Співзвуччя душ, романтики й любові

  • 17.11.18, 13:23

Днями в гостинному залі Центральної районної бібліотеки справжніх поціновувачів поетичного слова зібрала цікава літературна подія у нашому місті – презентація збірки „Поетичні дуети” двох чудових поетес: Любові Кульби із Тернопільщини та Любові Глущенко із Хоролу, яка вийшла друком у лубенському видавництві. Презентація цієї збірки проходила під гаслом „Співзвуччя душ, романтики й любові”, адже лише співзвуччю душ двох поетес та їхній творчій співпраці вона завдячує своєю появою. Лірично-романтична збірка написана двома поетесами, яким батьки у свій час подарували однакові імена – імена Любові.
Любов Степанівна Кульба народилася у мальовничому та історичному місці на Тернопільщині. Після закінчення Кременецького педагогічного училища 22 роки працювала вихователем у дитячому садочку в селищі Біла біля Чорткова. Довгий час працювала в Італії. В 2015 році вона стала одним із ініціаторів видавництва поетичної збірки про героїв Небесної Сотні та українсько-російської війни. Ця поетична збірка була зібрана волонтерами, які побували у пеклі війни та виразили свій внутрішній світ у віршах. В поезію вона закохана давно і, як автор, має надзвичайно багатий літературний доробок.
Наша землячка Любов Анатоліївна Глущенко народилася і виросла у місті Хорол. Закінчивши із золотою медаллю середню школу №3 міста Хорол, вступила на навчання на фізико-математичний факультет Полтавського педагогічного інституту імені Короленка. Після його закінчення розпочала свій трудовий шлях у рідній середній школі № 3 учителем математики. Згодом очолила районний методичний кабінет районного відділу освіти. По сумісництву продовжувала працювати учителем математики у спеціалізованій школі № 1 міста Хорол. За свою трудову діяльність була нагороджена нагрудними знаками „Відмінник освіти України” та „Василь Сухомлинський”, а також безліччю грамот та подяк.

На творчій зустрічі ці дві чудові авторки – одна із серця України – Полтавщини, інша із Тернопільщини презентували для глядачів (а ними були вихованці Любові Анатоліївни – учні старших класів Хорольської спеціалізованої школи № 1, працівники районного відділу освіти, викладачі української мови та літератури, учасники літературно-мистецького об’єднання „Хорольські дивоцвіти” і читачі хорольської книгозбірні) чудову збірку, яка вийшла у співзвуччі їхньої творчості, була поєднана одними темами і філософськими роздумами, зібраними в єдиний поетичний сонет. Це насправді дивовижне поєднання, коли один автор розпочинає писати вірш на одну тему, а продовжує його інший автор. В літературі – це водночас і експеримент, і новаторство і дивовижний симбіоз творчості. Тому не дивно, що кожна прочитана поезія була нагороджена оплесками глядачів і великою кількістю квітів, які лягли того дня до ніг поетес.
Після презентації спільної збірки поетес „Поетичні дуети”, Любов Глущенко зробила творчу презентацію своєї збірки „Зоряні вірші”. До речі, обидві збірки були презентовані на екрані і мали іще й наочне підкріплення.
Нам залишається лише побажати Любові Глущенко та Любові Кульбі подальшої літературної співпраці, незгасного творчого горіння і народження нових поетичних шедеврів.


Хорольська централізована бібліотечна система

  • 30.10.18, 08:18
ІСТОРІЯ ХОРОЛЬСЬКОЇ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАЙОННОЇ БІБЛІОТЕКИ.  

