Тележурналістам національних та регіональних каналів продемонстрували підготовку винищувачів

   Представники українських провідних та місцевих івано-франківських телевізійних каналів відвідали 114-ту бригаду тактичної авіації. Журналістам продемонтрували, яким чином готуються літаки, котрі будуть патрулювати небесний простір під час матчів футбольного чемпіонату «Євро-2012». «Родзинкою» показу став винищувач МІГ-29, який пройшов модернізацію на Львівському державному авіаційному заводі і зараз готується «стати в стрій» з іншими літаками, що чергуватимуть під час проведення чемпіонату.

  - На сьогодні фахівці нашої частини проводять опробування двигунів літака, - розповів начальник ТЕЧ авіаційної техніки майор Анатолій Найда. – І це буде завершальний етап прийому літака з заводу. І вже в кінці дня цей винищувач буде оберігати небо Батьківщини.

   Журналістам пояснили також, чому літаки розфарбовані у незвичний для нас колір і малюнок.

  - Такий окрас військові називають між собою «цифра», - зазначив заступник командира бригади з виховної роботи підполковник Олександр Кухарук. –  Адже його найменше примітно у так звані цифрові приціли. На вимогу Міністра оборони України тепер так будуть розфарбовані всі винищувачі повітряних сил.

Окрас літака виконано високоякісною фарбою французького виробництва і обійшовся приблизно в 500 тисяч гривень.

  Щоб додати вражень від побаченого і відчути те, як пілоти почувають себе на своєму робочому місті, авіатори запросили журналістів особисто посидіти в кабіні літака. Серед усіх телевізійників найсміливішою виявилась єдина присутня жінка – журналіст каналу «1+1» Алла Пасс. Лише вона набралась сміливості піднятись невеличким трапом на майже шестиметрову висоту і зайняти місце пілота. Щоправда, для цього журналістці довелося роззутись, адже взуття на високих підборах аж ніяк не сприяли цій пригоді.

  - Тепер я розумію, чому жінки так закохуються у військових льотчиків, - поділилась враженнями Алла Пасс. – Адже керувати такою потужною і водночас складною машиною може лише надійний, мужній чоловік. А ще я зрозуміла, що наші Збройні Сили мають на озброєнні сучасну техніку, і головне – що в армії служать професіонали.

На прощання авіатори побажали журналістам частіше відвідувати їхню частину і готувати правдиві та позитивні матеріали про Збройні Сили України. Адже військовим є чим пишатись і що показати.

Підполковник Тарас Грень.

Західний регіональний медіа-центр Міністерства оборони України. 

З робочим візитом на Івано-Франківщині побувала делегація Військово-Морських Сил Збройних Сил України

   Упродовж тижня на Прикарпатті перебувала делегація Військово-Морських Сил Збройних Сил України на чолі з начальником Очаківського військового гарнізону, командиром арсеналу капітаном першого рангу Віталієм Харченком. Ця поїздка співпала в часі з Днем хіміка, а відтак – з Днем Калуша, прикарпатським містом, яке з давніх часів і до сьогодні називають містом хіміків. Калуш – одне з основних міст, з яким українських моряків пов’язують тісні дружні зв’язки. Тож делегація моряків на запрошення мера міста Ігоря Насалика побувала на святі і взяла участь в урочистому молебні та засіданні міськвиконкому з нагоди 575-ї річниці міста Калуша.

