Календар передріздвяних містерій

Без плоті божа мудрість невидима сущі.

Андрій Юродивий

Особливий календар Передріздвяних українських народних містерій

Час від часу українська культура породжувала дивовижні за задумом та виконанням твори, які значно випереджали досягнення сучасної їм науки і, як правило, більшістю науковців не сприймалися. Особливо часто це траплялося тоді, коли основою твору ставала глобальна проблема, дослідження якої вимагало залучення джерел різного роду. Отже, закономірно, що твори такого плану приречені або на невизнання, або на довге забуття.

Подібна доля спіткала і працю Ксенофонта Сосенка "Культурно-історична постать староукраїнських свят Різдва і Щедрого Вечора", видану 1928 р. у Львові.

За характеристикою двох релігійних свят (які, як показав К. Сосенко, мають глибокі народні корені) приховано розв'язання питання про походження українського народу, процесу етнічного формування українців та їхньої культури, починаючи з того часу, відколи вони пам'ятали себе окремим народом. Ця ідея була особливо актуальною у 20-і роки (хоча не менш актуальна й нині), коли загострилася проблема возз'єднання українських земель у єдину державу та досягнення нею справжньої незалежності. Інакше кажучи, не лише з наукової, а й з політичної точки зору книга К. Сосенка була непотрібна жодній з держав, до складу яких входили землі України. Чи не тому мало хто знає про неї й сьогодні?

Автор належав до тих науковців, які глибоко усвідомили той незаперечний факт, що будь-яка розвинута система світогляду (незважаючи на те, визнає вона це чи ні) не може існувати без пояснення процесу творення світу, закономірностей його розвитку та кінця. Не випадково у книзі ми знаходимо у зв'язку з цим і матеріали про глобальні катаклізми (як образи варіантів кінця світу) та справедливе зауваження про те, що за своїм характером відчуття творення та кінця світу у давньому світогляді було, очевидно, тотожнім як відчуття переходу від зруйнованого старого до створюваного нового світу. Такий перехід відбувається під час дванадцяти святовечірніх днів, коли відбувається «відкритість» (розрив) у нескінченність Всесвіту. Світове божество сходить у світ людей....

Частина висновків К. Сосенка може бути кваліфікована як безумовні наукові відкриття.

Доктор іст. наук М. Чмихов

Таким відкриттям є Календар Передріздвяних українських народних містерій.

Українське Різдво – Свято Різдва Світа і хвали Господу-Творцю

Провідною думкою українського прадавнього свята Різдва була ідея народження Світу і поклін Творцеві, що підтверджується святковими співами про нього:

Коли не було з Нащада Світа Святий Вечір!

Тоді не було Неба ні Землі Добрий Вечір!

А но лем було Синєє Море Святий Вечір!

А серед Моря Зелений Явір Добрий Вечір!

На Явороньку Три Голубоньки Святий Вечір!

Три Голубоньки Радоньку радять Добрий Вечір!

Радоньку радять як Світ сновати Святий Вечір!

Та спустимося на Дно до Моря Добрий Вечір!

Та дістанемо Дрібного Піску Святий Вечір!

Дрібний Пісочок посіємо Ми Добрий Вечір!

Там Нам ся стане Чорна Землиця Святий Вечір!

Та спустимося на Дно до Моря  Добрий Вечір!

Там дістанемо Золотий Камінь Святий Вечір!

Золотий Камінь посіємо Ми Добрий Вечір!

Там Нам ся стане Ясне Небонько Святий Вечір!

Небонько Світле Сонінько Добрий Вечір!

Світле Сонінько Ясен Місячик Святий Вечір!

Ясен Місячик Ясна Зірниця Добрий Вечір!

Ясна Зірниця Дрібні Звіздочки Святий Вечір.

Одиноке Прадерево стоїть серед космічного моря – перших вод на Початку Світа. Воно та Правода причетні до народження: Сонця, Місяця, Зорі, Зірок, які є праобразом першої родини: "Ясний місяць – пан господар, Ясне сонце – його жена, Ясні зорі – його діти".

Як співають Колядки на Святу Вечерю до людей приходить сам Господь у супроводі космічних Світил. Для них готуються первісні жертви земних плодів – страви на Святковому столі.

Одночасно зі святом Різдва Світу в Україні відзначається Різдво Христове. Зрозуміло, що християнська ідея про народження Спасителя світа співпадає з давньою вірою українців у Бога Творця, що він навідається до своїх людей, принесе їм блага і охоронить від злого. Дивує такт народу, що так обережно і вдало поєднує християнські ідеї зі староукраїнськими:

Святи, Боже, вечереньку

На святий вечір!

Ходит сам господар по світлойцї,

Ставит столики в три рядойки,

Кладе обруси все шовковії,

Кладе ножики все ж сталенії,

Просит Боженька на вечерейку.

Посадив Бога посеред стола,

Святу Пречисту при другім столі,

Усі святії та коло неї.

Приймає Бога зеленим вином,

Святу Пречисту солодким медом,

Усі святії шумнов горівков,

Свою челядку чисто водою

І сам п'є воду з свою женою.

Світит їм Сонце в одно віконце,

А Ясен Місяць в друге віконце,

Яснії Зори світят довкола.

.

Також на Таємній вечері присутній, у вигляді снопу пшениці, прадід родини Дідух – дух дідів, всіх попередників роду. Саме внесення дідуха до хати 6–го січня є сигналом початку святовечірньої обрядовості.

