Останнім часом у Івано-Франківському військовому комісаріаті значно збільшилась кількість відвідувачів. Тому нагадуємо, що прийом громадян військовим комісаром Івано-Франківського обласного військового комісаріату здійснюється щомісяця першого та третього понеділка 3 14 до 17 години, заступником військового комісара з виховної роботи кожного другого та четвертого понеділка щомісяця. Двері інших заступників військового комісара, начальників відділів, відділень та служб відкриті для громадян кожного понеділка та четверга з 9 години ранку до 17 вечора.

  - У зв’язку з чутками про нібито високу платню за прийом громадян хочу пояснити, що надання роз’яснень громадянам під час особистого прийму посадовими особами військових комісаріатів Івано-Франківська та області надання відповідей на письмові звернення громадян здійснюється безкоштовно, - зазначив заступник Івано-франківського обласного військового комісара з в виховної роботи майор Любомир Демчук. – Також громадяни мають знати, що видача обліково-призовних документів, тобто військових квитків, посвідчень офіцерів запасу, посвідчень про приписку, а також посвідчень учасників бойових дій та листів талонів на проїзд, оформлення запитів в галузевий архів, видача інших документів що входить до повноважень комісаріату виконується виключно безкоштовно. Якщо від вас вимагають кошти на оплату послуг то прошу відразу звертатись до керівника обласного військового комісаріату.

   Також до військового комісаріату можна звернутись за наступними телефонами (03422) 2 33 83, або 067 343 23 34 цілодобово.

Підполковник Тарас Грень.

Західний регіональний Медіа-центр Міністерства оборони України.

Не встигли вщухнути заворушення навколо державного підприємства «Івано-Франківський  військовий ліспромкомбінат», як в центрі чергового скандалу може опинитись інше військове підприємство міста «63 котельно-зварювальний завод». Суть конфлікту полягає в тому, що керівництво підприємства заборгувало своїм працівникам 334 тисячі 200 гривень !

  - Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на заробітню платню не нижче ніж це встановлено законом, - наголошує військовий прокурор Івано-Франківського гарнізону майор юстиції Віталій Вдовіченко. – Так само захищено законом і право людини на отримання винагороди за чесну роботу. Під час перевірки підприємства нашими слідчими було встановлено ряд грубих порушень законодавства стосовно виплати заробітньої платні.

  За словами очільника прокуратури, на рахунок підприємства упродовж грудня 2010 – лютого 2011 років було нараховано понад 1 мільйон гривень. Однак маючи заборгованості по зарплаті керівництво підприємства використала більшу частину коштів на оплату зв’язку, та  ремонт компютерної техніки тощо. Таким чином 219 чоловік частково не отримали зароблені гроші за листопад 2010 року, а 227 взагалі не отримали розрахунку за грудень 2010 року. Зарплата за січень цього року не була нарахована взагалі.

-         Вважаю такі дії керівництва неприпустими, і запевняю всіх, що військова прокуратура докдладе максимум зусиль щоб люди найближчим часом таки отримали свої кошти, - зазначив майор юстиції Віталій Вдовіченко.

На даний момент на підприємстві ведеться слідство і керівникам «світить» малоприємна кримінальна стаття за невчасно виплачену заробітню платню.

   Підполковник Тарас Грень.

Західний регіональний медіа-центр Міністерства оборони України.

   Військовослужбовці 197 авіаційної бази та 114 Івано-Франківської бригади тактичної авіації уважно дивились за ходом телепроекту за участю Президента України Віктора Януковича «Розмова з країною». Без винятку у всіх підрозділах в цей час працювали телевізори налаштовані на один з п’яти каналів, що транслювали відповіді Президента.

  - Цю програму дивились лише ті офіцери та солдати, які бажали почути відповіді Президента на важливі питання, що турбують сьогодні наше суспільство, - розповів заступник командира 197 авіаційної бази з виховної роботи підполковник Юрій Мухін. – Ніхто нікого не примушував та силоміць не садив до екрану. Так само ми не контролювали, які питання і коли ставлять Верховному головнокомандувачу Збройних Сил України військовослужбовці. Заздалегідь в усіх підрозділах на дошках оголошення висіли номера телефонів та Інтернет адреси по яким можна було поставити своє питання.

   Командування частини дозволило мені на свій розсуд піти у будь-який підрозділ, щоб подивитись на власні очі, як спостерігає особовий склад за прямим ефіром. Двері народознавчої світлиці батальйону технічного забезпечення були розчинені навстіж. Про це по просилили солдати добового наряду, які несли чергування «на тумбочці». А в самій світлиці було чимало військовослужбовців підрозділу, які уважно дивились телевізор.

