Талісмани Євро-2012 від Femen

Оригінал на http://www.expres.ua/

Активістки Femen представили свій «варіант» талісманів Євро-2012. Вони запропонували назвати їх... Блядек і Блядко. Ці "талісмани" люблять секс, футбол і пиво.

На думку дівчат, ці персонажі точніше відображають задуми УЄФА на євротурнір з футболу в Україні та Польщі. "Світова практика показує, що міжнародні футбольні події, які проходять в країнах, що розвиваються, неодмінно супроводжуються підйомом рівня секс-туризму, проституції, злочинності та епідемій" - йдеться в заяві Femen.
Активістки попередили, що Україні загрожує гуманітарна катастрофа, пов'язана з проведенням Євро-2012 і нагадує про свої вимоги до УЄФА та Мішеля Платіні особисто.
Вони вимагають від УЄФА негайно прийняти соціальну програму, яка буде присвячена проблемі секс-туризму та проституції в Україні; інформувати футбольних вболівальників про незаконність проституції; до матчів фінальної частини розробити "слоган" на тему боротьби з проституцією і секс-туризмом і розмістити його на стадіонах; звернутися до української влади з офіційною вимогою жорсткої боротьби з секс-мафією.

Femen заявили, що перешкоджатимуть всім офіційним заходам Євро-2012, влаштовуватимуть акції протестів і провокації доти, поки не будуть виконані всі вимоги до УЄФА та Верховної ради.

Від себе добавлю: під час Євро-2012 на території України декілька тисяч людей зникне безвісти...

Ніякий він не альфа-самець :)

Невеличка цитата з Вікіпедії:

"Премьер-министра России Владимира Путина сравнивают со смотрящим низшего звена преступной группировки — «Альфа Дог» (многими средствами массовой информации данное выражение было ошибочно переведено как «альфа самец», упустив при этом криминальный оттенок."

http://ru.wikipedia.org/wiki/Утечка_дипломатических_телеграмм_США

«Альфа дог» — на американском криминальном языке - смотрящий низшего звена преступной группировки.

http://ru.wikipedia.org/wiki/Утечка_дипломатических_телеграмм_США

Тут як у тому виразі: ти йому в око плюєш, а він каже - божа роса :)

І ще одна цитата:

"В телеграмі за листопад 2008 року зокрема, містився наступний фрагмент:

Алієв отримав листа від президента Медведєва, в якому зазначено, що якщо Азербайджан підтримає визнання більшовицького штучного голоду в Україні "ґеноцидом" в ООН, то він "має забути про Нагірний Карабах взагалі".

http://uk.wikipedia.org/wiki/Витік_дипломатичних_телеграм_США

Там є посилання на оригінальні англомовні тексти...........

Це всього лиш розрозігрів публіки перед.................

Публікації WikiLeaks починають впливати на хід подій в світі.

Хоч поки ще нічого справді серйозного опубліковано не було.

Наші заангажовані телеканали вже присвятили публікаціям WikiLeaks більше часу ніж майданним пристрастям.

Світові лідери в тій чи іншій формі заявляють, що вони, мовляв, не будуть зважати в офіційних відносинах на такі публікації. ХА-ХА-ХА..

Президент США Обама навіть несподівано відвідав таку гарячу точку як Афганістан, і ніби лише для того, щоб там всіх заспокоїти після публікацій WikiLeaks. Але йому, правда, не дали можливості особисто "заспокоїти" президента Афганістана "параноїка та слабку людину, не знайому з основами побудови держави".

Цікаво, хто наступний приїде заспокоювати діючого президента України?? Він, як не параноїк, літає тепер на чи не найдорожчому гелікоптері. (Ющенка мабуть би з'їли разом з вуликами за таке). А його партія дуже грамотно розбудовує державу.

Але це все фігня, бо нас усіх очевидно розігрівають перед якимись дуже стресовими подіями. Перед тими подіями всі ці компромати здадуться дитячим лепетом. І заодно нашу виніжену психіку підготовлюють до інформаційних катарсисів.

Але у всіх одне запитання: хто ж може володіти таким "компроматом" і в такій кількості??

