"Позиції російської мови в України кращі, аніж української"

  • 04.11.13, 22:18

Поділитись 
 
 

 
 

Фото: facebook.com/portnikov

Журналіст Віталій Портников в інтерв'ю Gazeta.ua висловив думку, що на території України позиції російської мови кращі, за позиції самої української мови. Тому в Україні має бути державна мовна політика, яка спрямована на підвищення конкурентноздатності державної мови.

Яким ви бачите майбутнє української мови?

- Говорити про те, якими будуть перспективи української мови можна лише, якщо враховувати політичні, соціальні реалії країни. В принципі я не не бачу апокаліптичних проблем для неї, бо вона досі лишається мовою першого вибору та рідною для мільйонів людей. Нехай цей ареал є географічно обмежений, проте він достатньо великий та не змінюється десятиліттями, а то й сторіччями.

Однак, є реальна проблема конкуренції. Її зазнають практично всі мови в епоху Інтернету, це конкуренція з англійською, а в українських умовах це і конкуренція з російською. В такому світі створюються нові умови функціонування різних мов.

Якою має бути зараз мовна політика в країні?

- Дійсно, щоби мова лишалась функціонуючим організмом, потрібно не лише бажання людей, але й відповідна державна політика. Це те, чого Україні не вистачає. Потрібні видавничі пільги, підтримка письменників, діячів культури, науковців, потрібні відповідні стандарти, щоби українська мова зайняла своє місце в сучасному світі. Але має бути державна підтримка. Має бути усвідомлення того, що окрім української держави, ніхто більше не потурбується про українську мову.

Поки її немає в усіх важливих галузях, немає і усвідомлення суспільством необхідності такої політики. В цей час ми бачимо суперечки про розповсюдження та доцільність її використання. Переконаний, що ці суперечки є згубними стосовно мови. Бо її носії мають думати не про те, як збільшити кількість україномовних людей, а як її зберегти, як сучасну і рідну для тих, для кого вона є мовою першого вибору. Тобто мовна політика, яка проводилась до цього часу - помилкова.

Чому?

- Бо успіх української мови залежить від того, наскільки вона буде конкурентноздатною.

Якщо вона перестає бути такою, то фактично люди нею не користуються. Це я бачив на прикладі мови моєї бабусі та дідуся - мови ідиш. Для моїх батьків ця вона не була рідною, а я її вчив з підручника. Тому, якщо не подбати про конкурентноздатність української мови, то найбільшою проблемою буде саме зменшення її носіїв. Цьому потрібно запобігти.

Що має робити кожен українець для її розвитку?

- Нічого не залежить від звичайного українця. І якщо держава, яку він створив, не забезпечить належних інструменті для розвитку та конкурентноздатності рідної мови, то вона зникне з мовної карти світу. Тому і не важливо, що робитиме українець, адже лише його потуги не матимуть жодного значення.

Так, можна закликати говорити, писати мовою, але люди цього не будуть робити, якщо мова не буде конкурентноздатною. Бо люди користуються тим, що їм зручно, що дає їм можливості досягти життєвого успіху. І якщо мова не є відповідним інструментом для цього, то вона відмирає, і стає потрібною лише для маргінального кола осіб, які користуються нею лише для задоволення. А мова - інструмент не задоволення, а спілкування.

Що чекає на російську в Україні?

- Взагалі позиції російської мови на території України кращі, аніж позиції самої української мови. Треба думати не про усунення російської, а переживати, як би українська не потрапила на задвірки. Це і є поки основна задача. Тому не думаю, що ця мова може відійти на другий план.

Російська мова є рідною мовою для мільйонів людей, які живуть в Україні. Вони складають більшість в містах-мільйонниках, де розвивається новітня цивілізація. Вона залишається конкурентною в побуті, в економічному середовищі та в полі новітніх технологій. Максимум того, що можна досягти - ці люди почнуть використовувати українську, як мову другого вибору, тобто як державну.

Тобто українська може втратити свої позиції?

- Вона досі не є мовою жодного великого міста цієї країни. А цивілізація розвивається не в селах, а в великих містах. Українська не має такого міста, бо всі міста-мільйонники є російськомовними. Ніколи не буде україномовних Одеси, Харкова, Донецька.

