Близько 50 жінок, представниць Шахтарської громадської організації "Дружини шахтарів", заблокували вхід до Донецької облдержадміністрації і вимагають зустрічі з губернатором або його першим заступником.

Вони вимагають підвищення соцстандартів і підвищення тарифних ставок для своїх чоловіків і видачі побутового вугілля.

Мітингуючим запропонували зустрітися з заступником начальника управління зі звязків з громадськістю ОДА, однак вони навідріз відмовилися і вимагають зустрічі безпосередньо з керівництвом обладміністрації.

Якщо їх вимоги не будуть виконані, протестуючі погрожують не випускати чиновників з будівлі та почати бити вікна.

"Ми вимагаємо підвищення тарифних ставок для наших чоловіків, тому що комунальні послуги подорожчали, проїзд подорожчав, а їжа стала розкішшю. Ми обирали нашого президента, ми йому довіряємо. І якщо б він знав, що діється на Донбасі, яке тут неподобство з копанками, він би шкуру з усіх спустив. До президента це не доходить - 100%", - говорить голова Шахтарської міської організації "Дружини шахтарів" Галина Лебедєва.

Вона також заявила, що, якщо ця акція не дасть результатів, жінки готові пішки йти з Шахтарська до Донецька для організації більш масштабної акції протесту.

Джерело: ТСН

Заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Юрій Хіврич попередив про зростання тарифів на воду влітку. Таким чином, за його словами, "галузь вже не буде збитковою". Водночас він не зміг уточнити, на скільки зростуть ціни. Відзначимо, у лютому зростання тарифів зачепило усі види комунальних послуг — і тих, що регулюються центральними органами — електрика й газ, і тих, якими відає місцева влада — вода, водовідведення та інше.

За даними Мінекономрозвитку, загалом громадяни України у 2011 році платитимуть на 17% більше за квартплату, на 18% більше за каналізацію, на 40% - за електроенергію, на 50% - за газ і на 24% - за воду та опалення.

Джерело: Газета.юа

Голова Івано-Франківської обласної державної адміністрації Михайло Вишиванюк прогнозує, що Президент Віктор Янукович одержить 70% голосів жителів області на виборах Президента в березні 2015 року. Про це він сказав на прес-конференції 12 лютого. "І запам'ятайте сьогоднішню дату, сьогоднішню прес-конференцію, сьогоднішній мій прогноз, коли Івано-Франківська область у 2015 році проголосує за Віктора Федоровича 70% голосів", - заявив Вишиванюк, тобто янучарський губернатор. Але річ зовсім не в дотепних способах підрахунку голосів, і не в тиску на людей! Ні! Свій прогноз губернатор пояснив тим, що підвищиться рівень життя населення за рахунок збільшення інвестицій в економіку країни. ОТ! Життя покращиться, хай і не вже сьогодні. Це до того, що Янукович схвалив внесення Верховною Радою змін до Конституції, якими парламент закріпив проведення чергових виборів парламенту в останню неділю жовтня 2012 року, а Президента - в останню неділю березня 2015 року.

У другому турі виборів-2010 Януковича підтримали 7,02% тих, хто проголосували, в Івано-Франківській області. Вишиванюка було призначено губернатором області наприкінці березня 2010 року.

Джерело: Українські Новини

У київській міліції помер затриманий. Він не витримав усвідомлення своєї провини - але тих, хто проводив допит, відсторонено. Учора у Святошинському районному відділі міліції Києва помер 48-річний чоловік, затриманий за підозрою у скоєнні вбивства.

Як повідомили у Департаменті зв’язків з громадськістю МВС України, 9 лютого, спецлінією «102» надійшло повідомлення про те, що в одному будинку Святошинського району на сходах між поверхами виявлено тіло чоловіка. Ним виявився 49-річний киянин. На його тілі були сліди насильницької смерті.

За даними ДЗГ, на місце події виїхала слідчо-оперативна група. Розпочалося відпрацювання. Розшуковий собака привів правоохоронців до однієї з квартир будинку, до якої також вели сліди крові.

