Токмацька організація ВО “Свобода” 29 січня 2017 року

Члени Токмацької організація Всеукраїнського об'єднання “Свобода” поставили намет біля магазина Лотос і роздавали газети ВО “Свобода”.

Світлина з архіву 2005 року.

Новини на головній сторінці порталу I.UA


0%, 0 голосов

100%, 4 голоса

0%, 0 голосов
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Звернення Михайла Жванецького до народу


Читати повільно і вдумливо
Звернення сатирика Михайла Жванецького,

що цього разу не жартував ...
Боятися не треба!


- Що може бути?
- Все.
- Що робити?
- Давай так: страх відчувати МОЖНА, А БОЯТИСЯ НЕ ТРЕБА.

Досить чіплятися за це життя. Як ми переконалися - в ньому нічого доброго. Кілька разів смачно, кілька разів добре. І це все.
Будь-який уряд або нас садить в помиї, або ми його садимо туди. Тобто воно нами керує звідти. І навіть не керує, а посилає і забирає.
Що там було в цьому житті? Я вас запитую, що там було в цьому житті ... Багато різної горілки, тому нічого згадати неможливо ...
- Міша, як ви мене не згадуєте, ми ж в поїзді літра три випили ...
- Тому й не згадую, синку.
Бо, як радість, ми п'ємо ревно, до стану радості; як горе - п'ємо до стану заглушення ...
Так. Цього шкода. Горілки з друзями шкода. Горілки на кухні, бесіди рот в рот шкода. Любові на підвіконні шкода. Це тільки ми, це тільки у нас: лампочку в парадній хрясь і любиш, як ротний старшина, як бездомний кіт, що горить зсередини.
Любові шкода, випивки шкода. Повернень. Блудних слідів своїх плутаних з
другом, удвох мокрим ранком туманним, нельотним, міліцейським шкода ...
Снігу шкода тихого в лісі, шапочки хутряної і личка під ним рум'яного, окатого, що переходить в ніжки ніжні, приховані під джинсовим панциром ...
Шкода. Так ... За все життя, за всі роки, за всі життя мого діда, прадіда, батька, вітчима, другого вітчима і мене - жодного толкового уряду.
Воно що, присуджено? Воно що, там глибоко нагорі вирішено, що ми повинні мучитися?
Клянуся,
про взаємини з владою згадати нічого. Ну нічого!
Відняти і послати. Послати і відняти. І з нас же! З нас же!! На моєму житті, з того, що я пам'ятаю, ніколи не міг сказати, що ця компанія звідк
ілясь приїхала.
Ну пики минулі ми ж всі пам'ятаємо! Ну, ще раз напружимося: пики, ті, що біля кіоску з ранку, ті і там, нагорі. Як ці не можуть двох слів зв'язати, так і ті. Ці - очі маленькі, обличчя велик
і, ідей немає, і ті - очі маленькі, обличчя великі, ідей немає ... Ці думають, чого б з ранку, і ті ... Жодного разу ніхто не сказав правильно по-російськи. Все через мат. Я сам матом можу. Всі ми матом можемо.
І
що далі?


