Реальна військова робота потребує постійного вдосконалення

  • 12.02.12, 15:45

Головна інспекція Міністерства оборони України перевірила Івано-Франківський гарнізон

   Минулого тижня в усіх військових частинах та установах Івано-Франківського гарнізону працювала інспекційна перевірка Головної інспекції Міністерства оборони України, яку очолює Валерій Фролов. Частини військового гарнізону складали ряд іспитів та перевірок, результатом яких стало визначення їх готовності до виконання завдань за призначенням, відповідності підготовки особового складу до вимог займаних посад, стан бойової підготовки, рівень керівництва. Військові інспектори побували також в інших частинах, дислокованих на Прикарпатті. Забігаючи наперед, можна сказати, що за підсумком інспекційної перевірки всі частини та установи готові до виконання поставлених перед ними завдань.

  Одним з головних об’єктів перевірки був стан справ у 114-й Івано-Франківській бригаді тактичної авіації. Адже саме на цих військових авіаторів покладено важливе і відповідальне завдання по збереженню безпеки неба під час проведення футбольного чемпіонату «Євро-2012». Тому особлива увага інспекторів приділялась не лише особистій підготовці кожного окремого спеціаліста, але й тому, як вміють і діють всі посадові особи бригади під час заступлення на бойове чергування та при оголошенні сигналу небезпеки в зоні відповідальності авіаторів.

Військовослужбовці 114-ї бригади тактичної авіації в цілому продемонстрували високий вишкіл та згуртованість дій. А виліт винищувачів у повітря після отримання сигналу про небезпеку навіть перекрив існуючий норматив. Так само добре показали себе і частини зв’язку та спостереження за повітряним рухом. Також під час перевірки льотчиками та представниками інших родів військ було відпрацьовано нову вертикаль співпраці, що дозволить оперативніше реагувати на зміни в повітряній обстановці. І хоча у фаховій підготовці авіаторів сумніватись не доводиться, під час перевірки командування бригади порушило низку важливих питань, зокрема про те, як і яким чином буде налагоджена співпраця з власниками легких літальних апаратів. Лише на Прикарпатті людей, що мають власний гелікоптер або невеликий літак, близько сотні. Крім цього, існує ще чимало незареєстрованих літаючих засобів. 

  – Усі вони знаходяться на приватних територіях, які охороняються, і наш доступ до них, так само як і інших правових органів, просто неможливий, – зокрема наголосив командувач повітряного командування «Захід» генерал-лейтенант Станіслав Павлович. – На жаль більшість власників цих літальних апаратів не звітують, коли і куди вони літають чи хочуть полетіти. Ставляться до перельотів, як до прогулянки на велосипеді: захотів – сів і поїхав. Як правило, це не є проблемою військових, адже існує чимало інших структур, які повинні контролювати такі польоти. Однак, коли на нас покладена безпека неба під час «Євро-2012», то потрібно навести лад. Адже якщо ми відслідкуємо неакредитований літак чи гелікоптер у небі, то він буде розцінюватись як об’єкт потенційної загрози – терорист. І мимоволі перетвориться в ціль для сил ППО. Для його перехоплення та посадки буде задіяно чимало сил. Також невідомо, чи взагалі власники приватних літальних апаратів мають відповідну підготовку та документи.

   Отримавши цю інформацію, головний інспектор Міністерства оборони України Валерій Фролов пообіцяв найближчим часом довести цю проблему  вищому рівню керівництва держави. Також до початку чемпіонату буде заплановано та проведено ряд попереджувальних акцій. Зокрема, Міністерством оборони України буде підготовлене та розповсюджене офіційне звернення до всіх власників малої авіації. Крім цього, буде проведено ряд заходів з залученням міліції та інших силових структур з виявлення незареєстрованих в Україні літаків і гелікоптерів та місць для їх посадки і утримання.

  На підсумковому засіданні було оговорено й низку важливих проблем із забезпечення військових авіаторів пальним та іншими ресурсами, необхідності підвищення кваліфікації і льотчиків, і технічного складу бригади.