Тут дозволю собі навести окремі цитати з так званого "выступления Мильтона Вильяма Купера на международном заседании МУФОН 2 июля 1989 года в Лас-Вегасе, штат Невада"

"Секретным приказом от 4 ноября 1952 года Президент Трумэн создал суперсекретное Агентство Национальной Безопасности National Security Agency (NSA). Главная задача АНБ состояла в том, чтобы расшифровать язык инопланетян и начать общение с ними. Второй задачей было прослушивание и анализ всех видов сообщений дома и за рубежом, исходящих из электронных приборов с целью сбора секретной информации, как земной, так космической.

Третьей задачей – содержать в строжайшей тайне и не допускать распространения информации о присутствии инопланетян на Земле."

Думаю, що за прикладом Штатів подібні Агентства було створено і в інших країнах..

Але WikiLeaks обіцяло і документи про НЛО..

Драконівська влада - наша реальність??

Інформація отримана мною ще в 2004 році із середовища близького до тодішніх охоронців перших осіб держави:

В Януковича на всю спину татуювання у вигляді дракона.

І ось така цитата звідси http://eduardsamoilov.narod.ru/book3/chapter3.html

"Многие негативные инопланетяне из созвездий Ориона и Дракона не имея возможности воплотиться в физических телах на Земле продолжают воздействовать на человечество «в поисках людей, которые наиболее тесно увязываются с их искажёнными энергетическими полями. Предпочитаемые цели – люди, стремящиеся к власти и контролю, поскольку это доминантные вибрации тёмных Драконовых. Не способные контролировать Землю напрямую вследствие несовместимости с атмосферой и гравитацией планеты, они пытаются контролировать её с астральных сфер или посредством воплощения в человеческую форму. Вхождение в тела мировых лидеров, уже одержимых сильной иллюзией власти и контроля, крайне желательно для тёмных Драконовых, поскольку удовлетворяет их желание сохранить Землю для себя»."

Висновки нехай кожен зробить сам...

Четвертий та інші виміри

Всі ми знаємо, що існує державна таємниця, яку свято охороняють..

Але не кожен задумується над тим, що більшість чиновників та високопосадовці отримують доступ до державних таємниць після перевірки СБУ. І хто не отримує такого допуску може і розпрощатись з посадою. Або ж залишиться "міністром без портфеля"..
Я вже не запитую себе, що ж такого має право знати діючий Президент України В.Ф.Я., що знати нам всім зась..
Але що може бути, якщо приміром звичайна людина якось дізнається зміст якоїсь державної таємниці..
Тут привожу невеличкий приклад і дослідження..
"13 серпня 1976 вийшов наказ Головного управління охорони державних таємниць у друку при РМ СРСР № 31 з приміткою «для службового користування»: «Вилучити з бібліотек загального та спеціального користування і книготорговельної мережі СРСР книги Бердника Олександра Павловича (Олеся Бердника)»".
 http://uk.wikipedia.org/wiki/Бердник_Олесь
Тобто був собі такий письменник-фантаст Олесь Бердник і щось такого дізнався і написав про те у своїх книгах, що його Євген Марчук, перший голова СБУ, особисто опікував ще за часів СРСР.. 
"Від 1963 р. працював у Комітеті державної безпеки УРСР: 14 років був на оперативній і 17 років на керівній роботі в системі розвідки та контррозвідки. Пройшов усі службові щаблі КДБ УРСР: від молодшого лейтенанта до генерала. Генерал армії України (звання присвоєно указом Президента України 23 березня 1994 р.)."
http://uk.wikipedia.org/wiki/Євген_Марчук
Євген Марчук був і позаштатним радником Президента Віктора Ющенко..
Ще в роки навчання в школі мені "підкинули" одну із заборонених книг Бердника із особистих архівів. Фантастичний роман. Там в кінці йшла мова про те, що Землю перевели на іншу орбіту і відправили мандрувати в космос, а люди перейшли на автотрофне живлення.. Так книга багато в чому визначила мій світогляд, хоч і до неї я багато читав та різного.. Я не зміг розшукати ту книги в Мережі, забув її назву. Тільки пам'ятаю обкладинку та вірші з неї..
Але маловідомим й досі залишається його «Меморандум ініціативної ради альтернативної еволюції», від 7 грудня 1976 року, адресований "Об'єднаним Націям, Комітетові по захисту оточуючого середовища (УНЕП), усім людям доброї волі".
http://www.berdnyk.com.ua/diyalnist3.html
Цей абзац та посилання добавив в статтю Вікіпедії я..
Що ж ми читаємо у Фокусі:
Wikilеaks опубликует документы с информацией об НЛО
http://focus.ua/foreign/159025
ООН назначила посла, ответственного за контакт с инопланетянами http://focus.ua/tech/145764
В 2012 году на Землю прилетит армада гигантских НЛО
http://focus.ua/tech/158830

