Притомився од літа.

Притомився од літа.

Притомився од літа, та од літньої спеки,
Наробивсь, накосився і наїздивсь далеко.
Відчуваю я втому: від тепла, від дощів.
Відпочити по тому, начебто, захотів.
Промені заласкали й прохолодні вітри.
Нагойдався на хвилях не стрімкої Сули.
Уставав на світанку: і робить, і рибалить,
На ніч вив колисанку, щоб онуків забавить.
Заморився од спеки, збору ягід в садку.
Примелькались лелеки та гриби у ліску.
І засолював, й квасив: огірки та томати.
Прокидався одразу – ніколи спочивати.
Притомився? од літа?, -- бо позаду воно!,
А удруге прожити нам цього не дано.
То ж, я мушу признати, ніде правди подіти –
Я і сам сумніваюсь!, що втомився од літа.