  – Ми занадто захопились у війську питаннями фарбування стін, обрізання можливих і неможливих бирочок та плакатників, – наголосив Головний інспектор Міністерства оборони України Валерій Фролов. – З цим потрібно покінчувати. Треба звертати увагу на реальну роботу, реальне вміння людей виконувати свої посадові обов’язки, які є в кожного військовослужбовця. А побілку стель давайте залишати структурам, які за це відповідають.

 Окрема увага Головної інспекції Міністерства оборони України була приділена рівню готовності та вмінню виконувати поставлені завдання військовими комісаріатами області. Головний інспектор Міністерства оборони зазначив, що всі структури армії завжди повинні бути підготовленими до дій в особливий період, і військкомати в цей час стають ключовими в обороноздатності країни. Адже саме завдяки ним буде проводитись доукомплектування частин спеціалістами, мобілізація не тільки громадян, але й техніки та інших ресурсів.

  – Військові комісаріати повинні мати і мусять вміти використовувати засоби агітації і пропаганди, – зокрема зазначив Головний інспектор Міністерства оборони України Валерій Фролов. – Адже від цього залежить мотивація людей до служби, до захисту Батьківщини. Скажімо, лише одна пісня чернівецького автора «Україна» змогла підняти дух усіх учасників заходів під патронатом Президента на якісно вищий рівень. Люди різних партій, з різних регіонів нашої держави, почувши цю пісню, піднімались з місць. Бо всі вони відчували свою належність до великої Батьківщини. Саме від заступника військового комісара з виховної роботи залежатиме чи не основа всієї територіальної оборони. Адже хто, як не він, має знати специфіку людей регіону: кого з ким можна призивати в одну роту, а кого не варто залишати навіть в одному батальйоні.

  Головний інспектор поставив також вимогу підготувати пропозиції з цього питання. Але пропозиції мусять бути лише реальні, відповідно до вимог часу. Валерій Фролов розповів, як в одну з миротворчих місій було призначено керівника розвідки, який у своїй роботі керувався лише розробками, отриманими під час навчання у навчальному закладі, і який абсолютно не міг провести аналіз сучасних вимог бою. І лише диво не призвело до людських втрат, адже помилкові розрахунки цього керівника ґрунтувалися ще на досвіді Другої світової війни і не працювали в умовах сучасної напівпартизанської війни.

Окремо головний інспектор цікавився питаннями співпраці та організації роботи між відділом призову обласного військового комісаріату та територіальним центром комплектування військ. Власне, в цих питаннях виявилось чимало проблем. Зокрема, в обласних військових комісаріатах немає власного психолога, і для того, щоб здійснити відбір кандидатів до вступу у вищі військові навчальні заклади, залучаються фахівців з органів самоврядування. Головний інспектор поцікавився і тим, хто і як проводить зараз відбір на військову службу за контрактом, які методики використовуються, які є критерії оцінки, і якою взагалі є механіка роботи набору на військову службу та відбору тих фахівців, хто проводить цей відбір. Результатом майже півторагодинної бесіди головного інспектора з особовим складом військкомату стало його прохання підготувати йому реальні пропозиції з покращення взаємодії різних структур військкомату, поліпшення роботи фахівців з молоддю тощо.

– До проведення інспектування ми готувались, – зазначив начальник Івано-Франківського військового гарнізону полковник Ігор Боловицьких. – І хоча результати не такі, як ми очікували, все ж рівень підготовки, а головне –бажання військовослужбовців сумлінно виконувати свої обов’язки є високим. А це означає, що ми зможемо виправити помилки і подолати всі недоліки, і що найважливіше – сумлінно виконати покладені на нас державою обов’язки.

Підполковник Тарас Грень.

Західний Регіональний медіа-центр Міністерства оборони України. 

ВБЕРЕГТИ МІСТО ВІД ЗАРАЗИ РОГУЛІЗМУ

  • 11.02.12, 17:25

Ми хочем тиші, хочем храмів,
ми хочем музики й садів.
А всі залежимо від хамів,
від хрунів, хряків і вождів.