Земле угрожают две масштабные катастрофы

http://focus.ua/tech/154466

В США открыт первый космопорт для коммерческих рейсов
http://focus.ua/tech/151320
Россия через пять лет построит на Луне космическую базу http://focus.ua/tech/150008
На Марсе были реки и океаны
http://focus.ua/tech/150475
На Марсе обнаружен каменный мост

http://focus.ua/tech/157199

Физики, работающие с БАК, надеются открыть четвертое измерение
http://focus.ua/tech/155998
Щоб зрозуміти навіщо їм четвертий вимір – читайте ключову статтю
«Краткая история инопланетного вмешательства»
http://eduardsamoilov.narod.ru/book3/chapter1.html
Посвячені в вищі державні таємниці (а це робиться не завжди обов'язково у законний спосіб) отримують додаткову мотивацію у боротьбі за виживання.

Весь державний апарат в такому випадку використовується лише для самозбереження «посвячених» і для «приспання» пильності решти людей на шляху еволюційного розвитку.

Хіба ще не ясно, що все що робиться державою «для народу» – те все нашої ж деградації??  

Таємні радники, Колчак та «Штиглиц и К°» (частина друга)

Прошу вибачення за не дуже впорядкований плин свідомості - впорядкую в якомусь літературному творі.
У попередній замітці я згадав Гагаріна щоб показати, що масонські прізвища не можуть підноситись до всесвітньої відомості просто так й випадково. Особливо, коли це стосується Росії чи колишнього Радянського Союзу.
Штігліца та Штірліца я пригадав тому, що на мою думку тут йде тонка маніпуляція схожими прізвищами на найвищому державному рівні. Що теж не може бути простою випадковістю…
Чини дійсного таємного радника та дійсного статського радника (действительный тайный советник и действительный статский советник) плутають один з одним в публікаціях на історичну тематику та при перекладах з російської на українську. Зокрема Омірова і Штігліца – осіб, які жили в один історичний період.
Хоча у випадку з Оміровим (батьком дружини адмірала Колчака) може бути таке:
«…изредка в III классе были и некоторые губернаторы, долго управляющие своей губернии и произведённые в тайные советники в знак признания особых заслуг и перед переводом с повышением в столицу.»
http://ru.wikipedia.org/wiki/Тайный_советник
Оміров довго фактично управляв Подільською губернією і чекав на офіційне призначення. Можливо, що його саме перед призначенням губернатором ввели в чин таємного радника. Цікавим тут видається те, як можна було фактично управляти губернією декілька років не будучи наділеним за посадою управляючого Казенною палатою якимось реальними офіційними виконавчими повноваженнями:
«… палата из коллегиального учреждения была обращена в учреждение бюрократическое. Исполнительной власти палата не имела; её бесспорные требования приводились в исполнение полицией. При палате состояли податные инспектора и податные присутствия.»
Оміров Федір Васильович – батько Софії Федорівни Омірової – офіційної дружини Колчака, керуючий Подільською казенною палатою, фактичний управляючий губернію, спочатку статський, а незадовго до смерті, ймовірно, таємний радник. Помер, не дочекавшись призначення губернатором Подільської губернії. Чин таємного радника давав право на дворянство, яке поширювалось на його дітей. 

За характеристикою Ростислава Колчака:

«…він своїми моральними чеснотами досяг великих чинів і помер людиною нестарою.»  http://podolyanin.com.ua/history/1150/

При чому ми не знаємо ні дати народження Омірова, ні подальшої долі решти 11-ти його дітей та їх нащадків. Як і у випадку з Штігліцем, долі його нащадків.
Тепер про Колчака.
Ну, не пишуть і не говорять прямо ніде, що Колчак за походженням турок. 
«17 (28) серпня 1739 р. російська армія здобула яскраву перемогу в Ставучанській битві, а через два дні оволоділа Хотином. Проте подальшого розвитку ці події не мали, й урядовці Росії, побоюючись нападу з боку Швеції, 1 вересня в Бєлгороді змушені були підписати з представниками Туреччини мирний договір. Він забороняв існування російського військового та торговельного флотів на Чорному і Азовському морях, але повернув Росії Азов та закріпив за нею Запорожжя.»

