Право кожного на освіту, рівноправність жінок, свобода від дискримінації за расовими ознаками - ну дуже традиційні цінності, ага. Россия предлагает считать права человека всего лишь производными от традиционных ценностей. Проект соответствующей резолюции будет внесен в Совет по правам человека ООН. Критики на Западе опасаются, что теперь отсылкой к традиционным ценностям станет проще оправдывать репрессии и дискриминацию.

Россия внесла на рассмотрение Совета по правам человека ООН (СПЧ ООН), 16-я сессия которого открылась в понедельник в Женеве, резолюцию о связи концепции прав человека с так называемыми традиционными ценностями – достоинством, свободой и ответственностью. Об этом объявил на открытии сессии глава российского МИДа Сергей Лавров. Документ, озаглавленный «Поощрение прав человека и основных свобод путем более глубокого понимания традиционных ценностей человека», находится в распоряжении «Газеты.Ru».

Россия предлагает международному сообществу изменить подход в понимании прав человека, которые некоторыми культурами воспринимаются как обуза, навязываемая им западной христианской цивилизацией. Традиционные же ценности – понятие более доступное и универсальное, полагает Россия. «Достоинство, свобода и ответственность, – говорится в проекте резолюции, – разделяются всем человечеством и воплощены в том числе во Всеобщей декларации прав человека и других универсальных и региональных инструментах в области прав человека».

В другом пункте СПЧ ООН предлагается отметить «важную роль семьи и общества в сохранении этих ценностей и, тем самым, в поощрении уважения к правам человека и более полного обеспечения их принятия широкими массами населения». Государствам рекомендуется укреплять роль семьи и общества «путем предоставления преимущественных прав и другими способами».

Пояснительная записка разъясняет суть российских предложений: «В то время как права человека признаны во всем мире, приняты они отнюдь не везде. Существует недостаток понимания того, что права человека действительно универсальны. Более того, в некоторых обществах права человека воспринимаются как чуждая концепция, принадлежащая лишь одному региону мира и навязываемая другим». По словам первого секретаря российского постпредства при ООН в Женеве Алексея Гольтяева, Москва хочет предложить альтернативу, согласно которой «права человека отражают традиционные ценности человечества, которые помогали всем цивилизациям развиваться».

Окончательный проект резолюции еще будет согласовываться российской стороной с ранее поддержавшими похожую инициативу странами, поэтому ориентироваться на текст можно в общих чертах, предупредили «Газету.Ru» в постпредстве России при ООН в Женеве. Итоговый вариант будет представлен в секретариат СПЧ ООН в течение двух недель и будет вынесен на голосование в конце марта. Россия продвигает идею внесения традиционных ценностей в корпус документов о правах и свободах человека уже третий год.

В сентябре 2009 года Москва инициировала рассмотрение похожей резолюции, носящей то же название и имеющую ту же преамбулярную часть. Задачей этой резолюции, одобренной большинством СПЧ ООН, стала организация в 2010 году международного форума, посвященного традиционным ценностям, итоги которого Верховному комиссару по правам человека предлагалось суммировать в резюме для СПЧ ООН.

Уже в 2009 году западные страны высказали свое непонимание, сочтя российские предложения фактически узаконивающими культурный релятивизм: они полагают, что Россия на самом деле противопоставляет права человека традиционным ценностям и оставляет возможность трактовать отказ от уважения конкретных прав как уважение традиционных культурных ценностей. В том же году, приводили оппоненты примеры, Камерун и Саудовская Аравия в рамках того же СПЧ ООН, оправдывая свои репрессии против геев и дискриминацию женщин, ссылались на признание таких практик ценностями их традиционных обществ.

Вызывало сомнение и отсутствие сколько-нибудь четкого определения в обсуждавшихся документах самого понятия «традиционные ценности». Как отмечала международная правозащитная организация «Женщины, живущие под мусульманским правом», российское предложение «предполагает, что «традиционные ценности» неизбежно вносят позитивный вклад в права человека», и не содержит признания, что они же «часто упоминаются при оправдании нарушений прав человека».

