Токмацька організація ВО “Свобода” вистала намет біля “Лотоса”

Токмацька організація ВО “Свобода” виставила намет біля магазину “Лотос”.

Сьогодні день Трисуття.

У Середу в Києві свободівці беруть участь у Марші національної гідності.

Роздавали агітаційну листівку за газету ВО “Свобода”. Роздавали агітаційну листівку по спільним вимогам до влади від учасників Маршу.

Цього разу інцидентів чи погроз не було, але від ворогів, чи то “Свобода”, чи то від ворогів українців чулося загрозливе шипіння. Тобто напрямок руху правильний.

«Національний корпус», «Свобода» і «Правий сектор» вбачають єдиний шлях порятунку:

https://www.akcent.org.ua/ob-yednani-sy-ly-natsionalistiv-ogolosy-ly-vladi-ul-ty-matum/

«об’єднання активної громади, добровольчого руху та всіх націоналістів довкола конкретних і практичних вимог» та висувають спільний ультиматум владі:

«Негайно припиніть соціальний – ціновий, тарифний та пенсійний – пограбунок! Ви, «слуги народу», з жиру біситесь, коли Нація бореться за виживання. «Затягуйте паски» на пузах олігархів, а не на шиях українців!

Навіть не думайте «прихватизувати» стратегічні та прибуткові підприємства! Народ вимагав від вас протилежного – повернення незаконно «прихватизованих» активів у власність держави. Національні багатства – на службу Україні, а не олігархам!

Не смійте скасовувати мораторій на торгівлю українською землею! Бо ця полита кров’ю і потом земля – власність Нації, а не ваша. Продаж землі – це торгівля Батьківщиною вроздріб.
Відчепіться від малого та середнього підприємництва! Потрібні надходження до бюджету? Трусіть офшори і олігархат!

Зупиніть торгівлю з т. зв. «Д-ЛНР» – торгівлю на крові! Жодних капітулянтських змін до Конституції щодо надання т. зв. «особливого статусу Донбасу».

Не можете і не хочете? Ухваліть бодай новий закон про вибори і йдіть геть! Насправді це все, що ви ще здатні доброго вчинити після трьох злочинно змарнованих років».


Токмацька організація ВО “Свобода” виставляє намет біля “Лотоса”

p { margin-bottom: 0.25cm; line-height: 120%; }a:link { }

9:00. Токмацька організація ВО “Свобода” планує виставити намет. Сьогодні день Трисуття. У Середу в Києві націоналісти проведуть Ходу.

«Національний корпус», «Свобода» і «Правий сектор» вбачають єдиний шлях порятунку:

https://www.akcent.org.ua/ob-yednani-sy-ly-natsionalistiv-ogolosy-ly-vladi-ul-ty-matum/

«об’єднання активної громади, добровольчого руху та всіх націоналістів довкола конкретних і практичних вимог» та висувають спільний ультиматум владі:

«Негайно припиніть соціальний – ціновий, тарифний та пенсійний – пограбунок! Ви, «слуги народу», з жиру біситесь, коли Нація бореться за виживання. «Затягуйте паски» на пузах олігархів, а не на шиях українців!

Навіть не думайте «прихватизувати» стратегічні та прибуткові підприємства! Народ вимагав від вас протилежного – повернення незаконно «прихватизованих» активів у власність держави. Національні багатства – на службу Україні, а не олігархам!

Не смійте скасовувати мораторій на торгівлю українською землею! Бо ця полита кров’ю і потом земля – власність Нації, а не ваша. Продаж землі – це торгівля Батьківщиною вроздріб.
Відчепіться від малого та середнього підприємництва! Потрібні надходження до бюджету? Трусіть офшори і олігархат!

Зупиніть торгівлю з т. зв. «Д-ЛНР» – торгівлю на крові! Жодних капітулянтських змін до Конституції щодо надання т. зв. «особливого статусу Донбасу».

Не можете і не хочете? Ухваліть бодай новий закон про вибори і йдіть геть! Насправді це все, що ви ще здатні доброго вчинити після трьох злочинно змарнованих років».