  - Ми ще напередодні перепитались у солдат та офіцерів, чи мають вони бажання дивитись цю трансляцію, - розповів заступник командира технічної роти старший лейтенант Микола Шевчук. – Виявилось,  що бажаючих чимало.

   - Я родом з Івано-Франківської області з селища міського типу Букачівці, - розповів рядовий строкової служби Андрій Бурковський. – Дома мене чекають дідусь з бабусею. Власне вони і попросили мене поставити питання президенту про те, як буде розвиватись село та сільська медицина, адже вони в мене вже старші і телефону не мають. Я передзвонив з свого мобільного і моє питання прийняли.

   - А я поставив питання про те, як буде йти розвиток Збройних Сил України, - розповів рядовий строкової служби Євген Пилипець. – Мене це цікавить бо я думаю продовжувати свою службу далі, за контрактом. І хоча в прямому ефірі не почув відповіді, сподіваюсь отримати її згодом.

   Дивились телевізор навіть в медичній частини авіаторів.

   - Всі хворі, яким режим лікування дозволяє дивитись телевізор, і які виявили бажання сьогодні дивились виступ нашого Президента, - розповів капітан медичної служби Михайло Тим’як. – Я теж, як багато інших військовослужбовців ставив своє питання Віктору Януковичу. Воно стосувалось покращення забезпечення медичної ланки військових частин, надання санаторно –курортного лікування тощо.

   Загалом, за словами заступника начальника Івано-Франківського військового гарнізону майора Любомира Демчука подивились телепроект за участю Президента України Віктора Януковича «Розмова з країною» близько тисячі військовослужбовців гарнізону.

Підполковник Тарас Грень.

Західний регіональний медіа-центр Міністерства оборони України.

Військовослужбовці Івано-Франківського гарнізону дивитимуться в прямому ефірі телепроєкт за участю Президента України Віктора Януковича «Розмова з країною».

  - На прохання особового складу, ми вирішили дещо змінити порядок дня і дати можливість всім бажаючим спостерігати за виступом Президента, - розповів заступник начальника Івано-Франківського військового гарнізону майор Любомир Демчук. -  В усіх частинах та гарнізонах встановлені телевізори. Ми пішли на такий крок, через те, що багато з військовослужбовців мають низку нагальних питань і сподіваються почути від Президента про те, як вони вирішуються.

   Так само працюватимуть телевізори і в вартових приміщеннях та кімнатах чергових змін. Однак це ніяким чином не вплине на стан боєготовності підрозділів.

Підполковник Тарас Грень.

Західний регіональний медіа-центр Міністерства оборони України.

25 лютого – День інженерно-авіаційної служби

Легкий фронтовий винищувач МІГ-29 зовні схожий на грізного і водночас елегантного звіра – володаря однієї з найбільших стихій планети – повітря. Однак, по суті це складний сучасний механізм, наскрізь нашпигований високоточним електронним та комп’ютерним обладнанням. Мало хто знає, що цей літак складається з близько двох мільйонів різноманітних частин, які утворюють кілька десятків тисяч вузлів та агрегатів. І всі вони мають працювати разом злагодженіше за швейцарський годинник: адже відмова навіть найменшої детальки може завадити виконанню бойового завдання і навіть призвести до катастрофи.

Про шахту і шахтарів

Є серед авіаторів люди, яких, як правило, не бачать ні журналісти, ні більшість керівництва, що приїжджає «допомогти» польотам. Це авіаційні техніки, які часто вимащені мазутом та іншими технічними маслами від потилиці до п’ят. Вони не люблять метушні та зайвої уваги до себе, адже в більшості випадків їхня робота – це досвід, що ґрунтується на спокої, холоднокровності та здоровому глузді.

«Технарі» – це така своєрідна держава в авіаційній царині. І столиця цієї республіки – велетенський ангар неподалік від льотного поля. Саме тут розташовані різноманітні групи з ремонту та обслуговування літака, а керує всім цим начальник ТЕЧ 114-ї бригади тактичної авіації, яка дислокується в Івано-Франківську, майор Анатолій Найда.

  – Перед нами стоїть завдання з технічного забезпечення всієї бойової підготовки, – розповідає начальник ТЕЧ майор Анатолій Найда. – Справа в тому, що літак після певного часу потребує технічного огляду. Часом більшого, часом – меншого. Це як профілактичний візит до лікаря: навіть якщо у людини нічого не болить, їй все одно варто час від часу проходити обстеження у медиків-спеціалістів.