Зараз деякі наші з оскаженілих кричать:
- Кращий генофонд знищений! Ми знайшли винних! Давай за нами!
Куди ж за вами, якщо кращий генофонд знищений. А ви тоді хто? За вами підеш, знову морду наб'ють. Де ж знайти пристойний генофонд?
Куди подітися людині не зовсім здоровій, але тихій і порядній?
Чому у нас старий від молодого мізками не відрізняється - згадати нічого.
Щось є типу дрібниці в кишені: сирки в шоколаді за вісімнадцять копійок, півлітра за три шістдесят дві, фруктове ескімо за вісімнадцять копійок ...
І тільки стародавні люди похилого віку пам'ятають по-крупному: глибоке і постійна зміна нашого життя на гірше. Тобто безперервне поліпшення, що приводить до погіршення життя на основі будівництва комунізму, розвиненого соціалізму і недорозвиненою демократії з нашим обличчям.
Пишіть мемуари. Мат, стояння в чергах, очікування у приймальнях, довгі, безглузді розмови з вождями і стос власних жалюгідних заяв:
"Прошу не відмовити", "Прошу врахувати", "Прошу звернути увагу", "Прошу виділити", "Прошу поховати" ...
І така ж погана резолюція в лівому кутку: "Іван Васильович, при можливості прошу вишукати".
А я мати його в труну!
Давай згадувати далі, щоб виправдати несамовите прагнення до цьому житті.
У тридцять років починається поправлення раптом підірваного здоров'я на тлі безперервного зменшення виділень на медицину.
- Вам треба на операцію. Збирайте вату, бинти, шприци, крапельниці, гімалези, гідалези, банку крові. Лежите з цим всім. Ми вас розріжемо і пошукаємо всередині. Нам теж цікаво, чому ви так схудли.
Повна втрата інтересу до свого здоров'я з боку хворих та лікарів зробила нас однаково красивими. Про роти я розповідав, сирний колір шкіри згадував, запах з рота описував. Сутула спина і стирчить живіт доповнюють зовнішній вигляд будівника комунізму.
Що ж, я так думаю, чіплятися за це життя. Коли і як ми переживемо сьогоднішніх начальників, щоб побачити світлу смужку, я вже не кажу - відчути ...


І так ловко складається ситуація, що при громадянській війні ми знову будемо бити один одного: тобто беспайковий - беспайкового, низькооплачуваний - безквартирного, хворий - хворого.
Адже всі ми і ви розумієте, що до них справа не дійде і дачу їх не знайдеш.
І знову справа закінчиться масонами, завмагами, вірменами і світовою втомою, яка і дозволить усім вождям від районних до столичних знову зайняти своє місце. Що вони негайно зроблять з криком:
"Дорогу пролетаріату! Народ вимагає! Народ бажає, щоб ми негайно сіли йому на голову! "
А ми з вами порозчищаємо їм шлях своєю кров'ю. Такі ми козли, які не вміють жити ні при диктатурі, ні при демократії.
- Не готові наші люди, - кажуть вожді. - Не готові! Жити ще не готові. Помирати не хочуть, а жити не готові.
Ось я і пропоную: не боятися померти в цьому веселому й шаленому світі.
Ворогів не боятися. Хто б не прийшов - кримінальник або патріот, вождь або сексот.
Хто перший увірветься в квартиру - він і перевернеться.
Свобода варта того, а це життя того не варто. Мужність народжується від боягузтва. Перший постраждає, другий задумається.
І менше сидіти вдома. Легше йти на контакти. Настав час контактів і політичних знайомств. Шукати свого, порядного, якому теж шкодувати нема про що. Шукати легко - по очам, по обличчям. У порядних є обличчя, у непорядних і там, і там замість обличчя дупа ... І сходитися.
Все вже ясно. Коли з'явиться уряд, який задовольнить нас, - нас вже не буде. Коли з'являться закони, які дозволять нам, - нас вже не буде.
А коли вони увійдуть в дію - і дітей наших не буде.
Тому перше. Бійки не боятися - тоді її не буде.
Землю брати - тоді вона буде.
Свободу тримати зубами.
Вождів, що живуть з нами поруч, що угробили нашу юність, - тиснути.
І нічого не боятися. Досить кому б то не було і коли б то не було погрожувати нашому життю. Кожен сам знає, його вартість.

М. Жванецький, http://www.sphaerez.de/?p=12442

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Mikhail_Zhvanetsky_Odessa_International_Film_Festival_1.jpg






Дайте для вояків АТО, хоч що небудь

Читаю замітки “Американські безпілотники підвищать ефективність ЗСУ” – Порошенко
http://uapress.info/uk/news/show/139143
від 27 липня 2016;
“Полтораку доповіли, що армія України – четверта у світі, яка має підрозділ аеророзвідки. ФОТО”
http://novynarnia.com/2016/12/07/poltoraku-dopovili-shho-armiya-ukrayini-chetverta-u-sviti-yaka-maye-chastinu-aerorozvidki-foto/
від 7.12.2016;