– Співпраця моряків і Прикарпаття має вже свою історію і традиції, - зазначив на зустрічі делегації з представниками міської влади Калуша та громадськості цього районного центру командир арсеналу капітан першого рангу Віталій Харченко.  – Адже наші дружні шефські зв’язки тривають понад 17 років. Тому можна сказати, що Івано-Франківська область стояла біля витоків розбудови морської міці нашої держави. Особисто я  вперше приїхав на Прикарпаття ще капітан-лейтенантом, а тепер я вже капітан першого рангу. І з кожним роком наша співпраця лише міцніє, а людські стосунки лише тіснішають. Найкращий контакт маємо з Рожнятівським та Калуським районами області, а також з самим містом Калуш. Завдяки шефській допомозі прикарпатців ми змогли значно покращити побутові умови військовослужбовців нашої частини, створити належні робочі місця тощо. Адже на забезпечення живучості та безпеки військових частин кошти завжди виділяються, але на турботу про людей, на жаль грошей не вистачає. Тому ми неодноразово звертались до вас по допомогу, і тепер моряків гріють дахи з карпатського лісу, затишок в приміщеннях створюють шпалери та підлоги, виготовлені на калуських підприємствах. Ми глибоко цінуємо і шануємо вашу допомогу. Тому вирішили приїхати подякувати і нагородити кращих керівників та підприємців, котрі співпрацюють з нами.

Варто сказати, що калушани надзвичайно тепло приймали морських офіцерів.

– Ми дуже горді з того, що долучаємось до почесної місії в розбудові і підтримці наших Збройних Сил, - зазначив у відповідь міський голова Ігор Насалик. – Підприємці нашого регіону добре розуміють потреби морських сил і намагаються допомагати, чим можуть. А також нам приємно, що наші вояки приходять до нас не тільки в роботі, але й розділити радість з нагоди дня народження нашого славетного міста.

Після урочистостей у міському Будинку культури представників делегації запросили на центральну площу міста, де відбувались гуляння на честь 575-річчя Калуша. Керуючому делегацією навіть довірили традиційно-почесну місію – врізати перший шмат запеченого на вуглях святкового кабана. Та найбільше захоплення у місцевих жителів викликав той факт, що командир очаківського арсеналу капітан першого рангу Віталій Харченко не тільки вправно володіє українською мовою, а ще й зумів з першого разу заграти на традиційному гуцульському інструменті – трембіті.

 Так само гостино зустрів делегатів ВМС і голова Рожнятівської РДА Микола Філіпович. Під час нетривалої подорожі районом командир арсеналу та інші члени делегації зустрілися з представниками підприємств, головами різноманітних організацій, з якими обговорили плани та уклали конкретні договори про співпрацю.

Делегацію ВМС прийняв також голова Івано-Франківської області Михайло Вишиванюк.

   - Вважаю,  дуже добре, що в цьому році ми у співпраці з представником регіонального медіа-центру започаткували відвідування частин флоту прикарпатськими журналістами, - наголосив голова Івано-Франківської ОДА Михайло Вишиванюк. – Ми, очевидно, продовжимо цю практику, адже це важливо, коли приїжджає телебачення з Прикарпаття і знімає юнаків, які чесно і сумлінно служать Батьківщині, охороняючи її морські кордони. Це корисно і батькам знати, що їхні діти не кинуті напризволяще, що ними опікуються, що в армії, не залежно від регіональної приналежності, з повагою ставляться до всіх. І саме головне –такі програми дуже корисні для тих хлопців, що збираються йти в армію. Я хочу, щоб молоді прикарпатці мали бажання йти служити до Військово-Морських Сил. Я звертаюсь до вас, як до представника ВМС, а також до офіцера регіонального медіа-центру, який відповідає за Івано-Франківську область, найближчим часом створити список військових частин, де контрактниками чи військовослужбовцями строкової служби служать юнаки з нашого регіону. Адже Прикарпаття має взяти їхнє перебування на флоті на окремий контроль. Я вважаю, що Івано-Франківщина може взяти на себе як моральну, так і інші види підтримки наших хлопців. Таким чином співпраця між нашою областю і флотом стане більш живою. Крім цього, я хочу, щоб налагодилась співпраця між моряками і прикарпатськими ветеранськими організаціями. Адже це сприятиме позитивній мотивації молоді до служби. Стосовно шефської допомоги, то прошу від імені флоту скласти список того, чим наша область може вам допомогти в цьому році. І ми докладемо всіх зусиль, щоб шефська допомога була надана вам у повному обсязі.