Правозащитники ссылались на мнение бывшего спецдокладчика ООН по насилию в отношении женщин Якин Эртюрк, утверждавшей необходимость четкого различения «традиционных ценностей» и «традиционных практик».

В итоге против резолюции проголосовали восемь членов Евросоюза, Мексика, Норвегия, США, Чили, Южная Корея и Япония. Поддержали Россию 11 африканских и азиатских государств, а также Боливия, Куба и Никарагуа.

Гольтяев в беседе с «Газетой.Ru» отметил, что российские предложения не имеют в себе «ничего призывающего к ограничению прав каких-либо категорий лиц, будь то сексуальные меньшинства, будь то другие социально уязвимые категории – женщины, дети, старики, инвалиды». По его словам, это всего лишь «новый способ укрепления уважения к правам человека».

Российские правозащитники обеспокоены, так же как их западные коллеги, полагая, что инициатива МИДа на деле может быть использована для отказа от признания универсальности прав человека.

«Когда об этой инициативе только было заявлено, мне позвонила моя чеченская подруга с вопросом «Неужели Кадырову (главе Чечни. – «Газета.Ru») позволят всех нас одеть в хиджаб?» – комментирует исполнительный директор Human Rights Watch Татьяна Локшина. Она не готова относиться к российскому предложению всерьез: «Примат международного права в области прав человека обеспечивается в том числе Европейской конвенцией или Пактом о гражданских и политических правах. По отношению к этим юридически обязывающим документам проект этой резолюции крайне вторичен».

Бывший директор Музея Сахарова Юрий Самодуров, в 2005 и 2010 годах признававшийся судом виновным в разжигании национальной и религиозной розни за выставки «Осторожно, религия!» и «Запретное искусство-2006», считает инициативу «очередной мертворожденной попыткой по формулированию национальной идеи». Наличие общих «традиционных ценностей», которые могли бы органично войти в архитектуру представлений о правах человека, он отрицает. «Важно, что каждая страна, каждое общество понимает под такими ценностями, – заявил он «Газете.Ru». – Мы либо говорим об обозначении смысла (это слова – эта резолюция), либо о самом смысле (сути того или иного традиционного представления)».

Скепсис присутствует даже среди сторонников консервативного понимания прав человека. «Существует опасность того, что подобная резолюция внесет раскол между теми, кто выступает за примат прав человека, и теми, кто отстаивает приоритет традиционных ценностей, – заметила в беседе с «Газетой.Ru» научный сотрудник Института религии и права Инна Загребина. – Компромисса, который предлагает Россия, не произойдет: консервативная апология получит новые аргументы, а правозащитники – новые поводы говорить о наступлении на права человека».

Джерело: Газета.ру

"Твіттер-депутат" Леся Оробець, яка не втомлюється займатися проблемами простих українців, вирішила отримати для себе додаткові привілеї.

28-річна НУНСівка, відома в молодіжному інтелектуальної тусовці як активіст освітнього фронту, "козиряє" на дорогах VIP-номерами.

Нещодавно новенький "Mercedes S 500 Long" Оробець був зафіксований фотографом в центрі Києва з номерами Верховної Ради. Перші цифри "12" у номері АА 1224 ВР вказують на те, що номер виданий Верховної Радою нинішнього, шостого скликання. Слід зазначити, що не всі депутати автоматично отримують спецномери.

Для цього народний обранець повинен написати офіційну заяву на ім'я голови апарату Верховної Ради. Потім документ потрапляє в ДАІ, яке і видає номер "ВР".

Такі "понти" йдуть врозріз з публічною позицією депутата, який любить тусуватися в молодіжному середовищі, є активним блогером і постійно підкреслює свою близькість до проблем "простих смертних". Наприклад, постами про те, що вона їздить в метро. Можна порадіти за непоганий статок молодого депутата. Такий, як у Оробець "Mercedes S500 Long", може коштувати від 150 до 200 з гаком тисяч доларів. Сама доця нині покійного депутата Юрія Оробця стверджує, що дорога "тачка" зароблена "потом і кров'ю" за кілька років у парламенті.

