Найбільший замок Словаччини

Наче перенесена прямо із середньовіччя пам’ятка гордо височіє на 200-метровому пагорбі, завдяки чому чудово видна із довколишніх містечок і доріг. Об’єкт світової спадщини ЮНЕСКО, що веде свою історію з 11 ст. і займає площу 4 гектари – це все про Списький Град.

Історично під замком сформувалось місто під назвою Спиське Підграддя, відоме з 1249 року. З центру і багатьох інших точок міста відкривається панорамний вид на замок, який звідси ще доповнюється атмосферними будиночками.

Тож заодно прогуляємось і містом, яке цікаве саме по собі. Зараз у ньому мешкає усього 4 тисячі чоловік.

Центральна площа має назву Маріїнської. А часті тут магазинчики з вивіскою Potraviny продають зовсім не отруту – так словацькою мовою будуть «продукти» smile

Євангелістський костьол 1799-1805 років, схоже, зараз недіючий.

Продовгувата Маріїнська площа, яка плавно переходить в Левоцьку вулицю, майже суцільно забудована красивими старовинними будинками.

В деталях:

У центрі її стоїть, що логічно, скульптура Діви Марії, а трохи поодаль проглядає верх костьолу Різдва Богородиці.

По дорозі до нього нафоткав периферійних вуличок:

З моменту відвідин міста пройшло трохи часу і в голові все перемішалось, що я вже був готовий видати цей костьол за ратушу. На додачу, якщо в ua-неті інформації про пам’ятки Списького Підграддя узагалі немає, то і в словацьких джерелах шукати її виявилось непросто. Усе місто, схоже, перебуває в густій тіні замку.

Із західної сторони площі є ще один костьол св. Яна при чоловічому монастирі.

Західну частину міста займає Списька Капітула або так званий Словацький Ватикан – своєрідне церковне містечко, чимось подібне до наших лавр. Із незапам’ятних часів саме звідси йшов вектор релігійного розвитку усієї Словаччини.

Із видом на замок, аякже.

Якщо звично у монастирях і лаврах купа церков, то в Капітулі храм тільки один – це собор св. Мартина 1245-73 рр., великий, готичний та прекрасний.

Оточений півколом середньовічного муру, який містить як свіжі відреставровані частини, так і відверті голі фрагменти сивої давнини.

Готичні деталі собору:

І годинник, який показує точний час навіть у віці в кілька сотень років.

Капітула досить велика за площею і містить чимало супутніх споруд, ціле місто у місті. У тутешньому пансіоні ми ночували та вечеряли. Я вибрав собі якусь страву, де було знайоме слово «галушки», а вона ще й смачнюча виявилась.

Ну а тепер поїхали до замку, благо, і небо якраз прояснилось. Зблизька він ще більш вражаючий.

Твердиню покинули після пожежі 1780 року, а музеєм зробили лише у другій половині 20 ст. Тому зараз це переважно руїни, які поступово реставруються. На жаль, всередину з листопада по березень потрапити не можна, місцями це небезпечно. Але ми усе одно піднялись пішки аж до воріт. Тим більше з дороги відкриваються такі краєвиди: