Кримінальна справа по ЄЕСУ



Итера - рос.туркм.укр. компания, которая поставляла газ на предприятия Донбасса. Когда Лазаренко с ЕЭСУ туда сунулся, то напоролся на Ахметова, поэтому ЕЭСУ заключила в конце 1995 партнерский договор с ИСД и ИСД стал контрагентом ЕЭСУ по продаже газа на Донбасс.

Изображение

Губернатор В.Щербань в силовом порядке стал заставлять переоформлять контракты с ИТЕРы на ИСД (любопытно интервью тех времен М.Поживанова, который был тогда мэром Мариуполя и хорошо знал подробности газовых дел Азовстали и МК Ильича http://h.ua/story/191579 ). Началась бойня: грохнули Шведченко - главу ИТЕРы, а потом Момота и Е.Щербаня, которые представляли ИСД. Характерно, что весь навар получил Ахметов, главный пайщик ИСД. В 1997 также были убиты некоторые другие крупные донецкие бизнесмены и бандиты (Роман, Рябин, Кушнир, братья Долидзе), активы предприятий которых "унаследовали" главари люксовской группировки Ахметов и Колесников.


Стосовно звинувачень на адресу Тимошенко по несплаті ПДВ:

Азарова було призначено головою ДПА 01.10.1996. ЮВТ обрали нардепом 8.12.1996. З ЄЕСУ Тимошенко звільнилась 1.01.1997. Тобто ЮВТ в 1997 році в ЄЕСУ НЕ ПРАЦЮВАЛА. При цьому справи щодо ЄЕСУ були порушені в 1999-2003 роках. При цьому пан Азаров і перевіряв ЄЕСУ і приймав рішення про відшкодування ПДВ в 1997,1998,1999, коли ніяка Тимошенко в ніякому ЄЕСУ не було.
Cправи по ЄЕСУ були порушені по подіях 1997-1999, коли Юлія Тимошенко була вже нардепом і ніби-то надавала усні вказівки директору та бухгалтеру компанії по складанню декларацій з ПДВ. При цьому НІХТО цих усних вказівок не підтверджує.

***

в Європі ніхто не розбирається в українських кримінальних справах по суті. Адже Європейський Суд не вповноважений це робити. Він розглядає лише питання в контексті порушення прав людини. І не більше. Саме на цьому будується весь розрахунок регіоналів: вони бомбардують Європу подробицями сфальшованих ними справ, а європейці не можуть в цьому розібратися, оскільки не володіють цими питаннями.

Недоліки нового кримінально-процесуального кодексу



У ніч на п’ятницю 13-те парламент ухвалив новий Кримінально-процесуальний кодекс (досі в Україні діяв старий, прийнятий 1960 року, що не раз зазнавав змін). Оцінюючи цей документ, можна з певністю сказати, що він не тільки й не стільки юридичний, як політичний. У ньому максимально враховано інтереси нинішньої владної еліти: за потреби він здатен бути чудовим інструментом у кримінальному переслідуванні інакодумців, хоча водночас може врятувати злочинця із владного табору номенклатури від суворих умов утримання в СІЗО.

Серед знакових можна виокремити статтю 97 «Показання з чужих слів». Зміст її в тому, що суду дозволено визнавати допустимим доказом свідчення з чужих слів незалежно від можливості допитати особу, яка надала первинні пояснення, у виняткових випадках, якщо такі показання є допустимим доказами згідно з іншими правилами допустимості останніх. Кодекс визначає як показання з чужих слів «висловлювання, здійснене в усній, письмовій або іншій формі, щодо певного факту, яке ґрунтується на поясненні іншої особи». Але проблема в тому, що плітка, яку особа почує в тролейбусі чи біля будинку на лавочці, може легко підійти під статус «показань із чужих слів».

