БЕЗПРЕЦЕДЕНТНА ЖУРНАЛ СТСЬКА АКЦ Я

ЯКЩО, КОЛИ-НЕБУДЬ, МИ ДОПОМОГЛИ ВАМ - ДОПОМОЖ ТЬ ТЕПЕР НАМ

 ВРЯТУВАТИ Д ВЧИНКУ!!!!

На різдвяне диво чекають батьки дванадцятирічної Тетянки Мацюк з Прикарпаття. Дівчинці збирають гроші на пересадку кісткового мозку. У неї - апластична анемія. Хвороба спричинює ураження кісткового мозку, який виробляє клітини крові. Єдине, що може врятувати - операція з пересадки. Клініка, де її роблять, за кордоном. А рахунок за такі послуги - двісті п’ятдесят тисяч євро.

Допомогають дівчинці звідусіль. Адже українців є багато за кордоном. Створені групи на однокласниках, вконтакті та Facebooку. Друзі родини, які мешкають в Німеччині активно збирають кошти у своїй країні. Цими грошима вони планують покрити майже половину суми. Батькам залишається ще зібрати півтора мільйона гривень. На другий день католицького Різдва івано-франківський композитор дає благодійний концерт. З наміром зібрати гроші для маленької мешканки Прикарпаття. Німецькі лікарі зібрали консиліум. Їхній висновок оптимістичний. У дівчинки є всі шанси жити і бути здоровою. Батьки благають допомогти їм у цьому.  Родина буде вдячна навіть п’яти гривням. Адже українців – мільйони. А ця символічна сума може врятувати маленьке життя.  

З повагою,

власний кореспондент телеканалу ICTV Оксана Кваснишин, 067-547-74-76

власний кореспондент телеканалу 1+1 Алла Пасс

власний кореспондент ТРК "Укра на" Наталя Фармус

кер вник корпункту в вано-Франк вську телеканалу "24години"

колектив телеканалу "3 студ я", ТРК Вежа", колектив ОТБ "Галичина", газети Галицький кореспондент", "Галичина", "Репортер", "Зах дний кур' р".

Мар'яна Олексин, координатор благод йного журнал стського проекту - 099-296-21-69

телефон  мами: 098 4905766(Мар я Петр вна Мацюк), дом. 03422 6-23-55

Рекв зити для допомоги:

ПАТ "Альфа-банк"

МФО 300346

Код ДРПОУ 23494714

Рахунок для поповнення:2924701

Призначення платежу:поповнення картки

4102  4717  5239  8059

Відповідно призначення Генерального прокурора України, військову прокуратуру Івано-Франківського гарнізону очолив майор юстиції Віталій Олександрович Вдовіченко.

   Віталій Олександрович з родини військовослужбовців. У 1999 році закінчив Богородчанський ліцей з посиленою військово-спортивною підготовкою. Після цього поступив до військово-юридичного факультету Національної академії імені Ярослава Мудрого, який закінчив з відзнакою у 2004 році. Далі служив на посадах помічника та за ступника військового прокурора, а у 2009 році очолив Чернівецьку військову прокуратуру.

  Одружений, виховує двох дочок.

 Підполковник Тарас Грень.

Західний регіональний медіа-центр Міністерства оборони України.

Військовослужбовці Івано-Франківського гарнізону урочисто відзначили 19-ту річницю Збройних сил України. На урочистостях, які відбулись в приміщенні обласної філармонії, їх привітали міський голова Івано-Франківська Віктор Анушкевичус, владика УГКЦ Володимир Війтишин, представники обласної адміністрації та облради.

   Примітно те, що вже кілька років поспіль День Збройних сил України під одним дахом святкують як ветерани визвольних змагань, так і ветерани Великої Вітчизняної війни, радянської армії та військовослужбовці, які зараз проходять службу в лавах ЗСУ.

   Завершились урочистості феєричним концертом, який дали художні колективи Народного Дому №1.

Підполковник Тарас Грень.

Західний регіональний медіа-центр Міністерства оборони України.

ветеранів 38-ї армії (корпусу) підбила підсумки своєї майже трирічної діяльності. Нагадаємо, що ця організація була створена у січні 2007 року ініціативною групою офіцерів запасу та у відставці, які  проходили службу у колишньому потужному військовому об’єднанні, штаб якого дислокувався у Івано-Франківську. На сьогодні вона налічує понад 400 членів у семи осередках ветеранів.

