Це буде трохи нетипова для мене мандрівна нотатка – менше фото, більше тексту, перемішаного з особистими спогадами. Я нашкріб у своїх архівах усього близько сотні знімків, і то більшість із них нікуди не годяться. Зазвичай у цікавих місцях я роблю більше сотні фотографій у день, а тут – за майже три роки постійного проживання.Просто, тому що я ненавидів це місто, а знімати щось, що сприймається як огидне, – нелогічно. Я й досі його ненавиджу, і в тяжкі моменти життя мені нескладно підняти собі...

Читати далі...

Кульмінацією всієї вилазки до Чорногори у липні мав стати четвертий, завершальний день. Окрім ніфігової відстані загалом (ми мали прочалапати 24 км), він включав підйом на дві досить високі гори, одна з яких – легендарний Піп Іван Чорногірський, третя за висотою вершина в українських Карпатах.[Приєднана...

Читати далі...

Другий із чотирьох днів липневої вилазки до Чорногірського хребта виявився набагато насиченішим за перший. Ми мали пройти 18 кілометрів та відвідати дві вершини й одне озеро.[Приєднана...

Читати далі...

Традиційно для себе 8 листопада я святкую своє особисте свято, якого немає у жодних календарях – день переїзду у Вінницю. Сьогодні – уже девять років як. Час розставить усе на свої місця, але на даний момент це виглядає найбільш вдалим і своєчасним моїм рішенням, яке було можливе на той момент.1. І традиційно у такий день я публікую у блозі багато фотографій свого міста, зроблені за кілька місяців до того.[Приєднана...

Читати далі...

Пост не щоб похвалитись, а просто не знаю, де ще це швидко записати для себе.Серія із днів, коли я находив 10 тис. кроків або більше, тривала з 17 квітня по 21 жовтня включно або 188 днів підряд (не знаю, чи бувало зі мною таке раніше, бо взагалі відносно недавно почав звертати на це увагу).Найбільше кроків за 1 день - 44494, 13 липня. У липні був і найбільш продуктивний місяць, 661575 кроків всього або 21341 в середньому за день.Значну роль у цьому відіграв той факт, що...

Читати далі...

Друге літо поспіль, попри всю срань навколо, мені знову вдалося вибратися у кількаденну відпустку в Карпати. Це вже само по собі можна вважати неабияким успіхом, а якщо зважати на якісне наповнення тих днів, то взагалі. Якщо торішній варіант був лайтовим, наскільки це можливо в горах, то цього разу все по хардкору: за 4 дні ми пройшли на своїх двох 75-80 км, піднявшись в тому числі на два двотисячники.Я розумію, що чим довше війна, тим більше розповіді такого роду викликатимуть негатив, та поки ...

Читати далі...

Усім, хто хоч трохи мене знає, відома моя любов до затоплених кар'єрів. Скільки я облазив їх у різних регіонах України (до деяких місць лише заради кар'єру і їхав) – не злічити.1. Парадокс ситуації полягає в тому, що один із них знаходиться в Кривому Розі, усього за три кілометри від дому, де я прожив 2/3 життя… а був я на ньому аж один раз, та й то в мерзенну дощову погоду, коли красу озера толком не видно. Цього року я нарешті виправився, хоча погода теж була хмарною, та принаймні не...

Читати далі...

У неймовірно далекому 2017 році я здійснив єдину (для себе) у своєму роді одноденну подорож, що являла собою велосипедний заїзд по маловідомих місцях на межі Франківщини та Тернопілля, головними серед яких були замки у Чернелиці та Червоногороді. Єдиною такою та поїздка стала через забагато ризиків, на які я тоді просто забив. Починаючи з факту, що мій тодішній велосипед не надто годився для горбистого рельєфу дністровських околиць. Ну і просто будь-яка проблема на шляху, включаючи поломку чи...

Читати далі...

Ще одне відоме у колі поціновувачів замків село на Львівщині, яке замикало мою квітневу подорож у ці краї. Порівняно з Підгірцями, в Олесько набагато простіше дістатися – через нього регулярно бігають автобуси Львів – Броди. [Приєднана картинка] [ Читати і дивитись далі ]

Село Підгірці на півдорозі між Золочевом і Бродами стало відомим завдяки одному з найгарніших замків України у комплексі з не менш поважним костьолом, які вкупі й приманюють сюди туристів навіть у сучасні гівняні часи. Я довго відкладав знайомство з цими пам'ятками, але цієї весни воно нарешті сталося.[Приєднана...

Читати далі...