Вишиванковий народ.
- 18.08.16, 13:00
Процедура представляет из себя прием у оружейника Александра Ткаленко, на котором он лично выдает предпринимателям бумагу, гарантирующих их безопасность и способность продолжать свое дело.
Александр Ткаленко на митинге сепаратистов в Антраците
Все, кто соглашается на перерегистрацию, обязаны, помимо крупоной суммы, платить еще и дань - 20% налог в пользу террористов. Никаких гарантийных документов бизнесменам и предпринимателям не выдают. Кроме того, раз в месяц на фирмы и предприятия приходят вооруженные аудиторы - люди Ткаленко, которые проверяют, исправно ли платится дань.Из-за сложившейся ситуации, в городе закрыты все магазины, кроме тех, которые теперь принадлежат террористам, а сам главарь казаков угрожает всем, кто не платит физической расправой и обещает и дальше бороться с "фашистами" и "бандеровцами".
Сам Ткаленко пише про цей період так:
Просто останнім часом чую від багатьох українців такі слова: «Віддайте росіянам Донбас. І настане мир». Або: «На сході іде війна, яка потрібна тільки олігархам. Простим людям немає сенсу воювати проти простих русскіх людей». Чи таке: «Ми всі православні. Ми всі брати. А винуватий не Путін, а наші майдануті, які його розізлили». І крайній погляд: «Ну і чьто? Єслі русскіє пабідят - будєм жить в Рассєє. Нє прападьом».
Тут ще безголова істеричка розговорилася, краще б замість давати тупі інтерв’ю, пішла просто поспівала!
Так от, відповім всі тим, хто не розуміє, що насправді несуть українцям божевільні «богоносці»: концепція «русскава міра» не передбачає збереження не тільки українського етносу, а й взагалі не передбачає збереження життя жодному з українців! Ідеологія побудови так званого «русскава міра» - типова нацистська ідеологія, яка базується на мілітаризмі, шовінізмі і клерикальному екстремізмі. Вона передбачає жорсткі каральні заходи щодо інших народів, етнічні чистки, винищення незгодних, масові переселення у всілякі ведмежі кутки мільйонів і мільйонів людей, чия єдина провина перед «русскім міром» - їхня належність до іншого етносу.
Невже нас нічому не вчить досвід масових етнічних вбивств у Придністров’ї, Абхазії чи Південній Осетії? Їх проводили ті ж самі люди, які зараз «опікуються» Кримом і Лугандоном! Невже маючи хоч краплину розуму, можна сподіватися на примирення з цими маніяками і серійними вбивцями? Всі ті гіркіни спочатку пройшли свій кривавий шлях по трупах мирних грузинів і мегрелів, а вже потім з’явилися на нашому Сході для так званої «боротьби з хунтою». Згадайте маленьку Абхазію, в якій до російського вторгнення мешкало 240 тисяч грузинів і 94 тисячі абхазів. Зараз в зруйнованій, покаліченій республіці живуть лише приблизно 46 тисяч грузинів в південних гірських районах, живуть ізольовано, в страху і приниженні. Всі інші – стали біженцями або були вирізані. Точна кількість грузинів, які загинули під час етнічних чисток, досі невідома. Абхази хоч і брали участь у кривавій племінній різанині, але не були її головною силою. «Русскій мір» був уже тоді злим молохом загарбників, всіх тих мерзенних «казаків» і «апалчєнців». Пригадую розповідь про викладача одного з училищ Сухумі, етнічного росіянина, який намовив своїх учнів-грузинів залишитися в місті: «Нє бойтєсь, рєбята! Прійдут наши, снова будєт мір, дружба народов, савєтский саюз…» Всіх дітей, які послухали свого «пєдагога», більше сотні дітей, прийшлі душогуби замучили і вбили. «Пєдагог» потім жив довго і щасливо, за загубленими душами не тужив, адже «істіннорусскім» серцем розумів - так було треба. Лєс рубят – щєпкі лєтят!
