Профіль

visnyk

visnyk

Україна, Вінниця

Рейтинг в розділі:

  • visnyk.blog.i.ua

Важливі замітки

Останні статті

Одинадцять

  • 25.11.25, 00:07
Традиційно для себе у листопаді я відзначаю своє особисте свято, річницю переїзду у Вінницю, а конкретно вже 11 років. Заодно намагаюся викласти якісь фото свого міста. Хай цього разу я безбожно відстав від точної дати (а саме 8.11), та краще пізно, ніж ніколи. Як і рік назад, це будуть фото одного зі спійманих світанків та навіть переважно із того самого місця.[Приєднана...

Читати далі...

Вересень / жовтень

  • 15.11.25, 03:22
Однією з перших речей у вересні, що заслуговувала уваги, було місячне затемнення, яке збігалося з повним «кривавим» місяцем. Ну а я хто такий, щоб посміти таке пропускати, зважаючи, що дивитися можна просто з лоджії.1. Місяць і правда був червоним. І надгризеним.[Приєднана...

Читати далі...

3:59

  • 08.11.25, 00:22
[Приєднана картинка]Один із рідкісних моментів, коли я можу побути наодинці з собою та власними думками. Найчастіше таке трапляється посеред ночі, глибокої ночі – іноді можу собі дозволити. Ось і того разу так було. Я слухав музику та лазив безцільно інтернетом, аж ось звернув увагу на годинник в кутку екрана. 3:59. Зараз мине хвилина і ця цифра зміниться. Вона так і робить зрештою і стає… 3:00. Це була саме та ніч, коли годинники перевелися на зимовий час.Насправді я ненавиджу зимовий час за...

Читати далі...

Ім'я

  • 03.10.25, 02:03
“Дехто каже, що ти володієш даром провидіння, от я і цікавлюсь. Не те щоб я в таке вірив, але ж не на порожньому місці з'явилися ці балачки.” – Вишняк замовк і витримав кількасекундну паузу. На його співбесідника, проте, ці слова не справили жодного враження. – “Я більше схиляюся до того, що говорять інші. Ти – далекий родич Боса, і він тримає тебе із жалості.” Це вже прозвучало набагато більш провокативно, але Варава продовжував незворушно мовчати.Це вже не вперше Вишняк намагався його...

Читати далі...

Лілія

  • 20.09.25, 00:36
Цей текст був написаний рік назад, але опублікувати його я надумав лише зараз. Без змін, хай багато чого в ньому давно втратило актуальність.Коли ми з дружиною узнали, що в нас буде саме донька, ми вибрали їй ім’я хвилин за десять. Просто знайшовши перше співпадіння між іменами, які нам подобалися. Єдина умова, щоб воно не було зайняте кимось із наших близьких родичів. Ми вибрали ім’я Лілія, як квітка.До пологів неможливо підготуватись. Як не скуповувати речі, чогось не вистачатиме. Як не...

Читати далі...

Липень / серпень

  • 13.09.25, 02:52
У реальності, де мені вже майже не залишилось що фотографувати, мою кукуху тримають тільки котики, небо і пташки.[Приєднана картинка][ Читати і дивитись далі ]

сич

  • 23.08.25, 02:25
Якось на горищі дому (п'ятиповерхова хрущовка), де живе моя бабуся, завівся сич. Звісно, на очі він не попадався (точніше, як виявилося потім, це була вона), зате його було добре чутно.Тоді я часто в неї ночував і щовечора слухав його пищання, монотонне й механічне. «Пік»… «пііііік». Ці звуки лунали з настільки вивіреною точністю, що я б радше повірив, що це щось механічне, а не жива істота.Звуки були дійсно не надто приємними, радше моторошними. Моторошності додавав загальноприйнятий раніше...

Читати далі...

казка

  • 18.07.25, 23:23
Можливо, то було вперше в житті, коли я потрапив у кафе, раз я запам'ятав той день як непересічну подію. Справжнє кафе під назвою «Казка», де ми з бабусею та дідусем культурно сиділи за столиком і їли морозиво. Кафе знаходилося у парку просто через дорогу від їх будинку, і про парк має бути сказано окремо, але про все по черзі.Найпевніше, я б досі забув кафе «Казку», якби не події, що трапилися далі, зважаючи на специфіку часу, а конкретно ті самі дев'яності. Певний час потому «Казка» згоріла...

Читати далі...

Травень / червень

  • 12.07.25, 02:40
Я б не здивувався, якби хтось зміг науково довести, що час прискорився, бо уходить він і правда якось занадто швидко. Особливо улюблені теплі та зелені місяці. Усе проходить швидко, окрім війни.[Приєднана...

Читати далі...

демони

  • 06.07.25, 02:48
Бувши з раннього дитинства хрещеним і завжди впевненим, що Бог є, я досить довго уникав необхідності потрапити в церкву. Оглядаючись назад, я міг би придумати багато виправдань, чому так, але навіщо, коли справжню причину я й так чудово знаю і пам'ятаю.Просто я був упевнений, що як тільки переступлю її поріг, демони, що мене населяють, кинуться назовні. Буквально так само видовищно, як це показують у фільмах про екзорцизм. Під переляканими поглядами оточуючих я буду битися у конвульсіях на...

Читати далі...

Сторінки:
1
2
3
4
5
6
7
8
92
попередня
наступна