Пропоную поширити Молитву за Україну

Токмак, 15 лютого 2017

/У звязку з демократичною халепою, в яку вскочила Україна на шляху до незалежності, пропоную, до відомої “Молитви за Україну”, від Олександра Кониського і Миколи Лисенка, 1885 року, додати ще один  вірш, поставивши його другим. Текст:

Трошки переставити:

1. Боже, великий, єдиний,
Нам Україну храни,
Волі і світла промінням
Ти її осіни!
Світлом науки і знання
Нас, людей, просвіти!
В чистій любови до краю
Ти нас, Боже, зрости.

2. Боже, великий, єдиний,
Нам Україну храни!
Мужню, українську владу
Обрати свій люд надихни!
В захисті мови і слави
Завдання еліті постав,
Хай нарід наш працю, талант свій
В українські справи вклада!

3. Боже, великий, єдиний,
Нам Україну храни,
Всі свої ласки, щедроти,
Ти на неї зверни!
Дай ти їй волю, дай ти їй долю,
Дай доброго Світа,
Правду, дай Боже, народу
На многая, многая літа.

ПМ:
Вдатися до молитви мене, пенсіонера, змусила не жадоба слави чи наживи.
Бажаю запобігти сповзанню України в жахливу економічну прірву, але народ наш смертельно вражений бацилою інтернаціоналізму і сили нечисленних патріотів, волонтерів, оборонців держави вже замало. Варто спробувати всім частіше звертатися до Бога. Молитву до Бога, не за себе, за громаду, вважаю більш результативною. Маю думку, що звертання до Бога, само по собі скріпить духовні сили свідомих Громадян України і вже від них свідомістю захворіють решта українців і перемога над “розрухою”, передовсім в головах значної частини громадян буде, врешті решт подолана.

До нашого міста не докотилася озброєна танками хвиля “російського миру”. Але на фото найновіший цех Південдизельмашу (дизелебудівного заводу “ім. С.М.Кірова) на якому до обрання Президентом України Л. Кравчука працювало більше десятка тисяч токмачан. Світлину застосовую найкращу, 2014 року. Зараз вигляд ще сумніший і шибки у вікнах першого поверху відсутні. Тобто в цеху замість людей — гави, замість верстатів — сміття.
Пропоную, частіше співати молитву і з нашими бажаннями, та з Божої волі все наладиться. Все наладиться, бо людям Бог дав голову, аби думали, дав руки, аби робили, дав гонор, аби покладалися на себе і дав час, аби молилися!
Не Порошенку, не Тягнибоку, а БОГУ!
БОГ створив Україну з нічого і це ІСТИНА!
Тарас Шевченко писав: "... в кожного своя правда .."
"Ледачому животові і пироги вадять".
"Працьовитим умам, працьовитим рукам,
Перелоги орать, думать, сіять, не ждать,
І посіяне жать, роботячим рукам!"
Тобто, українці-русичи, мають так укладати-узгоджувати наші правди, аби істина сяяла, як різдвяна Зірка!
Відродимо в повному обсязі мову, звичаї, культуру, і перетвориться на диво всім Україна-Русь!

Токмацька організація ВО “Свобода” 29 січня 2017 року

Члени Токмацької організація Всеукраїнського об'єднання “Свобода” поставили намет біля магазина Лотос і роздавали газети ВО “Свобода”.

Світлина з архіву 2005 року.

Новини на головній сторінці порталу I.UA


0%, 0 голосов

100%, 4 голоса

0%, 0 голосов
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Звернення Михайла Жванецького до народу


Читати повільно і вдумливо
Звернення сатирика Михайла Жванецького,

що цього разу не жартував ...
Боятися не треба!


- Що може бути?
- Все.
- Що робити?
- Давай так: страх відчувати МОЖНА, А БОЯТИСЯ НЕ ТРЕБА.