Можна йти шляхом найбільшого авантюриста новітньої української історії Віктора Ющенка, та намагатися переламати ситуацію шляхом декларації, але це призводить до створення бар'єрів на шляху конкурентноздатності української мови в російськомовних регіонах країни.

Асоціація з ЄС заощадить бюджет України

  • 04.11.13, 21:07
УНІАН
Асоціація з ЄС заощадить бюджету України тільки на митних тарифах 600 млн. євро

Україна тільки на митних тарифах зможе заощадити 600 мільйонів євро після підписання угоди про асоціацію з ЄС.

Про це заявив журналістам у Донецьку посол Європейського союзу в Україні Ян Томбінський в понеділок. 

"Ми порахували, що кожен рік українські експортери ЄС платять 600 мільйонів євро за митні тарифи. Цих тарифів не буде і ці гроші можна буде інвестувати в модернізацію технологій", - сказав Томбінський. 

Він зазначив, що з боку ЄС вже розроблено проекти фінансової підтримки України для удосконалення технологічних стандартів. 

"Але цього погляду, того, що потрібно інвестувати в українську економіку, за 10 років не багато. Більше інвестицій потрібно зробити, щоб відкрити ринки, заробити грошей і за них модернізувати українську економіку", - сказав посол.

Про що забуває Глазьєв

Коментувати 764 
Друкована версія
Поділитись 
 
 

 
 

Сергій Глазьєв. Фото: molbuk.ua

Радник президента Російської Федерації з питань регіональної економічної інтеграції Сергій Глазьєв забув про основні засади Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Росією, ратифікованого у 1998 році.

Про це заявив в ефірі 5 каналу український дипломат Данило Лубківський.

Зокрема, коментуючи критичні і негативні заяви Глазьєва щодо асоціації України з Євросоюзом, Лубківський зазначив, що правильно було би взагалі не реагувати на слова російського чиновника.

"Ця людина декласифікована, тобто яка втратила через свої істеричні заяви фах і яку-небудь притомність. Але оскільки це говорить високопосадова особа, ясно, що слід на ці слова реагувати", - зауважив дипломат.

Він нагадав, що у своїй критиці Глазьєв посилається на ст. 13 Договору про дружбу, в якій йдеться про зобов'язання обох сторін не завдавати одна одній економічної шкоди.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Радник Путіна: Україна втрачатиме незалежність - попереду конфлікти і дефолт

"За такою логікою Україна так само могла би мати претензії до Росії через те, що Росія перебирає контракти, скажімо, на військову техніку або туркменський газ. Або, наприклад, Росія веде переговори з Азійсько-Тихоокеанським економічни співробітництвом про створення зони вільної торгівлі. Ми ж так само можемо сказати, що це несе нам потенційну шкоду", - підкреслив Лубківський.

На його переконання, "маячня" Глазьєва породжується насамперед через незнання самого Договору про дружбу.

"У ньому, по-перше, передбачений механізм вирішення конфліктів. Крім того, у документі є стаття, в якій йдеться про те, що обидві держави мають суверенне право визначати долю і уникатимуть засобів економічного тиску і шантажу. Глазьєв про це забуває", - підсумував Лубківський.

"Чотири гривні за один долар"

  • 31.10.13, 23:07
Коментувати 9 
Друкована версія
Поділитись 
 
 

 
 

Олександр Савченко. Фото: tvi.ua

Українську гривню недооцінюють в світі. Справжній курс національної грошової одиниці має бути чотири гривні до одного долара.

Таку думку в ефірі телеканалу ТВі висловив ректор Міжнародного інституту бізнесу Олександр Савченко.

Експерт вважає, що українська гривня – найбільш недооцінена у світі валюта.

"Зараз українська гривня – найбільш недооцінена валюта у світі. За паритетом купівельної спроможності вона повинна бути чотири гривні за один долар", - переконаний Савченко.

У створенні такої ситуації він звинуватив політику нашої держави на чолі із урядом та Верховною Радою.