                              Ліна Костенко

 

Я народився на Волині, але 35 із своїх 42-х років прожив у Івано-Франківську. У цьому місті я зустрів свою дружину і всіх своїх найкращих друзів. Тут народилися мої діти і, сподіваюся, будуть жити мої внуки. Я ніколи не покидав цієї території більше, ніж на один місяць (за одним прикрим виключенням, коли довелось бути відсутнім аж цілий рік), а отже, мабуть, маю право сказати, що моє місто – це і є моє життя.


Та з роками все частіше ловлю себе на думці, що мій Станиславів мені болить. Як і раніше, готовий «до хрипоти» сперечатися  на тему «Франківськ – найкраще місце на землі», але іноді мені видається, що в житті міста з’явився деякий дискомфорт. Він проявляється в дрібницях, які стають дедалі помітніші і потрохи перетворюються на тенденції. Є загроза, що одного дня тенденції  стануть нормою. Ось кілька прикладів таких дрібниць.


Ми, якось непомітно для самих себе, змирились з тим, що лаяти владу треба, бо вони всі –злодії. Приходити в театр в джинсах і светрі – це нормально, бо там холодно. Кидати на тротуар недопалки (це ми) і обгортки від морозива (це наші діти) можна, бо в місті недостатньо сміттярок. Припаркувати авто за принципом «а мені тутай треба» і заблокувати рух для сотень інших водіїв – не проблема, я ж ввімкнув(ла) «аварійку» і т.д. і т.п.

Прикладів  такої рогульської (дуже влучне галицьке слівце) поведінки у нашому місті –  безліч. Спільним у них є те, що завжди знаходиться причина, яка, як виявляється, виправдовує таку поведінку. При цьому дратує не стільки наявність у місті певної кількості рогулів, адже вони є невід’ємною складовою в житті будь-якого міста, скільки терплячість решти мешканців, тобто нас з вами, «нормальних». Нам некомфортно, але ми мовчимо і, тим самим, щоразу погоджуємось з їхніми «рогульськими» аргументами.

 

Може тому, що добре знаємо, більше того – впевнені, що наше «я дуже перепрошую, але чи не могли б Ви, якщо Ваша ласка, …» скоріш за все нарветься на хамську відповідь з вказанням конкретної адреси, куди ми маємо зараз піти. І тоді прийдеться або «втертися» і «піти», або затриматись біля рогуля на певний час і довести йому, що він неправий. А це складно, а в деяких хронічних випадках і неможливо. Та й часу немає. Легше промовчати, а обурення своє висловити де-небудь на каві серед собі подібних. До речі, теж не дуже голосно, бо можуть почути рогулі за сусіднім столиком і знову виникне загроза «втертися» і «піти».


Дрібниця, але шкода, що не відчувалось особливого обурення міської громадськості з приводу того, що один з книжкових ярмарків, який донедавна розміщувався в самому центрі міста, називався «Книгошара». Хоча щоразу, при наближенні до цього, з дозволу сказати, «храму друкованого слова» хотілося відкинути всі «перепрошую» та будь-які інші  словесні «цюці-бабки» і без зайвих церемоній сказати «творцеві» цього шедевру його ж мовою: «Зміни назву, ти ж книжками торгуєш, лоШАРА!!!».


Я не знаю, чи було б це правильно, бо, опускаючись у розмові до їхнього рівня, ми самі ризикуємо стати одними із них. Але що робити, якщо нормальні слова не допомагають?


У мене немає готового рецепту. Але я впевнений, що «рогулізм» (якщо використовувати вже це слово як термін) є подібним до ракової пухлини. Спочатку він опановує окремих людей, згодом, коли кількість рогулів стає критичною, починають хворіти окремі органи міського організму, далі наступає агонія і смерть – міська громада перетворюється на населення, а місто на населений пункт.


