Доки він «там»…

В домі завжди мамина молитва

         Коли кожен з нас іде захищати Батьківщину від російської навали, то дома залишає найрідніших. Для механіка-водія першого батальйону 24 окремої механізованої бригади Олега Кравця це дві жінки мама Зоряна, і сестра Ірина.

         Доки він «там» в їх домі завжди звучить мамина молитва. Нехай не чутно, нехай про себе, але.. вона звучить завжди. Адже її дитина там. З слів сина вона знає лише те, що він механік водій бойової машини піхоти. Кожного вечора в телефоні звучить його бадьорий дзвінкий голос, яким її син говорить, що все гаразд, що він в теплі і ситий. Але мамине серце. Його не обманиш, воно відчуває все. І радість, і біль.

-         В нашій родині завжди була гордість за захисників України,- розповідає Зоряна. – Ще коли жив наш дідусь, а Олег ходив до школи, то дідо завжди казав йому, що справжній чоловік має мати військовий гарт. Тому, рішення Олега піти на контракт для мене було цілком логічним.

Та, ухвалене на сімейній нараді рішення було ще до подій на майдані і окупації Росією Криму, і само собою до початку АТО. Коли події в нашій державі почали розвиватись стрімко мамине серце не витримало. Вона просто сховала документи свого сина, щоб той не пішов у військкомат.

-         Але він мене підманув тоді, пригадала Зоряна. – Сказав, що на роботу терміново потрібен паспорт. І коли я діставала його піддивився де я ховаю документи. Тоді, коли він пішов у військкомат, я страшенно за нього переживала. Однак зараз пишаюсь чоловічим проступком свого сина. І радію, що мій син захисник України.

За час служби Олег, разом з своєю бойовою машиною пройшов найважчі передові позиції оборони від російсько-терористичної навали. Але жодного разу не поскаржився, не сказав мамі зайвого слова, щоб не ранити матусине серце.

-         Жодного разу я не пошкодувала, що Олег вдягнув військовий однострій, - продовжила мама солдата. – Більш того, зараз ми всіляко підтримуємо його прагнення поступити до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. Адже бути офіцером, це надзвичайно почесно.

Всіляко підтримує маму і її молодша донечка Ірина.

-         Ми всі прагнемо захищати Україну, - каже вона. – і хотіли б робити все можливе, щоб наша держава була сильною і процвітаючою. Звичайно в силу своїх можливостей ми завжди допомагаємо бійцям на фронті, бо там такі самі хлопці як мій брат. Та щиро тішуся тим, що робить мій брат. Адже і для мене і для багатьох інших людей він герой.

Зараз Олег,разом зі своєю бойовою машиною знаходиться на ротації. І час від часу, між заняттями з тактики відвідує свою родину. І кожен такий приїзд – це невеличке сімейне свято.

Підполковник Тарас Грень.

Західний регіональний медіа-центр

Міністерства оборони України.

Живі легенди України

Великий актовий зал Львівського Національного університету імені Івана Франка був вщент заповнений студентами і викладачами. Всі вони стоячи і з аплодисментами зустрічали живих легенд України — військовослужбовців Збройних Сил, які пройшли гарт антитерористичної операції. Багато хто з них були учасниками оборони Донецького та Луганського аеропортів, воювали за Дебальцево чи Водяне. В цей день хлопці не соромлячись одягали свої бойові ордена і медалі отримані за мужність та героїзм під час захисту Батьківщини від російської агресії, адже саме тоді відбулась презентація чергової книги про оборону Донецького аеропорту “ АД 242”.

• В книзі зібрані розповіді хлопців, які власне і були оборонцями цього важливого стратегічного об'єкту, - розповіла автор і упорядник книги Ірина Шторгін. - І власне у великій мірі завдяки нашим мужнім воякам, ті, хто планував операцію в Україні так і не наважились на широку військову інтервенцію.

Серед запрошених на презентацію був і один з мужніх капеланів, який з першого дня був на самих гарячих точках і важких напрямах АТО отець Тарас.

• Часто доводиться чути про те, чи мають на передовій хлопці віру, - зазначив отець Тарас. - Ви знаєте мають. І мають її сильною і щирою. А головне, що всі вони вірять у свободу і незалежність нашої держави, яку вони виборюють власною кров'ю а подекуди і життям.