Саме в Славучанській битві був взятий у полон Іліаса-паша Колчак – прапрапрадід адмірала Олександра Колчака.

Хоча скажу: розпочалось "все" століттями раніше. 

А керував об'єднаними російськими військами тоді фельдмаршал Христофор Міхін – предок Дарії Федорівни Каменської – матері Софії Омірової (Колчак). І везли полоненого пашу до Петербурга через Кам'янець
«Тоді відомий турецький флотоводець Іліас-паша Колчак, потрапивший в полон в Ставучанській битві разом з старшим сином Махмет-беєм, був привезений до Петербургу. Імператриця Анна Іванівна, даючи шану хоробрості полонених, віднеслась до них милостиво і наказала звільнити. Колчаки відправились до дому в Туреччину, проте в дорозі Іліас-паша помер. За легендою причиною його швидкої смерті став лист, в якому друзі попереджали, що за програну битву його і сина на Батьківщині чекає смертна кара. Махбет-бей вирішив залишитись на чужбині, прийняв православ'я і одружився на росіянці. При Єлизаветі Петрівні його отприски вже були жалувані дворянством.
Сам Олександр Васильович Колчак про своїх предків розповідати не любив, так як ненавидів зрадників і вважав що Батьківщині потрібно служити до кінця.»
http://uk.wikipedia.org/wiki/Колчак_Олександр_Васильович
Отакої – майбутній Верховний Правитель Росії турок за походженням та ще й ненавидить предків за перехід в російське підданство.
І ще: «Батько майбутнього адмірала – генерал-майор у відставці Василь Колчак, вийшовши 1899 р. на пенсію, надумав оженити єдиного сина і через свої канали сам підібрав йому наречену.»
«Батько, Василь Іванович Колчак (* 1837 – † 1913), був флотським артилеристом, брав участь у Кримській війні, нагороджений Георгіївським хрестом. В відставці працював інженером на сталеварному заводі. Статку не нажив, тому проживав на території заводу, одружився пізно – на зовсім юній Ользі Іллівні Посоховій, яка в 18 років народила первістка Олександра. Згодом у сім'ї народились ще дві дівчинки – Катерина та Любов»
Звертаю увагу на різницю – 12 дітей у батька Софії та 3 дитини у батька Олександра Колчака. З трьох спільних дітей Софії та Олександра Колчакадвоє померли в ранньому дитячому віці... А син Ростислав «слабый здоровьем, умер 28 июня 1965 года»
Тобто син прожив 55 років, а його мати 80. При чому ні про які поранення під час служби та німецького полону не повідомляється, як і про якісь хвороби. Слабке здоров'я..
Відомі предки адмірала Колчака по чоловічі лінії – військові, з яскраво вираженою азіатською антропологією, ніхто не помирає насильницькою смертю, але не має багато потомства, всі чоловіки одружуються із жінками слов'янського типу, дівчатка від шлюбів помирають в ранньому віці, або їх доля не відома.
«Мать А. В. Колчака, Ольга Ильинична, (1855–1894) урожденная Посохова. Дворянская семья Посоховых из Херсонской губернии переехала в Одессу. Дед А. В. Колчака по матери был последним одесским городским головой, расстрелян советскими органами в 1920 г. О. И. Колчак умерла довольно рано, когда ее сыну было лишь 20 лет. Кроме Александра, в семье было две дочери старшая Екатерина и младшая, еще в детстве умершая, – Любовь
http://militera.lib.ru/bio/plotnikov/02.html
Натомість предки дружини Колчака Софії по чоловічій лінії – цивільні особи, при чому ще у не старому віці батько Софії має аж 12 дітей. По якісь хвороби чи передчасну смерть братів та сестер Софії Омірової теж не повідомляється, рівно як і про якість подробиці їх життя.
«Напасть» чомусь торкалась лише жінок в роду Колчака, а чоловіки загалом помирали власною смертю хоч і були військовими. Всі відомі військові Колчаки попадали в полон: прапрадід – в російський, батько – в французький, сам адмірал Колчак – спочатку в японський, а потім в більшовицький, син Ростислав – у німецький..
Ось насамкінець привалило і про Штірліца
«Наприкінці можемо згадати про ще два опосередковані зв'язки Колчака та України. Перший – літературний: герой романів Ю. Семенова радянський розвідник Максим Ісаєв, відомий широкому загалу як Штірліц, по матері був українцем, а свою кар'єру лицаря плаща й кинджалу починав у колчаківській прес-службі.»
А самого адмірала Колчака називали навіть „чистокровним українцем родом з Херсонщини”.
Ось тут пишуть, що без українців тут не обійшлось і вони навіть добряче «приклались» до його долі у військовий час.
http://joanerges.livejournal.com/549041.html
В наступній замітці ще трохи націоналізму, а далі про ЗОЛОТО Колчака…dada
Мало-помалу доберемось і до золота партії podmig  