Сусідом потерпілого виявився 48-річний чоловік, який на той час перебував у своїй квартирі. Працівники міліції вилучили у його квартирі ніж зі слідами крові та особисті речі, на яких також була кров. Чоловік був у стані сильного алкогольного сп’яніння і практично не розумів, що відбувається.

Підозрюваного правоохоронці доставили до райвідділу міліції. Протверезівши, чоловік почав усвідомлювати скоєне. В якийсь момент йому стало зле.

Працівники міліції викликали карету швидкої допомоги. Чоловіку було надано невідкладну медичну допомогу. "Але серце підозрюваного не витримало і він помер прямо у райвідділку. За цим фактом призначено та проводиться службове розслідування", - зазначили в МВС.

Начальник Київської міліції Олексій Крикун відсторонив від виконання службових обов’язків керівництво Святошинського райвідділу міліції Києва, де помер затриманий за підозрою у скоєнні вбивства громадянин. Також від виконання службових обов’язків відсторонено співробітників, що здійснювали допит затриманого.

Огляд новин за 11.02

Скільки вовка не годуй, каже народне прислів’я, а він все одно на ліс дивиться. Так само скільки б страусячих кедів не переносив Віктор Хведорович, скільки б палаців собі не набудував – а все одно з-під дорогого спінджака від Бріоні визирають спортивні штани, і босяцьке дитинство його чується крізь кожну публічну промову або інтерв’ю. Бо яким би ти шрифтом не написав слово «х.й» - воно таки свого змісту не змінить.

Іноді складається відчуття, що наш Гарант ось-ось не витримає і зірветься. Ще б пак - він нині увесь на виду, під прицілом телекамер та сотень і тисяч очей. Тут ніяк не можна собі дозволити не те що когось нах.й послати, але навіть тон підвищити. Навіть якщо на тебе, ріального пацана, распальцьовкою крутить голий фраєр. Тільки увечері, на самоті або щонайбільше у колі близьких та довірених осіб, Віктор Хведорович може собі дозволити глушити чифірь відрами і ботать по фєні не ховаючись, як це було у щасливі роки його молодості.

Але іноді, знаєте, воно таки проривається. І проривається не стільки у сьогодення, як у історію. Фазочки «казли, каториє мєшають нам жить», «убєрітє єго нах.й», «я вам голови повідриваю» і, врешті, сьогоднішній «шлепер» - це моменти слабкості, за які ми всі так любимо нашого епічного Гаранта. Це той самий «х.й», який проступає через вишуканий шрифт публічного президентського лоску. І який не змити навіть десятиліттями перебування у кріслах різного, в тому числі й найвищого, рівня.

Хтось нині вже запустив тєлєгу, що «шлепер» - це не блатний сленг, а чистісінький ідиш. Або навіть німецька мова. Бігме, панове. Давайте не будемо робити вигляд, що слово «х.й» означає «брись», тільки корейською мовою. Або «характер» турецькою. Це не смішно і, більше того, має мало спільного з реальністю. Як у тому древньому анекдоті про дядька, якого на Червоній площі пов’язали мусора за те, що він лаяв «старого маразматика», а коли у відділку він намагався пояснити, що не мав на увазі Брєжнєва, йому відповіли, що нічого виправдовуватися, адже усім відомо, хто тут старий маразматик.

Але якщо панове з Адміністрації президента вустами своїх проплачених ботів все ж наполягають на єврейському походженні слова «шлепер», яке пролунало із вуст Яника, то я готовий з цим погодитися. От тільки чи зрозуміють євреї, чого це адміністрація українського президента дозволяє собі називати їх бандитами? Адже людина, яка щонайменше двічі сиділа, і за якою не було помічено володіння іншими мовами, окрім фєні, може вживати слово «шлепер» виключно у кримінальному сенсі.