На думку всіх присутніх, подвиг сучасних живих легенд України — бійців АТО, має бути не лише в художніх книжках і кінофільмах. На основі цього потрібно виховувати всі прийдешні покоління України.

Підполковник Тарас Грень.

Західний регіональний медіа-центр

Міністерства оборони України.

Приймай Вітчизно, патріотів!

Сьогодні, 27 лютого, в Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного відбувається знаменна подія - зі стін видового військового вишу випускається близько двох сотень  молодих офіцерів.

Привітати молодих офіцерів прибули високоповажні гості: тимчасово виконуючий обов’язки командувача Сухопутних військ Збройних Сил України генерал-лейтенант Руслан Хомчак, голова львівської ОДА Олег Синютка, перший заступник голови Львівської обласної ради Парасковія Дворянин, міський голова міста Львова Андрій Садовий, голова державної екзаменаційної комісії, перший заступник начальника штабу Командування Сухопутних військ Збройних Сил України генерал майор Петро Нікітенко, заступник командувача Сухопутних військ Збройних Сил України по роботі з особовим складом Командування Сухопутних військ Збройних Сил України полковник Олександр Голоднюк, тимчасово виконуючий обов’язки начальника управління по роботі з особовим складом Командування Сухопутних військ Збройних Сил України полковник Олег Бойко, начальник управління Служби безпеки України у львівській області генерал-майор Віктор Андрейчук, прокурор Львівської області Роман Федик,начальник управління Державної пенітенціарної служби України у Львівській області – генерал-майор внутрішньої Михайло Дзюдзь. Благословили випускників на добру службу і мужній захист України Єпископ Сокальсько-Жовківської єпархії УГКЦ – Преосвященний владика Михаїл Колтун, Митрополит Київський і Всієї України, Предстоятель Української Автокефальної Православної церкви – Високопреосвященний Владика Макарій.

Серед почесних гостей свята - випускник Академії 2013 року, учасник антитерористичної операції, Герой України, командир 3-ї танкової роти танкового батальйону 92-ї окремої механізованої бригади оперативного командування «Схід» старший лейтенант Василь БОЖОК.

З часів заснування і до сьогоднішнього дня навчальним закладом здійснено понад 80 випусків офіцерів. За роки незалежності України це вже 23-й випуск молодих лейтенантів та другий достроковий випуск в Національній академії сухопутних військ.

Сотні вихованців Національної академії беруть активну участь в антитерористичній операції. Чимало із них за мужність та героїзм відзначені державними нагородами, і з кожним днем їх кількість зростає.

Указами Президента України п’ятеро колишніх вихованців військово-навчального закладу у Львові нагороджені найвищою державною відзнакою - званням Героя України. Це майори Олександр ПЕТРАКІВСЬКИЙ та Олександр ПОРХУН, капітан Володимир ГРИНЮК, старші лейтенанти Василь БОЖОК та Євгеній ЗЕЛЕНСЬКИЙ (посмертно).

158 офіцерів відзначені орденами Богдана Хмельницького різних ступенів та 44 – отримали ордени «За мужність» різного ступеня. Чимало військовослужбовців, які отримали військовий фах у Львові, відзначені медалями «За військову службу Україні», «За бездоганну службу» та «Захиснику Вітчизни».

Сьогодні Академія дає путівку в життя людям, котрі гордо, і найголовніше, свідомо прийняли виклик долі і стали на шлях вірного служіння Батьківщині. Зробивши такий важливий крок, вони назавжди заприсяглися боронити рідну їхньому серцю українську землю.

Загалом закінчили Академію на відмінно та отримали дипломи з відзнакою і «Золотою медаллю» 8 випускників: лейтенанти Олександр РУРЕНКО, Василь ГІРЧАК, Микола МУКОВОЗ, Богдан КУЦЕНКО, Іванна ЧОБІТ, Олександра БЕЗСМЕРТНА, Тарас ПОПІЛЬ та Володимир МОРОЗ. Ще 27 випускників отримали дипломи з відзнакою.

Сьогодні у святковій церемонії випуску вдячно прощаються з рідною Академією спеціалісти бойового застосування та управління діями механізованих і танкових підрозділів, фахівці наземної артилерії та артилерійської розвідки, а також офіцери, що здобули військовий освітній фах спеціалістів виховної та соціально-психологічної роботи у підрозділах Сухопутних військ. Крім того, отримують освітні сертифікати офіцери інженерних військ та інженери-механіки, культурологи та військові диригенти.

