- Навіщо?- Навіщо що?- Зустрічі без розмов?..- Можна говорити серцем.- Зустрічі без доторків?..- Торкнутись можна поглядом...- Без поцілунків?- Проте, з посмішками...- Без здійснення мрій?- Мрія - то майбутнє...- У цьому сенс?- Сенс у бажанні, яке є головноюрушійною силою життя:ти бажаєш чогось - ти живеш.

Це зустріч?Ні, це нагорода.За сум,За біль,За нешукання.Це ніч?Та ні,- це заборонаНа день,На світло,На бажання.Це мить?О ні!Це нескінченність!Це обрій,Простір.Це кохання.

Жалость - это имитация любви.                          М. Горький

Сіро, сіро, сіро всюди,-Ні, не темінь,І не світло:Сіро.Сумно.Сірі хмари. Сірі душі. Сірі люди.Липень, липень, трохи серпеньЗакрадаються у пам"ять...Смуток грудня Грає в сурми,Сіро, сіро, сіро всюди...Стан зручної обреченності,Стан німої незбагненності,Час сумної нерухомості,-Час завмерлої свідомості.

Мляво, ледь помітноВиростають за спиноюКрила мудрості;І на стовбурі життяТремтить пожовклим листочкомЮність.

Рано чи пізноВона прийде.У кожного різно.Тебе знайдеТаємна, незнана,Чарівна, кохана,Заквітчана паннаЗрада.

Якщо ти бачив безмежне поле - Ти знаєш, що таке простір. Якщо ти бачив білі троянди - Ти можеш уявити красу. Хай дарунком тобі буде обрій, Де блакить неба Межує з білизною тряндового поля... Цей дарунок не можна тримати в руках, Та можна зберегти у серці. В скрутну хвилину віднайти його в думках І пригадати, що є людина, Ладна подарувати тобі Блакитно-білий простір...

Кто не привык рассчитывать ни на кого,кроме самого себя,тот никогда не будет разочарован.                                              Д. Свифт