"Через імпотенцію наших фінансових влад і інститутів – я зараховую сюди і парламент, і Кабінет міністрів – курс гривні саме такий", – пояснив Савченко.

Нагадаємо, економічний експерт Олександр Крамаренко раніше заявив, що українська економіка не розвивається, бо в нашій країні штучно стримують курс гривні.

"Економіка України гальмується, бо в країні штучно стримують курс гривні. Це діється з літа 2012 року", - наголосив Крамаренко.

Наразі офіційний курс долара, згідно із Національним банком України, становить 7,99 грн.

Gazeta.ua

Жиди в Україні сьогодні. Реальність без міфів.

http://www.ukrcenter.com/Форум/26792/Жиди-в-Україні-сьогодні-Реальність-без-міфів
 Є над чим задуматись і почати боротьбу проти цеї саранчі.

Україномовна версії фільму "За двома зайцями" зібрала аншлаг.

  • 27.10.13, 23:10
Коментувати 7 
Друкована версія
Поділитись 
 
 

 
 

Фото: www.day.kiev.ua

У Києві вперше показали україномовну версію художнього фільму режисера Віктора Іванова "За двома зайцями".

Як повідомляє "Інтерфакс-Україна", прем'єра фільму відбулася в столичному кінотеатрі "Київська Русь" в рамках міжнародного кінофестивалю "Молодість".

Кінострічка зібрала повний зал, який вміщує 1,2 тис. чоловік. Вхід на прем'єру був безкоштовним.

Глядачі побачили цифрову версію відреставрованого фільму з українською звуковою доріжкою і субтитрами англійською мовою.

Слід зазначити, що на радянських екранах популярний фільм-комедія "За двома зайцями" демонструвався тільки російською мовою, і про існування оригінальної україномовної версії стрічки мало хто знав. Довгий час вона вважалася загубленою.

Проте нещодавно реставратори Національного центру імені Олександра Довженка знайшли в Маріупольському фільмофонді оригінальну фонограму кінокомедії, знятої на київській кіностудії Олександра Довженка в 1961 році, українською мовою.

Фаріон обізвала Добкіна "блазнем"

  • 26.10.13, 20:58
 
 

 
 

Ірина Фаріон. Фото: glavcom.ua

Народний депутат від фракції ВО "Свобода" Ірина Фаріон заявила, що мер Харкова Михайло Добкін не може завадити їй приїхати у це місто.

"Я не коментую того, що кажуть блазні і дурні. А ворота Харкова не залежать від Добкіна. Вони залежать від світлих людей, які там живуть", - зазначила Фаріон.

Вона нагадала, що "Свобода" на останніх парламентських виборах у місті здобула 6% і спрогнозувала, що підтримка політсили у Харкові тільки зростатиме.

"Тепер же партія буде мати щонайменше 16%. І Добкін неабияк до цього долучився своєю тупістю", - наголосила націоналістка.

"Також так буде не від того, що там є ідіот Добкін, а від того, що там працює Ігор Швайка (народний депутат від ВО "Свобода" - ред.), і живуть красиві люди", - додала Фаріон.

 Ірина ПАТЛАТЮК

Никого не жалко, никого!

  • 26.10.13, 20:45
Всю неделю Украина обсуждает аресты двух «авторитетных бизнесменов» из юго-восточного региона, положение которых казалось незыблемым еще несколько месяцев назад. И не просто незыблемым – они олицетворяли собой режим, были его опричниками, утверждавшими на местах власть государя. 
 
 Увидеть их на тюремных нарах не надеялись даже самые отчаянные оптимисты, но свершилось удивительное. В один миг вчерашние хозяева жизни оказались за решеткой. И если с Марковым ситуация пока не до конца ясна, то Анисимова, судя по всему, закрывают основательно. Иначе вряд ли стали бы называть его «криминальным авторитетом» на сайте МВД и выкладывать в сеть оперативное видео, запечатлевшее мешки с деньгами в «золотом офисе» запорожского смотрящего.
youtube.com/watch?v=VVYhnBU5qqI
На первый взгляд, происходящее кажется безумием. Виктор Федорович, вдруг ни с того, ни с сего взялся воплощать в жизнь забытый лозунг "Бандитам - тюрьмы", который в 2004 году использовали против него самого! Анисимов, Марков - при Ющенко мы не могли мечтать о том, что эти люди когда-нибудь попадут на нары, а сегодня они арестованы, и есть основания полагать, что всерьез. 
 
