Мене тягнули в небо крила

Мене тягнули в небо крила

Моїх, життям не вбитих, мрій,

Я знову був незрозумілий,

Хоча нечувано простий.

Сліпих богів ламала сила

Та сонце кидала в зеніт,

Ти знов була незрозуміла,

І це тягнуло, як магніт.

Жаданна відповідь блудила,

Та не цуралася того,

І знов був світ незрозумілий,

А ми – забавою його.