Більше половини випускників Академії поповнять лави Сухопутних військ Збройних Сил України. Багато офіцерів армійського вишу служитимуть у частинах безпосереднього підпорядкування Міністерства оборони та Генерального штабу Збройних Сил України, Високомобільних десантних військах. Сьогодні стають на професійне крило офіцерського життя і випускники, котрі служитимуть у Повітряних Силах та Військово-Морських Силах Збройних Сил України.

Медіа-група Національної Академії сухопутних військ

Західний регіональний медіа-центр Міністерства оборони України

“Маршал” військової стоматології

У Львові вшанували мецената відомого лікаря Мирона Угрина. Він один з перших лікарів, який стояв біля витоків вітчизняної стоматологічної імплантації. Його розробки набули світових визнань. А коли до нашої держави прийшла біда, Мирон Угрин, підписав меморандум з Міністерством оборони України про співпрацю. Таким чином на полігонах нашої держави, де проходять навчання мобілізовані бійці було сформовано кілька десятків пересувних стоматологічних кабінетів. Безпосередньо до зони АТО було відправлено вісім пересувних стоматологічних кабінетів. Крім цього Мирон Угрин допомагає з забезпеченням всіх цих кабінетів розхідними матеріалами. В цих кабінетах поводять повну санацію ротової порожнини рота. За час існування цих кабінетів було обстежено більше 10 тисяч (!) військовослужбовців.

• Це була, і є велика допомога всім нам, - зазначив начальник центральної стоматологічної клініки Міністерства оборони України, головний стоматолог Збройних Сил України полковник медичної служби Михайло Лищишин. - Стан стоматології в нашій державі відомий. І от під час мобілізації, люди які не мали можливості, або просто занедбали свої зуби потрапили до лав Збройних Сил України. І нам довелось вирішувати цю проблему. Бо воїн з зубним болем це вже не боєць.

На найбільшій сцені Східної Європи в театрі імені Марії Заньковецької медичної служби Михайло Лищишин передав в руки Мирону Угрину подяку від Міністра оборони України генерала армії України Степана Полторака за допомогу. Також військові медики з різних регіонів нашої держави подарували меценату військовий однострій з напівжартівливим званням “маршал стоматології”. Та ще чимало відзнак від стоматологів у погонах.

• Я від імені медиків південного регіону привіз Мирону Угрину наш військовий календар, який ми зробили на основі знімків під час допомоги медиків в зоні АТО, - розповів провідний стоматолог полковник медичної служби Володимир Мазур. - Біда всіх нас об'єднала, і Мирон Угрин один з перших, хто почав нам реально допомагати. І ми йому за це вдячні.

Також до військових привітань долучилась і відома волонтер координатор проекту санація Марта Дацько.

• Військові, це люди, які захищають нас, - зазначив Мирон Угрин. - І всі ми маємо зробити все можливе, щоб у військо не приходило 95 відсотків мобілізованих без санації. Щоб поранені на передовій отримували якнайшвидше найякіснішу медичну допомогу. І низько кланяюсь вам хлопці за те, що ви робите для всієї держави.

Підполковник Тарас Грень.

Західний регіональний

медіа-центр

Міністерства оборони України.

Скільки важить парашут?

Понад двох сотень старшокласників з львівських середніх шкіл побували в гостях у воїнів десантників. За кілька годин перебування на території частини хлопці та дівчата взнали чимало цікавого про історію та бойовий шлях прославлених воїнів 80 окремої аеромобільної бригади. Також, учні мали змогу поспілкуватись з солдатами та офіцерами частини. Потримати в руках справжню бойову зброю, взнати скільки важить парашут, та як його вдягнути.

• Нам дуже приємно, що підростаюче покоління цікавиться тим, як захищати Батьківщину, - розповів майор Олександр Мозолевський. - Цей захід було організовано в співпраці з навчально-методичним центром міста Львова. І сподіваємось, що в майбутньому діти будуть приходити до нас знову і знову. Адже найкраще військово-патріотичне виховання — це спілкування з справжніми героями, що сьогодні захищають Україну від ворожої навали.

Підполковник Тарас Грень.