Повна відсутність совісті, докорів сумління – от головна риса прибічників так званого «русскава міра». Вони прийшли на нашу землю убивати українців, простих українців, а не олігархів. Ні, не тільки знищення української держави прагнуть ці негідники: їхня ціль – остаточне фізичне знищення українського народу. «Ми должни сєгодня закончіть дєло Вєлікого Сталіна – окончятєльно отправіть всєх укров на свалку історіі!» Яке примирення може бути з носіями такої ідеології? Який компроміс?
Але помиляються ті, хто сподівається, що різаниною українців плани маргіналів таки обмежаться. Ні! Знайдіть час, поблукайте чорними лабіринтами рунету! Навіть етнічні росіяни, які народилися або довго жили в Україні, на погляд «істінних» є немов би інфікованими, їх пропонується пропустити через карантинні заходи, фільтрацію, «провєріть на вшивость» через участь в каральних акціях і сексотстві, а краще – просто переселити «на пєрєковку» до сибірів, замінивши надійними «ісконнимі» переселенцями. Вже не кажу про напівкровок, людей зі змішаних родин. І ще: цьому чорнокнижному дійству зараз знайдено новомодне слово «пєрєформатірованіє»! Отже не лінуйтеся, люди українські, добре вивчайте ворогів. Знадобиться!
Колись давно мудра стара єврейка на ім’я Рахіль Марківна розповідала мені про війну от таке: в оточеній ворогом Одесі поміж єврейського населення йшов такий собі поголос, буцімто в розповідях про звірства нацистів – більше пропаганди, що німці – нація освічена, культурна, а не якісь звірі і т.д. Тому багато хто відмовлявся від евакуації, коли ще була можливість виїхати. А Рахіль Марківна зробила так: зібрала докупи все те, що могла зібрати в тому обмеженому інформаційному просторі, всі чутки, газетні статті і т.п., все це вона добре обміркувала, а потім зібрала дітей, купила за золото (доларів тоді не знали, а корупція, що б не казали, була) евакуаційні талони і виїхала як подалі. Вона казала: «От тут жив Фіма з родиною. Він не хотів виїжджати, і запасав на зиму муку і крупи. І не дожив до зими…»
Я от до чого: якби у 1918-му році всі українці мали мудрість, не сприйняли на віру брехливі обіцянки більшовиків про землю і волю, а уважно дослідили б своїм серцем і розумом справжню суть ідеології російського комунізму, то вони б ніколи не отримали ні розстрілів, ні розкулачок, ні голодоморів. Якби всі ті безголові червоні отамани, всі ті дуже ідейні махни, стали не на бік московської підлоти, а за єдність свого народу, відклали б свої чвари, свою так звану класову боротьбу до перемоги над справжнім спільним ворогом, то не тільки зберегли своє життя, але й життя мільйонів українців! От цікаво, про що думав перед розстрілом, про що жалкував Юрко Коцюбинський? А про що буде думати перед стратою інший, сучасний зрадник свого народу – Олексій Мозговий? Слухав його пісні, і не розумію досі, як цього колись щирого українця переформатували в зрадника і убивцю? Як може він бути поруч з нелюдами, які ґвалтують українських дівчат, грабують, катують і вбивають тільки за одне українське слово? Невже такі солодкі російські гроші, щоб за них продавати свою душу? Невже є довіра «братнім» обіцянкам? Адже зрозуміло і зараз, що використають, викинуть і розтопчуть, як брудну ганчірку…
І ще. Якщо наша влада все таки вирішить злити Луганщину і Донбас, треба зробити все, щоб витягти звідти українське населення. Так, це мільйони людей. Мільйони біженців. Багато хто з них зараз не розуміє, що їх насправді чекає. Багато хто з інших частин України теж не розуміє, що чекає українців Сходу після перемоги там «русскава міра». Але не можемо просто так віддавати на загибель наших єдинородних. Якщо вже на горе судилося втратити частину країни, то треба хоч спробувати врятувати наших братів і сестер. І не треба радіти, коли когось з них сьогодні вивозять в Магадан і Воркуту. Завтра диявол може підступити і під наші оселі, принести з собою горе, смерть, депортації. Ім’я того диявола – «русскій міръ»!