До революції 1917 року бібліотек масового користування, які були б на державному утриманні, в Хорольському повіті не було. Великі бібліотеки були у панів Хомутова (в його будинку по вулиці Лубенській), Котляревського (в с. Вишняках), Родзянко – у Веселому Подолі та у князя Кільдашова, який тримав свою бібліотеку в будинку по вулиці, яка тепер носить назву Василя Маковського. Після революції 2017 всі ці бібліотеки були конфісковані і передані у фонд міської бібліотеки для масового користування. Спочатку (1924 – 1927 роки) ця бібліотека була в приміщені колишнього Палацу піонерів, а в кінці 1927 року її перевели в колишній будинок Орловського, який містився по вулиці Леніна, зараз вулиця Небесної Сотні, напроти млина Дубинського (нині харчосмакової фабрики).
В цьому ж будинку був розміщений і краєзнавчий музей.
Завідуючою бібліотеки в ті роки аж до 1933 року працювала Кохан А., з 1933 року бібліотеку прийняла Кальманович Блюма Яківна, яка пропрацювала всього рік. Після неї завідуючою стала Голуб.
В 1935 році бібліотека стала районною і була переведена в приміщення по вулиці Карла Маркса, нині вулиця Незалежності.
В 1936 році Голуб виїхала, а завідуючим був призначений Волошин Микола Григорович, який працював до початку Другої світової війни. На початку липня 1941 року Волошин пішов на фронт, а бібліотекар Омельченко Олена Дмитрівна була призначена завідуючою.
Коли бібліотека стала районною (1935 рік), штати її збільшились і вже в 1940 році в бібліотеці працювало разом із завідуючою 8 осіб. Серед них Чорноброва Марія Максимівна, Ромас Марія Іванівна, Нагінська Л., Лисенко Г.В., Левченко Л.Д.
До окупації нашого міста німецькими загарбниками книжковий фонд бібліотеки нараховував 66 тисяч екземплярів книг, з них 6 000 – література для дітей. У фонді було багато художніх книг класиків української, російської, зарубіжної літератури. Була і цінна довідкова література, а саме: „Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрена” в 24-х томах, „Жизнь животный” А. Брема – в 6-ти томах, „Большая и малая советские энциклопедии”, „История искусств” в 3-х томах, „Всемирная история” в 9-ти томах, „Вестник Европы”, „Отечественные записки” та інші.
Перед вступом німців у місто, відчуваючи небезпеку, працівники бібліотеки найціннішу літературу закопали в сараї, але фашисти знайшли її і знищили.
Як тільки місто було звільнене від окупантів (23 вересня 1943 року), Ромас М.І. приступила до збору книг від населення для районної бібліотеки. За місяць-півтора вона зібрала 1 980 книг і 10 жовтня цього ж 1943 року бібліотека відновила свою роботу. Завідуючою райбібліотеки була призначена Ромас М.І. На її клопотання стали надходити в бібліотеку книги з міст Горького, Іваново, Москви. Уже на 01.01.1944 року надійшло 1 706 примірників. В той же час продовжували надходити книги і від населення району. Багато літератури надійшло від Соколовської Ольги Бенедиктівни, від лікаря Полонського (92 книги), секретаря райкому партії Міщенка Йосипа Семеновича (176 книг), від Письменної В.Я. (100 книг). В день відновлення роботи, бібліотека одержала від райкому партії велику географічну карту, на якій бібліотечні працівники щоденно відмічали лінію фронту і часто біля цієї карти секретар райкому Міщенко Й.С. проводив з читачами бесіди. Він взагалі брав активну участь у проведенні всіх бібліотечних масових заходів.
