Починаю серію описів про Львів. Маловідомі палаци та костьоли, яскраві місця яки оминають туристи. Ідея навіяна haidamacПалац Сапегів розташований на вулиці Коперника, № 40А - родове гніздо стародавнього роду литовсько-руських князів Сапегів. За проектом архітектора А. Кугна в стилі французького бароко 18 ст. (19 ст. - необароко) для князя Адама Сапеги
==========
==========
Церква Святого Духа була побудована в 1729 р. Під час Другої Світової війни церкву було зруйновано, дивом збереглася лише вежа-дзвіниця. В кінці 18 ст. на ній було встановлено годинник, перевезений з Манявського Скиту.З 1783 р. Святодухівська церква була передана греко-католицькій духовній семінарії, у якій навчалися творці "Русалки Дністрової" - М.Шашкевич, І.Вагилевич, Я.Головацький - засновники гуртка "Руська Трійця".
В 1957 р. відбулося урочисте відкриття музею "Русалки Дністрової". Експозиція розповідає про тяжке соціально-політичне та культурне становище українців Галичини у складі австрійської держави на початку 19 ст., зокрема про заборону української мови в навчальних закладах і державних установах.
==========
цікава історія, та читати Русалку Дністрову
==========
Палац Бєльських розташований на вул. Коперника, №42. Будинок є пам'яткою архітектури початку 20 ст. Щодо стилю будинку немає одностайної думки - його відносять і до неокласицизму і до академічного модерну.
Дата побудови будівлі невідома, але перебудовано її було в 1921-1923 рр. для магнатів Бєльських (арх. І. Багенський). В 1939-1941р. у власності графської родині залишилася половина будинку, а в другій половині розташувалася спілка письменників УРСР.
Палац Семенських - Левицьких розташований на вулиці Пекарській, №19. Будівля є пам'яткою архітектури, яскравим зразком палацової пізньої еклектичної архітектури 19 ст.
про Палац Семенських - Левицьких тут
Четфалва (угор.Csetfalva,за радянських часів - Четово) - мадярське село у Берегівському р-ні Закарпатської області розташоване на правому березі р. Тиса, неподалік від кордону з Угорщиною.За легендою назва села походила від імені його засновника - поміщика Чета, який володів цим землями в період правління династії Арпадовичів.В селі зберігся готичний реформатський храм 15 ст. та найвища в Закарпатті дерев'яна каркасна дзвіниця 17 ст., яка не має собі рівних серед дерев'яних споруд подібного роду на Україні.
Поруч зведено католицький храм Святого Духа (1998-2001 рр.) в модерністських формах, який почергово використовують римо-католицька і греко-католицька громади села.
Ужгородський замок (вул. Капітульна, №33) - це головна визначна пам'ятка міста Ужгород, основна споруда якого відноситься до 14 ст.
Замок має форму неправильного чотирикутника з масивними бастіонами по кутах та оточений з трьох боків сухим каналом, а з північно-східного боку - обривом. Товщина зовнішньої кріпосної стіни досягає 2,5-3 м. Спочатку через канал було кинуто підвісний міст, а з другої половини 18 ст. його замінили насипом. При споруді замкового палацу будівельники врахували рельєф місцевості, оскільки будівля є своєрідним продовженням схилу Замкової гори, на якій вона стоїть.
Палац має внутрішній тихий дворик, де знаходиться колодязь, видовбаний в скелі, воду якого захисники замку вживали під час тривалих облог.
У стінах замку є ціла мережа таємних ходів, що з'єднують одну частину фортеці з іншою. За переказами, існував і таємний підземний хід, який з'єднував Ужгородський замок з Невицьком замком, що знаходиться на відстані 10 км. А в архіві замку Верешвар (Ротенгурм) у Бугенланді навіть зберігаються документи та креслення, які містять детальні описи та схематичні плани Ужгородського замку, в тому числі таємних ходів і колодязів, але на сьогоднішній день всі ходи повністю завалені , тому дослідити їх практично неможливо.
У 1646 р. в Ужгородському замку за сприяння Анни Другет (Янни Якушич) та її брата, римо-католицького єпископа Юрія Якушича, 63 православні священики підписали Ужгородську унію , за якою було утворено греко-католицьку церкву на Закарпатті.
У 1709-1710 рр. Берчені з допомогою французьких військових інженерів та хорватського спеціаліста Стубіча провів останні перебудови замку, які надали йому сучасного вигляду.
Замкове подвір'я прикрашає скульптура хижого птаха турула зі шматком шаблі Ракоці у дзьобі.
Багато цікавого про Ужгородський замок та велика кількість світлин тут
Палац графів Туркуллів-Комелло на вулиці Пекарській, №50-А є пам'яткою архітектури середини 19 ст.
про Палац Туркуллів-Комелло тут
З 1948 р. в Ужгородському замку діє Закарпатський краєзнавчий музей.