Таємні радники, Колчак та «Штиглиц и К°» (частина перша)

Допіру додивився останню серію телеверсії фільму «Адміралъ»... 
Гарно працює російський кінематограф на окозамилювання і редагування … минувшини.
Відношення до фактів минулого, його дійовий осіб та героїв формується на рівні побутових емоцій та гарних картинок. З одного боку – ніби бажання показати трагічну долю адмірала Колчака та його близьких. З іншого – не відчувається любові Авторів фільму до головних героїв. Відомі артисти начебто відмінно справились з виконанням своїх ролей, але ніякої глибини в розкритті образу – лише емоції та гарні картинки. Ну, і звісно, перекручування та замовчування певних фактів минулого. І професійно зміщені акценти... 
Моя думка – якби автори фільму притримувались певних фактів минулого із життя головних героїв, то фільм би вийшов гостросюжетним і більш касовим. Але схоже автори переслідували їм одним відомі цілі...
Розпочнемо із дружини Колчака Софію Федорівну Омірову. Вона уродженка Кам'янця-Подільського і саме через це я розпочав власне оригінальне розслідування.
Ось тут стаття Вікіпедії http://uk.wikipedia.org/wiki/Колчак_Софія_Федорівна про неї, яку вірогідно було створено вже після виходу фільму «Адміралъ».. Але російськомовної такої статті у Вікіпедії не має...
Привертає увагу, що точної дати народження і смерті не подано. Тільки роки 1876-1956.
Вона 11 дитина в сім’ї з 12-ти і батько її «Действительный тайный советник, начальник Казенной палаты г.Каменец-Подольска. Из семьи священника.»
Помер 1889 року, очікуючи призначення на пост губернатора Подільської губернії, якою фактично керував в останні роки свого життя.
Тут привертає увагу, що зрусифікованою українською мовою тайный советник перекладають як статський радник
Хоч Вікіпедія вже частково виправила цей казус:
Дійсний таємний радник – цивільний чин II класу в Табелі про ранги. Відповідав чинам генерал-аншефа (або пізніше генерала від інфантерії, генерала від кавалерії, генерала від артилерії та інженер-генерала) і адмірала. Особи, що мали цей чин, обіймали високі державні посади (аж до міністрів).
І ось тут російською. Порівняйте:
Действительный тайный советник – гражданский чин II класса в Табеле о рангах. Соответствовал чинам генерал-аншефа (полного генерала) и адмирала. Лица, имевшие этот чин, занимали высочайшие государственные должности. В Правительствующем Сенате их было больше всего. Нужно отметить, что не каждый министр, особенно в начале своего пребывания в должности, имел этот чин. Все без исключения действительные тайные советники жили в Санкт-Петербурге и служили в главных государственных учреждениях – Государственном Совете и важнейших министерствах.
Про таке читаємо і на сайті
http://dic.academic.ru/dic.nsf/enc_rus_mod_of_life_xix/45/Действительный
«Действительный тайный советник и канцлер
Это – высшие чины табели о рангах, II и I класса. Действительных советников в России было немного, все наперечет, канцлеров же за всю историю – одиннадцать, причем в каждый исторический период – всего один. Поэтому в художественных произведениях ни те, ни другие не отражены, дабы читатели не искали прототипов. Исключения составляют исторические романы, где высшие сановники выводятся прямо, как реальные личности, под собственными именами