 Кто-то увидел в этих арестах знак коренных перемен, кто-то – ситуативные политические преследования, на самом же деле по-видимому имеет место банальный передел сфер влияния в стране. Ничего нового или необычного. Паукам стало попросту тесно в одной банке, и они принялись жрать друг друга, прикрывая свою подковерную возню хоть сколько-нибудь правдоподобными альтернативными версиями происходящего. Не могут же, в самом деле, в МВД сказать, что Марков провинился тем, что много замутил с отката или отказался отдавать Кивалову одесскую мусорную свалку. Поэтому матерому авторитету, которого вся Одесса знает под кличкой Марадона, шьют примитивную «бакланку», давно уже забытую всеми, кроме непосредственных участников. А что остается Маркову? Ну не говорить же ему, что «пахан предъяву кинул за скрысенный налик», остается только клясть «вражеский режим», которому до того служил верой и правдой. 
 
 В истории с запорожцем и одесситом, которым украинский суд уже выдал по одинаковому двухмесячному сроку в СИЗО, нет хороших и плохих, как не бывает их в любой бандитской разборке. Нет жалости к арестованным, нет гордости за власть. Мы слишком хорошо знаем все стороны этого конфликта, чтобы сопереживать хоть одной из них. 
 
 Кое-кто уже успел вступиться за одесского Марадону. Смешно… Ну какой из Маркова политзаключенный? Можно ли считать таковым вчерашнего регионала, который усиленно служил «этому режиму» до тех пор, пока тот не вышиб его ногой под зад из своих рядов. Можно было бы заставить себя поверить в такую версию, если бы только не это видео. Ну никак не похож Игорь Марков на борца с режимом.
youtube.com/watch?v=pVfyTl_SdsI
 
 Верно, впрочем, и обратное. Режим тоже не похож на демократию. И испытывать иллюзии по поводу «просветления» Януковича не стоит. Его машина будет карать только тех, кто персонально неудобен ему, невзирая на биографии и заслуги. И то, что среди таких неугодных в данный момент оказались криминальные авторитеты, не должно вводить никого в заблуждение. 
 
 Это вполне обычно для Украины. Вчерашний преступник, заполучив властные полномочия, может враз превратиться из смотрящего в мецената, из грабителя в уважаемого депутата, из рэкетира в строителя храмов. Иногда бывает и наоборот. В Запорожье строитель храмов и респектабельный бизнесмен Евгений Анисимов в миг превратился в криминального авторитета и душителя бизнеса. С кем не бывает. Правда, теперь немного стыдно за выданные Анисимову комплименты и ордена.
 
 Запорожская история здорово напоминает 1937-й год, но не масштабом репрессий, а цинизмом, с которым вчерашний идол объявлялся вне закона. Совсем недавно в твою честь по просьбе трудящихся называли города и улицы, а теперь те же самые трудящиеся требуют расстрелять тебя, как бешеного пса. Не разобрались граждане поначалу. Спасибо товарищу Ежову, подсказал. Оно ж так не понятно сразу, где враг, а где не враг. Вот и товарищ Анисимов долго скрывался под личиной порядочного бизнесмена. Всех запорожских чиновников ввел в заблуждение. Даже мэр Александр Син его в пример ставил. А тут вдруг такая незадача, пригрели гадину, ай-ай-ай, как же так получилось…
Расправы над неугодными опричниками доказывают - служить режиму Януковича еще более опасно, чем противостоять ему. В любой момент ты можешь не устроить «Батю», и тогда тебя, не моргнув глазом, сольют. И уж тогда тебе не поздоровится. Это оппозиционеров нельзя трогать, у них крыша, на их защиту реально могут встать люди, и даже если закроют – Европа «будет греть». Опричников ждет иная участь. Опричников не любят, за ними не пойдут, потому что фальшивым меценатством на крови никого не проведешь, и Навального из вчерашнего депутата Партии регионов не получится. Человек, призывающий рушить режим, который сам только что защищал, не может быть искренним. 
 