Західний регіональний медіа-центр

Міністерства оборони України.

Інструктори НАТО вчать українців протистояти агресору зі Сходу

На території Міжнародного центру миротворчості та безпеки Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного продовжується активна фаза підготовки механізованих підрозділів Збройних Сил України. Зараз військові інструктори зі Сполучених Штатів Америки, Канади та Литви тренують військовослужбовців першого батальйону 24-ї окремої механізованої бригади.

У полі, в умовах, максимально наближених до бойових, наші бійці оволодівають практичними навичками протидії російському агресору. Все навчання розподіллено за логічною схемою відділення-взвод-рота. Бійці Збройних Сил України вчяться не лише взаємодіяти у складі підрозділу, але й грамотно читати картину бою, викликати та керувати вогнем артилерії, авіації тощо. Навчання відбуваються не лише в повному бойовому екіпіруванні, але й завжди з бойовою стрільбою. Цікаво те, що іноземні інструктори кожного разу змінюють і місце проведення тренувань, і мішенну обстановку. Таким чином командири підрозділів вчяться керувати своїми бійцями, не наражати їх на небезпеку, визначати та відразу уражати найбільш небезпечні цілі.

— За допомогою іноземних інструкторів ми пройшли бойові злагодження, також індивідуальну підготовку бійців за стандартами НАТО, — розповів командир механізованого взводу старший сержант з позивним «Джон». — Нам цікаво займатись із американцями, адже більшість цих інструкторів були в різноманітних «гарячих» точках світу і тепер викладають нам, спираючись на свій бойовий досвід.

За словами молодших командирів, у наших іноземних колег по зброї є багато цікавих методик. Зокрема, як навчити солдата правильно укриватись від ворожого вогню на відкритій місцевості, вести вогонь у відповідь. Також наші бійці вчаться переміщатись по полю бою. Адже вміння правильно бігати, падати, реагувати на небезпеку не лише збереже життя, але й дасть шанс на перемогу. Також цікавою є сама методика викладання. От, наприклад, в нас все потрібно робити відповідно до методичних вказівок. У натівській системі все не так. Зіткнувшись з якимось цікавим розвитком подій, підрозділ збирається в гурт і колективним розумом знаходить вірне рішення проблеми. Однак багато чому іноземці вчаться й у нас.

— Наприклад, їм було цікаво, як ми з підручних матеріалів виготовляємо ноші для транспортування пораненого бійця, — продовжив старший сержант «Джон». — Як проводимо звільнення від терористів будинки тощо.

— Працювати з українськими бійцями надзвичайно цікаво, — підкреслив підполковник армії США Марк Стоуфер. — Я треную їх вже протягом двох місяців. Ми навчаємо індивідуальним і груповим навичкам. Підрозділи Збройних Сил України пройшли бойове хрещення і я вражений підготовкою українських командирів. Вона на високому рівні.

Також іноземні військовослужбовці високо оцінили характеристики та якості українських бойових машин та озброєння.

Підполковник Тарас ГРЕНЬ,

підполковник Вадим БАКАЙ,

Регіональний медіа-центр МО України (м.Львів).

До патронів прирівняти книгу

         Війна, це не стільки героїчна картинка з екрану – це перш за все важка щоденна праця. Праця, що потребує виснаження душевних і фізичних сил. Надзвичайно важко організувати повноцінний побут десь на передових позиціях, та відпочинок організувати там набагато важче. Власне тому волонтерська організація «Сестри перемоги», відома серед військових потужними волонтерськими проектами з переозброєння та вдосконалення військової техніки і майна,  розпочала роботу ще й з забезпечення бійців книжками.

-         На бібліотеку зібрану «Сестрами перемоги» може подати замовлення будь-який військовослужбовець чи командир підрозділу, що зараз безпосередньо знаходяться в районі проведення антитерористичної операції,- розповів керівник волонтерської організації Віталій Губський. – Книги, ми або перешлемо, або привеземо особисто.

