Гречана епопея

Огляд новин  за 28.02

Чомусь на початку оцієї гречаної епопеї мені здавалося, що корінь проблеми заритий у банальному невігластві уряду Азарова, у його хронічній нездатності працювати в умовах ринкової економіки, відкинувши «совкові» адміністративні важелі. Але, як виявилося, я був занадто великим оптимістом. Все набагато більш запущено, аніж можна було сподіватися. Бо коли на чолі держави стоять невігласи – це погано. Але ще гірше, коли нею керують бариги. Невігласа можна навчити, але баригу не перевиховати ніколи.

Власне, як видається зараз, не так і важливо, чи то дефіцит гречки був викликаний штучно для того, щоб прокрутити цікаву і вигідну схему, чи то просто сама ідея прокрутити цю схему виникла на якомусь етапі скандалу з дефіцитом гречки. Важливо, що для компенсації дефіциту гречки на українському ринку уряд її завозитиме з Китаю.

Ні для кого не секрет, що будь-які державні замовлення є надзвичайно привабливими для постачальників з огляду на те, що платить держава зазвичай щедро, а масштаби замовлень серйозні. І бажаючих взяти участь у розподілі держзамовлень зазвичай не бракує. Вони переважно готові на все, аби вписатися в цей процес – на хабарі, відкати, підкуп і лобізм. Не даремно ж в Україні навіть бізнес такий є – держзакупівлі. І випадкові люди можуть отримати держзамовлення виключно випадково.

Отож ті компанії, які постачатимуть до України гречку, непогано зароблять. А з ними і ті, хто це рішення ухвалював, хто обирав постачальників. Хто в долі. Причому зовсім не виключено, що ті, від кого залежало ухвалення рішення про завезення гречки з-за кордону, мають долю ще й у тих компаніях, які цю гречку завозитимуть.

Суми заробітків мають бути вражаючі, оскільки уряд навіть планує скасувати ввізне мито для китайської гречки. Це все має створити враження турботи про якнайшвидше потрапляння дефіцитного товару на прилавки магазинів. Однак нагадує лише цинічний протекціонізм та лобізм.

А головне – гречка в Україні є. Причому своя. Не даремно ж Азаров у свій час так радів небувалому врожаю. Просто українському уряду невигідно закуповувати гречку в Україні за ринковими цінами, інакше виросте інфляція. А українським виробникам не вигідно продавати гречку за урядовими цінами, інакше можна піти по світу з торбою.

Але готовий закластися, що у Китаї уряд закуповує гречку за цінами, вищими за українські. Врахуйте хоча б вартість доставки з Китаю до України. То ж навіщо йому дорого купувати китайську гречку, а не українську?

Може здатися, що український уряд більше переймається прибутками китайських виробників, аніж українських, але це хибна думка. Уряду байдуже. Насправді вибір продиктований банальною можливістю масштабно рубонути бабла на розпилах і відкатах…

Володимир Йадороб