"Автомобіль належить нам з чоловіком За чинним українським сімейним законодавством власність, придбана в шлюбі, є спільною і належить обом з подружжя", - написала Леся в своєму ЖЖ.

Правда, Леся не згадує у своєму пості про ще одну "сімейну" машину. У минулому році ТаблоID був свідком, як депутат зі своїм чоловіком залишали Cristal Hall після перформансу Леся Подерв'янського на крутому джипі-Лексусі. Про нього теж ходять легенди в мережі, адже такий Lexus RX 350 коштує мінімум 65-70 тисяч доларів. Втім, Оробець стверджує, що весь свій статок вони з чоловіком заробили самі, відмовляючи на початку своєї кар'єри собі у всьому.

"Коли ми з чоловіком одружилися 24 квітня 2004, у нас було по парі штанів на брата, $ 10 тис. мого приданого і $ 350 зарплати у мене (починала з рецепшен, а потім - помічником юриста в Міжнародної фінансової корпорації) і $ 300 у чоловіка - провідний спеціаліст відділу портфельних ризиків Укрсиббанку", - зазначила депутат.

Оробець також розкрила таємницю фінансового успіху свого чоловіка. "Ще до одруження, з 21-річного віку мій чоловік працював на банківському, а згодом і фондовому ринку в середньому 6 днів на тиждень (іноді, на жаль, 7), де заробив собі і ім'я, і капітал, і вже тоді ми не вважали себе бідними людьми, оскільки робота 14-16 годин на добу давала нам перспективу придбати те, що ми захочемо", - написала вона.

Прокоментувала Оробець та "козирні" номери на своєму авто. "Щодо номерів ВР - питання не до мене, а до апарату ВРУ - такі номери видавалися і видаються останні чотири роки і оскільки мені нічого приховувати, нашу машину я зареєструвала у Верховній Раді", - стверджує вона.

Однак у цьому поясненні є одна неточність. Як вже писалося вище, щоб отримати номери ВР, потрібно за ними звернутися з відповідною заявою, тобто Оробець повинна робити це свідомо. Крім того, незрозуміло, що мається на увазі під фразою "нашу машину я зареєструвала у Верховній Раді", адже машина реєструється в ДАІ, як і її номера.

В кінці посту не забула Оробець і звинуватити журналістів у заздрості. "Приклади успішних людей надихають або до заздрості, або до перевищення їх досягнень ... У кожного свій вибір", - написала вона.

Джерело: Цензор

Отак ВІРА йде не поступки СВІТСЬКИМ віянням! І земля їм уже кругла, і єретиків палити не можна - а тут іще й таке! Папа Римський Бенедикт XVI у книзі «Ісус з Назарету» зняв з євреїв провину за загибель Христа. Понтифік оприлюднив витримки зі своєї нової книги «Ісус з Назарету», в якій знімає з євреїв провину за загибель месії.

Для доказу їхньої невинності, понтифік використовує метод теологічного аналізу біблійних текстів і роз'яснює неспроможність колишніх офіційних церковних інтерпретацій, результатом яких стали антисемітизм і постійні переслідування народу Книги. Хто вбив Ісуса - не сказано, бо це буде спойлер. Читайте трилер від Папи!

У цій книзі понтифіка — розповідається про ранні роки життя Ісуса Христа і про його вчення. У другій частині буде описано другу половину життя месії, його смерть і воскресіння.

Нагадаємо, у липні 2010 року повідомлялося, що Папа Римський Бенедикт XVI став автором дитячої книги Друзі Ісуса (Gli amici di Gesu), яка розповідає дітям про 12 апостолів і святого Павла.

Джерело: Уніан

З 8 березня українців, які прострочили кредитні платежі, зможуть виселяти з квартири і забороняти їм виїзд за кордон. Саме в цей день набуде чинності нова редакція закону «Про виконавче провадження».