 Загалом ТЕЧ складається з 11-ти різноманітних груп, які мають свій окремий профіль. Хтось ремонтує озброєння, а хтось доглядає за засобами катапультування. Між собою у 114-ій бригаді тактичної авіації ТЕЧ називають шахтою, а всіх, хто там працює, – шахтарями. Майор Анатолій Найда з усмішкою зазначає: «Напевно, через те, що на відміну від більшості служб робота у нас не нормована і важка, та й ходять наші технарі всі чорні. Як шахтарі з шахти».

Однак потрапити служити сюди не так вже і просто. Спочатку техніки мають пройти своєрідне випробовування в ескадрильях, і лише кращих запрошують служити у «шахту». Такий суворий відбір є цілком логічним, адже завдання, які виконують спеціалісти цієї бригади, за своєю складністю можна назвати унікальними. Зокрема з продовження льотного ресурсу.

Про не зайві гроші

До речі, роботи з ремонту та обслуговування літака вимагають значних коштів від Міністерства оборони. Особливо дорого продовжувати вік літаків на спеціалізованих заводах. З кожним роком підприємства все вище і вище піднімають цінову планку. Та спеціалісти ТЕЧ у відповідь все більше покращують свій фаховий рівень і розширюють свої можливості. Економлячи при цьому не одну сотню тисяч гривень.

Для виконання завдань у спеціалістів-ремонтників є все необхідне обладнання, яке в певній мірі теж можна назвати унікальним. Зокрема, це сучасний комп’ютерний комплекс з перевірки справності всіх систем літака. Такого обладнання поки що немає в інших авіаційних частинах. Однак, у цій бригаді вже випробувано комплекс і прийнято його на озброєння спеціалістами технічної служби. Суть роботи цієї машини полягає в тому, що вона під’єднується до літака, і комп’ютер сам тестує всі системи крилатої машини. Роботи проводяться без участі людини, тому вірогідність помилки зведена до мінімуму. Після закінчення комплекс видає спеціальний звіт стосовно роботи всіх систем.

  Взагалі вся система ремонту та обслуговування літака полягає в цілій низці взаємоконтролючих дій. Тобто одна людина, виконуючи свою роботу, тим чи іншим чином контролює якість виконання роботи своїм товаришем.

   Зараз працівники ТЕЧ завершують роботи на одному з винищувачів. Згідно з планом він повернеться у стрій 25 лютого, коли технарі святкуватимуть своє професійне свято – День інженерно-авіаційної служби. І найкращим подарунком для них буде гуркіт турбін літака, що з їхніх рук повертається назад у небо.

Підполковник Тарас Грень.

Західний регіональний медіа-центр Міністерства оборони України

   На знімках: прапорщик Роман Пилип’як технік регламенту та ремонту авіа обладнання, капітан Ігор Старовойтов старший технік групи регламенту та ремонту авіаційного озброєння, капітан Михайло Корж начальник групи регламенту авіаційного озброєння, прапорщик Костянтин Музика технік групи регламенту аварійного покидання літака.

Фото автора.

  Урочисто та святково провели в Івано-Франківську відзначення Дня захисника Вітчизни. З самого ранку ветерани війни та праці, начальник Івано-Франківського гарнізону, командири військових частин, представники громадських організацій, керівники органів виконавчої влади та представники органів місцевого самоврядування поклали вінки і квіти до могил загиблих за визволення Прикарпаття від фашистських загарбників у роки Великої Вітчизняної війни на Меморіальному кладовищі героїв.

  Після цього в У Центральному народному домі відбулися урочисте засідання та святковий концерт, який дали всім присутнім артисти цього закладу. Продовжились урочистості на плацу 114 бригади тактичної авіації, куди військові авіатори запросили ветеранів частини та Другої світової війни.

Підполковник Тарас Грень.

Саме такі слова сказав завідувач сектора з питань діяльності правоохоронних органів та оборонної роботи апарату Івано-Франківської ОДА Валерій Іваненко у відповідь на публікацію стосовно допомоги єдиній в місті військовій бібліотеці в покращені її фонду україномовною літературою.

   - Ми готові піти на зустріч військовим, і більш того вже почали роботу з збору літератури прикарпатських авторів, - запевнив Валерій Миколайович. – Найближчим часом ми сподіваємось передати книжки військовим читачам.

   За словами чиновника в минулому році Івано-Франківська ОДА подарувала Українським військовим морякам 50–ть  книжок. Сподіваємось, що керівництво області поставиться так само уважно і до потреб військових авіаторів, які надійно охороняють західний повітряний кордон нашої держави.

Підполковник Тарас Грень.

