Пейсах - Свято Свободи.
- 14.06.10, 00:38
Мені випадково потрапила на очі невеличка стаття Сергія Стефанко, "ОстроВ".
Я вибрав тількі те, шо мене зацікавило, там ще про їжу, але кому цікаво,
будь ласка - http://ostro.org/articles/article-59592/
Отже.
ПЕСАХ
(або Пейсах у вимові євреїв-ашкеназі, по-грецьки Пасха), весняне свято
в пам'ять Виходу євреїв з Єгипту. Його євреї-юдеї починають святкувати
трохи більше, ніж за тиждень до православної Пасхи.
Причому свято Пейсах - головне в усій низці єврейських свят.
Святкова трапеза у вечір настання Песаха
і всі ритуали цієї ночі називаються седер (порядок). Головне у цій
церемонії виховний момент — розповідати дітям про Вихід з Єгипту.
У синагогальній літургії Песах називається "Святом Свободи".
Отож,
Пейсах, свято свободи, оголошується на честь історичної події –
Виходу ізраїльтян з Єгипту. Після 430 років життя в Єгипті євреї
залишили його. Головне завдання, яке ставиться перед євреєм у зв'язку з
цією подією, – це в кожному поколінні щодня відчувати себе так,
немов він тільки-що звільнений з Єгипту.
Сенс
цих слів в наступному: СВОБОДА НЕ ДАРОВАНА ОДНОГО РАЗУ І НАЗАВЖДИ, ЇЇ
ПОСТІЙНО ПОТРІБНО ОБЕРІГАТИ. Адже в кожному дні, в кожній ситуації є
свій Єгипет – сила, що робить замах на свободу єврея. Але,
напевно, найбільша небезпека таїться в самій людині: це втрата віри у
свої сили, розчарування і відчай, переконання, що певні звершення
знаходяться за межами її можливостей. Пейсах – перманентний
процес самозвільнення.
Відомо, що євреїв до Єгипту ніхто не
гнав. Вони самі туди прийшли так було задумано Богом. Перш ніж стати
народом, вибраним Богом, євреї повинні були пройти через століття
рабського стану. І проблема рабства не в важкій роботі, не в
підлеглості комусь іншому, не в якихось заборонах. В усякому разі, не
тільки в цьому і не стільки в цьому. І в наші часи відомі особи, яких
не могли зломити ні в'язниця, ні табір, які і за ґратами залишалися
вільними і не зломленими.
ПРОБЛЕМА РАБСТВА АБО НЕВОЛІ ПЕРШ ЗА ВСЕ
В ТОМУ, ЩО ВОНИ МОЖУТЬ СТАВАТИ ЗВИЧНИМ І НАВІТЬ БАЖАНИМ СПОСОБОМ ЖИТТЯ.
І євреї повинні були пройти через рабство саме для того, щоб отримати
щеплення проти цієї "хвороби" - легко і з радістю підкорятися іншій
силі, чужоземцю.
НАЙГОЛОВНІШЕ ВИТРАВИТИ РАБСТВО З ДУШІ.
Саме тому перед виходом з рабства фізичного кожен єврей повинен був
зробити крок з духовного рабства, - відкрито заявити: ТАК, Я ІНШИЙ, НІЖ
ВИ, я вірю в Єдиного Бога і не боюся цю віру обнародувати! Не всі
нащадки Аврама на це зважилися. Хто не зважився - з Єгипту не вийшов,
залишився духовним рабом і злився з ідолопоклонниками, і перестав бути
євреєм.
Вищесказане спонукає до багатьох
роздумів і порівнянь, у євреїв потрібно багато чому повчитись і
перейняти. І можна лише пошкодувати, що в українців немає такого Свята
Свободи, коли б кожен українець був зобов'язаний задуматися: «А
чи ти перестав бути рабом? Чи ти став господарем на своїй
землі?», або перефразовуючи євреїв "А чи вийшов мій народ і я сам
з "Єгипту"?
Я вибрав тількі те, шо мене зацікавило, там ще про їжу, але кому цікаво,
будь ласка - http://ostro.org/articles/article-59592/
Отже.
ПЕСАХ
(або Пейсах у вимові євреїв-ашкеназі, по-грецьки Пасха), весняне свято
в пам'ять Виходу євреїв з Єгипту. Його євреї-юдеї починають святкувати
трохи більше, ніж за тиждень до православної Пасхи.
Причому свято Пейсах - головне в усій низці єврейських свят.
Святкова трапеза у вечір настання Песаха
і всі ритуали цієї ночі називаються седер (порядок). Головне у цій
церемонії виховний момент — розповідати дітям про Вихід з Єгипту.
У синагогальній літургії Песах називається "Святом Свободи".
Отож,
Пейсах, свято свободи, оголошується на честь історичної події –
Виходу ізраїльтян з Єгипту. Після 430 років життя в Єгипті євреї
залишили його. Головне завдання, яке ставиться перед євреєм у зв'язку з
цією подією, – це в кожному поколінні щодня відчувати себе так,
немов він тільки-що звільнений з Єгипту.