А до речі, було б дуже цікаво послухати, як Яник розмовляє на ідиші або хоча німецькою мовою. Ну, раз він вже такий знавець. Щоправда, я маю цілком обґрунтовані сумніви у тому, що він знає не лише ідиш, а навіть українську – ба, навіть російську. «Проффесор» такий проффесор…

І знаєте, в чому проблема? В тому, що ми всі (а перш за все попередня «помаранчева» влада, яка все тільки обіцяла «бандитам тюрми») забулися про те, що заповідав нам Жеглов – «Вор должен сидеть в тюрьме!».

А не в президентському кріслі.

Володимир Йадороб

Тільки-но я взявся продовжити польові дослідження самоорганізаційних процесів самозахисту громадян, аж тут натрапив на матеріал пана Виголова, котрого через полеміку під моєю попередньою статтею про влучного стрілка, харківського селянина Жиденка, схоже, відвідала якась меланхолія. Я взагалі-то привченний тверезо дивитися на чимало речей. Але, намагаючись реально оцінювати будь-які життєві ситуації, тим не менш - не люблю песимізму. Бо від песимізму до розпачу один крок, а розпачів у нас в житті і так вистачає.

Згадана ж Віталієм, на перший погляд сумна історія про краматорця, котрий, захищаючи своє авто, зацідив молотком в лоба крадієві аж до реанімаційного стану останнього, а тепер, мовляв, сидить і чухає ріпу, розмірковуючи: чи вартий був захист автовласності перспективи отримати років 5-8 буцегарні, мені чудово відома. Але давайте все ж таки якось борщ окремо, а мухи де інде.

Справа в тому, що у випадку із Жиденком ми мали приклад гуртового самозахисту громадян, а історія із краматорським чолов'ягою - це поки приклад індивідуального самозахисту. І порівнювати ці дві історії поки не зовсім коректно. До того ж, ми знаємо лише зі слів ментів, що вправному молоткобійцю загрожує відсидка на нарах. Нагадаю, що Жиденкові від початку не лише менти і прокуратура, але й правозахисники пророчили від 15- річного до пожиттєвого ув'язнення. А вийшло все навпаки.

Тому прогнозувати виключно несприятливий фінал справи для краматорця - не варто.

Фінал цієї історії буде залежати від низки чинників. По-перше, від самого цього дядька - наскільки він готовий до нелегкої і тривалої боротьби. Далі - від ЗМІ (в першу чергу місцевих): наскільки уважно, ретельно, тривало, гучно і об'єктивно вони слідкуватимуть за розвитком і вивсвітлюватимуть перепетії цієї справи. На етапі судового розгляду - від вправності і фаховості адвокатів; від правозахисників (знову, в першу чергу, місцевих) - наскільки зацікавлено і кваліфіковано вони контролюватимуть розвиток подій. Від знайомих, друзів і сусідів, колег по роботі - наскільки активно вони спроможуться допомогти бідолашному. А головне - від громадськості Краматорська - наскільки близько вона сприйме біду свого земляка і чи здатна буде задля його захисту згуртуватися.

Взагалі-то - це тест на вошивість. Тобто, на рівень розуміння краматорцями того, що такого роду біда може статися із кожним. І якщо інші не стануть на захист земляка сьогодні - то завтра те саме може трапитись із будь-ким із них.

Крім того, це тест на рівень суспільної терплячки. Тобто: чи будуть краматорці і далі терпіти владне свавілля, чи, як у випадку із просянами - односельцями Жиденка, терпець їм таки увірветься.

І я не обмовився - саме свавілля. Бо захист власного життя і здоров'я, життя рідних, близьких та й просто оточуючих, захист власної оселі і майна - є нашим конституційним правом. А перешкоджання або притягнення до відповідальності за подібне - часто-густо є свавіллям.

Я вже вказував, що подальша доля краматорського молоткобійця залежетиме в числі інших факторів і від нього самого. Але тут є ще один нюанс. Багато що буде ще й залежити від форми та тактики, яку він обере у власному протистоянні з правоохоронцями. Поясню на прикладі.

Більш детально з майже анекдотичною історією, яка трапилась з одним моїм знайомим на ім'я Максим, ви можете ознайомитись ось тут. В двох словах, справа була така. Одного разу на Максима напали двійко волоцюг-грабіжників. Роззброївши та скрутивши їх, він здав їх ментам. А потім - ті ж таки менти, шантажуючи погрозами порушити проти Максима кримінальну справу за перевищення заходів необхідної оборони, кінцево розвели на дві тисячі вічнозелених.