 Замовлення можна подати за електронним посиланням docs.google.com/forms/d/1guWGKXBB1YBh2N3E8dAeYQ-GRdFp3VfgohCSXtXgt2w/viewform

Або, якщо немає Інтернету то  по телефону: +380 (50) 441 93 95, Наталія Бублієнко (волонтер фонда). Перелік книг:

Максим Бутченко, "Художник войны",

 Сергей Лойко, "Аэропорт",

Евгений Положий, "Иловайск"           

Андрій Кокотюха, "Червоний"            

Василь Шкляр, «Залишенець. Чорний ворон»          

Микола Посівнич, "Степан Бандера. Історія нескорених"   

Олеся Ісаюк, "Роман Шухевич. Історія нескорених

Андрій Кокотюха, "Осінній сезон смертей"

Ігор Дерев'яний, "Сила Волі. Євген Коновалець"

Ден Браун, "Втрачений символ"        

Джордж Мартин, "Песнь Льда и Огня" (Игра Престолов+Буря Мечей+Танец с драконами)            

Брати Стругацькі, "Пікнік на узбіччі"               

Михаил Булгаков, "Мастер и Маргарита"     

Андрій Кокотюха, "Чорний ліс"          

Ли Чайлд, "Джек Ричер, или Поле смерти" 

Ли Чайлд, "Джек Ричер, или Выстрел"          

Андрэ Нортон, "Чумной корабль"    

Айн Ренд, "Чоловік, якого я купила"               

Джеймс Хедли Чейз, «Оплата наличными»

Джеймс Хедли Чейз, «Однажды ясным летним утром»      

Джеймс Хедли Чейз, "Опаснее мужчины"   

Александр Бурьяк, "Искусство выживания"

Чингиз Абдуллаев, "Суд неправых" 

Клайв Касслер, "Синее золото"          

Клайв Касслер, "Темная стража"       

Клайв Касслер, "Стрела Посейдона"               

Т. Г. Шевченко, "Кобзар"        

Уилбур Смит, "Чародей"        

Фонд продовжує збір коштів та книг. Долучитись можна всім бажаючим для цього ви можете принести їх на склад фонду за адесою – місто  Київ, вул. Арсенальна 15, кв. 16

Або надсилайте «Новою Поштою»
м. Київ, відділення №5
Морозова Анна
067 233 8064

Тарас Грень.

Західний регіональний медіа-центр

Міністерства оборони України.

Обмін досвідом

Залізна воля — залізний дух

Власне таким є гасло на прапорі 1-го механізованого батальйону 24-ї окремої механізованої бригади, яка гордо носить назву «Залізної». Бійці цього батальйону одними з перших із військових формувань висунулись на захист нашої держави. Завдяки їхнім умілим діям Росія так і не наважилась у 2014 році ввести своїх «миротворців» на територію Сумської області. Потім ці воїни утримували позиції АТО в Луганській та Донецькій областях та поблизу донецького аеропорту, на найважчих ділянках нашої оборони. Тепер вони знаходяться на ротації у пункті постійної дислокації. Але хибно вважати, що їхній відпочинок — це пасивне перебування в казармах. Доки ремонтується і відновлюється бойова техніка, а підрозділи доукомплектовуються сучасними взірцями українського оборонпрому, особовий склад батальйону проходить напружене і дуже цікаве тренування на полігоні. А заняття для їхньої підготовки проводять досвідчені канадські та американські інструктори.

— Ми готуємо ваших військових тактиці ведення оборонного бою та у наступі, — розповів один з інструкторів (на вимогу керівника підрозділу ми не маємо права показувати звання, обличчя та ім’я іноземних військових). — Крім цього вчимо як протидіяти російським спецгрупам диверсійно-розвідувального спрямування.

Технологія навчання проста і не складна. У вільному приміщенні прямо на підлозі з купи піску відтворено макет місцевості. До речі часто густо ця місцевість є реальною, адже наші бійці відтворюють її такою, в якій вони здійснювали активну бойову протидію військам російських окупантів. Зі шматків керамічної плитки будуються укриття і доти, а ролі підрозділів виконують звичайні пластмасові солдатики. За словами наших бійців навчання є взаємовигідним.

— Нам цікава тактика канадців, — розповів боєць з позивним «Ромбік». — Вони використовують багато цікавинок, які ми можемо брати собі на «озброєння» для ведення бойових дій. А їм цікаво взнати, як ми організовуємо протидію новітнім російським тактичним розробкам.

