Три дні до квітня, а на вулиці зима,
Сніг на землі, дорозі і на квітах.
Перед відходом березень поцвів та й задрімав
Та скований морозом у зими потрапив сіті.

Цвіли магнолія уже і алича,
Нарциси й маргаритки - всі замерзли,
В весни сльоза замерзла на очах,
Зима холодна та непрошена приперла.

Птахи ж співають, бо у серці в них теплО,
Ні снігом, ні морозом їх не залякати,
Їм пощастило зі снагою до життя зимі на зло,
Вони продовжують весні радіти і співати.

У кожного дорога має свій початок
І кожен свій життя проходить шлях,
Який хто хоче, може залишає відпечаток
І щастя відчуває кожен у своїх місцях.

В свій пункт призначення хтось поспішає,
А що навколо є не хоче помічати,
Хтось на шляху хвилини радості складає
Та час від часу мить хотів би зупиняти.

Хтось подорожніх багато зустрічає,
Заводить дружбу, веселіше щоб іти,
Хтось серед натовпу самотньо шлях долає,
Будує хтось, хтось спалює мости.

Хтось по шосе широкому й прямому мчати хоче,
В місцях важкопрохідних ще хтось стежкою виляє,
Хтось недалеко йде, а хтось десь світ за очі,
Шлях будь-який долати легше, коли Бог допомагає.

Читаю новину на УП:Уряд Іспанії – під вогнем критики через поліцейських, що спали з активістами заради інформації

Серед людей ми часом граємо вар'ята,
Блазнюєм перед совістю і Богом,
Кривим душею творчо та завзято,
Себе щоб обманути мати змогу.

Себе самих ми можем обхитрити,
Повірити, що стане час, якщо годинник зупинити,
Проблеми зникнуть, як на них очі закрити
Та все ж у тьмі ще небезпечніше ходити.

Непросто стати так на щирості дорогу,
Добро і зло із чистим серцем розпізнати,
Пройти безпечно прірви, бурі і пороги,
Жити у правді й шлях до істини долати.

У еліти кадровий голод
І розумних людей бракує,
Вони все ж ходили до школи,
Але знань їхніх рівень дивує.

Офіційно у них все нормально:
Є диплом, дисертація навіть
І купили все майже легально
В корумпованій трохи державі.

На посадах вони все встигають:
Працювати, вчитись заочно,
Наукові роботи клепають,
Час гумовий у них таки точно.

Плагіатять тексти й ідеї
Та чужу новизну копіюють,
Новизна ще з часів Помпеї,
Звання й статус за гроші купують.

В Україні кадровий голод,
Бо замкнулась в собі еліта
І не пустить до себе ніколи
Із IQ більше ста неофіта.

Що ж це буде, як він запитає:
Де взялись на картоплю ціни,
Що для армії ми купляєм,
Чому з цінностями руїни?

Не тримайте зла на козла,
Бо козел тварина незла.
Ну не стане людиною він,
Як не буде солодким хрін.

Теплий весняний дощ
Став мокрим холодним снігом,
Не в пору тут макінтош,
Зима повернулась набігом.

Засипати хоче весну,
Підсніжники, первоцвіти,
Додати зимового сну
Та віхолою гудіти.

Прийшла, як Пилип з конопель,
Весні тут права качає,
Принесла молочний коктейль
І з льодом його вручає.

Біліє від снігу земля,
Небо все сіробіле,
Хмари прийшли десь здаля,
Щоб сонце весняне не гріло.

Хоча календар, як завжди,
Весняні дні далі рахує.
Зимі каже: ти не туди,
В минуле твій шлях прямує.

Але хуліганка зима,
Закохана в березень сильно,
Його все ж собі обійма
Й поводить себе божевільно.))

Сьогодні день народження Тараса Шевченка. За збігом обставин сьогодні перше та друге знайдення голови Івана Хрестителя. 

3.8.

Так легко відпускати людей
На їхню свою дорогу,
У їхній свій холідей,
Куди тільки хочуть їх ноги.

Свобода ж безцінна річ,
Без неї все вартість втрачає,
День схожий на темну ніч
Та золото гріш ціну має.

У кожного є свій шлях
І цілі свої вийняткові,
Та мрії щасливий птах,
Своє розуміння любові.

Як добре, як кожен йде
І іншим не заважає,
З шляху не збиває ніде
Та право чуже поважає.

Хоча значно краще йти,
З ким в тебе спільна дорога,
Споріднену душу знайти,
Котра і розрада й підмога.