та “Американські безпілотники неефективні - Хазін”
http://www.vgolos.com.ua/news/amerykanski_bezpilotnyky_neefektyvni__hazin_242104.html
від 22.12.2016 і .. .
Складається враження, що по довгих нарадах, генерали вирішили пристосувати американські безпілотники для охорони власних дач.
Не тому, що вони є зрадниками України, ні. Просто так легше. Адже, аби безпілотники працювали на охороні української землі, потрібно як мінімум “вибити” персонал для їх обслуговування. Україна має десятки тисяч кілометрів гарячого, холодного і сірого кордонів, як державного, так і Кримського та АТОшного. Часто там нема не лише військ, навіть прикордонників. Лише контрабандисти потягами і машинами переправляють через численні “дірки” в кордоні свої вантажи. Але чим боротися з ними, легше “підіграти” Москві, обісрати американців, заморозити власний підрозділ аеророзвідки і попутно, знайти пристосування “дарунку” американців на мільйони доларів.
Хоча, я б порадив  начальнику Генерального штабу Збройних сил України взяти собі радником Юрка Сиротюка з його командою УССД. Вважаю мати такого радника набагато корисніше було би, принаймні Україні.
І хлопцям, в АТО, не лише за артилерією дивитися варто, а й за постійними диверсійними підрозділами ворога, і за контробандою. Бо прокладений, на сьогодні контрабандний “канал” приспавши продажну обслугу, завтра може бути використаний для збройної провокації.
Врешті решт, ті самі, “непридатні” безпілотники можна використати для виявлення ворожої радіорозвідки. Як додаток до нормальних, сучасних безпілотників.

Та і в АТО треба віддавати хоч щось, корисне, що б допомогло хлопцям.


Загадки души сусідньої нації

p { margin-bottom: 0.25cm; line-height: 120%; }a:link { }

Традиції сусідньої нації - загарбувати чужі землі і винищувати інші народи фізично.

РФ має у десять разів більше територію ніж Україна на душу населення. Війну між Україною та РФ можна уявити як війну між власниками двох однокімнатних квартир.

Квартира №1 має десять мешканців (Україна) і на неї нападає квартира №2 (РФ), бо має сучаснішу зброю. А причиною є, що в квартирі №1 прибрано, а в квартирі №2 бруд, а прибирати бажання нема. Краще вигнати-знищити мешканців квартири №1 та оселитися в ній. Сцикунів, що бояться захищати квартиру №1, мешканець квартири №2 обіцяє ощасливити, дозволивши жити і прибирати, бути рабом, поки РФ буде в доброму гуморі. Але вся загадка души нашого сусіда і загарбника наших споконвічних земель криється в тому, що души там якраз і нема, є лише елементарна доцільність. Ховатися за жінками, стріляти з церков і жилих будинків — його стиль.

Ні, він Вам буде другом і братом, поки він слабий, але лише спротив зломлено, загрози зліквідовані, то зайві свідки просто прибираються.

Так було завжди.

  • Починаючи від батька Хмеля. Богдан хворає, чи отруєний, одразу союз з Польщею. І пізніше.

  • Поки козаки треба, їм нагороди, лише війну з турцією виграно, Січ ліквідували.

  • На початку минулого століття, поки Росія Радянська була слабкою, вводиться НЕП, як тільки з силами зібралися, оточено було Україну військом і нагло виморено голодом більше 10 мільйонів мирних селян.

  • Коли російська компартія воювала з Німеччиною і була небезпека, цілі фронти обзивалися українськими, як тільки дійшло до параду Побєди, зразу забалакали про силу російського народу. Прикладів безліч.

Цікаве відео на тему https://www.youtube.com/watch?v=0qZtvDBxbzQ

Мораль тої замітки.

Дарма дехто сподівається, що можна домовитися зі скаженим псом. Байки про те, що там є гарні дівчата чи хлопці не мають ніякого значення, бо вирішують не вони. Вони, гарні, та мають прав не більше, ніж, хай вибачають, у згаданого пса воші.

Будьмо сильними і вкладатися слід лише у власний дім, дбати про нього. Ніхто не опікуватиметься українцями, поки вони не почнуть опікуватися собою. Україна - наша хата. Господаря слід обирати-добиватися кращого, не за словами. Наміри і відповідальність, команда і справи, відданість і передбачуваність дій і вчинків, звітність і мужність, а також програма дій.

Маємо лад робити у власній хаті, а не паплюжити її. І прибирати сміття у власній хаті маємо самі, без допомоги всіляких “визволителів”.