Думаю, що проблема сама не «розсмокчеться». Очікувати від хамів «…тиші, …храмів, …музики й садів» марна справа. Потрібне втручання кожного із нас.


Цього року нашому містові виповнюється 350. Десятки поколінь станиславівських містян творили тут особливе міське середовище і неповторну міську культуру. Ми, нинішні мешканці, отримали це місто у тимчасове користування і зобов’язані будемо передати його нашим нащадкам. Ми тут живемо, тут будуємо свої будинки, садимо дерева і вирощуємо своїх синів. Це наша культурна територія і її збереження є нашою персональною відповідальністю як перед попередниками, так і перед наступниками.


Що робити? Для початку, пропоную не мовчати. Наше місто потребує відкритої дискусії. Запрошую всіх до розмови, а «Західному кур’єру» дякую за можливість висловитись.


З повагою, Павло АНДРУСЯК,

Західний кур'єр

Прикарпаття – важливий регіон в обороноздатності України

  • 09.02.12, 23:14

Головний інспектор Міністерства оборони України Валерій Фролов особисто прибув до Івано-Франківського гарнізону. Нагадаємо, що з початку тижня на Прикарпатті ведеться робота інспекційною перевіркою Головної інспекції Міністерства оборони України. Весь цей час усі частини військового гарнізону складають ряд іспитів та перевірок, результатом яких стане визначення їх готовності до виконання завдань за призначенням, відповідності підготовки особового складу до вимог займаних посад, стан бойової підготовки, рівень керівництва.

   Валерій Фролов зустрівся з усіма керівниками частин та установ гарнізону, а також керівництвом повітряних сил Збройних Сил України та Західного Оперативного Командування. Крім цього, він відвідав військовий аеродром 114-ї бригади тактичної авіації, де побував в черговій ланці літаків, командно-диспетчерському пункті та пункті керування. Головний інспектор детально ознайомився з усіма аспектами охорони повітряного простору на західних кордонах нашої держави.  

Потім Валерій Фролов зустрівся з особовим складом Івано-Франківського військового комісаріату та 160 територіального центру комплектування Збройних Сил України. В ході бесіди з офіцерами та сержантами він висловив низку побажань до організації та якості їхньої роботи. Зокрема, наголосив, що Прикарпаття є областю, яка має понад 51 кілометр державного кордону, і від того, наскільки професійно та якісно виконують свої обов’язки і керівники, і підлеглі, залежить в цілому обороноздатність України.

 Завершиться інспекція підбиттям підсумків, в результаті яких керівництво Збройних Сил України матиме чітку картину реального стану справ у всіх військових структурах регіону.

Підполковник Тарас Грень.

Західний регіональний медіа-центр Міністерства оборони України

Перевірка гарнізону йде повним ходом

  • 08.02.12, 09:53

Інспекційна перевірка, яка розпочалась минулого понеділка в Івано-Франківському гарнізоні, увійшла в активну фазу. З метою перевірки бойової готовності та реального стану справ, пов’язаних з наявністю та справністю техніки, засобів зв’язку, підготовленості особового складу в кількох частинах гарнізону було проведено тренування з переведення на підвищений стан бойової готовності.

Разом з тим, в області було проведено тренування з розгортання мобілізаційних пунктів – як в об’єднаних районних військових комісаріатах, так і в декотрих сільських радах. Зокрема, інспектори Головної інспекції Міністерства оборони України виїхали до Коломийського об’єднаного міського та Надвірнянсько-Богородчанського  об’єднаного районного військкоматів, де перевірили стан обліково-мобілізаційної підготовки, виконання заходів з територіальної оборони, співпраці військових частин і установ з місцевими органами самоврядування. Представники інспекції оглянули також міський запасний пункт управління Івано-Франківської обласної державної адміністрації.

Підполковник Тарас Грень.