Досить чіплятися за це життя. Як ми переконалися - в ньому нічого доброго. Кілька разів смачно, кілька разів добре. І це все.
Будь-який уряд або нас садить в помиї, або ми його садимо туди. Тобто воно нами керує звідти. І навіть не керує, а посилає і забирає.
Що там було в цьому житті? Я вас запитую, що там було в цьому житті ... Багато різної горілки, тому нічого згадати неможливо ...
- Міша, як ви мене не згадуєте, ми ж в поїзді літра три випили ...
- Тому й не згадую, синку.
Бо, як радість, ми п'ємо ревно, до стану радості; як горе - п'ємо до стану заглушення ...
Так. Цього шкода. Горілки з друзями шкода. Горілки на кухні, бесіди рот в рот шкода. Любові на підвіконні шкода. Це тільки ми, це тільки у нас: лампочку в парадній хрясь і любиш, як ротний старшина, як бездомний кіт, що горить зсередини.
Любові шкода, випивки шкода. Повернень. Блудних слідів своїх плутаних з
другом, удвох мокрим ранком туманним, нельотним, міліцейським шкода ...
Снігу шкода тихого в лісі, шапочки хутряної і личка під ним рум'яного, окатого, що переходить в ніжки ніжні, приховані під джинсовим панциром ...
Шкода. Так ... За все життя, за всі роки, за всі життя мого діда, прадіда, батька, вітчима, другого вітчима і мене - жодного толкового уряду.
Воно що, присуджено? Воно що, там глибоко нагорі вирішено, що ми повинні мучитися?
Клянуся,
про взаємини з владою згадати нічого. Ну нічого!
Відняти і послати. Послати і відняти. І з нас же! З нас же!! На моєму житті, з того, що я пам'ятаю, ніколи не міг сказати, що ця компанія звідк
ілясь приїхала.
Ну пики минулі ми ж всі пам'ятаємо! Ну, ще раз напружимося: пики, ті, що біля кіоску з ранку, ті і там, нагорі. Як ці не можуть двох слів зв'язати, так і ті. Ці - очі маленькі, обличчя велик
і, ідей немає, і ті - очі маленькі, обличчя великі, ідей немає ... Ці думають, чого б з ранку, і ті ... Жодного разу ніхто не сказав правильно по-російськи. Все через мат. Я сам матом можу. Всі ми матом можемо.
І
що далі?


Зараз деякі наші з оскаженілих кричать:
- Кращий генофонд знищений! Ми знайшли винних! Давай за нами!
Куди ж за вами, якщо кращий генофонд знищений. А ви тоді хто? За вами підеш, знову морду наб'ють. Де ж знайти пристойний генофонд?
Куди подітися людині не зовсім здоровій, але тихій і порядній?
Чому у нас старий від молодого мізками не відрізняється - згадати нічого.
Щось є типу дрібниці в кишені: сирки в шоколаді за вісімнадцять копійок, півлітра за три шістдесят дві, фруктове ескімо за вісімнадцять копійок ...
І тільки стародавні люди похилого віку пам'ятають по-крупному: глибоке і постійна зміна нашого життя на гірше. Тобто безперервне поліпшення, що приводить до погіршення життя на основі будівництва комунізму, розвиненого соціалізму і недорозвиненою демократії з нашим обличчям.
Пишіть мемуари. Мат, стояння в чергах, очікування у приймальнях, довгі, безглузді розмови з вождями і стос власних жалюгідних заяв:
"Прошу не відмовити", "Прошу врахувати", "Прошу звернути увагу", "Прошу виділити", "Прошу поховати" ...
І така ж погана резолюція в лівому кутку: "Іван Васильович, при можливості прошу вишукати".
А я мати його в труну!
Давай згадувати далі, щоб виправдати несамовите прагнення до цьому житті.
У тридцять років починається поправлення раптом підірваного здоров'я на тлі безперервного зменшення виділень на медицину.
- Вам треба на операцію. Збирайте вату, бинти, шприци, крапельниці, гімалези, гідалези, банку крові. Лежите з цим всім. Ми вас розріжемо і пошукаємо всередині. Нам теж цікаво, чому ви так схудли.
Повна втрата інтересу до свого здоров'я з боку хворих та лікарів зробила нас однаково красивими. Про роти я розповідав, сирний колір шкіри згадував, запах з рота описував. Сутула спина і стирчить живіт доповнюють зовнішній вигляд будівника комунізму.
Що ж, я так думаю, чіплятися за це життя. Коли і як ми переживемо сьогоднішніх начальників, щоб побачити світлу смужку, я вже не кажу - відчути ...