              Якщо заглянемо в список дійсних таємних радників І-го класу:
              1773 – граф Микита Іванович Панін (1718-1783)
              1796 – світліший князь Олександр Андрійович Безбородько (1747-1799), з 1797 р. –                              державний канцлер
              1801 – граф Олександр Романович Воронцов (1741-1805), з 1802 р. – державний                                 канцлер
              1807 – князь Олександр Борисович Куракін (1752-1818)
              1811 – граф Олександр Сергійович Строганов (1733-1811)
              1814 – світліший князь Петро Васильович Лопухін (1753-1827)
              1819 – світліший князь Андрій Кирилович Розумовський (1752-1836)
              1826 – князь Олексій Борисович Куракін (1759-1829)
              1841 – князь Олександр Миколайович Голіцин (1773-1844)
              1852 – князь Сергій Михайлович Голіцин (1774-1859)
              1868 – князь Павло Павлович Гагарін (1789-1872)
              1906 – граф Дмитро Мартинович Сольський (1833-1910)
              1916 – Іван Логинович Горемикін (1839-1917)

то тут привертає увагу, що вони, ті таємні радники, довго жили і серед них був такий собі князь Гагарін.. (Гагаріни – відомий княжий рід)
Прізвище Оміров ніде не зустрічається…
Натомість я віднайшов про Штігліца (прикольно, але Штігліц відомий Word’ові навіть у відмінках, хоч слова «прикольно» Word не знає, хоч російському Word’ові Штиглиц не відомий, а Штирлиц відомий)...
Александр Людвигович фон Штиглиц (1 (13) сентября 1814, Санкт-Петербург – 24 октября (5 ноября) 1884, Санкт-Петербург) – барон, крупнейший российский финансист, промышленник, управляющий Государственным банком России (1860-1866), меценат.
Родился в семье придворного банкира, основателя банкирского дома «Штиглиц и К°», барона Людвига фон Штиглица и Амалии Анжелики Кристин Готтшалк.
… Общая сумма, распределённая по завещанию Штиглица между разными лицами и учреждениями, достигала 100 000 000 рублей, не считая недвижимость.
…будучи человеком вполне независимым, капиталы которого охотно принимались во всех странах, Штиглиц помещал своё огромное состояние почти исключительно в русских фондах

http://ru.wikipedia.org/wiki/А._Л._Штиглиц
http://www.baronss.ru/publ/1-1-0-70 сайт «Служители России»

Тут вибудовується такий умовний ряд:

Гагарін – ми всі знаємо хто такий був Юрій Гагарін, але не зовсім зрозуміло, чому саме він став першим космонавтом. І мало кому відому, що Гагаріни – це княжий рід і в цьому родові були таємні радники і масони. До речі, художнього фільму про Юрія Гагаріна я не пригадаю. Що само по собі як мінімум дивно… 
Штігліц – ми всі знаємо парадоксальний фільм про Штірліца. Але мало хто знає, що керівництво КГБ СРСР, особисто Ю.Андропов, контролювало зйомки цього фільму та схвалювало окремі сцени. А фільм отримав схвальні відгуки від родичів показаних там нацистів. А нащадки Штігліца напевне ж унаслідували капітали найбільшого російського фінансиста…
Оміров – дійсний таємний радник, так і не призначений офіційно на пост Губернатора Подільської губернії, начальник Казенної палати Кам'янця-Подільського, лише на п'ять років пережив Штігліца
Питання: чи були знайомі начальник Казенної палати губернії з управляючим Державним банком Росії?? При чому, що дійсних таємних радників було одиниці
І ще момент: Штігліц «в 1854 году «за особенное на пользу общую усердие» произведён в статские советники, а в 1855 году – в действительные статские советники

Не в таємні радники, а в статські
Тобто Оміров, будучи начальником Казенної палати, був за рангом вищий ніж управляючий Державним банком Росії.
Тут один момент: були в Росії і таємні і статські радники. Але якщо перших було лічені десятки, то статських станом на 1903 рік було 3113 чоловік. Із них найвідоміший Ераст Петрович Фандорін – герой серії історичних детективів Бориса Акуніна.
Тут росіяни розгорнули широкомасштабну діяльність по легалізації літературних персонажів як реальних дійових осіб минулого.
Тут і сайт Фандоріна http://www.fandorin.ru/ і родовід Фандоріних http://tree.fandorin.ru/
Такого ви не знайдете ні про Гагаріна, ні про Колчака, ні тим більше про Омірова
Схоже росіянам приємніше придумати собі минуле, ніж його прискіпливо досліджувати..