Сама Ромас М.І. поповнила бібліотеку творами В.І. Леніна, які зберегла в своєму сараї. Ще йшла війна, а фонд бібліотеки все зростав.
Після закінчення війни фонд став систематично поповнюватися за рахунок державних коштів. Зростав книжковий фонд і збільшувалася кількість читачів. Уже в 50-х роках фонд бібліотеки становив 68 000 екземплярів, а читачів в районній бібліотеці було 3115 чоловік.
Великого значення надавалося обслуговуванню дітей книгою. Вже в 1947 році при районній бібліотеці був відкритий відділ по обслуговуванню читачів-дітей. А 20 січня 1948 року цей відділ був реорганізований в районну дитячу бібліотеку, завідуючою якої була призначена Василенко Марія Кіндратівна.
В 1958 році при районній бібліотеці для дітей відкрився читальний зал, завідуючою якого була призначена Зєвіна Олена Василівна, яка до того часу, працюючи в районному будинку культури, заочно закінчила Харківський бібліотечний інститут. А в 1960 році Зєвіна О.В. була переведена на посаду завідуючої районної бібліотеки для дорослих.
З 1-го листопада 1977 року районна дитяча бібліотека ввійшла в централізовану бібліотечну систему і Василенко М.К. була призначена заступником директора ЦБС по роботі з дітьми. Бібліотекарем цієї бібліотеки працювала Шевченко Катерина Філімонівна, яка до цього працювала бібліотекарем-пересувником.
До Другої світової війни в районі сільських бібліотек не було, а діяли бібліотеки-пересувки. Бібліотекарями таких бібліотек були люди, які по-справжньому любили книгу і свою любов передавали іншим. Вони добровільно брали на себе цю роботу, не одержуючи ніякої оплати. Робота таких бібліотек висвітлювалася на сторінках районної газети „Соціалістична Хорольщина”. Зокрема в газеті № 153 за липень 1940 року була надрукована стаття „Вогнище радянської культури”. В ній писалося: „При бібліотеці організовано 25 пересувок, які обслуговують колгоспників. Найкраще працюють пересувки, де ними керують тов. П. Лопата (Мелюшки) і тов. В. Лук’янець (Софино)”.
Поряд з пересувками в 50-х роках почали діяти колгоспні і приклубні бібліотеки, яких з кожним роком все більшало. Потім, уже на початку 60-х років, на базі цих бібліотек сформувалися сільські бібліотеки і потреба в пересувках відпала.
Перед централізацією в районі було 40 сільських бібліотек. Всі вони стали філіалами центральної районної бібліотеки в 1977 році. Директором районної централізованої бібліотечної системи була призначена Зєвіна Олена Василівна.
Директором центральної бібліотечної системи з липня 1981 року була призначена Сніжко Людмила Максимівна, яка прийняла директорство від Зєвіної О.В. Сніжко Л.М. в 1960 році закінчила бібліотечний факультет Харківського інституту культури.
З 1997 по 2015 рік директором централізованої бібліотечної системи була призначена Сайно Людмила Василівна, яка до цього 18 років пропрацювала завідуючою відділом обслуговування центральної районної бібліотеки.
На даний час Хорольською централізованою бібліотечною системою, яка складається з центральної районної бібліотеки, районної бібліотеки для дітей та 21 сільських бібліотек-філій, опікується директор Левіна Оксана Володимирівна - енергійний, креативний, творчий керівник, талановита поетеса і сценарист. До районної бібліотечної системи входить ще 12 сільських бібліотек Клепачівської, Новоаврамівської та Покровськобагачанської об’єднаних сільських рад.