І так ловко складається ситуація, що при громадянській війні ми знову будемо бити один одного: тобто беспайковий - беспайкового, низькооплачуваний - безквартирного, хворий - хворого.
Адже всі ми і ви розумієте, що до них справа не дійде і дачу їх не знайдеш.
І знову справа закінчиться масонами, завмагами, вірменами і світовою втомою, яка і дозволить усім вождям від районних до столичних знову зайняти своє місце. Що вони негайно зроблять з криком:
"Дорогу пролетаріату! Народ вимагає! Народ бажає, щоб ми негайно сіли йому на голову! "
А ми з вами порозчищаємо їм шлях своєю кров'ю. Такі ми козли, які не вміють жити ні при диктатурі, ні при демократії.
- Не готові наші люди, - кажуть вожді. - Не готові! Жити ще не готові. Помирати не хочуть, а жити не готові.
Ось я і пропоную: не боятися померти в цьому веселому й шаленому світі.
Ворогів не боятися. Хто б не прийшов - кримінальник або патріот, вождь або сексот.
Хто перший увірветься в квартиру - він і перевернеться.
Свобода варта того, а це життя того не варто. Мужність народжується від боягузтва. Перший постраждає, другий задумається.
І менше сидіти вдома. Легше йти на контакти. Настав час контактів і політичних знайомств. Шукати свого, порядного, якому теж шкодувати нема про що. Шукати легко - по очам, по обличчям. У порядних є обличчя, у непорядних і там, і там замість обличчя дупа ... І сходитися.
Все вже ясно. Коли з'явиться уряд, який задовольнить нас, - нас вже не буде. Коли з'являться закони, які дозволять нам, - нас вже не буде.
А коли вони увійдуть в дію - і дітей наших не буде.
Тому перше. Бійки не боятися - тоді її не буде.
Землю брати - тоді вона буде.
Свободу тримати зубами.
Вождів, що живуть з нами поруч, що угробили нашу юність, - тиснути.
І нічого не боятися. Досить кому б то не було і коли б то не було погрожувати нашому життю. Кожен сам знає, його вартість.

М. Жванецький, http://www.sphaerez.de/?p=12442

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Mikhail_Zhvanetsky_Odessa_International_Film_Festival_1.jpg






Дайте для вояків АТО, хоч що небудь

Читаю замітки “Американські безпілотники підвищать ефективність ЗСУ” – Порошенко
http://uapress.info/uk/news/show/139143
від 27 липня 2016;
“Полтораку доповіли, що армія України – четверта у світі, яка має підрозділ аеророзвідки. ФОТО”
http://novynarnia.com/2016/12/07/poltoraku-dopovili-shho-armiya-ukrayini-chetverta-u-sviti-yaka-maye-chastinu-aerorozvidki-foto/
від 7.12.2016;

та “Американські безпілотники неефективні - Хазін”
http://www.vgolos.com.ua/news/amerykanski_bezpilotnyky_neefektyvni__hazin_242104.html
від 22.12.2016 і .. .
Складається враження, що по довгих нарадах, генерали вирішили пристосувати американські безпілотники для охорони власних дач.
Не тому, що вони є зрадниками України, ні. Просто так легше. Адже, аби безпілотники працювали на охороні української землі, потрібно як мінімум “вибити” персонал для їх обслуговування. Україна має десятки тисяч кілометрів гарячого, холодного і сірого кордонів, як державного, так і Кримського та АТОшного. Часто там нема не лише військ, навіть прикордонників. Лише контрабандисти потягами і машинами переправляють через численні “дірки” в кордоні свої вантажи. Але чим боротися з ними, легше “підіграти” Москві, обісрати американців, заморозити власний підрозділ аеророзвідки і попутно, знайти пристосування “дарунку” американців на мільйони доларів.
Хоча, я б порадив  начальнику Генерального штабу Збройних сил України взяти собі радником Юрка Сиротюка з його командою УССД. Вважаю мати такого радника набагато корисніше було би, принаймні Україні.
І хлопцям, в АТО, не лише за артилерією дивитися варто, а й за постійними диверсійними підрозділами ворога, і за контробандою. Бо прокладений, на сьогодні контрабандний “канал” приспавши продажну обслугу, завтра може бути використаний для збройної провокації.
Врешті решт, ті самі, “непридатні” безпілотники можна використати для виявлення ворожої радіорозвідки. Як додаток до нормальних, сучасних безпілотників.