 Помните, что говорил Игорь Марков в 2010 году, когда комментировал жесткий разгон акций протеста в Минске? Интернет не забыл: 
 
 «Здравомыслящее государство не может допустить таких беспорядков. Снова хочу привести пример нашей страны. Если бы наши власти в 2004 году действовали жестче, то и у нас не было бы пяти лет оранжевого кошмара», - поучал Марков. 
 
 Ну что ж, вот мечта Маркова о «здравомыслящем и жестком» государстве и сбылась. Правда, как и все прочие апологеты авторитаризма, одесский авторитет до последнего надеялся, что в роли жесткой власти будет он сам, а страдать от диктатуры будет кто-то другой, но случилась незадача, к слову, вполне обычная для авторитарного государства. Неугодный опричник государю надоел, попал в опалу и вместе со своими немногочисленными сторонниками познал всю прелесть восхваляемого им здравомыслящего государства. Наваляли сторонникам Маркова в Одессе. Хлебнуть бело-голубой благодати - это вам  не «оранжевый кошмар», ага. 
 
 Хотел в СССР? Выбор сделан? Так в чем проблема? Там еще не такое бывало, прочитайте про Новочеркасск в 1962 году 
 


 
 В борьбе бандитов против бандитов, даже при том, что одни из них рядятся в милицейскую форму, а другие рядятся в навальных, нам, гражданам, не за кого болеть. В этой войне нет «наших». В этой войне никого не жалко. Никому нет веры. Кругом ложь.

Осенняя маркировка.

  • 25.10.13, 00:01
  

 …Президент Украины Виктор Янукович посмотрел на испуганных депутатов Партии Регионов и спросил: 
 
 - Ну, кто желает высказаться? Смелее, я ж не укушу, как говорят… 
 
 Депутаты молчали. Александр Ефремов пялился в пространство прямо перед собой; Олег Царев угрюмо изучал взглядом люстру; Вадим Колесниченко ковырял холеным ногтем лакированную поверхность стола. Остальные глазели кто куда. И только Ирина Бережная, в платье с фривольным декольте и призывной поволокой в глазах, спокойно и мощно смотрела на главу государства. На губах ее играла неизменная полуулыбка. 
 
 «Надо бы ее подальше отсадить, - подумал Виктор Федорович, непроизвольно сглотнув, - а то с мысли сбивает». Президент опустил на кончик носа очки и, добродушно глядя на соратников, спросил: 
 
 - Повторяю вопрос: кто желает высказаться по ситуации с Марковым? Давай ты, Нестор. 
 
 Нестор Шуфрич поднялся со своего места и глухо заговорил: 
 
 - Я думаю, каждый из нас понимает важность и необходимость этих решений. На кону – евроинтеграционная перспектива Украины, и те представители кремлевской пятой колонны, которые, к сожалению, проникли в наши ряды… 
 
 - Нестор, ну что это такое! - ласково перебил докладчика Виктор Федорович – Ты же у нас за Таможенный Союз… 
 
 Волосы на голове у Нестора Ивановича зашевелились от ужаса, но он упрямо гнул свое: 
 
 - …и каждый из нас должен на своем участке фронта сделать все от него зависящее, чтобы…Вспоминаю, как в 2004 году в третьем туре выборов я и мои коллеги по Вашему штабу не сдавались, но дружно и слаженно…
 Виктору Федоровичу вдруг стало скучно. 
 
 - Ладно, - сказал он, - садись. Колесниченко! 
 
 Вадим Васильевич встал и, расправив широкие плечи, глумливо и дерзко ухмыльнулся. 
 
 - Я буду с Вами предельно откровенен, мой президент, - заговорил он. – Это блестящее решение гениального полководца. Вы попали фашистам в самое сердце! 
 
 - Какое сердце, какие, блядь, фашисты? – недоуменно переспросил Виктор Федорович. – Вадик, ты, ****улся, что ли? 
 