Сенс
цих слів в наступному: СВОБОДА НЕ ДАРОВАНА ОДНОГО РАЗУ І НАЗАВЖДИ, ЇЇ
ПОСТІЙНО ПОТРІБНО ОБЕРІГАТИ. Адже в кожному дні, в кожній ситуації є
свій Єгипет – сила, що робить замах на свободу єврея. Але,
напевно, найбільша небезпека таїться в самій людині: це втрата віри у
свої сили, розчарування і відчай, переконання, що певні звершення
знаходяться за межами її можливостей. Пейсах – перманентний
процес самозвільнення.
Відомо, що євреїв до Єгипту ніхто не
гнав. Вони самі туди прийшли так було задумано Богом. Перш ніж стати
народом, вибраним Богом, євреї повинні були пройти через століття
рабського стану. І проблема рабства не в важкій роботі, не в
підлеглості комусь іншому, не в якихось заборонах. В усякому разі, не
тільки в цьому і не стільки в цьому. І в наші часи відомі особи, яких
не могли зломити ні в'язниця, ні табір, які і за ґратами залишалися
вільними і не зломленими.
ПРОБЛЕМА РАБСТВА АБО НЕВОЛІ ПЕРШ ЗА ВСЕ
В ТОМУ, ЩО ВОНИ МОЖУТЬ СТАВАТИ ЗВИЧНИМ І НАВІТЬ БАЖАНИМ СПОСОБОМ ЖИТТЯ.
І євреї повинні були пройти через рабство саме для того, щоб отримати
щеплення проти цієї "хвороби" - легко і з радістю підкорятися іншій
силі, чужоземцю.
НАЙГОЛОВНІШЕ ВИТРАВИТИ РАБСТВО З ДУШІ.
Саме тому перед виходом з рабства фізичного кожен єврей повинен був
зробити крок з духовного рабства, - відкрито заявити: ТАК, Я ІНШИЙ, НІЖ
ВИ, я вірю в Єдиного Бога і не боюся цю віру обнародувати! Не всі
нащадки Аврама на це зважилися. Хто не зважився - з Єгипту не вийшов,
залишився духовним рабом і злився з ідолопоклонниками, і перестав бути
євреєм.
Вищесказане спонукає до багатьох
роздумів і порівнянь, у євреїв потрібно багато чому повчитись і
перейняти. І можна лише пошкодувати, що в українців немає такого Свята
Свободи, коли б кожен українець був зобов'язаний задуматися: «А
чи ти перестав бути рабом? Чи ти став господарем на своїй
землі?», або перефразовуючи євреїв "А чи вийшов мій народ і я сам
з "Єгипту"?
Мойсей сорок років водив євреїв по пустелі щоб вимерло усе покоління, котре жило в рабстві, щоб з'явилося
покоління, яке засвоїло те, що КРАЩЕ ВИЖИВАТИ В УМОВАХ ГОЛОДНОЇ
СВОБОДИ, НІЖ ЖИТИ В УМОВАХ СИТОГО РАБСТВА. Нажаль, у нас в Україні на
18 році незалежності, питання, скільки років треба українцям щоб
позбутися рабського комплексу меншовартості (неповноцінності), так і
залишається відкритим.
Я не ханжа, і не ортодокс. Я не заздрю евреям, шо в них є таке свято. Я просто хочу
шоб і в нас таке було.
Я не ханжа, і не ортодокс. Я не заздрю евреям, шо в них є таке свято. Я просто хочу
шоб і в нас таке було.
22
Коментарі
Cris Cross
114.06.10, 01:32
Сколько волка не корми а он в лес бежит....ты свободен как ветер чего тебе ище нада, какой ты свободы ище хочеш?
Танк_
214.06.10, 02:58
Завжди відносився до євреїв з повагою., та й про 40 років часто нагадую...
rosa19631
314.06.10, 06:58
Гість: я Саник
414.06.10, 07:28
Володюсик
514.06.10, 09:41
тільки пройшовся про виділених фразав, але цього достатньо було, щоб зрозуміти зміст
бандерівець
614.06.10, 10:37Відповідь на 2 від Танк_
Але 40 років, це ж не аксіома, це свого роду досягнення в той час, і за тих умов. Зараз життя більш швидкоплинне, і хочеться, шо б українці подолали цю дистанцію хоч би в два рази скоріше.
І дякую за "подяку", друже.
бандерівець
714.06.10, 10:38Відповідь на 5 від Володюсик
Зрозуміти, і погодитись, чі ні?
Володюсик
814.06.10, 10:57Відповідь на 7 від бандерівець
я знав суть єврейської Пасхи, євреї - далеко не дурний народ
бандерівець
914.06.10, 11:43Відповідь на 8 від Володюсик
В мене в принципі нема сумніву, шо майже всі знають парадігму Песаха. Але, зараз, мабуть, той час, коли треба, шоб ці догми, були постійно на слуху. Як там написано, свободу треба ПОСТІЙНО оберігати.
Tustusya
1014.06.10, 14:13
Якби українцям хоча б частку нахабства євреїв, пихи поляків і розуму японців, у нас би вже давно було таке свято, і в першу чергу воно б жило у кожного в серці і свідомості!!!