Знищують єдиний на західній Україні музей бойової слави
- 05.01.11, 09:06
Єдиний на західній Україні і унікальний Музей бойової слави радянських військ «Герої Дніпра» знову опиняється на межі фізичного знищення. Сьогодні об 11 годині в приміщенні господарського суду Івано-Франківської області відбудеться засідання за позовом будівельної компанії «МАОДОТ-І» з вимогою «… вчинити дії щодо знесення споруд колишнього «Музею бойової слави» МО України…».
– Військове містечко № 13, на території якого і знаходиться споруда музею, було передано міським органам самоврядування у 2007 році, – розповідає старший помічник Івано-Франківського військового прокурора майор юстиції Руслан Кормило. – Однак у договір не були включені споруди та земля, що знаходиться під музеєм. Як вони опинились у договорі оренди землі між «МАОДОТ –І» і міськвиконкомом, підписаним 10 січня 2010 року, нам не відомо.
Можливість фізичного руйнування музею вже обурила ветеранів другої світової війни, що мешкають на Прикарпатті.
– Таке трактування питання – це просто вандалізм, – наголошує голова ради організації ветеранів 38-ї армії (корпусу) полковник запасу Володимир Мойсеєнко. – Невже в нашій країні гроші стали важливішими за пам'ять дідів та батьків, що проливали кров за визволення нашої Батьківщини?
Нагадаємо, що експозиція музею займає 640 м2 , а експонатний фонд нараховує понад 4 тис. одиниць. На стендах, подіумах, у вітринах розміщено тисячі експонатів періоду ІІ світової війни: бойові знамена частин (до речі, дві з них – 226-та Глухівсько-Київська Червонопрапорна та 70-та Гвардійська Глухівська шестиорденоносна стрілецькі дивізії брали безпосередню участь у звільненні Прикарпаття), зброя, нагороди, особисті речі, документи, фотографії, листи з фронту, предмети спорядження і побуту бійців і командирів.
Вже на початку експозиції, в одній з вітрин – газети перших воєнних днів. В одній з них повідомлення Радянського інформбюро про героїчний подвиг воїнів зенітної батареї лейтенанта Олексія Муравйова, які збили на підступах до тогочасного Станіслава в перші хвилини війни два ворожі бомбардувальники, а на протязі наступних семи днів – ще п’ять.
Тут також розповідь про героїзм бійців-прикордонників окремої Коломийської комендатури під командуванням майора Р.І.Філіпова, які першими зустріли ворога на прикарпатській землі, про льотчика – молодшого лейтенанта Леоніда Бутеліна, який таранив в небі над Галичем німецький літак.
Особливе місце в експозиції займає діорама “Подвиг на Дніпрі”. За допомогою спеціальної електронної апаратури вона розповідає про форсування річки у вересні і визволення Києва у листопаді 1943 року. Її полотно площею 68м2 створили Заслужений художник РСФСР Костянтин Лебедєв і Заслужений художник України, житель нашого міста Микола Вареня. А озвучив її Левітан. Тільки за минулий рік музей прийняв понад п’ять тисяч екскурсантів та відвідувачів.
Підполковник Тарас Грень.
Західний регіональний медіа центр Міністерства оборони України.
Коментарі
анонім
15.01.11, 09:51
ничего, через пару лет когда дети не будут знать уже реальной истории там будет диорама "Взятие Берлина войсками УПА"
Рися13
25.01.11, 10:26Відповідь на 1 від анонім
Даремно Ви так. Діти повинні знати справжню історію, а не історію, написану на догоду тих чи інших політичних інтересів, ідеологій і чиїхось амбіцій. Головне завдання істориків - подати фактаж, а діти у нас розумні - самі зроблять відповідні висновки. Тому поруч повинні існувати дві експозиції, але обидві повинні бути правдивими, адже з обох сторін гинули українці
анонім
35.01.11, 11:33Відповідь на 2 від Рися13
вы против сноса экспозиции?
Рися13
45.01.11, 11:47Відповідь на 3 від анонім
Я за історичну правду без перегинів, навіть якщо комусь вона здається болючою і неприємною. У мене обидва дідусі загинули при штурмі Одеру - обидва без зброї в руках, як гарматне м"ясо. І це теж правда - на жаль гірка....
анонім
55.01.11, 12:36Відповідь на 4 від Рися13
про штурм Одера с голыми руками интересно, можно подробности?
Рися13
65.01.11, 13:24Відповідь на 5 від анонім
"Кількість воїнів-українців в армії знову зросла з початком визволення України від німецьких загарбників. На початок 1944 р. у військах 1-го Українського фронту налічувалося 200 тис. українців, 2-го — 66 352, 3-го — 140 882 (росіян, зокрема уродженців України, тут було майже 300 тис.).
Призовників, не навчених військової справи, зразу кидали в бій, нерідко без зброї. У другій половині 1944 р. мобілізація населення України до збройних сил зростала. У загальновійськових арміях 1-го Українського фронту мешканці республіки становили від 60 до 80 %. "
Рися13
75.01.11, 13:30Відповідь на 6 від Рися13
То цитата, а взагалі спробую по пам"яті , не претендуючи на історичну бездоганність. Після визволення України від фашистів у 1944 році на Західній Україні загострився спротив УПА і єдиною можливістю знищити підрозділи УПА - це було позбавити їх підтримки місцевого населення. Саме звідси беруть корені операції "Вісла" -0 коли масово вивозилися цілі села, саме це є причиною репресій 46-47 (уже повоєнних років) . Щоб не дати можливості чоловікам ітиу ліс в криївку, після 44 року почалася масова мобілізація чоловічого населення Західних областей України у Червону Армію та кидання їх на найбільш важкі і кровопролитні участки фронту. Часто новопризваним "червоноармійцям" давали одну гвинтівку на кількох, мотивуючи , що решту підберуть у полеглих.
анонім
85.01.11, 13:35Відповідь на 6 від Рися13
вот про этот момент можно поподробнее, желательно с фактами.
как никак 44-й год и СССР не имело на тот момент такого вопиющего дефицита стрелкового вооружения, тем более в ударных армиях штурмовавших Одер. Да и штурм Одера готовился заранее, так что не подходит вариант типа "прямо с эшелона в бой"
Рися13
95.01.11, 13:37Відповідь на 7 від Рися13
Саме так місцеве населення без зброї, без вишколу фактично ставало "гарматним м"ясом". Наскільки не помиляюся схожа ситуація відбувалася під час визволення Києва, єке було приурочене до чергової річниці "Великого Жовтня"....
Рися13
105.01.11, 13:55Відповідь на 8 від анонім
Я ж кажу, що не претендую на істину в останній інстанції, власне тому історію потрібно вивчати виключно за фактами і точними документами, а не інтерпретаціями і переспівами. Саме тому і повинні існувати музеї