Найбільший літак в світі знищено.
Найбільшу АЕС в Європі захоплено.
Найбільшого оператора мобільного зв'язку в Україні зламано.

Оператора, який має багато даних про клієнтів в тому числі впливових людей (дзвінки, геолокацію людей і об'єктів....)

Ще налякали фахівці з кібербезпеки, які порадили змінити паролі.

https://www.epravda.com.ua/news/2023/12/14/707706/

Невже Київстар якимось чином збирав паролі абонентів і ті паролі тепер в руках невідомо кого?

А що тоді з Дією, банкінгом?

Якось все дуже незрозуміло.
Явне упущення якихось служб і стосовно забезпечення безпеки тих об'єктів, і стосовно інформування населення щодо його дій.
А ще схожа ситуація з безпекою та інформуванням була стосовно Каховської ГЕС... Та й самого вторгнення взагалі...

Зима - не пора щебету
Від жайворонків й солов'їв,
Ні грації білих лебедів,
А віхол й холодних вітрів.

Зима - не пора для квітів,
Веселок та кольорів,
А чорно-білого світу
Й під ковдрою сніжною снів.

Зима - це пора сувора,
Безжалісна до життя,
Байдужа їй фауна й флора,
Немає в ній співчуття.

То холодом все заморозить,
То голодом стане морити,
Бурульками стануть сльози,
А серце льодом покрите.

Зима - дуже строга сеньйора,
Не грає у лотереї,
Зазнає той болю та горя,
Хто не готовий до неї.

Вода на ставку замерзла,
Скували її морози,
Неначе надія померла...
Збулися невтішні прогнози?

Ще вчора там лебідь плавав,
Він грів там собою воду
І попри невтішні справи
Видзьобував в кризі свободу.

До нього качки злітались,
На простір відбитий у криги,
Покрякуванням вітались -
Шум, гам, наче вже відлига.

Він ріс ще з весни разом з ними
Душею й окрасою ставу,
Не знав про жорстокі зими...
Лиш крига... Його не стало...

Та кажуть, що він полетів,
Напевно своїх шукати
До рік, озер чи ставів,
Де лід ще не встиг все скувати.

Перша проба пера зими:
Гілки дерев фарбує в біле,
Торкнулися хмари їх крильми,
Посипали снігом ледь-ледь впівсили.

Мов наречені дерева стоять,
В колір невинності одяглися,
Чекають весни і тихо сплять,
Дивляться сни, час в них зупинився.

Дивує ситуація з Фаріон, дикість суспільства, ЗМІ і СБУ.

Хто така Фаріон?
В загальному доступі написано, що вона "український мовознавець, педагог, науковець, блогер, політик, громадська діячка" ( з вікі).

Мовознавець, педагог, науковець вважає, що українську мову мають знати і українські військові.

Це щось ненормальне? А що вона має казати? Мала сказати, що нормально, коли громадяни не знають мови на четвертому десятку незалежності України? Мовознавець захищає мову. Вона і повноцінним студентом не могла вважати того, хто завалив якийсь залік, бо його чекало відрахування з навчального закладу або ж таки необхідність здати цей клятий залік. Це в неї професійне: здав або не здав, знаєш чи не знаєш, повноцінний студент чи не повноцінний.

Військові, які грубо відповіли, то це таке... Я вважаю, що це неправильна реакція і відповідь мовознавцю, педагогу і науковцю. Вона робить свою роботу - захищає мову. Завдання військових захищати цю мову, цю країну, цю мовознавцю і цих громадян від "денацифікації", гвалтувань і вбивств. Військовим важко, можна сказати, що їм зараз важче, ніж будь-кому. Можливо не всі знають мову, можливо когось образили її слова - це я можу зрозуміти. Я не можу зрозуміти тупої публіки в соцмережах і ЗМІ. Вони проти того, щоб українці знали мову чи проти того, щоб мовознавець її захищала?

