 року, навіть ті, хто виходив на Майдан, згодом заспокоювалися і не ставали активними учасниками суспільного життя", - зазначив він.

У звіті йдеться також про небажання місцевої влади співпрацювати з громадськими активістами.

Наприклад, програми фінансування неурядових організацій були затверджені всього у 22 з 27 регіонів, а після прийняття - скорочені до мінімуму.

Так, у Запорізькій області замість передбачених програмою 1,2 млн грн було виділено 30 тис грн, а у Кіровоградській області з 1,5 млн грн - 19 тис. грн. У бюджетах Києва, Черкаської, Тернопільської, Дніпропетровської областей в 2013 році кошти на ці цілі взагалі не передбачено.

Разом з тим голова всеукраїнської громадської організації "Інститут "Республіка" Володимир Чемерис стверджує, що дані доповіді "відрізняються від реального життя". 

На його думку, громадянське суспільство в Україні досить активне. 

"За неофіційними даними, в Україні в минулому році відбулося понад 230 тис. акцій, в яких в цілому взяли участь 95 млн громадян. Проблеми в основному полягають у спробах влади регулювати суспільство", - упевнений Чемерис.

У Сумах вирішили знести пам'ятник Леніну

  • 17.04.13, 20:03
На місці демонтованого Леніна встановлять пам'ятник козацькому полковнику.

 
Пам'ятник Леніну в Сумах
raster-maps.com


Депутати міської ради Сум на позачерговій сесії в середу, 17 квітня, проголосували за демонтаж пам'ятника-бюста Леніну, встановленого біля ДК "Хімік" ПАТ "Сумихімпром".

Як повідомляє місцеве інтернет-видання 0542.in.ua, мер Сум повинен буде підготувати проект рішення на наступну сесію, дотримуючись усіх вимог чинного законодавства.

На місці демонтованого пам'ятника Леніну надалі мають намір встановити пам'ятник засновникові міста козацькому полковнику Герасиму Кондратьєву.

Герасим Кондратьєв до 1655 року служив козацьким отаманом у містечку Ставище Білоцерківського полку. У 1665 році разом зі своєю сотнею козаків і сім'ями переселився на Слобідську Україну, де 25 червня заснував місто Суми.

"Регіонал" знову займався "кнопкодавством".

  • 16.04.13, 19:46
У вівторок під час голосування щодо виборів у Києві "регіонал" Михайло Мироненко голосував одразу за двох депутатів. Про це повідомляє партія "Батьківщина" на своїй сторінці у Facebook, публікуючи фотографію на доказ.

"Під час голосування проекту постанови про призначення позачергових виборів Київського міського голови та депутатів Київської міської ради (№ 1034) Михайло Мироненко (ПР) утримується за себе і іншого депутата", - йдеться у повідомленні.


Фото: прес-служба "Батьківщини"/facebook.com 


Як відомо, 16 квітня Верховна Рада знову провалила законопроект щодо призначення виборів місцевої влади у Києві. За відповідну постанову опозиціонера Володимира Яворівського проголосувало лише 200 депутатів.