Сатанів

  • 07.07.22, 19:31
Раз на пів року можна щось написати про мандри, так тому і бути. Тим більше у такому проклятому році, коли кількість нових побачених місць не набагато більше, ніж одне. Тим більше раз мова про таке місце, яке я і так планував на цей рік в умовах ситої довоєнної зими. Зараз переважна частина тих планів виглядає нереальною на багато років уперед, якщо не на все життя; там були Бердянськ та Ізюм, Вовчанськ і Краматорська агломерація, чого тільки не було… І хоча зараз братюні можуть випадково...

Читати далі...

як же мене все заїбало

  • 17.06.22, 01:06
картинка просто так[Приєднана картинка]

Мертва весна #3. Закінчення

  • 31.05.22, 19:41
Жити в тилу добре. І нудно. Але це та нудота, на яку гріх скаржитися, навпаки. І побажання «нецікавих вихідних» чи «нудної ночі» давно стали проявом турботи, як і одвічне питання «як ти?». У тилу міста оживають, вулицями снують безтурботні натовпи, що не звертають увагу на сирени повітряної тривоги. Іноді може здаватися, що так і має бути, а ціна, яку за це платимо прямо зараз, забувається.[Приєднана...

Читати далі...

Просто вкид

  • 23.05.22, 19:01
Цілком можливо, вкид пройде непоміченим, хоча може спричинити і бугурт із масовим видаленням мене із друзів, бо тема непопулярна. Точніше, навіть дві теми. Але все ж запишу їх, поки перебуваю на дні емоційних гойдалок. Першу я умовно назвав би «маєш хуй – іди воюй, маєш пизду – іди народжуй», це про заборону на виїзд більшості чоловіків 18-60. Ніби питання як мінімум дискусійне в багатьох аспектах (недоцільність тримати на військовому прив’язі недосвідчених людей при поки що достатньому...

Читати далі...

Тікаль. Голоси духів і кінець усього

  • 28.04.22, 19:19
За багато віків до того, як європейці вперше могли узнати про існування Центральної Америки, там уже мешкали люди. Більше того, воно створили на своїх землях те, що прийнято називати словом «цивілізація». Хоча та цивілізація відзначалася жорстоким норовом, постійними війнами та людськими жертвоприношеннями, але де в ті часи було набагато краще?.. По собі ці люди залишили міста із пірамід, зведені настільки якісно, що стоять і нині, більше тисячі років потому. А потім за короткий проміжок часу...

Читати далі...

Дениші/Тригір’я. Прощання із поліською осінню

  • 26.04.22, 19:13
[Цей текст написаний до війни про подорож, яка відбулася до війни, ніяких правок у нього у зв'язку з поточними подіями я не вношу. Поки є можливість, викладаю як є, щоб на пару хвилин відволікти читачів від того, що коїться навколо, і відволіктись самому.]Село Дениші має досить вигідне розташування – недалеко від Житомира, понад жвавою трасою. А чисті ліси та мальовничі скелі понад Тетеревом приманюють сюди немалу кількість людей, як для якогось середньостатистичного села. На жаль, їх наявність ...

Читати далі...

Гучні імена тихих земель

  • 22.04.22, 18:50
[Цей текст написаний до війни про подорож, яка відбулася до війни, ніяких правок у нього у зв'язку з поточними подіями я не вношу. Поки є можливість, викладаю як є, щоб на пару хвилин відволікти читачів від того, що коїться навколо, і відволіктись самому.]Коли у жовтні я нарешті погасив свої туристичні борги перед Житомиром, заодно знайшов час трохи виїхати і на Житомирщину, також мною незаслужено обділену увагою. Вивчати місцеву провінцію почав у якійсь мірі з чорного ходу, а саме з...

Читати далі...

Атітлан, частина 3. Картинки

  • 20.04.22, 19:04
[Цей текст написаний до війни про подорож, яка відбулася до війни, ніяких правок у нього у зв'язку з поточними подіями я не вношу. Поки є можливість, викладаю як є, щоб на пару хвилин відволікти читачів від того, що коїться навколо, і відволіктись самому.]Розповідь про села на узбережжі озера Атітлан була би не повною, якщо не показати стріт-арт, яким їх вулиці прикрашені більш ніж щедро. Тому у цій частині – просто яскраві мальованки уже знайомих Сан-Педро і Сан-Хуану, спочатку першого із них...

Читати далі...

Атітлан, частина 2. Люди іншого світу

  • 18.04.22, 19:36
[Цей текст написаний до війни про подорож, яка відбулася до війни, ніяких правок у нього у зв'язку з поточними подіями я не вношу. Поки є можливість, викладаю як є, щоб на пару хвилин відволікти читачів від того, що коїться навколо, і відволіктись самому.]На узбережжі озера Атітлан, показаного у попередній частині, розкидано з півтора десятка сіл, більшість населення яких споконвіку складають індіанці майя. З нашої далечини майя можуть виглядати одним народом, хоча насправді за цією назвою...

Читати далі...

Атітлан, частина 1. Озеро

  • 16.04.22, 19:12
[Цей текст написаний до війни про подорож, яка відбулася до війни, ніяких правок у нього у зв'язку з поточними подіями я не вношу. Поки є можливість, викладаю як є, щоб на пару хвилин відволікти читачів від того, що коїться навколо, і відволіктись самому.]Гватемала має вихід одразу до двох океанів, Тихого та Атлантичного, тим дивніше, що в туристичному плані вона сформувалася найперше як озерний курорт. Ну а серед її озер найвідомішим є Атітлан – велика й на диво мальовнича водойма за 70 км на...

Читати далі...