Західний регіональний медіа-центр Міністерства оборони України

В Івано-Франківському військовому гарнізоні розпочалась найбільш

  • 06.02.12, 22:26

   В Івано-Франківському військовому гарнізоні розпочалась інспекційна перевірка Головною інспекцією Міністерства оборони України, яку очолює Валерій Фролов. Упродовж п’яти днів усі частини військового гарнізону складуть ряд іспитів та перевірок, результатом яких стане визначення їх готовності до виконання завдань за призначенням, відповідності підготовки особового складу до вимог займаних посад, стан бойової підготовки, рівень керівництва.

  - До проведення цієї інспекції ми готувались дуже ретельно і сумлінно, зазначив начальник Івано-Франківського військового гарнізону полковник Ігор Боловицьких. – Тому очікуємо високих результатів.

   У перший день інспектування всі військовослужбовці склали іспити із знання статутів та фізичної підготовки. До складання іспитів залучались усі військовослужбовці – як керівництво частин, так і сержантський і рядовий склад, не було винятків і для жінок-військовослужбовців. В усіх частинах та установах гарнізону відбулось також заслуховування керівників ключових ланок. Головним акцентом на заслуховуванні було не тільки знання посадовцями своїх функціональних обов’язків та реального стану справ у підпорядкованих їм  підрозділах, але й на наявність проблем із забезпеченням та в соціальній сфері. Як зазначив старший інспектор – помічник головного інспектора ГІМО полковник Валерій Скидан, одним з ключових завдань інспекції є виявлення наявних проблем та в подальшому їхнє вирішення на найвищому рівні.

 Підполковник Тарас Грень.

Західний регіональний медіа-центр Міністерства оборони України. 

Схилимо голову у пам'яті

  • 05.02.12, 19:20

На 68-му році життя швидкоплинно пішов від нас видатний військовий медик, полковник медичної служби у відставці Юрій Миколайович Лєбєдєв. За двадцять шість років самовідданої служби цей офіцер врятував здоров’я і життя багатьом військовослужбовцям Збройних Сил.

Після закінчення військово-медичного факультету при Куйбишевському медичному інституті його було зараховано начальником полкового медичного пункту 374-го мотострілецького полку 155-ї мотострілецької дивізії. Юрій Миколайович ніколи не боявся важких завдань та відповідальних посад. Він завжди вмів рішуче відстоювати свою точку зору навіть перед вищим командуванням, був професіоналом своєї справи. Служив у віддалених точках колишнього СРСР – на острові Сахалін та поблизу Хабаровська. Коли виникла потреба, в числі перших вибув до зони ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЄС, де разом з іншими військовими медиками оберігав здоров’я солдат та офіцерів – ліквідаторів. А коли Україна здобула незалежність, Юрій Миколайович у числі перших прийняв Військову Присягу на вірність українському народові. Закінчив свою службу на посаді начальника медичної служби одного з найпотужніших військових об’єднань, що існували на той час в нашій державі – 38-ї загальновійськової армії.

  Редакція газети «Народна Армія», колектив Західного регіонального медіа-центру Міністерства оборони України, командування військового медичного клінічного центру Західного регіону, колектив Івано-Франківської військової поліклініки та організація ветеранів 38-ї армії (корпусу) висловлюють свої щирі співчуття родині та близьким офіцера.

ДАІшники Івано-Франківська зізналися, що працюють як рекетири

  • 04.02.12, 18:08

В інтернет-блозі міністра МВС Віталія Захарченка з'явилося звернення співробітників Державтоінспекції Івано-Франківської області. 

Подаємо текст звернення дослівно

Звернення

Дозвольте до Вас звернутись, тому що в Івано-Франківську немає до кого звернутись. Ми група нач. ВДАІ та працівники ДПС хочемо просити Вас про допомогу. Ми не підлі, ніколи нікого не продавали, але це вже край, що твориться в нашій області. Начальник УДАІ УМВС Зінченко В.М. та заступник начальника УМВС Фелик витворяють таке, що нам вже треба брат кредит в банку, щоб задовольнити їхні забаганки.

Ми вже звертались до пана Могильова та начальника Внутрішньої безпеки, та мабуть запізно або ж нашу скаргу ніхто й не розглядав.