Потрібно наголосити, що лише за минулий рік Івано-Франківська область надала допомоги Військово-Морським Силам Збройних Сил України на майже півмільйона гривень. За ці кошти було проведено ремонт та облаштування казарм і службових приміщень частин ВМС. Наприкінці зустрічі капітан першого рангу Віталій Харченко нагородив голову Івано-Франківської ОДА Михайла Вишиванюка відзнакою начальника Очаківського військового гарнізону – почесним хрестом «За сприяння».

– Кожного свого візиту я традиційно вражений гостинністю та щирістю прикарпатців, - підсумував капітан першого рангу Віталій Харченко. – Сподіваюсь, що наша співпраця буде лише поглиблюватись. І від імені всіх моряків запрошую прикарпатців до нас у гості на день Військово-Морських Сил.

Підполковник Тарас Грень.

Західний регіональний медіа-центр Міністерства оборони України

Чи важко стати льотчиком? Напевно, так. Насамперед, потрібно мати міцне здоров’я, витривалість і витримку, бути інтелектуалом. А крім всього іншого, потрібно безмежно любити небо, вміти жити десь там – між землею і хмарами. Та навіть маючи ці якості, бути льотчиком важком, а іноді просто неможливо. Не варто говорити про те, скільки авіаторів сьогодні прикуті до землі то через відсутність пального, то через брак машин, то через… Причин, того, що сумно, а подекуди з неприхованими заздрощами проводжаєш своїх побратимів у небо, залишаючись при цьому на землі, можна знайти чимало. Однак набагато важче зробити так, щоб у тебе повірили, щоб на тебе звернули увагу, як на військового професіонала.

Власне, так сталося і з майором Повітряних сил Дмитром Макаровим. Це один з небагатьох льотчиків, які зуміли абстрагуватись від усіх життєвих негараздів, і незважаючи ні на які об’єктивні труднощі, стати пілотом винищувача. Всього кілька днів тому майору Дмитру Макарову було доручено здійснити свій перший самостійний виліт, керуючи бойовим винищувачем МІГ-29.

Йому на роду було написано стати військовим, бо його батько був військовим і сім’я мешкала у містечку, яке донедавна через надтаємність не було позначено на жодній карті світу – Архангельськ 55, що знаходиться на острові «Нова Земля». Тому коли стало питання, ким бути, він не вагався. Таким чином у 1999 році закінчив Харківський інститут льотчиків і за розподілом потрапив до Чернігівського учбового полку. Служив на посаді льотчика-інструктора. В 2004 році училище скоротили, і молодому пілоту запропонували посаду в іншій авіаційній частині, яка здійснювала польоти на учбових літаках Л-39. Однак через три роки скоротили і цю частину, і Дмитра Макарова перевели до Івано-Франківська.

  - У частині мене зустріли привітно, - пригадує льотчик. – Гарний колектив, але зовсім інші літаки.

Для тих, хто не стикався з авіацією, поясню, що літати на маленьких учбових літачках і керувати потужним швидкісним надсучасним винищувачем – це дві великі різниці як у керуванні, так і в техніці пілотування. Тому Дмитра Макарова призначили на посаду заступника командира однієї з ескадрилій. Та офіцера зовсім не приваблювала доля ходити до пенсії по бетону аеродрому, адже він – льотчик.

  - У 2010 році відбувались збори з підготовки на клас, і мені пощастило потрапити на них, - розповідає пілот. – При нормі 40 годин нальоту мені вдалось налітати аж 42. Після цього я успішно склав іспити. Потім пройшов програму складного і простого пілотажів, польотів як у простих, так і  в складних метеоумовах, вдень і вночі. Крім цього, вивчив техніку повітряного бою.

