Падає сніг Ти не прийдеш сьогодні ввечері Падає сніг І моє серце одягається в чорне Ця шовкова хода Все в білих сльозах Птах на гілці Оплакує ці чари Ти не прийдеш сьогодні ввечері Мені кричить мій відчай Лише падає сніг Незворушно кружляючи Падає сніг Ти не прийдеш сьогодні ввечері Падає сніг Все біле від відчаю Сумна невизначеність Холод і порожнеча Ця ненависна безмовність Біла самотність Ти не прийдеш сьогодні ввечері Мені кричить мій відчай Лише падає...

Читати далі...

[Приєднана картинка]Пробач мені цей дитячий каприз Прости мене, повернися до мене, як раніше Я занадто люблю тебе І не можу без тебе жити Пробач мені цей дитячий каприз Прости мене, повернися до мене, як раніше Я занадто люблю тебе І не можу без тебе жити Це був час зізнань: "я люблю тебе" Ми удвох жили щасливо в мріях Це був час зізнань: "я люблю тебе" Але потім я захотіла розправити крила Я хотіла пережити іншу любов Інші "я люблю тебе", інші...

Читати далі...

[Приєднана картинка] Кость МоскалецьОТ УЖЕ Й ЗИМА Перший сніг застеляє поля. Вічним сном засинає земля. Треба йти, а ми все ще сидим гуртом, Наша свічка горить, і у чарках стоїть Недопите вино. Хто мовчить про своє, А хто потім допє. Уночі чорний сад Білосніжним стає. От уже й зима. Хай летить невагомий цей сніг. Є ще час доспівати пісні. Не забудь, що на світі була весна, І про дівчинку ту, що сиділа в саду Невимовно сумна. Хто мовчить про своє, А хто...

Читати далі...

По мотивах ходіння по фотоальбомах і блогах. Шуткую... Щось після котів і псів, на Еліс подивитись закортіло... [Приєднане відео]

[Приєднана картинка]  Дан БерестПАМ'ЯТІ ГОЛОДОМОРУ Стоїть закам'яніла мати Край шляху з мертвим дитинчам, На жаль, не в змозі розказати Сучасним нелюдам-катам, Як мерли з голоду невинні, Бо так намислили в Кремлі І втілили на Україні Номенклатурні холуї. Вона стоїть на постаменті, Дитя тримає на руках, І скам'янілі очі мертві Скорботно дивляться на шлях. В очах закам'янілі сльози, В душі закам'янілий жах Від нездоланної загрози, Що тліє в нелюдах-катах. Вони...

Читати далі...

Ось так співав Тризубий Стас, а відчуття часу -- було феноменальним! Як тільки виникала якась політична чи життєва реалія , він тут же відгукувався на це піснею. Вони були різними: і веселими, і дещо трагічними, і філософськими, але всі вони були про наше життя. А сьогодні можна сказати -- пророчими.  [Приєднана картинка]Байстрюки Колись гітару я вперше в руки взяв, Я думав скажу людям щось про волю. Та я даремно, мабуть, все співав, І часом серце вхоплює від болю. Якісь настали такі...

Читати далі...

       Українці (закохані, фотографи, мрійники, поети і поетеси, кому не спиться не лежиться і всі хто ще щось хоче загадати...) в ніч з 18 на 19 листопада, перед світанком, зможуть побачити потік падаючих метеоритів. Його принесе за собою комета Темпла-Таттла. [Приєднана картинка]На світлині: метеоритний дощ потоку Леоніди пройшов в 2001 році в Японії. Це зображення - композиція з 34 фото, які були отримані менш ніж за дві хвилини.“Комета відвідує нас кожні 33 року. Зазвичай потік падаючих...

Читати далі...

Якби всі люди взяли гітари C Спо... Споглядаю таку картину: Am Кремезний дядько, напруживши спину, F Бреше з екрану про всякі штуки G Використовує дані науки Він дуже хотів би, щоб ми йому вірили щиро Щоб ми не сумнівались, що він тре нам правдиво Щоб ми вдячно сприймали всілякі прогнози І не помічали, що в нього заучені пози Ось він ніби між іншим так щиро сміється Він такий симпатяга, йому так здається І то нічого, що в кульмінації...

Читати далі...

Ось таке, на перший погляд, незвичне поєднання ( слухати потрібно одночасно відкривши два відео і трохи підкорегувати звук):  Щиро дякую друзям і гостям мого блогу за коментарі до замітки: Воно. Шануймося, бо ми того варті !!!!

[Приєднана картинка]Про воноМаю пісню про воно, Хто не хоче, хай не слуха. Як на мене, всеодно, Ми у нім по самі вуха. Ми на ньому сидимо, Це є наш продукт діяння. Виробляється само І не залежить від бажання. Тисячі років пройшло, Як на ноги мавпа встала, Ще нічого не було, А воно вже існувало! Поклонялися здавна Йому пращури античні. Все почалося з вона, В нім коріння історичні. Так питається, чого Сімдесят років брехали, Що не маєм ми його І що ніколи і не мали...

Читати далі...