Як на мене, це стало можливим лише тому, що парубок вирішив добиватися справедливості хоч і по закону, але по-тихому. Максим з певних міркувань - в першу чергу через побоювання втратити роботу - не побажав влаштовувати навколо цієї справи гучного розголосу. Тобто: він не хотів, аби його прізвище почало гуляти просторами ЗМІ, не звертався до громадських інституцій (не рахуючи одного невдалого винятку), не апелював до широкої громадської думки. Ну, а протистояти системі одноосібно - безперспективно за визначенням.

У краматорського ж автовласника, схоже, вибору вже не залишилось. Бо його історія наразі набула досить гучного розголосу. А для ментів, котрі напророкували молоткобійцю певний термін ув'язнення, підвести його під відповідну статтю - це справа збереження честі (якщо це можна так назвати) мундиру. Можливість вирішити цю справу полюбовно залишається й досі. Однак, через вже згаданий розголос таке розв'язання проблеми може вартувати такої астрономічної суми, котра, судячи з усього, краматорцю і не снилася.

Тому - повторюсь: розраховувати він мусить на власні сили і на підтримку земляків.

А ще в ході згаданої на початку матеріалу полеміки, я отримав приблизно наступне критичне зауваження. Мовляв, усі наведені мною історії - це поодинокі випадки, котрі не впливають на загальну ситуацію в країні, бо носять локальний характер. Також критик запропонував тиснути на больові точки, бити по важливим вузлам системи - бо лише тоді буде якийсь толк.

Ну що ж, на цей закид я можу відповісти наступним чином. Аби ефективно бити по вузлам, треба мати із ким це робити. А для цього потрібно, аби "клієнт дійшов до кондиції" більш-менш масово. Для того ж, аби визначити рівень тієї масовості, необхідно відслідковувати відповідні тенденції в суспільстві.

Так от. Подібні історії колективного та індивідуально спротиву системі - затятість бабці, котра шмаляє із берданки по "беркуту"; розлючений натовп в Маріуполі, котрий заледве не розтоптав ДАІ-шників і наряд міліції заодно із ними; чоловік, котрий випускає обойму в лікаря за те, що той взяв хабаря за лікування вже померлої матері - це і є ТЕНДЕНЦІЯ.

Саме про це я і пишу - а не лякаю жахами системи. Я й не думаю перейматися рекомендаціями про те, як цієї системи слід боятися. А наводжу приклади, як їй можна протистояти.

І останнє. Той же таки Виголов розповів дуже жалісну історію про нелегку долю дачників-пенсіонерів, котрі потерпають від розгулу якихось крадійкуватих осіб. Переконаний - так воно і є. Але не мусить бути - бо ж є маса методів і життєвих прикладів до них, як цій біді у самозахисний спосіб можна дати раду.

Але про це і дещо інше - вже наступного разу...

Валерій Семиволос, вільний журналіст, Харківська обл., село Губарівка, Товариство "Малого Кола"

Чуваки при владі видумують все нові і нові методи дірібана державних грошей. От умєльци новий спосіб придумали:

НКРЕ затвердила "зелений тариф" на електроенергію, вироблену компаніями ТОВ "Крайміа Солар 3", ТОВ "Крайміа Солар 4" та ТОВ "Крайміа Солар 5". Ставка "зеленого тарифу" для всіх трьох станцій встановлена на рівні 505,09 коп / кВт.

Тобто держава буде купувати в підприємств Клюєва (всі три станції мають відношення до віце-премєра Клюєва) електроенергію по 5 грн. за кіловат, а продавати населенню по 26 коп.!

Такий вот бізнес.