Повірте ми просто вимушені звертатись анонімно, бо всіх по виганяють. Як можна працювати для людей, для водіїв, боротись з ДТП, коли всіх нас виганяють на дорогу щоби заробляти гроші, оскільки існує щотижнева звітність по грошах: відділення ДАІ в районах залежно від кількості працівників зобов’язані здати від 3 до 8 тисяч гривень; стройові підрозділи ДПС в тиждень по 2 тисячі $.

Скажіть, будь-ласка, пане міністр, як же ж нам вижити? Ми на дорозі як рекетири. Як тільки Ви приступили до виконання обов’язків, пан Зінченко зібрав весь особовий склад і повідомив, що Вас добре знає і все буде добре, буде працювати доки захоче і відразу поїхав відпочивати з своїм сімейством в Ізраїль. Для цього ми зібрали 10 тисяч $.

А літом була поїздка в Грецію. Як тільки приїхав з Ізраілю то зібрав з нас 150 тисяч $ ніби для вас. Ми цьому не віримо, тому його добре знаємо, але хтось його тримає. Мало того, він все будує для себе. Одну дачу побудував, поруч будує іншу , нібито братові. Другий особняк будує в м. Яремчі, ще один в м.Чернівцях, а крім того є ще й квартира в м. Івано-Франківську.

Так в нього ж 4 дітей, тому йому все потрібно. А всі будматеріали та автотранспорт ми оплачуємо самі. За наші ж гроші купив 2 автомобілі (Мітцубіші та Фольксваген - загальною вартістю 130 тисяч$). Заступник начальника УМВС всіх «пресує» і звільняє з роботи,а Зінченко на другий ден (за викуп) поновляє на службі.

Наш начальник УДАІ Зінченко може робити все що захоче: заступник начальника УМВС Фелик В.І. – його товариш, заступник начальника УМВС Кизимишин М.Й. – його кум, начальник УМВС в області пан Варцаба В.М. – кум. Тоді скажіть будь-ласка, що робити нам ? Наші сім’ї скоро виженуть нас з дому, люди плюють нам в спину, звідки візьметься довіра – кругом тільки прес та гроші.

Якщо можете т. Міністр то допоможіть з цим паном Зінченком щось зробити, тому що скоро буде біда. Ми на вас надіємось і віримо Вам, тому що читали ваше звернення в пресі. Адже скоро вибори і ми справді хочемо вірити в теперішню владу. Але тільки не вірте місцевим контролюючим органам.

З повагою колектив УДАІ в Івано-франківській області.

P.S. Якщо не вірите нам, заїдьте в будь-яке відділення ДАІ, Вам любий інспектор скаже це саме.

Наперед вдячні за підтримку.

 

03 Лютого 2012, 22:29

Вищий клас військових авіаторів Прикарпаття

  • 02.02.12, 12:03

  Військовослужбовці 114-ї Івано-Франківської бригади тактичної авіації виконали чергову льотну зміну. Було здійснено 10 вильотів винищувачів МІГ-29 та МІГ-29 УБ. Більшу частину польотів було проведено вночі. Як пояснив командир 114-ї бригади тактичної авіації полковник Сергій Голубцов головною метою цих польотів було відновити навички пілотів під час польоту вночі. Також авіатори відпрацювали зліт та посадку парами винищувачів, пошук, перехоплення і знищення порушників повітряного простору України. Слід зазначити, що всі польоти відбувались в складних метеоумовах. Під час крайнього вильоту на аеродромі було зафіксовано температуру мінус 20 градусів морозу. Однак  особовий склад бригади виконав поставлені завдання на високому професійному рівні. Завдяки своєчасно проведеній роботі не було зафіксовано жодних зривів в роботі аеродромної та авіаційної техніки. Загалом з початку навчального року авіатори цієї частини здійснили понад півсотні вильотів як в простих, так і в складних метеоумовах.

Підполковник Тарас Грень.

Західний регіональний медіа-центр Міністерства оборони України. 

