Стаття 1. Азаров є окремою, цілісною, всеосяжною, метафізичною сутністю, Політичним Абсолютом і Великим Архітектором Політичної Системи України, об”єктивною реальністю, даною нам у відчуттях.                                                                                                                                                                                                                            Стаття 2. Азаров є керівною і спрямовуючою силою українського народу, розумом, честю і совістю нашої епохи. Стаття 3. Азаров несе відповідальність за свої вчинки перед Богом, історією і власним сумлінням. Стаття 4. Скасована Стаття 5. Оскільки будь-яка п”ята стаття стосується національності, а Азаров – постать інтернаціональна, статтю скасовано. Стаття 6. Мова, якою розмовляє Азаров, є офіційною мовою, державною мовою і одночасно мовою міжнаціонального спілкування в Україні. Будь-які зміни в мові допускаються виключно Азаровим і за його особистою згодою. Стаття 7. Стосунки Азарова з Президентом регламентуються нецензурним виразом, який означає індифірентно-байдуже сприйняття дійсності. Стаття 8. Стосунки Азарова з Кабінетом Міністрів визначаються безумовним підпорядкуванням останнього волі першого. За Азаровим закріплюється два кабінети і подвійний оклад, а також право вето на будь-які рішення і постанови Кабінету Міністрів. Стаття 9. Діяльність прем”єр-міністра України визначається статтями 1, 2, 3 та 29 цього Закону. Стаття 10. Стосунки Азарова з Верховною Радою України не визначаються і залишаються невизначеними Стаття 11. Статус дружини Азарова визначається додатковим Законом. Стаття 12. Так само окремим Законом визначається статус сина Азарова. Стаття 12-прім. Азаров має право встановлювати ордени і медалі, що ходять нарівні з державними і мають ту ж купівельну спроможність, покриваються золотом та всіма активами Нацбанку. Азаров має виключне право нагороджувати орденами власного виробництва Костянтина Затуліна. Стаття 13. Визначає ставлення Азарова до п”ятниці, 13-го, чорного кота, переходу через дорогу з порожніми відрами, ритуалів вуду, чорної магії, чорного, білого і сірого піару, а також соціал-реформаторства. Вступає в силу після додаткового затвердження Конституційним Судом та З”здом Партії Регіонів. Стаття 14. Азаров має право — обиратися і бути обраним (довічно) — впливати на кадрові призначення в державі — керувати економікою держави так, як йому буде завгодно — видавати циркуляри, постанови, маніфести, універсали і дадзибао в межах своєї компетенції — встановлювати і збирати податки — інтерпретувати цифри і факти — зближуватися з Росією — інтригувати — фрондувати — мати окрему позицію — ходити на засідання Уряду — ловити рибу — цікавитися проблемами геології та маркшейдерської справи — представляти Україну у стосунках з прем”єр-міністром. Стаття 15. Обов”язків Азаров не має. Стаття 16. Державне управління справами (ДУСя) передається в повне, всеціле і безроздільне управління Азарова і перейменовується на АУСю. Контроль за діяльністю АУСі і за своєчасною доставкою зарплати і лівака додому покладається на дружину Азарова (див. відповідний Закон). Стаття 17. За Азаровим встановлюється довічне право на отримання привілеїв. Зокрема після добровільного виходу на пенсію за ним зберігається право на своєчасне отримання роялті з відшкодування ПДВ з діяльності всіх малих і середніх підприємців України. Розмір ПДВ встановлюється Азаровим окремо і оголошується щоденно по телебаченню після прогнозу погоди і курсу валют. Стаття 18. Роялті з відшкодування ПДВ може перевищувати 100% тільки у екстренних випадках. Стаття 19. Екстренність випадків встановлює Азаров. Стаття 20. Азаров припиняє достроково свої повноваження у випадках:   20.1. Оголошення надзвичайного стану (наприклад, арешт у Сан-Франциско з панамським паспортом) 20.2. Падіння на Землю гігантського метеориту, що знищує усе живе і сучасну людську цивілізацію 20.3. Міжгалактичних воєн і загарбання Землі інопланетними істотами 20.4. За власним бажанням. Стаття 21. Оскільки окремим Законом Азарову заборонено їздити на полювання, він формально може вважатися невмирущим і безсмертним. Стаття 21-прім. Всі тіла у природі притягуються з силою, прямо пропорційною добутку їх мас і обернено пропорційною квадрату відстані між ними. Стаття 22.Терористичні акти проти Азарова заборонені. Стосунки з Аль-Кайєдою, Бригадами Мучеників Аль-Акса, Тиграми Визволення Таміл Іламу, Червоними  Бригадами, чеченськими бойовиками, Хаммасом та Дмитром Корчинським щодо даного пункту визначаються двосторонніми угодами та вірчими грамотами. З Ринатом Ахметовим пункт обговорюється додатково та залежить від настрою Ахметова. Стаття 23. Критика Азарова вважається неконструктивною і переслідується згідно з чинним законодавством. Стаття 24. У випадку добровільної відставки Азарова кабінети, посади, привілеї, право підпису, право ловити рибу та право вступати в стосунки з Росією, а також костюми, сорочки, краватки, ім”я, по-батькові і прізвище Азарова переходять у спадок його спадкоємцю, який висувається і обирається Рінатом Ахметовим. Стаття 25. Право збирати ПДВ з представників малого і середнього бізнесу на наступника Азарова не розповсюджується. Це – виключне право автентичного Азарова. Стаття 26. День народження Азарова вважається національнм святом Естонії, а також вихідним днем в селі Азарово Калужської області Російської Федерації. Стаття 27. Азаров має право користуватися дворянським титулом шевальє та всіма привілеями кавалера Ордену Святого Станіслава. Стаття 28. Герб Азарова становить собою золотий щит зі значками долара, євро, рубля і маната. По боках від щита – мечі, внизу – карта ЄЕП, над щитом –пижикова шапка. Стаття 29. Всі інші Закони України і Конституція України, а також інші законодавчі акти (закони Хаммурапі, єгипетська Книга Мертвих, Закони Солона, Римське право, Саллічна правда, Руська правда, Правда Ярославичів, Судебник Івана Третього, Кодекс Бусідо, Закони Нума, Кодекс Наполеона, Конституція Пилипа Орлика та Універсал гетьмана Івана Виговського щодо прав і привілеїв громадян міста Глухова) втрачають свою чинність у випадку виявлення суперечностей з даним Законом. Стаття 30. Закон вступає в силу з дня його опублікування на сайті www. pupsik.ru, в «Голосі України», «Урядовому кур”єрі» чи в журналі «Наталі».