 На бажання хлопця літати звернув увагу заступник командувача повітряного командування «Захід» з авіації – начальник авіації полковник Олександр Кухаренко. І пілоту було запропоновано виконати тренувальний політ на МІГ-29 УБ. Звичайно, не все було просто і легко, але за кілька польотних змін Дмитро Макаров опанував для себе фактично новий тип літака. І йому було довірено самостійний виліт, здійснивши який, він фактично завершив своє перенавчання.

   «Рецепт» успіху цього офіцера надзвичайно простий. Потрібно взяти якнайбільше працелюбності, замішати все це на терпінні, додати трішки наполегливості, присмачити бажанням, а головне – не шкодувати любові до своєї професії. Мало хто знає, що навіть у відпустці, відпочиваючи на березі моря, Дмитро зранку відправляв дружину на пляж, а сам ішов в сусідню авіаційну частину та сідав за тренажери. І навіть у своїй рідній частині, пізно увечері, коли ним були виконані всі покладені на нього посадові обов’язки, знаходив час приходити на аеродром, сідати в кабіну літака і вчити прилади, повторювати завдання, робити з себе льотчика-винищувача. Бо має свій професійний девіз, що ґрунтується на життєвій мудрості: «хто хоче – шукає можливості, а хто не прагне – причини».

Підполковник Тарас Грень.

Західний регіональний медіа-центр Міністерства оборони України. 

Сьогодні особовий склад 114-ї Івано-Франківської бригади тактичної авіації заступив на бойове чергування в системі протиповітряної оборони України.

  - Ми всі наполегливо готувались до цього дня, - наголосив під час проведення ритуалу заступлення на бойове чергування заступник командувача повітряного командування «Захід» з авіації – начальник авіації полковник Олександр Кухаренко. – Була проведена велика робота як з особистої підготовки льотного та технічного складу, так і техніки. Сподіваюсь, що за підсумками чергування бригада отримає лише оцінку «відмінно».

   Завдання для військових авіаторів ускладнюється ще й тим, що під час цього чергування буде проводитись чемпіонат з футболу «Євро-2012». Тому на їхні плечі лягає відповідальна місія з недопущення будь-яких провокацій чи повітряних терактів. І в великій мірі від професіоналізму та злагодженої роботи всіх структур бригади буде залежите не тільки безпека громадян України та гостей нашої держави, але й в цілому імідж України в очах світової спільноти.

Під час проведення самого чемпіонату в повітрі буде постійно знаходитись кілька літаків, які здійснюватимуть патрулювання повітряної території навколо міст, що приймають Євро-2012. Будь-яке повітряне судно, що не має дозволу на проліт в цей час, буде примушено до посадки на безпечний аеродром, а при невиконанні вимог військових льотчиків може бути прийнято рішення і про знищення стороннього літального апарату.

   Лише за цей рік особовий склад бригади провів близько двох десятків льотних змін. Загальний наліт на частину склав близько ста годин. В середньому кожен льотчик провів у повітрі вісім годин. Це дозволило значно удосконалити навички екіпажів у різних видах льотної підготовки, підготувати пілотів-інструкторів та підвищити класність авіаторів. Крім цього, винищувачі відпрацювали всі елементи з перехоплення та примушення до посадки швидкісних літаків та літальних апаратів з малою швидкістю руху.

Підполковник Тарас Грень.

Західний регіональний медіа-центр

Міністерства оборони України. 

Головний редактор Івано-Франківської обласної газети «Галичина» Петро Парипа отримав почесну грамоту від голови комітету солдатських матерів міста Севастополя Надії Савицької. Прикарпатську газету і цю організацію поєднують давні дружні зв’язки. Завдяки співпраці між виданням та солдатськими неньками неодноразово вдавалось вчасно знімати соціальну напругу в регіоні стосовно відправки прикарпатських юнаків для проходження строкової служби на південь нашої держави, проводити агітацію до служби у Військово-Морських Силах Збройних Сил України. За дорученням пані Надії Савицької відзнаку головному редактору передав заступник Івано-Франківського обласного військового комісара майор Любомир Демчук.

