Кульмінація

Здається, перед Юлею Тимошенко замаячила цілком реальна нагода повернутися до рідних пенатів – на Лук’янівку. З тою лише різницею, що тепер звинувачення їй будуть висунуті абсолютно реальні і підкріплені доказами, і шанси на вдалу посадку будуть як ніколи високі.

А Юля у відповідь розіграє випробуваний сценарій: натовп прихильників біля воріт Лук’янівського СІЗО, телесюжетні замальовки замученої клятими ворогами Багіні на фоні убогої камери, звернення до європейських інституцій із заявами про переслідування і т.п.

На користь такого Юліного сценарію свідчать два факти. По-перше, у свій час така схема спрацювала щодо Кучми. То чому ж вона не може спрацювати і щодо Януковича, якому, як показує досвід, далеко до Кучми у сенсі незламності та непохитності. По-друге – Янукович нещодавно вже мусив поспішно давати заднього у протистоянням із Майданом, отож він, здається, очкує великих мас протестуючих. Що не дивно, враховуючи деякі факти його політичної кар’єри.

Однак тут є кілька важливих факторів, які потрібно враховувати. Зокрема, існує невелика, але суттєва різниця між конфліктами за векторами Кучма-Тимошенко та Яник-Тимошенко. Кучма у свій час лише намагався розчистити собі поле для діяльності, тому одразу ж відступився від ідеї посадити Юлю, коли побачив, що ціна може бути зависока. А Янику нині нічого вже розчищати не потрібно, адже вся влада і без того зосереджена в його розпальцьованих руках. Яник намагається посадити Юлю чисто для того, щоб відвернути увагу виборців від існуючих проблем і заодно – навісити на неї усіх котів. Виборцям Яника, вихованим у дусі ненависті до «помаранчевих майдаунів», безперечно сподобається САМЕ ТАКА реалізація гасла «Бандитам тюрми!». А виборці Юлі будуть до краю обурені реваншем «синюків»: «за що ж ми мерзли на Майдані»? Однак і ті, й інші при цьому мусять геть забути про те, що їх скоро будуть викидати з квартир за новим Житловим кодексом, бо комунальні послуги і ціни ростуть, а прибутки зжирає інфляція. Вони не помітять, як «Укртелеком» загребе під себе Ахмєтов, а Одеський припортовий завод – Фірташ. Вони жодного разу не згадають про вкрадене Межигір’я, Сухолуччя та кримський мис Форос.

Крім того, невиясненим залишається ще одне питання: чи здатна сьогодні Юля зібрати достатньо потужну акцію на свою підтримку? Тобто – наскільки високим є особистий авторитет Тимошенко та довіра виборців до неї?

Бо тут кількох тисяч проплачених маніфестантів з партійними прапорами буде явно замало. Акція матиме сенс лише у тому випадку, коли вона буде здатна вразити уяву Яника та його камарильї.

І от у цьому, як на мене, ховається найбільша для Юлі небезпека. Ніхто достеменно не знає, скільки встигла втратити Юля за час свого дивного після виборчого заціпеніння. Місцеві вибори, якщо дивитися реально, не принесли їй вражаючих результатів та феєричних перемог. Звісно, немалу роль у цьому зіграли фальсифікації та адмінресурс, але навіть з урахуванням його у Юлі результат був більш ніж скромним, якщо порівнювати з президентськими виборами.

Яник теж ризикує. Якщо Юля облажається і не спроможеться зібрати хоча б нікчемних тисяч п’ятдесят – сьорбати їй тюремну баланду. Але якщо на вулиці вийдуть сотні тисяч – Яник не пошкодує, що геть розвалив армію та купив собі нового гелікоптера. Буде на чому оперативно дременути на Москву, і щоб протиповітряна оборона не збила…

Володимир Йадороб