 - Всякий, кто ставит под сомнение Ваш евроинтеграционный курс, - фашист и недобитая нацистская нелюдь, мой президент! – вытянувшись струной, пророкотал Вадим Васильевич. 
 
 Виктор Федорович бросил брезгливый взгляд на его карамелевого цвета прическу и звонким полушепотом спросил: 
 
 - А как же твой друг Игорек? Вы же вместе с ним из путинской руки жрали… 
 
 На лице Колесниченко не дрогнул ни единый мускул. 
 
 - Мне стыдно и больно за моих бывших друзей, мой президент, - ровно и четко ответил он. – Я же как стойкий солдат партии… 
 
 - Ладно, солдат, садись. Чечетов! 
 
 Раздался сначала негромкий шорох, затем громкий стук чего-то о пол. 
 
 - Ну, что там такое? – недовольно спросил Виктор Федорович. 
 
 Губы сидевшего рядом Евгения Геллера искривила улыбка. 
 
 - В обморок упал, - сказал он. – Вот же ж суслик… 
 
 Виктор Федорович поморщился. 
 
 - Бахтеева, Татьяна Дмитриевна, приведите его в чувство, - попросил он. – Ладно, сократим беседу. Так что, по Маркову и Анисиму все согласны? 
 
 Все молча кивнули, и непривычно бледный Александр Ефремов произнес: 
 
 - Все «за», Виктор Федорович. Фракция едина в поддержке ваших реформаторских устремлений! 
 
 - Ладно, идите, - недовольно сказал президент, глядя на то, как отдувается только что открывший глаза багровый Чечетов. 
 
 Когда зал опустел, Виктор Федорович в задумчивости прошелся по дорогому ковру, а потом, обращаясь к висевшему углу портрету Гетьмана Мазепы, пожаловался: 
 
 - Вот с кем приходится дело иметь! Спросил их по-доброму, по-дружески – и то зассали! 
 
 Старик с картины торжественно молчал. Виктор Федорович понимающе кивнул головой, сел за стол и, подняв трубку красного, стоявшего поодаль от других, телефона, сказал невидимому собеседнику: 
 
 - Ну, докладывай. Что там Медведчук?

Скандальну солістку Нацопери відсторонили від участі у виставах

  • 20.10.13, 18:38
 
 

 
 

Фото: abdullina.com

Солістку Національної опери України Катерину Абдулліну, яка спровокувала гучний скандал висловлюванням про "бидлячі українські школи", відсторонили від участі у виставах.

Про це в інтерв'ю ZN.UA повідомив генеральний директор Національної опери Петро Чуприна."Найближчим часом імені цієї співачки немає в наших репертуарних планах. Ми не можемо допустити, щоб спектаклі з її участю стали місцем для можливої провокації. Оскільки її "шанувальники" досить прискіпливо слідкують за сайтом театру, за репертуаром і складом виконавців", - підкреслив керівник Нацопери.

Петро Чуприна зазначив, що згідно з Кодексом законів про працю він не може звільнити Катерину Абдулліну, навіть беручи до уваги "такий ганебний факт, що кидає тінь на репутацію колективу".

"На даному етапі можемо наказом констатувати неможливість її виходу на сцену і, відповідно, змінити розмір оплати її "праці". До того ж вона ще й мати-одиначка", - зазначив він.

"З нашого боку немає агресії. Але є категоричне неприйняття такої позиції і такої лінії поведінки в суспільстві", - додав Чуприна.

Раніше заступник міністра культури Віктор Балюрко заявляв, що солістка Національної опери України Катерина Абдулліна, скоріше за все, не буде звільнена з театру. Він наголосив, що певні висновки з приводу її висловлювань зроблені. "Я не думаю, що її буде звільнено... Це справа адміністрації Національної опери", - сказав Балюрко.

За його словами, сьогодні тільки громадськість може вирішити, чи достатньо вибачень артистки, які вона принесла після своїх висловлювань. При цьому заступник міністра не відповів на питання, які методи впливу можуть бути застосовані до Абдуліної, але заявив, що "її моральні якості" будуть враховуватися, якщо вона буде претендувати на отримання звання.