Та і в АТО треба віддавати хоч щось, корисне, що б допомогло хлопцям.


Загадки души сусідньої нації

p { margin-bottom: 0.25cm; line-height: 120%; }a:link { }

Традиції сусідньої нації - загарбувати чужі землі і винищувати інші народи фізично.

РФ має у десять разів більше територію ніж Україна на душу населення. Війну між Україною та РФ можна уявити як війну між власниками двох однокімнатних квартир.

Квартира №1 має десять мешканців (Україна) і на неї нападає квартира №2 (РФ), бо має сучаснішу зброю. А причиною є, що в квартирі №1 прибрано, а в квартирі №2 бруд, а прибирати бажання нема. Краще вигнати-знищити мешканців квартири №1 та оселитися в ній. Сцикунів, що бояться захищати квартиру №1, мешканець квартири №2 обіцяє ощасливити, дозволивши жити і прибирати, бути рабом, поки РФ буде в доброму гуморі. Але вся загадка души нашого сусіда і загарбника наших споконвічних земель криється в тому, що души там якраз і нема, є лише елементарна доцільність. Ховатися за жінками, стріляти з церков і жилих будинків — його стиль.

Ні, він Вам буде другом і братом, поки він слабий, але лише спротив зломлено, загрози зліквідовані, то зайві свідки просто прибираються.

Так було завжди.

  • Починаючи від батька Хмеля. Богдан хворає, чи отруєний, одразу союз з Польщею. І пізніше.

  • Поки козаки треба, їм нагороди, лише війну з турцією виграно, Січ ліквідували.

  • На початку минулого століття, поки Росія Радянська була слабкою, вводиться НЕП, як тільки з силами зібралися, оточено було Україну військом і нагло виморено голодом більше 10 мільйонів мирних селян.

  • Коли російська компартія воювала з Німеччиною і була небезпека, цілі фронти обзивалися українськими, як тільки дійшло до параду Побєди, зразу забалакали про силу російського народу. Прикладів безліч.

Цікаве відео на тему https://www.youtube.com/watch?v=0qZtvDBxbzQ

Мораль тої замітки.

Дарма дехто сподівається, що можна домовитися зі скаженим псом. Байки про те, що там є гарні дівчата чи хлопці не мають ніякого значення, бо вирішують не вони. Вони, гарні, та мають прав не більше, ніж, хай вибачають, у згаданого пса воші.

Будьмо сильними і вкладатися слід лише у власний дім, дбати про нього. Ніхто не опікуватиметься українцями, поки вони не почнуть опікуватися собою. Україна - наша хата. Господаря слід обирати-добиватися кращого, не за словами. Наміри і відповідальність, команда і справи, відданість і передбачуваність дій і вчинків, звітність і мужність, а також програма дій.

Маємо лад робити у власній хаті, а не паплюжити її. І прибирати сміття у власній хаті маємо самі, без допомоги всіляких “визволителів”.

Майдан


Небесна сотня полягла!

Щоб мали ми свої права!

Робили щоб свої діла!

Аби Україна цвіла!

І кров дітей щоб не лили

Дарма, привладнії чини!


У козаків існувало правило. Коли між собою козаків двоє б'ються, а в їхну бійку встряє хтось третій, то козаки мали бійку між собою припинити. Обернутися разом. Разом дати відсіч третьому. Лише потому, далі вирішувати власну справу.


Майдан — то суто українська ментальність, українська культура, що тисячоліттями накопичувалася і вилилась в українську архітектуру!

Містобудування, або Січ починалися з Майдану, на якому приймали відповідне рішення, обирали голову, суддю та інше керівництво, з будівництва громадських споруд.