Майдан


Небесна сотня полягла!

Щоб мали ми свої права!

Робили щоб свої діла!

Аби Україна цвіла!

І кров дітей щоб не лили

Дарма, привладнії чини!


У козаків існувало правило. Коли між собою козаків двоє б'ються, а в їхну бійку встряє хтось третій, то козаки мали бійку між собою припинити. Обернутися разом. Разом дати відсіч третьому. Лише потому, далі вирішувати власну справу.


Майдан — то суто українська ментальність, українська культура, що тисячоліттями накопичувалася і вилилась в українську архітектуру!

Містобудування, або Січ починалися з Майдану, на якому приймали відповідне рішення, обирали голову, суддю та інше керівництво, з будівництва громадських споруд.


Московія — власні поселення починає будувати з Кремля, для царя, чи його вассалів і лобного місця, де периодично мусили когось карати, аби решту народу в страху тримати, привчали народ радіти, що страчено не його. Оскільки там текли ріки крові, то й площу називали Червоною.


Події на Київському майдані отримали назву Майдан! Вони стали змаганням українців за власне право бути собою, за право нації дотримуватися власної культури. Українці відстояли власну гідність на тому Майдані. Чмо, що нехтувало волею народу та брехало йому, представникам Майдану, ледь не щодня, зник за обрієм. Колись воно стане перед судом!


Всі дії влади Януковича, з 1913 року направлялися з Кремля. Очевидно планувалося зламати хребта опозиції в Києві і поширити Майдани по всім містам України.


Але.

Для Світу цивілізованого. Бо в Україні є люди, що вірять в його існування.

Для більшості громадян України.

На моє переконання.

Майдан — внутрішнє українськє питання! Ми його маємо вирішити самі, потім.


Окупація Криму і Донбасу — це плювок в обличчя всій українській нації! Фактично, Кремль підленько скористався ним же створеним бардачком і прикриваючись гаслами антимайдану зламав життя його носіям. З того часу всі українці, майдануті і не майдануті разом мають боронити себе, державу, територію, мову, права, незалежність.


Степан Бандера вчив українців захищати своє перед всіма ворогами. За визнанням світових лідерів, УПА була краща Армія Світу. Такої віддачи від кожного, такої самопожертви, такої свідомості, такої культури серед командирів і рядових по інших арміях годі було знайти. Але воювати партизанкою проти Сересерії мало сенс лише ментальний, хоча іншого шляху не було, хоча б тому, що слово не горобець. Маємо сприймати той час як славну історію.


Сьогодні, маючи українську армію, опускатися до партизанки, то збільшувати власні втрати, у десятки раз. Українська влада має розуміти, що ціна її шкури висока, поки є Україна. Її походження, її достатки, її життя мають сенс, поки існує Україна. Поступатися навіть метрами території — злочин. Відступити, аби організувати підпілля — теж злочин. Таких випадків, аби окупант прийшов і залишив в живих владу, що була до окупації в історії нема, хіба у вигляді казки для безпросвітних дебілів.


Мене обурює, хоч і дивує, та поведінка “української” верхівки, що розкошує під час війни. Бабульки останнє одіяло віддають українським воякам! А депутати, маючи в кишені мільярди, якоїсь сотні мільйонів не здатні знайти для виробництва патронного заводу. Богдан Хмельницький у сімнадцятому столітті починаючи війну з ляхами, організував виробництво пороху. Тому і створив державу Україну.


Аби перемогти у війні з РФ треба націлити на то націю. Тобто всім дати роботу і зарплату припинити затримувати. Коли на то клепки нема, можна, прибрати тіньову економіку шляхом зменшення податків, зробивши їх однаковими для всіх. Закон має бути один, для депутата і сантехніка. Хоча для депутата відповідальність має бути вища. Піти на якийсь НЕП сучасний.


Але не варто збурювати народ все новішими і новішими тарифами. Тим більше, коли сумнівно, що вони йдуть на перемогу.


