Теорія походження українців (Додаток1).......))))

Історія – баба невірна,                        
Підступна повія вона.
Живеш собі тихо та мирно,
Бабах! – і життя іде на...

 
Великий народ – він як пиво,            
А наш - взагалі  як шмурдяк.
Йому, щоб було все красиво,
Потрібно бродити. Ще й як!

 
З коханкою ти наодинці                    
Чи п’яний лежиш в бур’янах,    
Бац! - думка: „Та ми ж українці!” –
І знов все життя іде на...

 
Хто ж стане орать чи, там, сіять,                
Чи в мери, скажімо, піде,
Коли він онук гречкосія,
Який не мав в хаті біде?

 
Хто з наших бариг, крутих перців  
Повірить, якщо скажеш ти,
Що прадід його був не герцог,
А дулі коровам крутив?

 
Якій телезірці з екрану                    
Проникнуть у мозок слова,
Що бабка її - теж путана,
Хоча все ж не з кожним спала?

 
У нас завжди мода на цацки,          
Понти від народження в нас.
Нам треба як в Грузії братській:  
Хто має штани – той вже князь.

 
В штанах, без штанів... Це свобода!  
Тут кожен вирішує сам.
А от родословна народу –
Це вам не халам, блін, балам.

 
Це, мать її так, теорема,                      
Її не рішиш від балди.
А то хтось поліз без системи -
І вивів, що всі ми жиди!  

 
Ще корчив із себе пророка –              
Мовляв, ось і сенс вам, і суть.
Не можна з людьми так жорстоко,
Не всі таке перенесуть.  

 
Але ми про це вже писали,                  
Тому повторятись не слід.
На Заході предків шукали,
Розкопували Ближній Схід,

 
Копали в Москві (пуста справа!),      
В Америці (просто шиза!)...
Тут хтось подивився направо
І пальцем туди показав.  
    
А там же ж як у вінегреті!                  
А там – Матір Божа! – таке...
Корейці сидять в Інтернеті,
Японці бухають саке,

 
Китайці збирають „Феррарі”,              
Орудуючи молотком,
Індуси – чи як їх там? – в сарі
І сніжна людина з хвостом.

 
І їх же мільйони, мільярди!              
Культурка якась у них там
Не дуже... не те щоб... та варто
До них придивитися нам.

 
Воно, звісно, Азія дика,                    
По-нашому – майже село,
Але є одна заковика,
Чому воно нам підійшло.  
        
Вони ж ще давніш за євреїв              
Повилізли рачки з кущів,
І мати таку епопею
Не кожен народ заслужив.

 
У них були порох і храми,                
Палаци та водопровід,
Коли інші били в тамтами
Та їли жінок на обід.

 
І ми вам на те натякаєм,                    
Що теж не з повітря взялись,
І водопровід ми теж маєм,
І щось будували колись.

 
Як в них, в нас є гідність та спокій,
Ми теж робим все не на мить.
У них все стоїть сотні років,
І в нас роки з три простоїть.

 
У нас теж на автозаводі                    
Кувалда – деталь головна.
Тому і Китай у нас в моді,
Хоч ліпить він все із лайна.

 
І пороху ми наховали                          
На артилерійських складах.
Такі феєрверки вчиняли,
Що навіть в Америки жах!

 
В нас чисто азійське завзяття            
І, не вдаючись до дрібниць,  
Ми з тими китайцями - браття
(Загляньте до наших крамниць).

 
То, може, ми всі – азіяти?                  
(В Європі ж нема що ловить).
І треба нам з рідної хати
На Схід братній погляд встромить?

 
Коли вони світ завоюють,                  
Чому дуже скоро бувать,
То, може, хоч нас не зґвалтують,
Як приймуться всіх нагинать.  

 
А тут хтось з народних посланців    
Недавно про Будду згадав.
Вони в Раді, звісно, зас..анці,
Та з цим ходом хлопець вгадав.

 
Вгадав, що буддизм нам як рідний,    
Оскільки сповідує лінь.                            
Дурний ти, чи хворий, чи бідний –
Лягай... медитируй... амінь!  

 
І шо тобі уряд їх ..раний,                  
І шо їх парламент тобі,
Коли ти приліг на дивані
І сном сказав „ні” боротьбі

 
За ціни, роботу, зарплату,                                    
За воду, тепло і за газ...  
Он бачиш, проблем як багато,
А Будда їх вирішить враз.

 
Беруть хабарі бюрократи,                                    
Безчинствують звично менти,
А ти – нишк до рідної хати...
Приліг... і начхав на них ти!  

 
І дешево ж! Хоч і сердито.                                    
І зручно державним мужам,
Коли народ тихий, не битий,
Готовий для хтивих бажань...

 
Нехай вони там не зітхають,
Що Будда тут викличе сміх.
Вони ж і без Будди нас мають.
Безкарно. Безбожно. Усіх. 
©