Закон значно розширює права виконавчих служб щодо боржників банків. Зокрема, нова редакція передбачає відразу арешт майна боржника, тобто якщо ви прострочили платіж по іпотеці, то у вас спочатку відберуть квартиру, а потім будуть розбиратися.

Як пояснив радник президента Асоціації українських банків Олексій Кущ, закон був прийнятий в інтересах захисту прав кредиторів. Адже частка проблемних кредитів в Україні становить 30-40%. Багато позичальників виявилися заручниками несподіваного стрибка курсу долара з 5,05 грн до 8 грн восени 2008 року, причому доходи після кризи суттєво скоротилися.

Найважливіше в законі про виконавчі служби в Україні:

- Виконавчі служби отримали доступ до всіх електронних баз, що стосуються майна громадян: вони зможуть безкоштовно користуватися даними БТІ, земельного кадастру, МРЕВ, виявляти майно боржника, накладати на нього арешт і продавати за рішенням суду.

- Заарештувати громадянина можуть і за спробу впливати на діяльність виконавця (наприклад, погрожувати йому).

- Опір держвиконавцям прирівнюється до опору правоохоронним органам. Боржників можуть заарештувати, оштрафувати, обмежити їхню свободу або позбавити волі на термін від декількох місяців до декількох років.

- Якщо за громадянином є борг і кредитор звернувся до суду, його не випустять за кордон навіть у відпустку.

- Закон обмежує процесуальні права боржника про оскарження виконавчих процедур: якщо рішення суду не на його користь вступило в силу, оскаржити його ніяк не можна.

- Відкриті торги з реалізації майна відтепер будуть стосуватися тільки рухомого майна, а житло і ділянки будуть реалізовувати через комісію, а не публічно. Тобто наскільки вигідно продадуть арештоване майно, буде залежати тільки від комісіонера.

Джерело: ЗІК

Голова регламентного комітету "регіонал" Володимир Макеєнко вважає, що депутати не з'являються у парламенті, бо не мають фізичної можливості це робити.

Про це він сказав журналістам у кулуарах Верховної Ради.

"Це фізично неможливо, тоді парламент буде працювати не цілий день, а годину", - додав депутат.

На уточнююче питання журналістів, про те, що усі люди ходять на роботу і депутати теж мають це робити, він відповів.

"Я працював на виробництві авіадиспетчером. І спробуй авіадиспетчер не вийди на роботу. А з депутатами є проблема. Шалена проблема. Як притягнути депутата на робоче місце до залу? Але, навіть, якщо це зробити в результаті буде те саме. Чи один депутат натисне п'ять кнопок ,чи п'ятеро по одній. Бо існує партійна система. Є рішення партії і його треба виконувати".

Він подякував журналістам за підняття цього питання, сказавши, що депутати розробляють зміни до регламенту.

"Що зробити? Прив'язати депутатів, як президент сказав, ланцюгами до крісел?", - запитує Макеєнко.

Нагадаємо, що Конституція передбачає особисте голосування депутата за документ. В той же час депутати регулярно голосують за десятки колег, які іноді представляють іншу фракцію.

Джерело: Газета.юа

Огляд новин за 1.03

Африкан Свиридович: Та не кажи, ці коти вже за*бали, я їх усіх віддав би на мило (с) ЛП

Януковичу виявилося досить одного лише року свого панування, щоб його рейтинг почав невпинно просідати у напрямку плінтусу. Що характерно, він абсолютно точно повторює долю усіх своїх попередників на президентській посаді, за винятком хіба що Кравчука, який сидів на Банковій менше за всіх.

Але зниження рейтингу досягти так само непросто, як і підвищення. Для цього потрібно або докласти титанічних зусиль, або не докладати жодних. Янукович, як і Ющенко у свій час, обрав проміжний варіант: переклав усі зусилля з руйнування власного рейтингу на плечі «команди проффесіоналів», а сам подався на внутрішню еміграцію до Межигір’я, звідки коли-не-коли налітає вертольотом до столиці чисто похохмачити, відколовши пару тупих мовних дегенератизмів, та показати телекамерам нові страусячі кєди.