Далі буде й про Колчака...  


Євшан-зілля (Стислий переказ)

МИКОЛА ВОРОНИЙ 
(1871 — 1938) 

ЄВШАН-ЗІЛЛЯ 
(Поема)

«Там, де рустка замість серця,
порятунку вже не буде!..»


Жив колись у Києві в неволі улюблений син половецького хана, малий хлопчина. Якось під час походу його взяв у полон князь Володимир Мономах і залишив при собі за вроду. 
Хлопчик жив у розкошах і з часом потроху став забувати рідний степ, а чужий край і звичаї вважав рідними. 
Та не так жилося хану «без коханої дитини», в самотині. Він сумував і журився, не їв і не спав. 
Тоді покликав свого гудця і звернувся до нього з такими словами: «Слухай, старче, ти шугаєш ясним соколом у хмарах, сірим вовком в полі скачеш, розумієшся на чарах. Божий дар ти маєш з неба — людям долю віщувати, словом, піснею своєю всіх до себе привертати». 
І попросив гудця піти у Руську Землю, відшукати сина, розповісти, як за ним побивається його батько. А щоб він згадав усе, хан сказав посланцю: «Заспівай ти йому пісню нашу, рідну, половецьку, прожиття привільне наше, нашу вдачу молодецьку. А як все те не поможе, дай йому євшан-зілля, щоб, понюхавши, згадав він степу вільного привілля». 
І пішов гудець в дорогу, йшов три дні й три ночі. Прийшов до Києва опівночі, прокрався, як злодій, до сина свого пана і почав його умовляти повернутися. Але слова на хлопця не діють, бо забув він і батька, і родину. Тоді гудець вдарив по струнах, заспівав пісню «вільного народу» «про лицарськії походи», «про славетнії події». Спочатку «ревли-стогнали струни», «мов скажена хуртовина». Потім спів змінився на «народний, колисковий». Гудець тихо заспівав молодому половчанинові ту пісню, яку йому співала мати, коли колисала. Але ні спів лагідний, як молитва, ні сильний, дужий «не вразив юнацьке серце». Схилив голову старець у розпачі: «Там, де рустка замість серця, порятунку вже не буде!..» Раптом згадав про євшан-зілля, дістав заповітний сповиток і дав юнакові понюхати те бадилля. Із тим сталося диво. Хлопець поблід, зірвавсь на рівні ноги і перед ним «Рідний степ — широкий, вільний, пишнобарвний і квітчастий — раптом став перед очима, з ним і батенько нещасний!.. Воля, воленька кохана! Рідні шатра, рідні люди...» 
Він скрикнув: «Краще в ріднім краї милім полягти кістьми, сконати, ніж в землі чужій, ворожій в славі й шані пробувати!» — і подався разом з гудцем у дорогу, оминаючи сторожу. 
*** 
«Україно! Мамо люба! Чи не те ж з тобою сталось?» Чи багато твоїх синів зосталось, чи не відцуралися вони від тебе? 
Колись були кобзарі — гудці народні, що доносили до людей «Заповіти благородні», «а проте тієї сили, духу, що зрива на ноги, в нас нема і манівцями ми блукаєм без дороги!.. Де ж того євшану взяти, того зілля-привороту, щоб на певний шлях направить,— шляху край свій повороту?!» 
***
Євшан-зілля — різновид полину, що росте в південних степах; має сильний і водночас ніжний, приємний запах. 
Гудець — музикант і співак. 

Любімо Україну та пам'ятаймо .РФ :)

Читання стоп-листа доменної зони .РФ поглибить ваші пізнання мови потенційного супротивника :)

Я навіть не ризикую на ію.ей такі слова використовувати  :)

тому йдемо на http://www.compromat.ru/page_30079.htm

і на http://dolboeb.livejournal.com/1918182.html

Було би логічно, як би Адміністрація I.UA "вивісила" десь перелік слів, за які можна попасти в її немилість :)

Собі я закачав весь стоп-лист .РФ

Про всяк випадок ;)  

P.S. Друзям, яким немає ще 18-ти років, я таке не висилав ;)  

P.P.S. Не втримався http://gaymagic.narod.ru/mat/slovar.html це буде корисно для тих, хто спілкується на блогах з мо... з росіянами. Коли вони якось дивно вас обізвуть - перевірте слово в цім словникові. Хоч більшість таких слів росіяни не знають, і навіть ні разу не чули... 

