відчуття
- 26.10.16, 11:21
Це тобі записала віршами, замріяла снами,
Ніжна осінь лягає на лід,
Залишаючись нібито статуї нами,
Кимось іншим лишаючи слід.
То від тебе я маю свої океани,
Свої виходи в простір душі,
Розрахунок на раз, два, три - танець, не плани,
І мовчання є відповідь, отже мовчи.
Розрахунок на раз, два, три - танець, не плани,
І мовчання є відповідь, отже мовчи.
Твоя сповідь мов заговір без порятунку,
Від себе не втечеш, не біжи.
Вже колись божу кару віддали цілунком,
То лише якщо знаєш кажи.
То лише якщо знаєш кажи.
Я, як двері, що вітром відкрило, об стіну товчуся,
Є надія, що вмерла в тюрмі,
Що шукаєш для пошуку. Я повернуся,
Те, що зраджене, все таки ні.
Що шукаєш для пошуку. Я повернуся,
Те, що зраджене, все таки ні.
16
Коментарі
Ми Ла
126.10.16, 11:45
Але ж правда: інколи мовчати- сама щира відповідь
Rujebok@
226.10.16, 11:47
Гість: Fairy-tale_
326.10.16, 11:49
Славно
Гала
426.10.16, 11:53Відповідь на 3 від Гість: Fairy-tale_
потешно
Гала
526.10.16, 11:54Відповідь на 2 від Rujebok@
да лаааадна, завждии
Гала
626.10.16, 11:56Відповідь на 1 від Ми Ла
звичайно, навіть затримка у відповіді на лічені секунди іноді набагато красномовніша за всі подальші слова
Вискарион
726.10.16, 12:11
Гала
826.10.16, 12:15Відповідь на 7 від Вискарион
Ulyashka
926.10.16, 12:18
бравіссімо!
Гала
1026.10.16, 12:19Відповідь на 9 від Ulyashka