Наочний висновок фахівців Головного науково-експертного управління Верховної Ради: «…використання чуток, якими за своєю суттю можуть бути показання з чужих слів, є неприпустимим при розслідуванні злочинів, оскільки обвинувачення повинне ґрунтуватися на доказах, достовірність яких можливо перевірити». До речі, ті самі спеціалісти звернули увагу й на інший аспект статті 97: її положення «може бути істотною перепоною для встановлення істини у справі, оскільки особа, яка даватиме показання з чужих слів, не може нести відповідальність за їх неправдивість». (Як наша ГПУ вміє будувати справи на показах вбитих загальновідомо).

[ Читати далі ]
 

Як ГПУ отримує потрібні свідчення


В конце августа прошлого года депутат- «тушка» из группы Портнова Владимир Пилипенко связался с проживающей в США супругой Петра Кириченко Изабеллой и предложил ей продать принадлежащие ей в Киеве две квартиры.

Изабелла Кириченко сообщила Пилипенко, что сделать это невозможно, так как квартиры находятся под арестом, на что Пилипенко ответил, что арест уже снят. Изабелла Кириченко приехала в Киев, ей были переданы сотрудником Пилипенко копии постановления о снятии ареста с имущества. После чего, тот же Пилипенко написал заявление в милицию и Кириченко была арестована по обвинению в мошенничестве. Сейчас Изабелла Кириченко находится в СИЗО №13. Содержится в демонстративно-отвратительных условиях и без оказания медицинской помощи, в которой она нуждается. Женщине не дают лекарств, но дают возможность периодически созваниваться со своим мужем, Петром Кириченко и рассказывать обо всех прелестях арестантского житья по-киевски. Самому же Кириченко через посредников Кузьмин делает вполне конкретные предложения «вспомнить» о том, что именно Тимошенко была «заказчицей» убийства Щербаня и дать показания об этом.

http://ord-ua.com/2011/11/01/chernyij-pi-ar-po-prokurorski-kuzmin-i-obihod/?lpage=1

«С первой минуты, когда меня задержали, следователи Генеральной прокуратуры стали спрашивать меня о моем муже, потому, что он знает Лазаренко и Тимошенко, что ему нужно ответить на какие-то 400 или 600 вопросов», - рассказала Изабелла Кириченко Kyiv Post в телефонном интервью из Сан Франциско.
Она утверждает, что «была просто разменной монетой» в попытке добраться до ее мужа, и добавляет, что один из прокуроров просил продлить ей срок заключения из-за того, что ее «муж связан с Лазаренко».



В телефонном разговоре с Kyiv Post тоже из Сан-Франциско Петр Кириченко не захотел комментировать информацию о том, что он якобы давал показания украинским правоохранителям, но подозревает, что его жена «была арестована просто, чтобы выйти на меня».

57-летняя Изабелла Кириченко, у которой ранее был рак груди, рассказала, что в Лукьяновском СИЗО ее поместили в переполненную камеру, где кроме нее было еще шестеро людей. Из-за этого она две недели спала на матрасе на полу и за время пребывания в следственном изоляторе похудела на 12 кг.

«Две недели я лежала на полу. В это время я очень тяжело заболела, - рассказывает она. - Фактически все это время я не спала».
По ее словам, из-за этого у нее начала болеть спина и поднялась температура. «В это время ночью у меня началось кровотечение изо рта, выпал один зуб», - утверждает она, и добавляет, что тогда медицинский персонал предложил ей только обезболивающий укол.
Генпрокуратура не ответила на письменный запрос Kyiv Post. Ранее Кузьмин отрицал, что на Петра Кириченко давят через жену, пытаясь склонить его дать им показания. А в недавнем интервью агентству Associated Press Кузьмин заявил, что прокуратуре удалось установить, что убийца Щербаня получал деньги со счетов фирм, которые контролировались Тимошенко и Лазаренко. И Тимошенко, и Лазаренко всегда отрицали причастность к убийству Щербаня.

http://www.kyivpost.ua/ukraine/article/zhena-eks-partnera-lazarenka-menya-ispolzovali-kak-razmennuyu-monetu-v-rassledovanii-37130.html

Юлія Тимошенко: З хворою спиною, але з міцним хребтом (ч.2)



— У своєму листі ви висловили побажання, що «загальний список такої команди потрібно було б оприлюднити заздалегідь для громадського обговорення і запросити очолити цей список високоморальну та патріотичну людину рівня Ліни Костенко». Чи вважаєте ви, що ймовірний перший номер об’єднаного списку —Арсеній Яценюк відповідає заданій вами планці? Чи є у вас пояснення, чому через три місяці після вашого звернення загальний список команди так і не оприлюднений для громадського обговорення?