Фото Анни Андрієвської

В день інавгурації Віктора Януковича тодішній міністр освіти Іван Вакарчук привітав його забороною набирати студентів в Український державний університет фінансів та міжнародної торгівлі.

До чого тут президент? Тому що він сам гриз граніт науки у цьому виші, здобувши там дев'ять років тому звання магістра міжнародного права.

Окрім цього звання, Янукович має інші вчені регалії - доктор наук, доцент, професор.

"Свідомо" розібралося, чому настільки освічена людина плутає Буковину та Буковель, Косово з Сербією та Чорногорією або Південну та Північну Осетію.

Летючий магістр

Диплом у президента є, і він справжній. Інформаційна система "Освіта" Міністерства освіти і науки підтвердила видачу документа за цим номером. Нехай вас не плутає назва закладу. Український державний університет фінансів та міжнародної торгівлі тоді називався Українською академією зовнішньої торгівлі. І тоді і зараз виш очолював Олександр Покрещук, чий підпис освятив диплом нинішнього президента.

Але є одна деталь. Ми розшукали двох людей,який закінчили цей самий факультет цього самого університету в ці самі роки. На умовах анонімності вони розповіли наступне.

"Я ніколи його не бачила. На жодній лекції, на жодному іспиті. Навіть на вручення диплому він не приїхав" - сказала киянка, яка 10 років тому навчалася з Януковичем.

"Я бачив його тільки одного разу. І то не в самому університеті, а біля нього" , - так розповідає інший одногрупник Януковича по факультету міжнародного права на магістратурі в академії бізнесу і міжнародної торгівлі.

Подальша наукова кар'єра президента викликає ще більше запитань.

Доцент (НЕ)існуючої кафедри

"...у 1999 році за рішенням атестаційної колегії Віктору Федоровичу Януковичу присвоєно вчене звання доцента кафедри автомобільного транспорту Донецької державної академії управління...".                                                                                                                                                                                                                       

Так відповіли в Міністерстві освіти на запит про те, де президент отримав почесне звання доцента.

На сайті Донецького державного університету управління інформація про таку кафедру відсутня. "Менеджмент", "Економіка"... Ось чим займається виш. Звідки ж тут може бути "автомобільний транспорт"?

Телефонуємо в приймальну комісію. Жіночка на тому кінці дроту каже: "Я ніколи не чула про таку кафедру... Її точно зараз немає... І не було".

Один - Нуль. Дзвонимо у приймальню ректора. Сам Станіслав Поважний у відпустці.Заступників на роботі немає. Секретарка довго клацає по клавіатурі, в пошуках заповідної назви кафедри "автомобільного транспорту". Нарешті вирок: "Ні, такої в нас не було. Точно".

Щоб пересвідчитись остаточно, надсилаємо запит на ім'я ректора з простим питанням - чи булаколи-небудь у цьому ВНЗ така кафедра?.