Опитування

Майдан для Вас, то







0%, 0 голосов

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов

100%, 2 голоса

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Український соціальний націоналізм та олігархічний

Тяжко розібратися українцям в сучасному океані інформації. Тим, хто зрозумів, що майбутнє не за тими, хто вважає головним скарбом України золото, а за тими, хто вважає головним скарбом України націю допоможе розібратися в націоналізмах стаття Юрія Ботнара " p { margin-bottom: 0.25cm; line-height: 120%; }a:link { }

"Український соціальний націоналізм та олігархічний псевдонаціоналізм"

http://svoboda.org.ua/news/articles/00111604/

 
p { margin-bottom: 0.25cm; line-height: 120%; }a:link { }

Славної памяти друг Берест Володимир Герасимчук 1921 рн., с. Побужани Буського району Львівщини


Українських патріотів і націоналістов вітаю!

Укранської писемності та мови сьогодні день!!!
Українська пісня і мова завжди звучить в прямому етері Всеукраїнського радіо “Голос Свободи”. Знайти його просто. Зайти на офіційну сторінку Всеукраїнського об’єднання “Свобода” і біля знаку “Воля”, у верхньому лівому кутку сторінки активувати курсором напис “Голос Свободи”. Гарного дня)))

http://blog.i.ua/community/662/1974438/

Є Свобода - Україна буде!

Святковий 36-й з'їзд Всеукраїнського Об'єднання "Свобода" присвячений 25-й річниці створення партії відбувся у Києві 30 вересня 2016-го року під гаслом:

"Є Свобода - Україна буде!"


Переглянув романтичне україномовне кіно “Вбий мене ніжно”. Не для дітей.

http://uaonlinefilms.com/publ/vbij_mene_nizhno_killing_me_softly_2002_ukrajinskoju_onlajn/4-1-0-6800

На 33-й хвилині, показано дії молодого януковича “в справі”. У Сполучених штатах Америки, або Великобританії, за вбивство такого покидька поліція лише ставить кілька запитань. Лише підбурені “старшим” братом українці додумалися обрати подібного покидька на пост Президента країни, чим завинили перед Богом і несуть спокуту. Але й до сьогодні, часом чути: “За Януковича було краще”. А те, що тоді, у Верховній Раді України, кожен дванадцятий депутат був свободівцем, тобто жорстко стояли за всіх українців, коли треба було навіть блокували трибуну, не даючи прийняти антиукраїнські закони.

Врешті-решт херой-Янукович накивав п’ятами, в справу втрутилася обрізана Російська Імперія, що сама себе називає РФ. Та Верховна Рада була неспроможна будь-що зробити, для оборони України. Свобода ініціювала перевибори. А українці обрали роги, чи вила з самопоміччю.

Відтепер лише кожен дев’яностий депутат Верховної Ради України є свободівцем.

Тобто лише кожен дев’яностий депутат переймається долею українців, бо свободівці є націоналістами (націоналісти — патріоти української нації, борці за її світле майбутнє і сьогодення).

Решта депутатів переймається долею поляків у Другій Світовій війні, долею росіян, виборами в Сполучених Штатах Америки, запобігають перед МВФ, німцями, французами та опікуються власними статками. Навіть на Російсько-українську війну, вони дивляться користуючись очима німців, французів, або й росіян, та зневажливо її називають АТО. Лише інколи користуються гарними гаслами про людське око.


Зрозуміло, що і вина свободівців є в тому, що рейтинг їх завалився. Забагато свободівців поклали власні життя в боротьбі за Україну українську, захищаючи її від внутрішніх і зовнішних окупантів. І попутники-союзнички постаралися, організували перед виборами вибух під стінами Верховної Ради з жертвами, а винною до сьогодні намагаються зробити ВО “Свободу”.

Фейсбук ігнорує українську мову

Фейсбук, 9 жовтня заблокував функції поширення і коментарів для користувача, Лаби Дмитра. Намагання дізнатися через що ні до чого не приводять, оскільки Там не розуміють українську.
Написав їм комент і смайлик. Прошу підтримки, бо на один смайлік вони точно не зреагують)

К:
Не розумію мови. Відсутня відповідь українською мовою. Держава Україна є, а мови такої Ви не бажаєте знати? 25 років є Україна! 10000 років  є українська мова. Вам не здається, що це нечесно, більше 100 мільйонів українців Світу змушувати користуватися чужими мовами.