Цікавий факт — канадські інструктори навчили наших снайперів знищувати російські терористичні війська, використовуючи… розроблену в Росії програму. Власне іноземні спеціалісти підказали нашим воїнам як і де скачати потрібне програмне забезпечення. А також навчили робити потрібні розрахунки для пострілу. І тепер снайпер може знищувати кремлівських терористів навіть не спостерігаючи їх у приціл. Отже, зброя, яка кувалась проти українського народу повернулась до своїх розробників свинцевими подарунками в серце. Також багато уваги приділяють наші іноземні побратими по зброї навичкам тактичної медицини.

— Подібних тренувань у нас ще не було, — розповів батальйонний медик Тарас. — Всім хлопцям наші іноземні інструктори роздали аптечки. А вчились ми зупиняти кров, робити перев’язки, тампонацію ран — на шматках свинячого м’яса. Причому, робили це всі бійці підрозділу. Іноді в приміщенні з вимкненим світлом і під час обстрілу. Скажу, що хлопці добре відпрацювали дії з надання першої допомоги.

Також на практиці відпрацьовуються всі нюанси тактики ведення бою. Для цього спочатку кількагодинні теоретичні заняття. А потім практичні вправи. Причому для їх проведення інструктори вибирають щоразу нові місця на полігоні. Так наприклад за одним із завдань наші бійці мали знайти в лісі будинок, в якому засіла ворожа збройна група. Після того як будівлю буде знайдено, ворожа група має бути знищена.

Здійснивши кілька кілометровий марш засніженим лісом наші бійці знайшли споруду. Після ретельного спостереження командир підрозділу вирішив розбити своїх людей на групи. Однак під час штурму він вдався до помилок, за що підрозділ отримав ряд ввідних у вигляді вбитих та поранених.

— Подібні заняття нам не лише корисні, але й пізнавальні, — поділився головний сержант механізованої роти старший сержант Віталій Савчук. — Ми маємо подібну практику і у власному курсі підготовки. Однак з канадського боку є певні відмінності. Разом ми відпрацьовуємо більш практичну і потрібну нам техніку протидії російським терористам.

Попереду в українських військовослужбовців ще чимало цікавих та корисних занять. Однак головним їхнім надбанням воїни називають те, що вчяться пліч-опліч із дружніми іноземними солдатами протистояти терористичним загрозам.

Підполковник Вадим БАКАЙ,

підполковник Тарас ГРЕНЬ,

Регіональний медіа-центр МО України (м.Львів).

Відмова від дитячих щеплень може зірвати євроінтеграцію України

Приблизно з десять років тому в нашій державі почалась шалена і розгорнута піар-компанія скерована на дискредитацію будь-яких щеплень. Часто-густо структури, зацікавлені в знищенні українців як нації використовували брудні прийоми пропаганди. Куплені шпальти газет, проплачені сюжети на телеканалах... Пересічним громадянам втлумачували в голову меседж про те, що після щеплення дитина обов'язково захворіє. Що не чисті на руку медики за великі гроші пропонують неякісну сиворотку. А працівники Міністерства охорони здоров'я чи не лопатою громадять грошики на “відкатах” купуючи для потреб українців весь світовий лікарський непотріб.

Вся ця брехня призвела до того, що рівень вакцинації населення України впав до мінімального. І як логічний результат маємо спалах епідемії поліомієліту на Закарпатті. Власне для того, щоб подолати весь цей інформаційний негатив і привернути увагу до проблеми щеплень як в цілому, так і власне проти поліомієліту у Львові відбувся круглий стіл «Поліомєліт повернувся в Україну: захист дітей - справа кожного». В ньому взяли участь члени Національного комітету Поліо Плюс в Україні (від Ротарі), представники Міністерства охорони здоров’я України, ВООЗ та ЮНІСЕФ, лікарі-фахівці, публічні особи,молоді матері та студенти медики.

• Нас захистили наші батьки, давши нам весь спектр вакцинації проти захворювань, - зазначила лікар-епідеміолог обласної клінічної лікарні Наталя Тімко. - Ми намагаємось проводити роз'яснювальну роботу. Так у кожній поліклініці міста Львова існує “школа імунізації”. В ній починають працювати ще з вагітними жінками. Власне там розповідають про небезпеку захворювань від яких є щеплення, скільки щеплень потрібно зробити, як визначити якість вакцини.