- За час нашого існування ми провели велику практичну роботу по наданню допомоги ветеранам, - розповів член ради організації ветеранів 38 армії (корпусу) полковник запасу Володимир Мойсеєнко. -  25-ть ветеранів Великої Вітчизняної війни отримали сучасні тонометри, 77-ми було надано матеріальну підтримку, надано суттєвої допомоги в капітальному ремонті квартири учасника Параду Перемоги Миколи Денисюка,  крім цього за сприянням нашої організації всі ветерани 38-ї армії отримують передплату на газети «Ветеран України» та «Прикарпатська правда».

За поданням організації її члени були нагороджені орденом БогданаХмельницького І та ІІ ступенів, грамотами Кабінету Міністрів України, 44 ветерани отримали медаль «65 років Перемоги у Великій Вітчизняній Війні». Крім цього багато робить ця організація  для впорядкування могил загиблих у Другій Світовій війні, сприянню роботи музею  «Герої Дніпра», значною є внесення ветеранів у військово-патріотичне виховання підростаючої молоді.

- Однимз пріоритетів нашої організації є сприяння створення умов по соціальній та професійній адаптації звільнених у запас або у відставку військо службовців, - продовжує  полковник запасу Володимир Мойсеєнко. -  також ми намагаємось зробити все можливе, щоб в нашій області нарешті з’явився госпіталь для ветеранів. Адже наша область єдина в усій Україні де немає подібного лікувального закладу. Отже роботи в нас  чимало і ми будемо її робити.

Підполковник Тарас Грень.

Західний регіональний

медіа-центр Міністерства оборони України.

Реформування ЗСУ означає переважно їхнє знищення. А чи буде їхнє відновлення?

Гарний же подарунок зробив своїм підлеглим напередодні Дня Збройних Сил України начальник Генерального штабу - Головнокомандувач Збройних Сил України генерал-полковник Григорій Педченко, проголосивши скорочення ЗСУ на 40 тисяч осіб. За його задумом, до 2015 року кількісний склад Збройних Сил України буде скорочено з 200 тисяч до 160 тисяч. Причому на прес-конференції військовопосадовець пояснив, що реформування почнеться з скорочення штабів. А потім додав, що буде скорочено один армійський корпус.

Скорочення, реформування, оптимізація

Ці три слова, які ми чуємо зараз з вуст Міністра оборони і начальника Генштабу,  для будь-якого командира частини чи підрозділу означають одне:  неминуче звільнення. Причому звільнення без будь-якого найменшого соціального захисту. Дозвольте не зупинятись на переліку вакансій, що пропонують людям з вищою освітою на державних «біржах праці». Адже в минулому (кризовому) році чимало українців могла на власному досвіді ознайомитись з тим, як це «добре» стояти на біржі. Тому офіцери часто після «повної оптимізації» їх частини вибирають службу в іншому гарнізоні, щоб хоч якось дотягнути до мінімальної вислуги і вже потім правдами та неправдами звільнитись з армії. До речі, чи не дві третини офіцерського складу Івано-Франківського гарнізону живе саме так: на суботу-неділю виїжджають до своїх родин у Луцьк, Тернопіль, Хмельницький. Слова «скорочення штабів» з вуст начальника Генштабу  викликає у військових скептичний сміх, бо після всіх скорочень штабів, починаючи з 1992 року, штаби ставали більшими, а бойових частин все меншало.

    Наприклад, Івано-Франківський гарнізон складається лише з двох бойових частин: 114-ї бригади тактичної авіації та 197-ї авіаційної бази. У Збройних Силах не так багато професій, спеціалістів з яких потрібно готувати 10 років. Якщо говорити про вартість підготовки, то льотчик першого класу коштує державі в золотому еквіваленті стільки, скільки важить він сам.  На даний час всі високопідготовлені пілоти Івано-Франківської бригади підходять до граничного віку служби і будуть звільнятись. Замінити їх немає ким. А де ж наші молоді пілоти? Випускники авіаційних училищ? Вони є, і навіть мають чималий досвід польотів. Але більшість з них літали лише на невеличкому тренувальному літаку Л-39, а щоб посадити їх за штурвал винищувача МІГ-29, потрібно витратити ще чимало авіаційного гасу, якого катастрофічно не вистачає. Тобто вистачає лише на те, щоб підтримувати готовність тих пілотів, які залишились нам від часів СРСР. Тож  мало втішного, коли кажуть про те, що середній наліт на пілота складає до 20 годин. Хоча і неправдою це теж назвати не можна. Справа в тому, як рахуються ці години. На перший погляд, все просто: береться час, проведений у повітрі військовими пілотами частини, та ділиться на всіх льотчиків, що є в штаті. Отже, все нібито правдиво та справедливо. Але на практиці виходить так, що всі ці години зароблені лише «дідами», які літають частіше і більше. Молоді ж льотчики мають фактичного нальоту в рік по 15-20 хвилин! Дозволити літати порівну молодими і старим не можна… бо так і молодь не підготуємо, і втратимо якість тих пілотів, які поки що є. Однак за рік-два навіть не буде кому цю молодь навчати. Це – до теми реформування, яке, очевидно ж, передбачає високу боєздатність та оперативність при захисті неба Вітчизни.