Більш ніж 200 томів книжок на історичну та художню тематику, а також пластової літератури передали військовій бібліотеці 197-ї авіаційної бази активісти Івано-Франківського осередку «Пласт».

  - Коли ми почули про прохання офіцерів Західного регіонального медіа-центру допомогти врятувати військову бібліотеку, то вирішили відгукнутися, - розповів голова Івано-Франківського осередку «Пласту» Станіслав Провальний. –  Адже власне з цією частиною нас єднають давні дружні стосунки.  Частина з переданих нами книжок – це книги з власного пластового бібліотечного фонду, частину нам надала з особистої бібліотеки відома прикарпатська меценатка пані Марта Малкош, а частину зібрали ветерани першої національної Української дивізії.

   Ці книги були зібрані активістами «Пласту» всього за два тижні.

  - Я дуже вдячна пластунам  за їхню допомогу у поповненні нашого фонду, - наголосила бібліотекар Віра Соловей. – Наші читачі – це офіцери та солдати трьох авіаційних частин гарнізону, а також діти та члени сімей військовослужбовців, що проживають у військових гуртожитках на території частини. Тож для них кожна нова книга, яка з’являється у нашій бібліотеці, є цікавою.

   Загалом стан справ з книжковим фондом цієї бібліотеки, на жаль, можна назвати катастрофічним. Адже він складається з дев’яти тисяч книжок, отриманих в основному ще в радянські часи. Лише 600 книжок українською мовою. В основному це книжки історичного спрямування. З художньої літератури українською мовою в бібліотеці був лише один том творів Франка! Не можна сказати, що командування частини не звертало на це увагу. Але попри всі звернення командирів у різні інстанції відповідь була приблизно одна: недостатньо фінансування, в державі криза. Не можна винити в тому, що в бібліотеці обмаль книг, і бібліотекаря.

Здавалось би, на допомогу бібліотеці могли б прийти шефи військової частини. Офіційно ними визнано Івано-Франківський міськвиконком. Але коли військові звернулись до міськвиконкому з проханням допомогти виділити книги, то у відповідь почули: «Нічим допомогти не можемо. Спробуйте самі походити по видавництвах. Може, хтось щось і дасть…». Так само малообіцяючою була і відповідь чиновників обласної державної адміністрації. Тож усі гарні слова про шефство та допомогу в розвитку та житті військових частин – це лише парадово-паперова метушня. Від якої книжок у бібліотеці не додається.

  - Ми дуже гостро потребуємо сьогодні книжок власне художнього спрямування, причому як дитячої, так і дорослої літератури, - продовжує бібліотекар Віра Соловей. – І будемо раді та дуже вдячні будь-якій допомозі і будь-яким книжкам. До речі, хочу розвіяти міф про те, що солдати і офіцери байдужі до читання. Це далеко не так. До мене часто звертаються по ту чи іншу книгу, але, на жаль часто-густо мені доводиться відповідати відмовою.

   Бібліотекар військової частини звертається до всіх небайдужих: якщо хто має україномовні книжки, якими може поділитись, звертайтесь у військову частину за адресою: м.Івано-Франківськ, вулиця Чорновола, 21, 197-а авіаційна база.  

Підполковник Тарас Грень.

Західний регіональний медіа-центр Міністерства оборони України. 

Є в самому центрі Івано-Франківська, неподалік місцевого «білого дому», невелика двоповерхова споруда. Це гарнізонна військова поліклініка – залишок від колись потужного військового госпіталю, місце «паломництва» багатотисячної армії військових пенсіонерів та ветеранів Прикарпаття. Часто цей заклад стає вирішальним у боротьбі за життя тих, хто готовий захищати свою Батьківщину. Проте, якою ціною ведеться  ця боротьба, мало хто знає                   Команда «фас»

Усе почалось у 2004 році після візиту на Прикарпаття тодішньої заступниці Міністра оборони України пані Валентини Гошовської. Вона пролетіла військовими частинами тоді ще існуючої 38-ї армії. Критикуючи все і вся, вона на підсумковій прес-конференції в приміщенні Івано-Франківської ОДА завила, що стан справ критичний і потребує негайного втручання. Окремою темою було скорочення військового госпіталю, який на той час займав порівняно невелику площу колишнього маєтку Потоцьких. Пані Валентина наголосила, що госпіталь буде скорочено, а маєток передано до цивільної власності. В свою чергу представники обласної влади на цій же прес-конференції пообіцяли, що за рік-півтора на Прикарпатті буде збудований кращий в Україні госпіталь для військових пенсіонерів та ветеранів.

