І знов про котиків
- 01.12.15, 18:31
За пазухою сіре кошеня Зігріло вкотре серце після бою;
Не маючи ні роду, ні звання Воно було солдатом і героєм.
За латами дешевої броні, Опалені розпушувало вуса.
З тривогою дивилось на вогні Пекельного на Сході землетрусу.
Таке патріотичне і смішне З душі збивало скрутності оскому,
Здавалося теплішим за шинель, Коли мурчало пісню колискову.
Торкалося рожевим язиком До ран, що запалилися від гною,
І пахло дивовижно молоком, Домівкою, дитинством та війною.
І байдуже, де Захід, чи де Схід; Воно загралось гільзами з патронів:
Маленьке і беззахисне, як світ, Дитя війни сучасних батальйонів.
Та мужніми робилися серця,
Бо знали: в найсуворіші години,
За пазухою кожного бійця
Є часточка своєї України!
(Автор Роман Кахович.)
6
Коментарі
Симбіоз
11.12.15, 18:58
ab absurdo
21.12.15, 19:45Відповідь на 1 від Симбіоз
Танк_
31.12.15, 23:39
Вообще-то видел репортаж - бойцов конкретно мыши заедают. Причем настолько, что не спасают и коты
ab absurdo
42.12.15, 19:46Відповідь на 3 від Танк_