   Та зрозуміло, що пілот сам не обслужить і не підніме в небо свій літак. Для цього потрібно мати ще чималу кількість обслуговуючого персоналу, який ремонтує, охороняє, обслуговує бойові машини. Державна програма переведення на контрактну службу так і залишилась державним блефом. Хто такий сучасний контрактник? Це молода людина, переважно без освіти, яка не змогла знайти собі роботу в цивільному житті або виїхати за кордон. Переважно такі люди приходять в частину на рік-два і звільняються, так і не ставши спеціалістами.

А за що, власне, їм служити? Забезпечення житлом – смішне питання, а рівень грошового забезпечення ще смішніше. Крім цього, за власні гроші потрібно купити все - від камуфляжу до елементарних інструментів, адже ставлення до людей у війську приблизно таке: «Вам поставлене завдання – виконуйте. Як і чим - ваші проблеми, а я прийду і перевірю». Будь-яке питання до керівника про забезпечення для виконання поставленого завдання (що передбачено, між іншим, статутами) сприймається як саботаж і карається щонайменше доганою. Тому і плинність і без того малопрофесійних кадрів значна. Звичайно, є певний кістяк із старих спеців, яких командири намагаються втримати за будь-яку ціну. Однак і вони, дивлячись на ситуацію, в яку скочуються Збройні Сили, ідуть на більш високооплачувану роботу. Скажімо, технар вищого ґатунку, який в армії отримує півтори –дві тисячі гривень, за деякими даними в аеропорту Бориспіль зі всіма чистими і брудними грошима отримуватиме до двадцяти тисяч(!)… Без коментарів. Хоча з початку року високі чини в погонах активно проголошують про нібито збільшення грошового утримання військовослужбовців. Це теж не зовсім правда, але й не цілковита брехня. Бо з 1 жовтня грошове утримання підняли плавскладу Військово-Морських Сил та льотчикам. Однак, зарплата, скажімо, морякам буде виплачена в підвищеному розмірі лише на той час, доки вони знаходяться в морі. А це не часте явище. Льотчики ж про підняту зарплату лише чують, та її ще не отримав жоден. Так само складається ситуація і з підняттям грошового забезпечення офіцерам та сержантам інших родів та видів військ. Отже, чергове нібито підняття грошового утримання армійців теж насправді перетворилось на чергове окозамилювання.  Почуття огиди і бруду викликають парадові заяви вищого військового керівництва про нібито «стабілізацію» ситуації в ЗСУ в цьому році. Так і хочеться перепитати: навіщо ви обманюєте і платників податків, і своїх підлеглих? Немає нічого гіршого, ніж підлеглий, який не вірить своєму командирові.

Залишаємось без неба?

 У ніч перед візитом на Прикарпаття Президента України на військовому аеродромі Івано-Франківська здійснив посадку військово-транспортний літак. На його борту було всього два пасажири. Один з них - Міністр оборони, інший - його заступник (за словами військових, спеціаліст з продажу військових містечок). За офіційними заявами, візит міністра був робочим. Але де ж логіка? Навіщо приїжджати з робочим візитом глибоко вночі, якщо можна прилетіти тим же літаком зранку? Відповідь напрошується сама собою: міністру терміново було потрібно зустрітись с кимось, хто не зміг би його прийняти під час візиту Президента. Льотчикам візит міністра не приніс нічого доброго. Як розповідали військові з аеродрому, колишній контрадмірал  заглядав до собачих будок, питався, чому не пилососяться кабіни списаних  на землю літаків, був страшенно незадоволений тим, що в авіаторів немає погонів і вони не ходять у берцях. Доводи про те, що ходити по обшивці літака у важкому взутті не можна, і що чим менше навішано на форму (погонів, значків, зірочок), тим менше шансів, що це потрапить у двигун, не діяли. Як результат – суворі догани, попередження про неповну службову невідповідність, зняття з посад. І загальна негативна оцінка частині. Але це, за версією льотчиків, скоріше для того, щоб відвернути увагу від головного.