Дотримання техніки безпеки на виробництві

  • 19.02.18, 22:32
16 лютого 2018 року в приміщенні Центральної районної бібліотеки, як і
кожного року, пройшов інструктаж бібліотечних працівників району щодо
дотримання техніки безпеки на виробництві. Бібліотекарям був проведений
майстер-клас (Дзюба В.І.) по використанню вогнегасника в разі пожежі в
приміщенні книгозбірні. Після навчання бібліотекарі склали іспити на
знання і застосування протипожежних заходів; дотримання вимог безпечного
використання територій, будівель, споруд та інженерних мереж бібліотек;
вимог безпечної експлуатації систем освітлення та електрообладнання;
безпечного використання комп’ютерної і копіювально-розмножувальної
техніки.

Тренінг за програмою Британської Ради в Україні

  • 12.02.18, 22:03
8-9 лютого 2018 року в приміщенні Центральної районної бібліотеки для активної молоді міста проходив дводенний тренінг за програмою Британської Ради в Україні „Активні громадяни”, організований Полтавською обласною молодіжною громадською організацією „Твій світ” та працівниками бібліотеки.
На тренінгу молодь Хорольщини представили уповноважені посланці від ради старшокласників району „Темп” (координатор, методист Центру дитячої та юнацької творчості Стойко Оксана), громадського об’єднання „Гостромисл” (керівник Сергій Луценко), „Молодіжного парламенту Хорольщини” (голова Тетяна Верхогляд), учнів шкіл міста та Міжрегіонального центру, молодих активних бібліотекарів (директор Хорольської ЦБС Оксана Левіна). Провела тренінгове навчання фасилітатор програми Британської Ради в Україні „Активні громадяни” Юлія Пода. На початку заходу учасників привітав заступник голови Хорольської районної ради Роман Гловацький.
40 представників від молоді району мали змогу більше згуртуватись один з одним, поміркувати над тим, як своїми діями можна змінити світ навколо себе на краще. Учасники тренінгу дізналися про проекти соціальної дії та як їх створити і реалізувати, оформили спільне „Дерево успіху” зі своїми планами, мріями та очікуваними плодами. А після кропіткої, цікавої та плідної праці молодь спілкувалась під час брейк-кави в читальному залі бібліотеки.
Робота в парах, групах та командах сприяла створенню успішної атмосфери. Молодь активно приймала участь в ділових іграх, тестуванні, моделюванні майбутніх проектів. Кожен учасник мав право на власну думку, жодна з яких не розглядалася, як правильна чи хибна, але така, яка має право на існування. Кожен вид діяльності, кожне завдання обговорювалося, робилися висновки, ставилися запитання і знаходилися відповіді.
Кожен учасник мав змогу в команді однодумців створити власний чи спільний проект, який буде покликаний змінити певне мікро-середовище в громаді, або вирішити конкретну проблему. І результатами тренінгу стало представлення молодіжних проектів соціальної дії від кожної групи учасників: „Кінодворик”, „Картинна галерея „Мистецтво ХХІ століття”, „Спортзал першої школи”, „Зона відпочинку у скандинавському стилі”, „ХАМ-fest”, „United juniers (UJ)”, „Літня альтанка „Читальний зал” та вручення Сертифікатів від Британської Ради в Україні „Активні громадяни”.
Від імені слухачів тренінгу зі словом подяки до організаторів тренінгу звернулася методист Центру дитячої та юнацької творчості Стойко Оксана. Вона підсумувавши проведену роботу, подякувала присутнім за активність, громадську позицію, за переймання проблемами міста і з впевненістю сказала, що майбутнє нашого міста та району в надійних молодих руках.

Християнська філософія та народна мудрість свята Стрітення

  • 08.02.18, 22:01
8 лютого 2018 року бібліографом центральної районної бібліотеки Іриною Редькою був проведений інформаційний параграф „Християнська філософія та народна мудрість свята Стрітення”.
Захід був проведений для слухачів університету третього віку, що організований та діє при Територіальному центрі. Бібліограф розповіла присутнім про історію, традиції, звичаї і обряди, пов’язані з цим днем.
Стрітення Господнє або принесення До Єрусалимського храму Ісуса Христа – одне з 12-ти головних церковних свят. Перші згадки про це свято, за даними церковних істориків, зустрічаються ще у творах християнських святих ІІІ і ІV століть. Урочисто святкувати по всій Візантійській імперії його почали за царювання імператора Юстиніана у 542 році. А ще, згідно віруванням наших предків, 15 лютого зима зустрічається з весною – відбувається переломний момент в річних циклах.
Після цікавого заходу слухачі отримали підібрані для них книги та журнали.