В цілому світі існує т.зв. зелений тариф - коли компанії, що виробляють електроенергію нетрадиціними методами (сонячна, вітрова і т.д.) можуть продавати електроенергію дорожче, ніж традиційні (ТЕС, АЕС і т.д.). Але жодна держава не купує електрику по 50 євроцентів. Найдорожчий тариф, якщо не помиляюсь, є в німеччині для геотермальної енергетики - 26 євроцентів. Але вони ж не такі багаті, як ми.

Огляд новин за 10.02

Не знаю, як вас, а мене не полишає відчуття, що ця прогулянка над прірвою погано закінчиться. Буквально влітку Янукович та Азаров наввипередки хвалилися прекрасним урожаєм, який виріс, звісно, завдяки їхньому ляляканню язиком, а не праці тисяч селян, помноженій на сприятливі погодні умови. Причому найбільше оптимізму у цих достойників викликало те, що, практично, у жодній іншій країні земля не вродила. Отож планувалося, що Україна ще й добряче заробить.

І так би воно, можливо, й було, якби не одне невеличке «але». Влада, яка насправді не має жодного стосунку до врожаю, теж хотіла отримати свою частку, яка за такої сприятливої кон’юнктури мала бути ну дуже нефігацькою.

Для цього було запущено класичну схему із двох взаємопов’язаних пунктів: 1. заборонити експорт зерна; 2. виставити внутрішні закупівельні ціни на рівні плінтусу. Що відбувається далі?

Здавалося б, якщо все зерно залишається в Україні – то ціни на нього мали б упасти? Фіг там.

Сільгоспвиробники змушені або притримувати зерно до скасування заборони на експорт, або продавати його державі навіть нижче собівартості виробництва. Вигода держави очевидна. По-перше, придбане за копійки зерно можна продати на експорт за квотами, і наваритися на цьому просто-таки шалено, оскільки неврожайна Європа готова платити будь-які гроші. По-друге, можна за відкати продавати квоти на експорт.

За таких обставин крупні сільгоспвиробники, які мають елеватори та зерносховища, можуть собі дозволити почекати скасування заборони на експорт. Або, у крайньому випадку, забашляти і отримати квоту. Тим більше, що всі вони переважно займаються ще й іншим видом бізнесу, який у нас помилково називається «політикою» та «державною службою».

А от середні та дрібні сільгоспвиробники чекати не можуть. Усі вони по вухах у боргах і кредитах, і мусять платити за зберігання свого врожаю шалені гроші крупним виробникам, про яких вже було сказано вище. Отож вони продають зерно за безцінь, аби відбити хоча б частину витрат та розрахуватися з боргами.

В результаті крупні сільгоспвиробники залишаються у цій країні єдиними, хто взагалі має зерно, і за попередньою змовою можуть легко контролювати ціну на нього, накручуючи штучний дефіцит і таким чином стимулюючи роздування цін.

Як результат – звичайна гречка сьогодні коштує до 33 гривень за кіло, і її не знайдеш вдень з вогнем (політсхема). Я на вихідних мусив їхати за сімдесят кілометрів від Києва, щоб запастися гречкою «усього лише» по 19 грн/кг.

А уряд тим часом виділяє бабло для закупівлі гречки у Китаї. Щоб ще трохи собі від цього бабла відпиляти, а потім заробити і на продажу китайської гречки.

І, як це не парадоксально звучить, влада зовсім не приховує своєї вини у цьому. Не даремно ж Азаров сьогодні виписав догани цілому ряду відповідальних держслужбовців…

Володимир Йадороб

Депутат від Партії регіонів Олександр Стоян пояснив, чому Президент Віктор Янукович не зміг виконати свою обіцянку і забезпечити українцям "покращення життя вже сьогодні".

З його слів, до приходу до влади Янукович не знав, наскільки кепські справи в країні.

"Янукович і наша команда не знали, що Україну розікрали ще вчора. Тому як ми можемо виконати обіцянки вже сьогодні? Як на голому місці це можна зробити?", - спитав він.

"Безумовно, обіцянок було чимало. І всі вони не виконані. Їх і не можна було виконати відразу", - додав регіонал.

"Деякі обіцянки перейшли і на цей рік. Так що усе ще попереду", - пообіцяв він.


Джерело: Украньюс