 У день візиту на Прикарпаття Президента України в Інтернеті була поширена інформація про те, що нібито є рішення про добудову злітної смуги в аеропорту Івано-Франківськ. Добудова потрібна для того, щоб Прикарпаття могло взяти участь у тендері на проведення зимової олімпіади 2022 року. Однак є невеличке але… В Івано-Франківську цивільним є лише термінал аеропорту. Злітна смуга і більшість споруд аеродрому належать військовим. Тому цю територію потрібно якось у них забрати. Існує вже відпрацьована схема знищення частин та відчуження земель Міноборони. Вона була відпрацьована на знищенні 38-го армійського корпусу, який дислокувався на Прикарпатті: спочатку візит представника керівництва Міністерства оборони України, який дає негативну оцінку всім військовим частинам, потім їх розформування і безкоштовна (принаймні, на папері) передача землі у власність місцевих громад (вже не говорячи про те, куди поділася зброя, техніка тощо). Тому льотчики зараз чекають масштабних скорочень і можливого переведення їх у Коломию на в принципі робочий, але не підготовлений до постійного базування аеродром. Все б нічого. Але 114-та бригада тактичної авіації єдина, яка охороняє західний повітряний кордон України. Єдина…    

Генерал-полковник запасу Віктор Стрельніков, у 1999-2002 роках головнокомандувач ВПС України, в інтерв’ю одній з військових газет зазначив: «Є межа фінансових можливостей держави. Але є і межа безпеки держави. І я думаю, що перетинати той кордон, коли ВПС України не зможуть виконати завдання з захисту неба, просто не можна. Це злочин». Тож шостого грудня привітайте військових з їх професійним святом  - Днем Збройних Сил України. Адже вони наперекір усьому намагаються захищати наш з вами спокій і незалежність.

Роман Непорадний

   Ні перший на Прикарпатті сніг, ні різке похолодання не змогли зіпсувати піднесеного настрою особового складу 197-ї авіаційної бази. Адже ритуал складання Присяги на вірність українському народові 52-х новобранців частини перетворився на справжнє свято. За загальною згодою, ритуал Присяги розпочався з хвилини мовчання за померлими під час голодомору 1932-1933 років. Після цього командир частини підполковник Сергій Куляс зачитав святковий наказ.

  - Сьогодні для всіх нас хвилюючий день, - зазначив у своєму зверненні до присутніх на плацу частини батьків і військовослужбовців підполковник Сергій Куляс. – Бо є в житті справжніх чоловіків та клятва, яка складається лише один раз. І саме з дня складання цієї клятви – на вірність своїй Батьківщині для тих, хто стоїть зараз в строю, починається чоловіче життя. Сподіваюсь, що всі 52 солдати, які поповнили лави нашої частини, з гідністю виконуватимуть свої обов’язки. І по завершенню їхньої служби я зможу подякувати вам, батьки, за гідне виховання ваших синів.

    З хвилюванням юнаки один за одним підходили до столу і, беручи до рук теку з словами Присяги, стискаючи в руках автомат, перед строєм, зачитували слова цієї священної військової клятви.  Завершився ритуал проходженням урочистим маршем всього молодого поповнення частини. І нехай часто-густо хлопці збивались з ритму і не попадали в такт стройового кроку, батьки і гості, що прийшли в цей день до частини, підтримували молодих солдатів бурхливими оплесками. Після цього всіх присутніх батьків запросили до казарми, де показали, як і в яких умовах житимуть їхні діти. Також всім присутнім дозволили зайти до солдатської їдальні і бути не тільки присутніми на звичайному обіді, але й самим скуштувати страви, які готують тут.

   - Справа в тому, що призов «Осінь-2010» став для нас незвично широким в географії призовників, - розповів заступник командира частини з виховної роботи підполковник Юрій Мухін. – Тому ми не тільки намагались заспокоїти батьків, показавши їм нашу частину, але й провели з ними певну роботу з вивчення родин військовослужбовців. Зокрема, всі батьки заповнили розроблену нами анкету, в якій питання вибудувані таким чином, щоб нам стало зрозумілим більше про життя та поведінку нашого солдата в цивільному житті.

  Після складання Військової Присяги молоді солдати отримали звільнення в місто.

Підполковник Тарас Грень.