Пам’яті Бориса Панасовича Комара

  • 01.02.18, 21:53

Борис Комар – український дитячий письменник і перекладач, народився 5 червня 1928 року в с. Хвощівка Хорольського району Полтавської області. Хлопчик рано осиротів, втративши матір, і до 1941 року навчався в місцевій семирічній школі, а потім у Хорольській середній школі. У ній, за завданням літературного гуртка, збирав народні пісні, загадки, прислів'я та приказки. З дитинства мав неабиякі здібності, випускав чудові стінгазети. Любов до художнього слова Борису значною мірою прищепила мати. Як згадує письменник: „Мама знала безліч пісень. Співала, коли топила в печі та варила їсти, пряла, доїла корову, полола город… Навіть на похорон запрошували її оплакувати небіжчика співучим голосом… А скільки казок знала! На жаль, матері судилося коротке життя: вбила блискавка, коли в грозу заганяла гусенят зі ставу до повітки.”
Будучи підлітком, майбутній письменник кілька разів сам мало не загинув. Одного разу, в роки війни, він з друзями викрав чимало книжок з підводи, якою німці перевозили шкільну бібліотеку до місця спалення. Звичайно, якби фашисти зловили, не помилували б. Іншого разу двоюрідний брат дав Борисові подивитися гарну запальничку, а вона вибухнула, адже була виготовлена німцями для того, щоб убивати й калічити. На щастя, обійшлося лише втратою двох пальців. Та пізніше через цю ваду юнака не прийняли до залізничного технікуму.
Після закінчення Хорольської середньої школи в 1946 році поступив в Харківський державний університет ім. М. Горького, а через рік переїхав до Києва і продовжив навчання на філологічному факультеті Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка. Працював у редакціях журналів „Ранок”, „Дніпро”, „Зміна”, у видавництвах „Молодь”, „Дніпро”, „Радянський письменник”. Був відповідальним секретарем Спілки письменників України по роботі з молодими авторами.
Талановитий автор дружив з багатьма відомими українськими письменниками, особливо з Павлом Загребельним, який, до речі, познайомив Бориса з його майбутньою дружиною. Сам перекладав з російської та білоруської мов, і його твори були перекладені на російську, білоруську, казахську і латиську мови.
Перше оповідання „Найкращий подарунок” було опубліковане в альманасі для дітей „Ранок” у 1951 році, а через 5 років вийшла і його перша книга „Незвичайна полювання”. Борис Комар – автор повістей та оповідань для дітей: „Босонога ватага” („Босоногая ватага”, 1958), „Векша” (1960), „Ключі” (1962), „В листопадову ніч” (1963), „Як Горобець переміг Наталочку” (1964), „Весела дорога” (1966), „Поворотний круг” (1969), „Уперте теля” (1970), „Диваки” (1974), „Бджолиний мед” (1976), „Білка”, а також фантастичної повісті „Мандрівний вулкан” (1980).

Борис Комар був людиною чуйною, вразливою – тонко реагував на красу, на людські стосунки. Навіть у зрілому віці письменник зберіг щось дитяче, безпосереднє, умів захоплюватися і дивуватися таким дрібницям, на які дорослі рідко звертають увагу. Письменник Віктор Кава згадував: „Поминули Пирятин, Лубни, опинилися у степу. І тут раптом Комар став щасливий, як дитина, що впізнала милі краєвиди: „Бачите оту могилу? Там колись билися козаки з турками… А он – цвіте конюшина. Скільки в ній бджіл зібралося! Хочете – зупинюся, послухаєте, як бджоли гудуть. Та ні, хіба то гудіння? То музика!.. Ніде більше нема такого поля і такої розкішної конюшини, як на моїй рідній Хорольщині”.
За значний внесок в дитячу літературу Борисові Комару присуджено Республіканську літературну премію імені Лесі Українки за повісті „Бджолиний мед” і „Мандрівний вулкан”. За багаторічну письменницьку діяльність нагороджений медалями та Почесною Грамотою, а також Грамотою Президії Верховної Ради України. Та найбільша його нагорода – велика популярність творів письменника серед читачів.
В бібліотечній системі Хорольського району немає жодної бібліотеки, яка б не хвалилася наявністю цікавих дитячих книг нашого земляка Бориса Комара. Найбільшою кількістю його книг пишаються районна бібліотека для дітей та Хвощівська бібліотека-філія, в якій, до речі, є книги з автографами автора.
Борис Комар неодноразово відвідував книгозбірні району, зустрічався із земляками-шанувальниками його таланту.
В 2018 році Хорольська ЦБС запланувала велике свято по відзначенню 90-річчя видатного корифея дитячої літератури Бориса Комара, мала величезне бажання запросити його на рідну Хорольську землю. Але не судилося: 25 січня 2018 року перестало битися його полум’яне серце. Поховали нашого земляка на Байковому кладовищі поряд із дружиною та сином.
До дня смерті в усіх бібліотеках району були організовані тематичні перегляди літератури. Але все, все одно, в день його 90-річчя, бібліотеки здійснять заплановані заходи і вшанують величезний вклад письменника в дитячу літературу України, і пом’януть почилого в Бозі нашого видатного земляка, генія Бориса Панасовича Комара. А ще, ми мріємо про присвоєння нашій районній бібліотеці для дітей його імені: задля цього будемо старанно працювати.