  - Мені приємно, що скромна робота всього нашого творчого колективу так високо цінується навіть у такому далекому від нас Севастополі, - зазначив Петро Парипа. – Хочу запевнити, що ми і надалі будемо оперативно та об’єктивно висвітлювати всі події, що відбуваються в українському війську.

  Підполковник Тарас Грень.

Західний регіональний медіа-центр Міністерства оборони України. 

   Військовослужбовці 114-ї Івано-Франківської бригади тактичної авіації під час проведення чергових льотних змін виконали обліт двох відремонтованих літаків МІГ-29. Ці винищувачі привертають увагу своїм незвичним розфарбуванням. Світло-сірий низ фюзеляжу і розмальований трикольоровими ламаними квадратами верх. Загалом камуфляж нагадує собою малюнок на одностроях військовиків збройних сил розвинутих країн світу і через непримітність крізь сучасні електронні приціли має серед українців прізвисько – «цифра».

  - Подібний окрас віднині буде єдиним для всіх українських винищувачів МІГ-29, - пояснив заступник директора Львівського державного авіаційно-ремонтного заводу Володимир Федоренко. -  Таке рішення було прийнято міністром оборони України. І ми вважаємо це правильним, адже за останні роки літаки фарбувались як кому заманеться. А військова авіація, як і солдати, має мати свій єдиний колір та окрас, який відповідає досвіду та вимогам ведення сучасного бою.   

  Також спеціаліст пояснив, що подібний малюнок не є випадковим вибором. Адже під час тестів та досліджень було встановлено, що саме такий підбір кольорів і в такому виконанні найбільше приховує літак від спостереження  як зверху, так і з землі під час польоту. Всі роботи виконані високоякісною фарбою французького виробництва, що, за словами техніків, найкраще відповідає всім вимогам наших авіаторів.

  - Приємно те, що міністр оборони повернувся обличчям до проблем авіації, - продовжив заступник директора Львівського державного авіаційно-ремонтного заводу Володимир Федоренко. - Ми це відчуваємо, адже останнім часом значно збільшилась кількість державних замовлень саме для потреб Збройних Сил. Сподіваємось, що так буде і надалі, і ми зможемо провести ремонти та модернізацію всіх літаків Повітряних Сил України.

  Довідково: з початку року до Повітряних Сил було передано чотири модернізованих і відремонтованих літаки МІГ-29, ще приблизно півдесятка машин стануть у стрій до кінця поточного року. На проведення всіх необхідних робіт заплановано та вже виділено потрібну суму грошей.

Підполковник Тарас Грень.

Західний регіональний медіа-центр Міністерства оборони України. 

 Відповідно до річних планів підготовки в Івано-Франківському військовому комісаріаті розпочались дводенні спільні мобілізаційні тренування. Як розповів заступник обласного військового комісара з виховної роботи майор Любомир Демчук, до проведення тренувань залучаються не тільки всі міські та районні військові комісаріати, а також низка військових частин, які розташовані на території Прикарпаття, всі сільські ради та відповідні структури органів місцевого самоврядування.

Мета таких тренувань - удосконалити навички та покращити взаємодію всіх управлінських ланок. Посадові особи Івано-Франківського обласного військового комісаріату зазначають, що вже з перших годин проведення тренувань було продемонстровано якісну співпрацю між військовими та цивільними органами.

Підполковник Тарас Грень.

Західний регіональний медіа-центр Міністерства оборони України.

Військовослужбовці 114-ї Івано-Франківської бригади тактичної авіації упродовж цього тижня виконають ряд льотних змін. За словами представників командування бригади, учбово-тренувальні польоти виконуватимуться як вдень, так і вночі, а також у складних метеоумовах. Під час вильотів військові льотчики відпрацюють низку завдань, пов’язаних із взаємодією всіх служб та структур, які охороняють небо Батьківщини. Також пілоти відпрацюють завдання з перехоплення та примушення до посадки на безпечному аеродромі різноманітних повітряних цілей.