Західний регіональний медіа - центр Міністерства оборони України.

Військовослужбовцям Івано-Франківського гарнізону ніхто не забороняє приймати участь у громадських заходах присвячених вшануванню пам'яті загиблих від Голодомору 1932-1933 років.

   - Наші збройні сили підтримують право кожного громадянина на вільне волевиявлення, віросповідання тощо, - зазначив заступник начальника Івано-Франківського гарнізону з виховної роботи Любомир Демчук. – І тому, якщо військовослужбовець, чи підрозділ в цілому захочуть підтримати загальнонаціональні акції «Запали свічку», чи «Хвилина мовчання» ніхто не чинитиме їм перешкод. Твердження про інше - міф.

   Напередодні 27 листопада у всіх підрозділах та установах гарнізону пройшов єдиний день інформування на тему Голодомору 1932-1933 років. Крім цього всім розповіли про анонс заходів, які відбуватимуться у Івано-Франківську в цей день. Для військовослужбовців строкової служби, що виявили бажання прийняти участь в загальноміському реквіємі на Вічовому майдані міста виписані записки про звільнення на цей час.

Підполковник Тарас Грень.

Західний регіональний медіа-центр Міністерства оборони України.

Всі завдання, поставлені перед початком триденних сумісних навчань авіаторів 114-ї Івано-Франківської та 204-ї бригад тактичної авіації, виконані в повному обсязі.

  - Всі пілоти, які прибули до нас з Бельбеку (АРК), повністю відновили свої знання та навички польотів у складних метеоумовах та вночі, - зазначив заступник командира 114-ї бригади тактичної авіації з льотної підготовки підполковник Сергій Васильєв. – Так само і наші пілоти пройшли необхідну підготовку з допусків до складних польотів та значною мірою покращили свої навички.

   Загалом за три дні навчань було виконано 43 учбово-бойових вильоти, більша частина яких відбулась уночі. В навчаннях було задіяно три бойових винищувачі МІГ-29 та один учбово-бойовий МІГ-29 УБ. Незважаючи на складну фінансову ситуацію, військовим льотчикам для проведення навчань було виділено понад 60 тонн авіаційного пального.

-         Проведення цих навчань дозволило нам у великій мірі підтримати рівень навичок наших бойових льотчиків, - наголосив заступник командира повітряного командування «Захід» з авіації – начальник авіації полковник Олександр Кухаренко. –  Сподіваюсь, що такі польоти у новому навчальному році проходитимуть частіше.

Сьогодні заплановано  переліт винищувача з аеродрому Івано-Франківськ до аеродрому Бельбек. Пілоти та технічний склад 204-ї бригади тактичної авіації напередодні відбули до пункту постійної дислокації.

  Підполковник Тарас Грень.

Західний регіональний медіа-центр Міністерства оборони України.    

52 новобранці 197-ї авіаційної бази успішно виконали перші в своєму житті стрільби з автомата Калашникова.

  - Однією з ознак чоловіка завжди було його уміння володіти зброєю, - наголошує командир роти молодого поповнення майор Мар’ян Булига. – Кожен військовослужбовець перед тим, як скласти Присягу на вірність народу України, мусить виконати вправу зі стрільби, відчути свій автомат в дії та й, зрештою, це для багатьох є тієї відправною точкою у свідомості, з якої власне і розпочинається служба.

   До виконання стрільб у частині готувались ретельно. Справа в тому, що дуже багато солдатів, які прибули сюди, під час навчання у школі з предмету «Основи захисту Вітчизни» не стріляли з автомата. Тому перед тим, як вивести молодих військовослужбовців на вогневий рубіж, офіцери частини провели з новобранцями ґрунтовну теоретичну підготовку, навчили складанню та розкладанню автомата, його обслуговуванню.

    Перед початком стрільб новобранці виконали марш-кидок у кілька кілометрів до полігону. До честі сказати, ніхто з них не скористався послугами медичного автомобіля, який був напоготові підібрати тих, хто втомився або натер ноги. Перед початком стрільби керівники на вогневому рубежі провели пристрілку автоматів, а кожному солдату видали магазин, споряджений шістьма бойовими набоями. І хоча всі хлопці дуже старались влучити в мішені бодай би раз, це  вдавалось не кожному.

Наступні стрільби молодих солдатів вже на залік будуть проводитись через два тижні, після того, як їх розподілять по підрозділах.

Підполковник Тарас Грень.

Західний регіональний медіа-центр Міністерства оборони України.