— Тут відповідь очевидна. Спільний партійний список кандидатів у народні депутати від опозиції досі не оприлюднений з однієї причини: його ще немає. Адже ще не завершено об’єднання.

Крім того, є ще одна причина. Партія влади в останні хвилини по-шулерськи зруйнувала досягнуті домовленості щодо закону про вибори та змінила умови складання списку. Як завжди, допомогла обслуга в Конституційному суді. Тому списки треба повністю переробляти.

Але за будь-яких обставин я буду наполягати на оприлюдненні списків, на публічному обговоренні кандидатів із правом вибраковувати тих, хто цього вартий.

Я навіть вважаю, що сьогодні мало єднатися опозиційним партіям, настав час опозиції єднатися з громадянським суспільством. Не з весільними генералами, а з тими людьми і групами, що непідкупні, що справжні, з тими, хто не стане підлаштовуватися під сумнівні кулуарні домовленості, не встане в чергу за чайовими від влади та не буде за це казати на чорне — біле.

Нам, гадаю, варто запросити і в партійні, і в мажоритарні списки від об’єднаної опозиції тих лідерів та представників громадських організацій, які в період сьогоднішньої смути, в період авторитарного і українофобського римейку не пішли обслуговувати мафію в різноманітні ради та асамблеї, маскуючись добрими намірами. Вони піднялися в бій за справжню свободу та ідеали, за право бути людиною.

Треба запросити до спільного управління країною саме тих, справжніх, яким режим ламає спини на мітингах та розбиває обличчя на площах і в лісах, тягає на допити в СБУ, кидає в тюремні бокси, забирає теле- й радіочастоти, влаштовує «маски-шоу» в офісах та стріляє в спину. Нам треба залучити до спільного управління своїм життям — УКРАЇНУ! Живу, нашу, реальну Україну!

Режим боїться таких людей, бо вони не відчувають страху, як, кажуть, не мають відчуття фізичного болю бультер’єри. Але ці «бультер’єри» свободи шкірою відчувають безчестя та обман і готові повстати проти неправди.

Якщо ми не змінимо стосунків між владою та громадянським суспільством, не зламаємо монополії політиків на право будувати життя, то наші перемоги не варті перемог. Ми залишимося такими ж, як сьогоднішня влада. А мені такі метаморфози не припустимі.

[ Читати далі ]

Юлія Тимошенко: З хворою спиною, але з міцним хребтом

Ю. Мостова, С. Рахманін:

Признатися, ми вже не розраховували отримати відповіді на запитання, передані в неволю. Ми підозрювали, що катівні Качанівської колонії — не найкомфортніше місце для холоднокровних роздумів і зваженого аналізу. 

Тим дивовижнішим виявився результат наших очікувань. Юлія Тимошенко відгукнулася на прохання DT.UA, докладно й повно висловившись по всім запропонованим нами місяць тому темам. Юлія Володимирівна залишилася собою. У запропонованому вашій увазі тексті є і ритуальний пафос, і звична двозначність в обговоренні деяких тем, і фірмова нещадність на адресу опонентів, і, нарешті, традиційна підкреслена вдячність соратникам. Автора легко вгадати, навіть якби він забув підписатися. 

І все ж таки це інтерв’ю багато в чому має нетиповий вигляд. Лідер опозиції вперше за тривалий час не втомлено коментує поточне, а енергійно розмірковує про майбутнє. Акценти розставлено чіткіше, слова підібрано точніше, а теми розкрито повніше, ніж можна було б очікувати від Тимошенко. Тим більше від Тимошенко нинішньої, стомленої неволею і нездоров’ям, невизначеністю союзників і невгамовністю противника. Так, у Юлі хвора спина, але в неї абсолютно здоровий хребет.