Тут зібрано багатий матеріал археологічних розкопок, які ведуться з другої половини 19 ст. Заснував музейну справу в цих краях та надав археологічним розкопкам науковий напрямок Тиводар Легоцький, юрист графа Шенборна.
Експозиція музею розміщена в 30 залах і налічує понад 110 тисяч експонатів, які в залежності від тематики, об'єднані в окремі відділи:відділ народного мистецтва та етнографії
відділ духовної культури й історії релігії
відділ природи
відділ історії міста і замку
Ще цікава інформація про Закарпатський краєзнавчий музей
Раніше вулиця називалась Замковою. Ужгородський замок (вул. Капітульна, № 33) - це головна визначна пам'ятка міста. Замок розташований в центрі міста на Замковій горі.Крокуючи далі вулицею Капітульною потрапляємо до величного Кафедрального Хресто-Воздвиженського собору(вул. Капітульна, №11), закладка якого відбулася ще в 1640 р.
Ужгородський замок (вул. Капітульна, № 33)
Зовсім поряд під стінами величного замку знаходиться парк Підзамковий та один з перших в Україні Закарпатський музей архітектури та побуту (вул. Капітульна, № 33а)
Крокуючи далі вулицею Капітульною потрапляємо до величного Кафедрального Хресто-Воздвиженського собору(вул. Капітульна, №11), закладка якого відбулася ще в 1640 р.
Багато цікавого про вул. Капітульну та світлин тут
Площа Жупанатська, КальваріяНа площі Жупанатська варто відвідати скверик, де серед альпійської флори сидять відомі закарпатські художники Ерделі і Бокшай (1993). Поряд знаходиться двоповерховий будинок в стилі ампір - колишній будинок Ужанської жупи (1809 р.), де сьогодні розміщується Закарпатський обласний художній музей ім. Й. Бокшая (Жупанатська пл. №3).
Докладніше читати і дивитись про пл. Жупанатськую, Кальварію тут
пл. Корятовича, вул. ЦегольнянськаОдна з найдавніших площ міста , де щорічно збиралися ярмарки. Перша її назва - Галькова. Зараз площа наповнена численними магазинами, має ринок, автобусну станцію та залізничний вокзал. На розі вулиць Духновича, Корзо та пл. Корятовича знаходиться колишній будинок легіонерів або цукерня Пурми (вул.Духновича, №2), а навпроти аптека (вул. Духновича, №1/пл. Корятовича, №8).
Колишня чоловіча гімназія ім. Другетів в стилі італійського ренесансу, 1893-1895 рр., а нині хімічний факультет УжНУ (вул. Фединця, №53).
Докладніше читати і дивитись про пл. Корятовича, вул. Цегольнянську тут
Корзо, вул. Волошина, вул. ОльбрахтаЦе і є історичний центр міста - центральна і найбагатолюдніша вулиця Корзо (у перекладі з італійської мови "corso" означає "вулиця, де прогулюються") , де взагалі немає зелені.
вул. ВолошинаРимо-католицький храм Св. Георгія (Юрія) 1762-1766 рр. з розписами Яноша Лукача(1763) та необарочним вівтарем з картинами Л.Й.Краккера(1895) (вул. Волошина,№9).
Докладніше читати і дивитись про Корзо, вул. Волошина, вул. Ольбрахта тут
Православна набережна, Площа Шандора Петефі та пл. Кирила та Мефодія
Покровська церква (Православна набережна, №23)була зведена в 1930 р. за проектом російського священника-архітектора Б. Коломацького (1896-1980) на кошти російських емігрантів та княгині Анастасії. Це зменшена копія церкви в підмосковній Коломні.
Площа Шандора ПетефіСквер та пам'ятник Шандору Петефі (ск. Б. Ференці). Поруч будівля колишнього готелю "Чорный орел" (пл. Петефи, 20) Нині тут діє дитяча музична школа.
пл. Кирила та Мефодія Храм Христа Спасителя
вул. Довженко, вул. Ференца Ракоці II, Народна площа
Варто прогулятись вул. Довженко, де збереглись будинки чехословацького періоду, що є зразками високого рівня архітектурної майстерності.
Докладніше читати і дивитись про вул. Довженко, вул. Ференца Ракоці II, Народну площу тут
Театральна площа (площа Євгенія Фенцика), Пішохідний міст та Набережна Незалежності
Готель "Корона",збудований в 1908 р. Сьогодні на будівлі слова "KORONА" вже немає, оскільки в його приміщеннях розташована Ужгородська філія МАУП ім. А. Волошина (пл. Фенцика,№ 5).
Будівля колишньої синагоги (1904 р.) споруджена у псевдомавританському стилі на кошти общини ортодоксальних євреїв-ашкеназів за проектом Д. Паппа та С. Ференца (пл. Фенцика, №10).
Пішохідний міст