Я розумію, що в соцмережах і ЗМІ є люди, які не знають чим має займатися кожен на своєму місці, що їх навіть дивує, що папа римський закликає до миру, не закликає вбивати - в нього робота така. ЗМІ не для того, щоб істерити, а для того, щоб подавати інформацію максимально широко і зрозуміло. Вважаю, що некомпетентність журналістів і нездатність правильно і широко подати інформацію розгойдує суспільство.

Дивує СБУ, яка ніби відкрила справу на Фаріон. А де вони були, коли був захоплений енергетичний ядерний об'єкт України N1 (ЗАЕС)? Мене цікавлять дії СБУ щодо запобігання цьому, цікавить розслідування причин захоплення.

А Фаріон мовознавця. Її завдання говорити, мати свою професійну думку. Можливо вона навіть має право на помилку, сказавши щось не дуже обережно.

PS
Навряд чи таке буде, але я би був трохи щасливіший і була б щасливіша країна в ЧАС ВІЙНИ, якби Фаріон і військові порозумілися після всіх інформаційних штормів в ЗМІ.

Нам сайт не дає писати -
Він думає, що ми рОботи,
Бо кодером зміг колись стати,
Хто вдів на голову чоботи.

Він ноги не зміг розпізнати
І шапку не зміг він знайти,
Хабар же ж за іспит міг дати
Й дістати диплом айті.

На сайті ніхто не пише
І скоро ніхто не зайде,
Настане безпечна тиша -
Ні букви, ні кліку ніде.

Бувають такі ж лікарі,
Міністри і прокурори,
Світ роблять кривим хабарі,
Від справ своїх, люди, нам горе.

Сьогодні на сайті ми роботи,
А завтра ми зайві в реалі,
У рай цифрового добробуту
Не пустить нас ШІ надалі.

https://blog.i.ua/user/43572/2415238/
Я от деколи люблю задавати собі питання...

Є в українському публічному просторі багато цікавих людей.


Є людина, яка декілька разів обіцяла взяти Крим до січня, до весни, до червня. Людина ця займає високу посаду. Обіцянка його так і не була виконана жодного разу.

І що ви думаєте? Він вирішив мобілізувати свій внутрішній ресурс, оптимізувати використання свого робочого часу для розробки стратегії для взяття Криму? Ні! Не вгадали! Він пішов в аспірантуру. Напевно його вже Крим не цікавить і він (Крим) почекає.

Ще є інша людина, в якої контрнаступ проходить не так швидко, як обіцяли... Напевно для того, щоб контрнаступ проходив швидше треба вступити в аспірантуру, писати наукові статті, доповіді, працювати над дисертацією... Тоді контрнаступ піде швидше.


Є ще одна людина, яка кожен день звертається до народу з новинами, які і без нього розказують в новинах. Напевно він завжди мріяв працювати диктором на телебаченні. Ну і що, що в країні війна, корупція, підлеглі не встигають з Кримом і контрнаступом? Це так круто світитися на телеекрані, витрачати не безмежний час найважливішої посади в країні, щоб розказати людям новини за сьогодні.

Душу лісу оголяє листопад,
Листя з дерев дощем змиває,

В темні часи згасає в душах світло,
А темні душі творять темний час,
Це все стається поступово, непомітно,
Це вже траплялося в історії не раз.

В темні часи вбивати - вже не злочин
Та грабувати інших - це нормально,
Собі брехати й іншим прямо в очі
В такі часи не так вже й аморально.

Звичайне зло яскравою зорею
Себе вдавати буде в час злий цей,
За правду буде видавати ахінею,
Казати, що рятує світ людей.

При цьому буде людяність вбивати
В кожній душі та й взагалі у світі,
Щоби потворність сенсом могла стати,
Нанесе грим й заманить в свої сіті.

За благородство буде ницість видавати
Та підміняти буде добрі й злі поняття,
Щоб маячня могла, як істина ставати -
Зманіпулює і повторить, як закляття.

Темні часи глибОко проникають
В серця і душі безлічі людей,
Там світло та людину убивають -
Це вбивчого безглуздя апогей.