Юлії Тимошенко є що сказати. Політикам є над чим подумати. 

— У грудні у своєму відомому листі ви написали: «Звертаюся до всіх лідерів опозиційних партій з уклінним проханням… нарешті по-справжньому, а не в гаслах, об’єднатися». Чи вважаєте ви, що можливий об’єднаний список «Батьківщини», «Фронту змін», ПРП та Руху — це і є та сама об’єднана опозиція?

 — Об’єднання «Батьківщини» з «Фронтом змін» — другою за потужністю опозиційною партією, з «Народною самообороною» Юрія Луценка, з «Реформами і порядком», з легендарним Рухом — це дуже сильний об’єднавчий крок, безпрецедентний в сучасній Україні, але цього на сьогодні недостатньо.

Я вважаю, що процеси деградації та деформації суспільного життя в Україні настільки очевидні й трагічні, що на їх тлі навіть епоха Кучми, із вбивством Георгія Гонгадзе, народженням новоукраїнської олігархії, виглядає менш трагічно, порівняно з реальністю сьогодення. І це я не про себе особисто. Я не екстраполюю особисті проблеми на історичний процес. Я про країну.

Так, при Кучмі не давали піднятися на повну силу паросткам нашої національної ідентичності, економічної та політичної свободи, але ж не знищували коріння. Його залишали в суспільному грунті разом із шансом на можливе відродження.

Сьогодні системно, цілеспрямовано не тільки ліквідується коренева система вільної європейської країни, що зберігає генетичну пам’ять, а й заливається цементом потенційна можливість жити у вільній нормальній державі. Відбувається «бетонізація» Українського Шансу!

Сучасна Україна — це «острів доктора Моро» і «1984» Орвелла в одному флаконі. Нам змінюють групу крові, ревізують ДНК, роблять із нас націю лузерів — без історичної пам’яті, без національної гідності, без позитивної економічної перспективи та європейського майбутнього.

Будується країна однієї родини, родини з великим апетитом, швидше, навіть булімією, мізерним IQ та претензією на пожиттєву владу.

[ Читати далі ]

Завгар тревоги нашей



Стоимость литературных трудов Президента Украины Виктора Януковича стала на этой неделе главной новостью духовной жизни страны после Воскрешения Христа. Увы, не успел трижды простонать петух, как завистники предали Виктора Федоровича, принудив величайшего писателя современности к обещанию раздать деньги, нажитые тяжким творческим трудом, всяким неудачникам, которым даже дебаркадеры выкупать не надо...

– Она хочет долю с каждого проданного экземпляра.

– То есть вы хотите, чтобы я выплачивал вам роялти?

– Зачем мне какие-то рояли, что я с ними буду делать? – испугалась нянюшка.

– Закрой рот, – отрезала матушка. – Если что, возьмем роялями. Но лучше деньгами, господин Козлингер.

Терри Пратчетт. «Маскарад»

Как бы там ни было, сам факт того, что Виктор Янукович на второй год президентства решил срубить немного деньжат на расходы по хозяйству, следует только приветствовать. Сидеть сиднем на шее у государства, которое тебя кормит, поит, одевает, катает на элитных видах транспорта, охраняет от населения, организовывает досуг и даже содержит специальную повариху – госслужащего 4 ранга, – это, конечно, особый шик, шлеперство высшего пилотажа, которое понимающие люди ценят очень высоко. Но для человека масштабов Виктора Федоровича, с детства привыкшего зарабатывать трудовую копейку тяжелым физическим трудом над зазевавшимся прохожим, все это выглядит как-то мелко. Вот старший сын Саня, стоматолог и банкир, сдает, к примеру, папе в аренду вертолет и на этом неплохо имеет. Младший сын Витька, нардеп и гонщик по грязи, чинит домофоны и увлекается Интернетом, особенно авторскими правами успешных компаний, у которых возникают проблемы с контролирующими органами, – и тоже, говорят, неплохо имеет.