До речі статистика щеплень у Львові так само як і по всій Україні досить сумна. Наприклад на кінець минулого від поліомієліту було щеплено всього близько 51 відсотку дітей. Що це означає? Перш за все, це небезпека захворіти. Однак так би мовити “власна справа-власне здоров'я” має в даному випадку і світовий резонанс. Відмовляючись від щеплень українці не розуміють, що це стає значною перешкодою для світової інтеграції України. Справа в тому,що якщо Україну визнають скажімо державою не вільною від поліомієліту, то в'їзд до нас іноземців з розвинутих країн буде значно обмеженим. А всім нам доведеться забути про вільне пересування в межах Європи. Тобто на євроінтеграції України можна поставити хрест.

• Нехтувати щепленнями у наш час це не просто нехтувати надбаннями світової медицини за останні дві тисячі років — це безвідповідально і до своїх дітей і до соціуму в якому ти мешкаєш, - зазначає вчений генетик Біллефельського університету Тетяна Грень. - На сьогодні щеплення це найкраща профілактика хвороб, яку могла створити світова медична думка. Глибоко помиляються ті, хто вважають, що щеплення чи відмова від нього, це особиста справа батьків. Адже можливо так — вашій дитині пощастить і вона не захворіє на той самий поліомієліт. Але... Ніхто не дасть гарантії що вона не стане переносником хвороби. А про те, на що ви прирікаєте свою дитину годі і говорити. Завдяки безвідповідальності батьків. Їй доведеться все життя “ходити по лезу ножа” граючи в своєрідну “російську рулетку” де на кону здоров'я і життя.

Андрій Бруківка.

Золоті люди з золотими руками

Там, на війні у них у всіх єдиний і не змінний позивний. Та власне так їх часто називають люди і в мирному житті - “Док”. Сьогодні на одна з програм Львівського обласного радіо була присвячена власне їм — воєнним медикам. Журналіст Наталка Сохан запросила до студії голову Міждержавного Комітету Ротарі клубів України та Ізраїлю Мирославу Новосільську, лікаря першого добровільного медичного батальйону імені Миколи Пирогова , лікаря Олександра Бурій, медичну сестру 66 передового військового шпиталю старшого сержанта Надію Хрущ. А також по телефону зв'язалась з одним з медиків,що в цю секунду оберігає життя наших бійців неподалік сумнозвісного Широкіно. Розмова вийшла цікавою і змістовною. Мирослава Новосільська розповіла про те, як поранені бійці отримали кваліфіковане протезування кінцівок від кращих лікарів-протезистів Ізраїлю. - Зараз ми шукаємо хлопців з АТО, або учасників майдану, які під час цих подій втратили зір,для протезування - зазначила Мирослава. - Для них є можливість протезування штучного ока. Це фактично ручна і дорога робота, яку погодився безкоштовно зробити один з закордонних протезистів. За словами Мирослави, головною умовою для встановлення штучного протезу ока є наявність документів, що підтверджують статус, закордонного паспорту, та очного яблука при стовідсотковій втраті зору. Про те, як відбувається лікування на передових позиціях оборони держави розповів Олександр Бурій. До речі цей медик побував в найгарячіших точках антитерористичної операції в Попасній та Кримському. Коли ми звільнили Попасну, то ворог не припинив обстрілювати місто, - розповів лікар. - Часто діставалось і лікарні. Та незважаючи не те, що в операційну залітали уламки жоден хірург ніразу не припинив операції. Найкращим подарунком для лікаря стали дзвінки у студію його колишніх пацієнтів, які розповіли про обставини поранення і те, як медики на пеедовій рятували їм життя. Про те, як працювали військові шпиталі під час захоплення російськими терористичними військами Дебальцевого розповіла Надія Хрущ. Хлопці поступали до нас і в день і вночі, - зазначила вона. - часто вахко поранені та травмовані. Однак наші медики зробили все щоб жоден солдат не втратив свого життя. Часто лікарі по кілька діб приймали та слідкуали за хворими. Сучасні проблеми та про ситуацію на фронті розповів Олександр. Він зокрема зазначив, що зараз в основному медики централізовано забезпечені всім необхідним. Однак протигрипозні препарати не будуть зайвими ніколи. На завершення розмови Наталка Сохан від імені всіх матерів України подякувала медикам за їх роботу. За те те, що в нашій державі є такі золоті люди з золотими руками. Підполковник Тарас Грень. Західний регіональний медіа-центр Міністерства оборони України.