Небо України захищене і в морози

  • 01.02.12, 09:41

Сильні морози, що прийшли зараз в Україну, внесли певні корективи і у військове життя частин та підрозділів, що дислокуються на Прикарпатті. За словами заступника командира 114-ї Івано-Франківської бригади тактичної авіації підполковника Олександра Кухарука, у зв’язку з похолоданням було внесено зміни до розпорядку дня. Зокрема, всі шикування та огляди перенесені з плацу частини до приміщень; заняття з фізичної підготовки та ранішня зарядка проводяться або у спортзалі, або у спортивних куточках підрозділів. Також обмежено перебування військовослужбовців на відкритому повітрі.

   Як розповів заступник командира бригади з тилу підполковник Сергій Куляс, всі офіцери, солдати та контрактники на сто відсотків забезпечені теплим одягом та спідньою білизною. Крім цього, солдатам строкової служби під час виходу з казарми дозволено опускати «вуха» своїх шапок. А військовими медиками організоване спостереження за станом здоров’я військовослужбовців, щоб не допустити випадків обморожень та спалаху простудних захворювань. Також було змінено раціон харчування особового складу: до звичної їжі авіаторів кухарі додали більше сала та овочевих салатів, в яких, як відомо, зберігається найбільша кількість вітамінів, часник та цибулю.

  Однак сильні морози ніяким чином не вплинули на боєготовність цього потужного військового об’єднання. Всі служби бригади готові до випуску і прийому винищувачів. Злітна смуга розчищена, засоби зв’язку працюють без зривів. Окрема увага приділена охороні важливих об’єктів бригади. Для несення вартової служби видано достатню кількість кожухів та валянок. Всі технічні засоби охорони протестовані та підготовлені до роботи у складних погодних умовах. Отже, командування бригади застерігає мисливців за металом та шукачів пригод не ризикувати власним життям, адже вартовий під час несення служби має право, а іноді мусить відкривати вогонь на ураження.

Підполковник Тарас Грень.

Західний регіональний медіа-центр Міністерства оборони України. 

Мороз солдатам не указ

  • 29.01.12, 18:39

Цього разу виконання вправ з бойової стрільби зі штатного озброєння військовослужбовцями 114-ї бригади тактичної авіації випали на одні з найхолодніших днів нинішньої зими. За даними метеорологів, у день стрільб температура термометра опустилась  до 17 градусів морозу. Однак такі порівняно низькі температури не стали на заваді проведенню занять з бойової підготовки підрозділів.

-         До проведення цих стрільб ми підготувались дуже ретельно, - розповів командир батальйону аеродромно-технічного забезпечення підполковник Олександр Мосорюк. -  На самому полігоні було розгорнуто медичний пункт та місце для обігріву особового складу. Перед виходом з казарми командирами підрозділів було перевірено, чи всі солдати тепло вдягнуті.

Відповідно до планів подібні стрільби виконуються військовослужбовцями кожного місяця. За словами підполковника Олександра Мосорюка, ще жодного разу не було зривів з їх проведення. Вся необхідна кількість боєприпасів завжди виділялась у повному обсязі. Офіцер визнає, що системність в роботі дозволяє досягти високих результатів. І вже за півроку навіть ті юнаки, які жодного разу доти не тримали в руках автомат, починають демонструвати порівняно високі результати.

  - Під час стрільб ми, як правило, виконуємо кілька вправ, - розповів офіцер. – Біля кожного військовослужбовця на вогневому рубежі є свій інструктор, який не просто слідкує за виконанням техніки безпеки, але й пояснює, чому і які були допущені недоліки у стрільбі. І вже при повторній стрільбі можна спостерігати, як люди демонструють вищі показники та все влучніше попадають у мішені.

   Ось і цього разу, незважаючи на мороз, весь особовий склад підполковника Олександра Мосорюка показав лише добрі і відмінні результати. А дехто з солдатів навіть забрав собі, як заслужений «трофей», продірявлені «в яблучко» мішені.

Підполковник Тарас Грень.

Західний регіональний медіа-центр Міністерства оборони України.