А зате команда старається як може. Тому що Лідєра ніззя підводити. Бо можна отримати цеглиною не по нозі, як Люся тоді ще не Янукович, а чисто по будці. Тому що Лідєр(с) і Тому що послідовний(с). Себто посліду за ним багато лишається.

Ці нахабні проффесіонали і покращувачі життя ведуть себе, як зграя рознахабнілих щурів у холодильнику. Їм вже навіть взападло ходити на роботу до парламенту, щоб голосувати особисто, як цього вимагає закон. Ну правда, тут якраз жнива, стільки ще дерибанити і пиляти, а віони будуть витрачати свій час на якусь там законотворчість. Тим більше, що незалежно від кількості присутніх голосування все одно відбувається виключно за помахом Чечетова. Так яка різниця, хто тиснутиме кнопки – один за всіх чи кожен за себе? На кінцевий результат це все одно не вплине.

Але традиція голосування «за сєбя і за того парня» в українському парламенті дуже давня. Тільки говорити про це усі якось соромилися. Досі. Нинішні проффесіонали перестали. Перед ким соромитися? Перед народом? Та де він, той народ? Був би – вже б давно у Межигір’ї функціонував Музей окупації. А так поки що філіал Київського зоопарку: качки, дикі свині, кенгуру і один реальний бичара.

Причому ці «народні обранці» зовсім не соромляться потім отримувати пенсії, більші за бюджет середньостатистичної бібліотеки. А самі в тиждень витрачають на ресторани та бл*дєй більше, аніж офіційно отримують на депутатській посаді за місяць. І попри усі свої обіцянки та запевнення дружно провалюють законопроект про скасування пільгових пенсій.

І ці люди потім забороняють нам забивати кілочки між плити Майдану?

Не випадково в Україні почала зростати кількість «противсіхів». Схоже, що шокова терапія покращенням життя вже сьогодні, нарешті, почала доходити людям до мізків – як не через очі або вуха, так через дупу з приставленою до неї «регіональною» праскою…
Володимир Йадороб

Огляд новин  за 28.02

Чомусь на початку оцієї гречаної епопеї мені здавалося, що корінь проблеми заритий у банальному невігластві уряду Азарова, у його хронічній нездатності працювати в умовах ринкової економіки, відкинувши «совкові» адміністративні важелі. Але, як виявилося, я був занадто великим оптимістом. Все набагато більш запущено, аніж можна було сподіватися. Бо коли на чолі держави стоять невігласи – це погано. Але ще гірше, коли нею керують бариги. Невігласа можна навчити, але баригу не перевиховати ніколи.

Власне, як видається зараз, не так і важливо, чи то дефіцит гречки був викликаний штучно для того, щоб прокрутити цікаву і вигідну схему, чи то просто сама ідея прокрутити цю схему виникла на якомусь етапі скандалу з дефіцитом гречки. Важливо, що для компенсації дефіциту гречки на українському ринку уряд її завозитиме з Китаю.

Ні для кого не секрет, що будь-які державні замовлення є надзвичайно привабливими для постачальників з огляду на те, що платить держава зазвичай щедро, а масштаби замовлень серйозні. І бажаючих взяти участь у розподілі держзамовлень зазвичай не бракує. Вони переважно готові на все, аби вписатися в цей процес – на хабарі, відкати, підкуп і лобізм. Не даремно ж в Україні навіть бізнес такий є – держзакупівлі. І випадкові люди можуть отримати держзамовлення виключно випадково.

Отож ті компанії, які постачатимуть до України гречку, непогано зароблять. А з ними і ті, хто це рішення ухвалював, хто обирав постачальників. Хто в долі. Причому зовсім не виключено, що ті, від кого залежало ухвалення рішення про завезення гречки з-за кордону, мають долю ще й у тих компаніях, які цю гречку завозитимуть.