Після відльоту високопоставленої візитерки почався дерибан земель і ресурсів колишнього кращого об’єднання Збройних Сил України. І знищення того, що було, не обіцяло створення чогось нового взамін. Госпіталь було скорочено до поліклініки, і на цьому реформування військової медицини Прикарпаття зупинилось. Та якщо можна скоротити заклад, то скоротити людей, які були на його утриманні, просто неможливо. От і вийшло, що всього сорок осіб медичного персоналу військової поліклініки сьогодні ведуть боротьбу за життя та здоров’я всіх ветеранів та пенсіонерів області.

Без ліків, грошей і навіть спирту

Військові медики – люди, віддані своїй роботі. Вони не люблять розповідати про власні проблеми і ділитись труднощами. Вони просто роблять те, до чого мають покликання – лікують. Лише за минулий рік медики поліклініки надали допомогу майже 33 тисячам хворих, зробили понад 600 операцій різного ступеня важкості! І це за умови більш ніж обмеженого фінансування. Приміром, окуліст військової поліклініки проводить операції військовим пенсіонерам, які за прайсом цивільних або приватних медичних закладів коштують щонайменше десять тисяч гривень. Однак при цьому вони не отримують підтримки ні від рідного міністерства, ні від місцевої влади. Буквально за кожну копійку, яка має бути витрачена на закупівлю медикаментів чи ремонт обладнання, начальник поліклініки «веде війну» з вищими інстанціями. А воювати є за що. Скажімо, ремонт лише одних дротів апарату, який досліджує серце та робить кардіограму, обійшовся поліклініці у три тисячі гривень, а заміна трубки флюрографа у двадцять тисяч. Такі незамінні дрібнички при обслуговуванні хворих, як бинт, вата, спирт та багато іншого, медики купують за власні гроші. Крім цього, після проведення чергових «реформ» у поліклініки з штатного розпису вищими керівниками були викреслені ставки охоронців. Однак, знищуючи ці посади і роблячи таким чином певну економію бюджету, кадровики не пояснили, яким чином охороняти вночі і будинок, і все майно медичної установи. Тому військові медики тепер по черзі заступають вночі на варту, отримуючи за це потім день відпочинку.

А давайте скоротимо все…

Така думка час від часу звучить «зверху» на адресу Івано-Франківської військової поліклініки. Звичайно, рішення проблем «по-українськи» так і виглядає, як в старому військовому анекдоті: немає лопатки – немає проблем. Однак залишаються люди, які втратили своє здоров’я,  працюючи на оборонну міць держави. До речі, Прикарпаття – це єдина на всю державу область, яка не має свого госпіталю для лікування ветеранів. Щоб завезти лише одного хворого до найближчого від Івано-Франківська військового госпіталю у Львів чи Чернівці, потрібно заправити машину швидкої допомоги щонайменше на 60 літрів бензину, а це за сьогоднішніми цінами на паливо приблизно 500 гривень. А тепер помножте цю цифру на 33 тисячі пацієнтів і отримаєте відповідь про доцільність існування закладу. Створення спеціалізованих палат у комунальних лікарнях, про які так люблять говорити чиновники, теж питання не вирішують. Адже 4-5 ліжок – це навіть не краплина в морі. А тим часом споруди колишнього військового госпіталю в Івано-Франківську  просто розвалюються на очах, перетворившись з потужного медичного закладу на притулок безхатченків та наркоманів.

Тарас Грень  

Сьогодні в Івано-Франківську у парку Воїнів-інтернаціоналістів відбувся громадський віче-реквієм з нагоди 22-ї річниці з дня виведення радянських військ з Афганістану. В реквіємі взяли участь заступник обласного військового комісара полковник Ігор Палагнюк, міський голова Віктор Анушкевичус, заступник голови Івано-Франківської ОДА Роман Іваницький, заступник голови обласної ради Василь Гладій.

   Хвилиною мовчання вшанували присутні всіх тих, хто так і не повернувся до рідних домівок з тієї війни.

   - День виводу військ з Афганістану є справжнім святом для всіх нас, - наголосив голова Івано-Франківської міської Української спілки ветеранів Афганістану. – Адже припинення війни означало життя для багатьох і багатьох наших побратимів.

   Після проведення громадської панахиди до підніжжя пам’ятника, що споруджений у цьому парку на честь тих, хто виконував свій інтернаціональний обов’язок, були покладені квіти та вінки,  а також запалені свічки в пам'ять за тими, хто загинув впродовж тієї війни.

Підполковник Тарас Грень.

Західний регіональний медіа-центр Міністерства оборони України.