тобі...

Хвилина мовчання і тиша,
Солодке вино на столі,
Від цього мені їде криша -
на самоті усі ось ці дні...
І пісня печалі у прозі
Не входиш, стоїш на прозі -
"Цей вибір є правильний? Ні?
Допоможіть, будь ласка, мені!!!"
І відчай вже рве мою душу,
А я й далі терпіти все мушу...
І крикнути хочу.."пос..." -
Слова застрягають у горлі мені..
А сльози з очей вже не л'ються,
Людина - краплина на склі,
Ох, як же мені дожилося,
Що плачу-сміюсь на весні...
Погляд із поглядом зустріти,
Згадати забуті вже дні,
Як сонце щедро лилося
із очей твоїх,
А я у них утопаю,
Як чиню, що роблю - не знаю...
А знаю лиш казку, лиш вітер,
Буяють у полі самоцвіти,
І шепче собі мурава,
Куняє зелена трава...
Весняна пора - це як казка,
Яка ніколи не снилась мені,
І навіть як це є поразка,
Дарую цей вірш я тобі...

Про любов

Любов - це життя,
Під запах троянди танцюєш ти танець -
Це танець кохання...
Здається, що зорі світять для тебе,
Ще більшим й безмежним здається все небо,
Літаєш у хмарах на сьомому небі
І нічого від життя тобі вже не треба,
Лиш доторк устами
І зустрічний погляд,
Чого ж іще треба?
Та просто любові....
Та все ж пройде час,
А може й роки,
Любов теж пройде й ти скажеш : "Прости.."
Усмішка давновже з обличчя зійшла,
Холодне серце й холодна душа...

Не так давно

Не так давно гуляли ми по полі,
Серця- твоє, моє - не страждали від болі.
Не  так давно тополя нахилилась,
Із неба сльози знов полились.
Не так давно з любов'ю ми розстались,
І так давно з тобою не вітались...
Сказати одне слово -
                          і замок зруйнувати,
А може вже ніколи не навчимось кохати...
Ніхто, а тільки ти навчив мене страждати,
Не так давно лелеки навчились лепетати..
І птаха, що недавно не вміла ще літати,
Летить і утопає у хмарах,у печалі..
А я мовчати буду..не буду споминати -
                   Не так давно навчилася я кохати.. rose

60%, 3 голоса

40%, 2 голоса
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Хто є я ?

Самотність, холодне чекання,
Кава,темінь, зітхання,
Співи в чиїйсь конурі,
Кішки на моїй душі..
Безсоння,
А сни -
        це лиш ти,
Як з розуму тут не зійти?
Ось ранок, ось день,
                    а ось вечір,
Ось осінь, ось літо, ось ти,
Не можу я жити без тебе,
                    А я..
Хто є я, хто є ти?
Вода, що потрібна і серцю
І схована всюди блакить,
Зоря, що у небі легенько усю ніч
                                        собі мерехтить,
Наводять сумні лиш думки...
Як тільки та мить десь настане -
                                 забуду тебе назавжди,
А поки.. сумуй моє серце й живи..
А осінь, тебе знов побачу..ніколи себе не пробачу,
Коли його побачиш свої очі,
Знай він прийде,
Він все віддасть тобі..
(СЛОВА ВЛАСНІ)

100%, 3 голоса

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.