Щедрий Вечір – величне Українське свято Води

Другою такою ж великою дією з присутністю Творця є Щедрий Вечір . Він приходить 18-19 січня разом зі Святими Водохрещами. Цей Вечір святкується подібно до Свят-Вечора.

Парне Святкове коло

До обох Святих Вечорів народ готується заздалегідь. Як свідчать етнографічні записки, за два місяці перед святом Народження Ісуса Христа в Україні відбуваються різні народні містерії з худобою, вогнем, водою, які не мають зв'язку з ідеологією свята Різдва Христового, як й ті християнські, що співпадають у цей час з народними. При тому провідні ідеї українського передріздвяного часу виступають так виразно, що дозволяють здогадатися про ідеологію самого Різдва.

Український Передріздвяний час поділений на тижневі й місячні періоди. Цих тижнів і місяців є подвійне Коло. Одне Коло спрямовано до Різдва-Коляди, друге – до Щедрого Вечора.

Святорізвяне Коло Свят: від 08.XI до 07.XII минає один місяць; а від 07.XII до 06.І (Різдво) – другий місяць;

Щедровечірнє Коло Свят: від 21.XІ до 20. минає один місяць, а від 20.ХІІ до 19.І, (Щедрий Вечір) – другий місяць.

Дати проведення Свят обох Кіл співпадають з датами Християнських свят, які вочевидь були введені підчас христианізації. Окрім того привертає увагу календарна Місячна норма однакова для Святоріздвяного й Щедровечірного Кола: Святкові дні позначають 27-ий день і кінець місяця, і що ці Святкові дні без огляду на Христианську релігію мають у народній містиці велике значення.

Святорізвяне Коло Свят

Початком цього часу є 8.ХІ н. ст., присвячений народом св. Юрові. Український народ вважає Його покровителем домашньої худоби. Після 8.ХІ н. ст. народ віддає худобу під Його охорону, щоб боронив її перед вовками. Християнська церква (східна) установила в цей день свято св. Димитрія, котрий з св. Юром творить аналогічний тип великомученика.

Кінчає перший місяць, що відноситься до Різдва, Воведення (04.XII). Ввечері перед Воведенням відбуваються містерії з вогнем і водою; опівночі жінки сідають голі на порозі хати та прядуть "самосівні" коноплі, а вдосвіта вводять молоду худобу до хати. Все це є натяком на початок Світу.

Перший (семиденний) тиждень другого Різдвяного місяця починається днем св. Катерини 07.ХІІ н. ст., а закінчується днем св. Андрія 13.ХІІ н. ст. День св. Катерини називають святом дівочої долі, бо цього дня дівчата ворожать і закликають Долю. Під "долею" вони розуміють шлюб Цей тиждень, присвячений еротичному зворушенню молоді – вечерницям, музиці, товариським забавам і шануванню Місяця. Задля андріївських вечорниць печуть круглу пшеничну паляницю, „Калету“ або „Короля“, обмазують її медом і, вважаючи її нареченою в образі Місяця в повні, вішають на шнурку посеред хати. Кожний з присутніх парубків намагається надкусити Калету, перетворюючи її у спадаючий зі своєї сили і краси Місяць. Надкусана Калета – символ зменшуючого Місяця. По Його зникненні наступить Новий Місяць, відновлена Астральна Сила, що несе для землі і для народу нове життя, нове добро:

Їxав Молодець, Хоробрий Стрілець.

Коня поганяв, Калету шукав.

Зійди, Калето, зійди Круглая.

Калета зійшла, щастя принесла.

Печем Калету, ой, Дірявую.

Калето, паxти, Дівчино, цвіти.

Калета паxтить, Козака манить.

Високо скакав, Калету кусав.

Калету зловив, дірку прокусив.

Калету ламав, криxти розкидав.

Ой, ті криxтоньки, сяють Зіроньки.

Сяють Зіроньки, малі дітоньки.

Диво-Калета світ ізродила.

Ой, Ти Калето, ой, Медовая.

Xто Тебе місив, xто Тебе змастив.

Xто Воду носив, xто Тебе смішив.

Мене місила Красна Дівчина.

Красна Дівчина, як та Калина.

Калето, місись, Житечко, зродись.

Калето, котись, звірино, родись.

Їли Калету, їли Медову.

Кругла Калета світ звеселяла.

На св. Андрія також відбуваються містерії злуку Води з Вогнем – містерії парування: для ворожіння майбутнього гаряче розтоплене олово виливають на холодну воду. Тож маємо нагадування великої містерії Різдва Світа, в котрій головними творчими силами були Вогонь та Вода.

Закінчується другий місяць Передріздвяного кола Святим Вечором.

Щедровечірнє Коло Свят

Початком цього часу є 21.ХІ н. ст., присвячений народом св. Михайлові. У цей день відбуваються містерії з худобою.

Кінчає перший місяць, що відноситься до Водохреща, день св. Варвари –день особливих реліґійних і філософійних міркувань, а за ним через три дні слідує Свято Миколи. Цей Святий за всіма своїми ознаками – народний Прадід і речник народу перед Богом. Його шанування проявляється Святочними містеріями з худобою. Особисті прикмети св. Миколи аналогічні до християнського св. Ніколая.

На третій від св. Миколи, а вступний нового місяця, день св. Анни (Непор. Зачаття Пр. Д. М.). Дні св. Миколи та св. Анни з давніх часів є Святковими, як "полазні" з шануванням молодняка домашньої худоби й молоді, передовсім молодих хлопців, що навідують того дня хати.

Закінчується другий місяць Передщедровечірнього кола Щедрим Вечором.