Московія — власні поселення починає будувати з Кремля, для царя, чи його вассалів і лобного місця, де периодично мусили когось карати, аби решту народу в страху тримати, привчали народ радіти, що страчено не його. Оскільки там текли ріки крові, то й площу називали Червоною.


Події на Київському майдані отримали назву Майдан! Вони стали змаганням українців за власне право бути собою, за право нації дотримуватися власної культури. Українці відстояли власну гідність на тому Майдані. Чмо, що нехтувало волею народу та брехало йому, представникам Майдану, ледь не щодня, зник за обрієм. Колись воно стане перед судом!


Всі дії влади Януковича, з 1913 року направлялися з Кремля. Очевидно планувалося зламати хребта опозиції в Києві і поширити Майдани по всім містам України.


Але.

Для Світу цивілізованого. Бо в Україні є люди, що вірять в його існування.

Для більшості громадян України.

На моє переконання.

Майдан — внутрішнє українськє питання! Ми його маємо вирішити самі, потім.


Окупація Криму і Донбасу — це плювок в обличчя всій українській нації! Фактично, Кремль підленько скористався ним же створеним бардачком і прикриваючись гаслами антимайдану зламав життя його носіям. З того часу всі українці, майдануті і не майдануті разом мають боронити себе, державу, територію, мову, права, незалежність.


Степан Бандера вчив українців захищати своє перед всіма ворогами. За визнанням світових лідерів, УПА була краща Армія Світу. Такої віддачи від кожного, такої самопожертви, такої свідомості, такої культури серед командирів і рядових по інших арміях годі було знайти. Але воювати партизанкою проти Сересерії мало сенс лише ментальний, хоча іншого шляху не було, хоча б тому, що слово не горобець. Маємо сприймати той час як славну історію.


Сьогодні, маючи українську армію, опускатися до партизанки, то збільшувати власні втрати, у десятки раз. Українська влада має розуміти, що ціна її шкури висока, поки є Україна. Її походження, її достатки, її життя мають сенс, поки існує Україна. Поступатися навіть метрами території — злочин. Відступити, аби організувати підпілля — теж злочин. Таких випадків, аби окупант прийшов і залишив в живих владу, що була до окупації в історії нема, хіба у вигляді казки для безпросвітних дебілів.


Мене обурює, хоч і дивує, та поведінка “української” верхівки, що розкошує під час війни. Бабульки останнє одіяло віддають українським воякам! А депутати, маючи в кишені мільярди, якоїсь сотні мільйонів не здатні знайти для виробництва патронного заводу. Богдан Хмельницький у сімнадцятому столітті починаючи війну з ляхами, організував виробництво пороху. Тому і створив державу Україну.


Аби перемогти у війні з РФ треба націлити на то націю. Тобто всім дати роботу і зарплату припинити затримувати. Коли на то клепки нема, можна, прибрати тіньову економіку шляхом зменшення податків, зробивши їх однаковими для всіх. Закон має бути один, для депутата і сантехніка. Хоча для депутата відповідальність має бути вища. Піти на якийсь НЕП сучасний.


Але не варто збурювати народ все новішими і новішими тарифами. Тим більше, коли сумнівно, що вони йдуть на перемогу.


Опитування

Майдан для Вас, то







0%, 0 голосов

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов

100%, 2 голоса

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Український соціальний націоналізм та олігархічний

Тяжко розібратися українцям в сучасному океані інформації. Тим, хто зрозумів, що майбутнє не за тими, хто вважає головним скарбом України золото, а за тими, хто вважає головним скарбом України націю допоможе розібратися в націоналізмах стаття Юрія Ботнара " p { margin-bottom: 0.25cm; line-height: 120%; }a:link { }

"Український соціальний націоналізм та олігархічний псевдонаціоналізм"

http://svoboda.org.ua/news/articles/00111604/

 
p { margin-bottom: 0.25cm; line-height: 120%; }a:link { }

Славної памяти друг Берест Володимир Герасимчук 1921 рн., с. Побужани Буського району Львівщини