А что имеет Виктор Федорович? Да практически ничего – зарплату «и прочие выплаты», за которые сын Саня даже коронку поставить не почешется, квартиру, участок в полтора гектара и два машиноместа, где, кроме велосипедов, и поставить нечего, потому что на собственную машину Виктор Федорович пока не накопил. Вот и уверены многие, что главе государства помогают сводить концы с концами только охота и собирательство на угодьях «Межигорья», принадлежащих фирме, чьи глубоко законспирированные собственники, к счастью, очень хорошо относятся к Януковичу (возможно потому, что получают у него зарплату). Вот так придут к Виктору Федоровичу друзья на шахматный турнир на дебаркадер, и какой-нибудь гроссмейстер обязательно скажет президенту: «Биомать, какой козырный дебаркадер, смерть легавым от ножа!.. Твой?». А Янукович покраснеет и ответит потупившись: «Ну типа да, но я тут с ним уже такого намутил, что уже сам не пойму, курва, мой он или не мой»... Невдобняк, короче.

Видимо, именно поэтому Виктор Федорович и решил слегка разжиться живыми деньгами, заработанными собственным умом, продав имущественные права на книги, которые он уже написал и которые, несомненно, напишет в будущем, за 16,4 миллиона гривень богатой донецкой типографии «Новый мир». Можно было, конечно, поторговаться, но глава государства не стал мелочиться, тем более что вырученных денег даже с вычетом налогов (жаль, совпавший с обнародованием президентской декларации пожар в типографии наверняка уничтожил подтверждающие документы) должно было вполне хватить на выкуп злосчастного дебаркадера. Конечно, там одни только люстры с унитазами дороже стоят, но мутная фирма-владелец наверняка сделала бы своему работодателю хорошую скидку.

[ Читати далі ]

Юле волю! Юлю на нары! Восемь часов у суда

Это началось в восемь утра, даже раньше. Закончилось в четыре, даже позже. Полный рабочий день возле апелляционного суда (что на площади Руднева) стояли, кричали, охраняли, нападали, пели, танцевали, скандировали и загорали. Хронологию событий читайте тут. Здесь — смотрите фоторепортаж. (Кто не в курсе, это было предварительное судебное заседание по уголовному делу о финансовых махинациях с помощью корпорации «Единые энергетические системы Украины», в которых обвиняют экс-премьер-министра, лидера ВО «Батькивщина» Юлию Тимошенко.)

Вокруг площади Руднева маршрутки, в них — милиция.

[ Читати далі ]
 

О харьковском трубаче

Я Олейник Константин Александрович 1964 года рождения, проживаю на ул. К.Маркса,дом 14, кв.10, женат, двое детей, не судим, вынуждено не работаю более 5-и лет.





Кернес для своего друга Гордина Яши отобрал мошенническим путем у меня квартиру.В этой схеме сработали все ветви власти.

Сначала меня лишили бизнеса -прикрыли предприятие по изготовлению геральдических знаков и сувенирной продукции.
Лишили возможности вообще работать и зарабатывать деньги на жизнь.

Затем стали фабриковать различные административные и уголовные дела.

Затем мошенническим путем злоупотребляя властью отобрали у меня квартиру.
Я стал против бандитской власти открыто бороться и выражать свой протест играя на трубе перед горсоветом.

26 марта с помощью бандита-предпринимателя лишили даже бесплатной работы (трубача, эстрадный оркестр ДК строителей);
27 марта с помощью того же бандита-предпринимателя окончательно лишили возможности даже учиться (в музыкальном училище 3 курс дух.отд.)

19 апреля меня ограбили по приказу Кернеса:
-19 апреля пятеро бандитов в черном в 13.30 возле апелляционного суда в присутствии большого скопления нашей доблесной милиции меня ограбили, силой вырвали висевший на плече футляр с трубой, (забрали трубу, также паспорт, права и деньги 241 грн.)

Теперь угрожают убийством.

http://www.kharkovforum.com/showthread.php?t=2302397