Під Крутами від крові зимовий ранок млів

  • 31.01.18, 21:44
30 січня працівниками центральної районної бібліотеки спільно з адміністрацією Хорольської гімназії була проведена година історичної правди „Під Крутами від крові зимовий ранок млів”, яка була приурочена 100-річчю бою під Крутами.
Захід був проведений для учнів старших класів навчального закладу. На початку заходу до підростаючого покоління звернулася голова Хорольської районної державної адміністрації Лариса Миколаївна Звірко, яка розповіла про історичне значення бою під Крутами та закликала зберігати пам’ять про молодих героїв, які віддали життя за незалежність України.
Ведучі години історичної правди директор ЦБС Оксана Левіна та бібліограф Ірина Редька познайомили присутніх із трагічною подією в історії України – боєм під Крутами, в якому взяли участь кілька сотень українських студентів та гімназистів. Ведучі наголосили на тому, що хоча майже всі учасники бою загинули, та їхні смерті стали джерелом натхнення в щоденній боротьбі за волю українського народу. Бібліотекарі закликали учнів пам’ятати про жертву, принесену молоддю на вівтар незалежності, соборності та державності України. Під час заходу звучали поезії українських авторів на дану тему у виконанні бібліотечних працівників Світлани Сєннікової, Олени Радченко та Олени Сістук.
На закінчення години історичної правди присутні ознайомилися з переглядом літератури „І у віки залізним кроком Герої Крут ідуть”. До заходу бібліотекарем Каріною Мурашко була підготовлена мультимедійна презентація.

Свята покровителька студентів

  • 26.01.18, 19:26
25 січня 2018 року працівниками центральної районної бібліотеки був проведений інформаційний калейдоскоп  приурочений Тетяниному дню.
Захід був проведений для слухачів університету третього віку, що організований та діє при Територіальному центрі. Бібліограф Ірина Редька розповіла присутнім про історію, традиції та прикмети Тетяниного дня і яким чином він пов’язаний з Днем студента.
Завідуюча відділом обслуговування Світлана Сєннікова розповіла присутнім якими ще подіями був відзначений Тетянин день у світовій історії.

Новий рік крокує по планеті, несе свято й радість в кожен дім

  • 14.01.18, 19:11
5 січня 2018 року о 13-00 год. учасниками літературно-драматичного об’єднання „Зорецвіт”, що діє при центральній районній бібліотеці, було проведено новорічно-різдвяне асорті „Новий рік крокує по планеті, несе свято й радість в кожен дім”.
Захід був проведений для юних читачів Хорольської книгозбірні. Новорічно-різдвяне асорті мало елементи театралізованого дійства. Привітати зі святами гостей бібліотеки прийшли казкові герої: баба Параска (Оксана Левіна), баба Палажка (Олена Радченко), Віхола-Метелиця (Світлана Сєннікова), Ялинка (Ірина Редька), Баба-Яга (Олена Сістук), Пес Джульбарс (Микола Левін) та Янгол (Неля Бурчак). Захід був присвячений традиціям святкування Нового року та Різдва Христового в різних країнах світу.
Казкові герої залучили присутніх дітей та їх батьків до участі в новорічному хороводі, розгадуванні загадок, до різдвяної вікторини та різноманітних веселих конкурсів. Весело й завзято діти взяли участь у танцювальномумарафоні та конкурсі н краще виконання новорічної пісеньки. За свою активність діти були нагороджені різноманітними призами.
Новорічно-різдвяне дійство супроводжувалося мультимедійною презентацією, яку підготувала бібліотекар відділу обслуговування Каріна Мурашко.
Новорічно-різдвяним співом порадували гостей свята учасниці ансамблю "Берегиня" Хорольського територіального центру.
Після новорічно-різдвяного асорті присутні ознайомилися з книжковою виставкою „Мандрує зима по Вкраїні” та книгокоторелаксом „Теплі історії зимового вечора”.

Сторінки:
1
3
4
5
попередня
наступна