Суми заробітків мають бути вражаючі, оскільки уряд навіть планує скасувати ввізне мито для китайської гречки. Це все має створити враження турботи про якнайшвидше потрапляння дефіцитного товару на прилавки магазинів. Однак нагадує лише цинічний протекціонізм та лобізм.

А головне – гречка в Україні є. Причому своя. Не даремно ж Азаров у свій час так радів небувалому врожаю. Просто українському уряду невигідно закуповувати гречку в Україні за ринковими цінами, інакше виросте інфляція. А українським виробникам не вигідно продавати гречку за урядовими цінами, інакше можна піти по світу з торбою.

Але готовий закластися, що у Китаї уряд закуповує гречку за цінами, вищими за українські. Врахуйте хоча б вартість доставки з Китаю до України. То ж навіщо йому дорого купувати китайську гречку, а не українську?

Може здатися, що український уряд більше переймається прибутками китайських виробників, аніж українських, але це хибна думка. Уряду байдуже. Насправді вибір продиктований банальною можливістю масштабно рубонути бабла на розпилах і відкатах…

Володимир Йадороб

 Нет, что ни говорите, а мы, украинцы, очень толерантный народ. Терпимый просто до нерпиличия. В терпимости с нами не сравниться никаким европейцам, не говоря уже про более воинственный третий мир. Ну посудите сами, какой еще народ будет терпеть то, что терпим мы?

Ниже - кадр из передачи на одесском телевидении. В студии Григорий Кваснюк. На днях неизвестные нарисовали свастику на спине одесского памятника Пушкину, в связи с чем ведущий решил провести опрос, чтобы выяснить, кто же совершил этот акт вандализма. И предложил три варианта ответа: бандеровские ублюдки, дикари и хохлопитеки. Спасибо, что хоть *идов не было.

В связи с этим у меня вопрос ко всем, кто считает, что Украина относится к русским как-то не так - скажите, возможно ли такое, чтобы в прямом эфире российского телеканала появился жирный украинский дядька в вышиванке и устроил подобного рода опрос? Чтобы ведущий на российском же телевидении назвал русских кацапопитеками, ублюдками или еще как-то в подобном роде? Что стало бы с таким ведущим?

А у нас, в плохой, бандеровской Украине подобное происходит регулярно. И это тошнотворное, обрюзгшее животное не только не забьют камнями до смерти, но даже не уволят с работы. Я понимаю, что большая часть русских людей не имеют ничего общего с этой скотиной, однако именно он и подобные ему организмы являются спикерами русской диаспоры в Украине. К примеру, наши донецкие борцуны за права русских ничуть не лучше - только телеэфира им, к счастью, не дают. Стоит ли удивляться, что после такого растет популярность "Свободы", ведь один такой Кваснюк способен превартить тысячи аполитичных, миролюбивых украинских людей в озверевших радикалов. Я не шучу - все это происходит на моих глазах.

Только в Украине может существовать откровенно нацистский, антигосударственный телеканал, открыто пропагандирующий ненависть и разжигающий национальную рознь. В демократической Европе за подобное судят и дают большие сроки. В России за похожие оскорбление могут убить - бывали случаи. А у нас в стране агрессивный русский нацист, алкоголик и просто откровенный идиот,  животно ненавидящий Украину и украинцев, регулярно имеет доступ к эфиру.

Стиль его прост. Думаю, этого фрагмента хватит, чтобы понять, что такое есть Григорий Кваснюк.

Самое поразительное, что начальство этого пса не понимает одной простой вещи: вреда русским от Кваснюка гораздо больше, нежели пользы. Подобная нацистская истерия украинцев только сплачивает и обозляет, а вменяемому русскому человеку будет просто стыдно смотреть на это косноязычное чудовище, брызжущее слюной в телевизоре, и осознавать, что оно представляет "русский мир" за границей.