За тиждень подзвонили з ректорату і попросили надіслати запит ще раз - попередній вони загубили. Через два тижні на пошту прийшла відповідь: "Кафедра була".

Зате розшукали випускника Донецького університету управління. У 2002 році він закінчив факультет менеджменту. "Про кафедру сказати я нічого не можу. Я не пам'ятаю щоб така була" - сказав він.

Інша випускниця цього факультету теж стверджувала, що коли вона вчилася - з 1997 по 2002 роки, кафедри автомобільного транспорту в університеті не було.

ПроФФесор

Звання професора Янукович отримав вже на кафедрі з назвою інноваційний менеджмент. Яка існує і зараз.

Але чи мав він на це право? За правилами присвоєння вчених звань, що діяли на той момент, претендент мав до цього викладати хоча б п'ять років.

"Вчера по телеку прошла шняга, что Янык классный лектор (читал в институте хорошо лекции)...Хотелось бы пообщаться с его слушателями. Может и правда ... Кто слушал лекции Януковича В.Ф. - отзовитесь!" - на такий заклик ми наштовхнулися на одному з форумів, присвячених освіті президента.

Ніхто так і не відгукнувся. Хоча, здавалося б, сказати про те, що тобі лекціїчитала перша людина в країні - дуже престижно.

В рік отримання звання - у 2001-му - Янукович був губернатором області. Чи могла така зайнята людина знаходити час на розповіді про "Капітал" Маркса юним економістам?

Ми запитали про це у Ігоря Толстих. Зараз він віце-президент Національної телерадіокомпанії. А за часів губернаторства Януковича був його прес-секретарем.

- Так, наскільки я пам'ятаю він викладав. Для нього в Донецькій академії спеціально розробили графік - щоб він міг після роботи читати лекції. Він навіть завідував якоюсь економічною кафедрою. Тому лекції він читав. Ввечері.

- Себто, для вечірників?

- Здається, не для вечірників... Для звичайних студентів. Здається. Просто там якось в тій академії це зробили.

Двоє розшуканих нами випускників-менеджерів ДонДУУ ніколи не чули про Януковича-лектора. "Мені він нічого не читав. І я не знаю людей, які б були на його лекціях. Я не вірю в те, щоб Янукович викладав в нашому університеті".

Інша вимога до професора тих часів. "Претендентповинен мати не менше десяти праць (у тому числі монографій), опублікованих після захисту докторської дисертації, підготувати не менше п'яти кандидатів наук і бути залученим до педагогічної роботи".

Віктор Янукович став доктором наук у 2000 році.

В електронному каталозі національної бібліотеки імені Вернадського, де містяться дані про всі наукові роботи, підручники і монографії, ми знайшли 23 роботи з авторством Януковича. Серед них багато книг з красномовними назвами періоду прем'єрства Януковича - "В политикене бывает окончательных побед и поражений: статьи, интервью, выступления", "І можна здійснити мрію...".

Проте жодної, крім докторської, роботи, датованої 2000 - 2001 роками там немає. В університеті управління, де мали б апробовуватися і використовуватися наукові роботи їхнього ж професора, наш запит щодо їх наявності без пояснень проігнорували.

Ще одна вимога - підготувати п'ятьох кандидатів наук. Ми попросили МОН оприлюднити прізвища цих щасливчиків. Міністерство освіти відповіло, що отримання Януковичем звання професора повністю відповідає всім вимогам.

"Це все, що ми можемо Вам надати" -сказали у прес-службі МОНу.

Запитання до будь якої пересічної людини - ви б змогли за рік у кріслі губернатора Донецької області написати десять наукових робіт, надрукувати їх, паралельно підготувати п'ять кандидатів наук (а це і допомога у виборі теми кандидатської роботи, її вичитування, виправлення помилок, супроводження при захисті), а ще й викладати, бо треба ж стаж педагогічний? Янукович зміг.

Ми надіслали запит до адміністрації президента, щоб там прокоментували всі запитання, що виникли в процесі розслідування. За два тижні відповіді не було.

Зате з інших джерел дізналися, що у виші, де Янукович і став магістром, пройшла нова перевірка - вже від нинішнього міністра Дмитра Табачника. Ніяких порушень не знайшли і заборону приймати студентів скасували.

До речі, за новими правилами присвоєння звань доцентів і професорів, які затвердив Вакарчук, зараз Віктору Федоровичу, щоб стати професором, треба було б викладати щонайменше десять років і надрукувати свої наукові розвідки у знаному міжнародному виданні.

За цими правилами наш президент не був би професором. Або навпаки, був би змушений пожертвувати політичною кар'єрою, щоб присвятити життя науці.

Максим Опанасенко, бюро журналістських розслідувань "Свідомо", спеціально для УП                                                                              www.pravda.com.ua/articles/2010/06/11/5123787/