  Під час цих польотів буде введено в стрій ще одного військового льотчика -майора Дмитра Макарова, який здійснить свої перші самостійні вильоти за штурвалом легкого фронтового винищувача МІГ-29. Раніше пілот літав лише на літаках класу Л-39.

З початку навчального року всі пілоти цього з’єднання пройшли відновлення своїх навичок та значно збільшили кількість годин, проведених у повітрі. Таким чином 114-та бригада тактичної авіації цілком здатна на високому рівні виконувати поставлені перед ними завдання, зокрема - забезпечення чистого неба під час проведення футбольного чемпіонату «Євро 2012».

Підполковник Тарас Грень.

Західний регіональний медіа-центр Міністерства оборони України.

Хвилиною мовчання та армійським салютом громада Івано-Франківська вшанувала пам'ять загиблих у Великій Вітчизняній війні. Поклонитись могилам воїнів та покласти квіти до меморіального кладовища сьогодні прийшли голова Івано-Франківської ОДА Михайло Вишиванюк, міський голова Івано-Франківська Віктор Анушкевичус, начальник Івано-Франківського військового гарнізону Ігор Павлюк, представники духовенства та сотні городян і ветеранів.

Після богослужіння та освячення могил усіх присутніх було запрошено до приміщення обласного музично-драматичного театру, де відбувся святковий концерт на честь Дня Перемоги.

Підполковник Тарас Грень.

Західний регіональний медіа центр Міністерства оборони України. 

Лише восьмеро ветеранів 114-ї Івано-Франківської бригади тактичної авіації змогли прийти цього року на урочистості з нагоди Дня Перемоги у Великій Вітчизняній війні.  Сумно і з якимось німим докором стояли на плацу бригади порожні стільці, які авіатори поставили для  кількох десятків запрошених. І дивно, але саме вони здались мені тим мірилом і наочним показником того, як ідуть від нас у вічність ті, хто здобував Перемогу. Навпроти цих ветеранів в урочистому строю стояли їхні внуки і правнуки. Є багато високих та ажурних слів, щоб завуалювати їхні відчуття, коли вони дивились у вічі цим сивочолим нескореним героям, котрі опирались на милиці… Але, здається, це зайве.

         Регламент мітингу розписаний по хвилинах, Гімн, виступ командира,         святковий наказ, слова подяки від ветеранів та офіцерів, нагородження – все це визначено в наказах та відточено багаторічною практикою. Та є те, що залишається за лаштунками – просте людське спілкування. А в армії для спілкування не обов’язкові слова. Я бачив, з якою гордістю та відчуттям власної офіцерської гідності піднімали ці офіцери-ветерани руку, віддаючи військове вітання парадному строю, що проходив на їхню честь. Як вони дивились на цих молодих людей, що йшли повз них, чітко вбиваючи в асфальт плацу кроки… Відчувши це, ви зрозумієте, навіщо ці люди стільки років, як найдорожчий скарб, бережуть у своїх шафах власні «дембельські» мундири, які вдягають лише раз на рік – на свято 9-го травня.  Ви зрозумієте, що, вдивляючись у цих юнаків, вони бачать себе тими 20-тирічними юнаками, які ось так ішли і самовіддано вірили в майбутнє світле життя. І відчуєте, як гірко бачити їм те, що з кожним роком їх, ветеранів, у строю все менше і менше. Однак вони приходять. Вони прагнуть передати нам отой скарб знань, який вони набули за життя. І найвища подяка для них – це не нагороди та грошові премії, а наше визнання їхнього грандіозного, буремного, важкого, але водночас щасливого життя. Де було місце і війні, і коханню, і військовому братерству.

Низько вклоняюсь вам, усі мої діди і прадіди, і дякую вам за те, що я і всі ми сьогодні радіємо життю і можемо віддати вам цю дрібну жменьку нашого шанування. З Перемогою вас!

Підполковник Тарас Грень.

Західний регіональний медіа центр Міністерства оборони України.