Ей-богу, мне кажется, что Кваснюку платят американцы. Более фееричной дискредитации русского движения нельзя и желать. Что может быть милее оку украинского националиста, чем жирный, тупой пьяница с шариковскими интонациями? Даже "космонавт Андропов" из фильма "Армагеддон" не был столь карикатурен. Так что на месте русских организаций Одессы, я бы данной проблемой озаботился, и убрал бы из эфира это чучело.

Не позорьтесь.

lj frankensstein

Вибачте за суржик - прізвища не перекладаються. КПРС, або ж Комуністична партія робітників і селян обрала лідером депутата Верховної Ради Леоніда Грача (позафракційний) замість Олександра Яковенка. Про це сказано в повідомленні на сайті Грача. Таке рішення було прийнято партією на позачерговому з'їзді, що відбувся в неділю в Києві. У своєму виступі на з'їзді Грач зазначив, що срач боротьба, що проходить зараз у псевдокомуністичному русі, це боротьба не проти Комуністичної партії, а за формування сили, що могла б об'єднати суспільство для скинення олігархічного ладу. Нагадаємо, 11 грудня 2010 року об'єднаний пленум центрального комітету й центральної контрольної комісії КПУ звільнив Грача з посади першого секретаря кримського республіканського комітету за порушення партійної дисципліни й дії, що ведуть до дискредитації партії.

16 грудня президія центрального комітету КПУ виключила Грача з партії, а також із фракції КПУ в парламенті. Грач керував кримським рескомом Компартії з осені 1993 року.

Джерело: Українські Новини

Днями один із депутатів ВР висловився в тому дусі, що “Коли в Україні починають говорити про мовне питання, то це або хтось хоче вкрасти грошей, або скоро будуть вибори”. Якщо казати про сьогодення, то у попередньому реченні доречніше було б поставити сполучник “та”, а не “або”. Але - менше з тим. Зважаючи на те, що зараз мовні фетишисти-політикани знову потужно розгойдують мовні гойдалки, хотілося би їм дати слушну пораду.
Якби вони почали діяти згідно з цією порадою, то це було б своєрідним компромісом, але в першу чергу - це було б дійсно ефективно та корисно для українців. Компроміс полягає у внесенні в Закон про мови англійської як мови міжнаціонального спілкування в Україні, що де-факто надасть їй статусу державної мови.

Чому саме англійська? Дуже просто: згідно з Європейською хартією про мови (на яку, до речі, посилаються ці самі фетишисти) треба захищати та плекати занедбані та зникаючі мови. В межах України це можна сміливо застосувати до англійської мови, оскільки загальний рівень володіння мовою № 1 у світі серед українського народу є одним із найгірших серед країн Європи. Тому - англійську треба популяризувати серед широких прошарків населення України, аби українці хоча б трохи наблизились до світової спільноти.

Впевнений, що таку ініціативу парламенту підтримало б близько 90% населення країни. Світовою мовою Інтернету, бізнесу та науки володіли б і малі, і старі. Годі й казати, скільки переваг отримали б прості люди від такої законодавчої ініціативи, підкріпленої реальними діями. Адже, як то кажуть, “Скільки мов знає людина - стільки разів вона людина”.

Однак, найголовніше - це те, що мільйони українців мали б доступ до незалежних та неупереджених міжнародних джерел інформації. Вони могли б оцінювати українське теперішнє та минуле об'єктивно, а не дослухатися до зомбувань тієї чи іншої політичної партії.

А якщо горе-реформаторам і цього буде замало, то можна щоразу вносити у цей закон нову іноземну мову під кожні вибори. Уявляєте, якою могутньою нацією могли б стати українці! Але, на превеликий жаль, цього не буде. Адже для існуючої влади розумні та освічені люди - це смертельно небезпечно. Отже, будемо багатіти думкою і далі ;-))

П.С. Я вільно володію англійською, іспанською та італійською мовами і можу сказати, що іноземні мови - це величезні можливості. А НАЙВАЖЛИВІШЕ - значний особистий розвиток! Тому, друзі, вчить іноземні мови, незважаючи на політичні зміни.
Артур Свєтлаков