Повертаємось в Катинь...

Генеральна прокуратура Польщі знає, хто розстріляв пасажирів літака Качинського.

оригінал на http://sprotiv.org/

Дата публікації: 5-05-2010 15:20

Генеральний прокурор Республіки Польща Андрій Шеремет визнав справжність аматорського відео про розстріл російським спецназом пасажирів авіалайнера Ту-154, які вижили 10 квітня 2010 в катастрофі під Смоленськом... Генеральний прокурор Республіки Польща Андрій Шеремет назвав попередні результати розслідування того, що трапилося, з польського боку незадовільними і зажадав негайної відставки міністра оборони Богдана Кліха. Про це повідомляє польсько-німецьке інформаційне агентство Polska Web News і телеканал CNN. «Після одного тижня незрозумілоъ тиші в поточному ході розслідування авіакатастрофи в Смоленську, у вівторок на громадськість вилився буквально цілий потік інформації після того, як увечері в понеділок польський генпрокурор Анджей Шеремет зажадав відставки міністра оборони Богдана Кліха», – повідомило агентство. Також були отримані перші офіційні заяви Генпрокуратури Республіки Польща про відомі аматорські фільми, зроблені на місці аварії, тобто про фільм із пострілами, і про фільм, на якому видно незвичайне збільшення туману в смоленському аеропорту безпосередньо перед катастрофою. Кримінально-технічна експертиза, згідно із заявою, виявила, що у фільмі можна розрізнити чоловічі й жіночі голоси, «можливо, росіян», які, проте, «вимовляють слова польською мовою». «Проте наданий в розпорядження слідчих матеріал через сильні фонові шуми не може бути оптимально оцінений, він потребує подальших досліджень», – заявив Анджей Шеремет. На відео з погодою видно, що на місці падіння туман екстремально згущувався «з хвилини на хвилину», говориться в заяві. Загальне нерозуміння викликає у зв'язку з цим той факт, що, незважаючи на фатальну погоду, аеропорт не був закритий. Польська військова прокуратура оголосила справжнім відео, зняте через кілька хвилин після аварії польського президентського літака близько російського міста Смоленська, повідомляє інформаційне агентство АРА по посиланням на телеканал CNN Turk. На відео зняті три рухомі фігури, пістолети, людина, яка вистрибує з літака, чути сміх і голос пілота, який кличе на допомогу. Не виключено, що серед загиблих від рук невстановлених осіб був і президент Республіки Польща Лех Качинський. Військова прокуратура Польщі заявила, що документи, пов'язані з польотом, зараз вивчаються, було взято 60 показань свідків, але не можна визначити точний час аварії. «Як раніше повідомлялося, автором відео є журналіст Андрій Мендерей. Його зарізали ножем через кілька днів після того, як відео було викладено в Інтернеті. Коли Андрій Мендерей перебував у лікарні, невідома особа відключила його від апарату штучного дихання, нагадує агентство», – сказано в повідомленні. На відеосервісі YouTube викладений любительський запис авіалайнера Ту-154 президента Республіки Польща Леха Качинського, що розбився, зроблений за кілька хвилин до прибуття пожежників. Не виключено, що автором відео є хто-небудь із співробітників російських правоохоронних органів або системи обслуговування військового аеродрому «Північний». Зі звукового супроводу зйомки можна розрізнити важке дихання того, хто знімає, його лихослів'я, а також кілька ударів, які нагадують постріли. Відео поки що не вилучено. Раніше YouTube з невстановлених причин стер 2-х серійний фільм англійською мовою «Польський президент Лех Качинський убитий ФСБ». Хтось з ніком ThePOISONws, якому 29 років, залив відео Polish president plane crash. 10 April 2010, Smolensk, Russia? на відеосервіс YouTube 14 квітня 2010. Американський конгресмен Рон Пол називає цю людину українським журналістом з нібито справжнім ім'ям «Андрій Мендерей».