"Я щосили буду боротися, щоб довести, що боротися з системою можна і потрібно, щоб подати приклад іншим громадянам нашої країни. Правда, рішення буде виносити Печерський суд, який вже прославився своїми "справедливими" і "незаангажованими "рішеннями, але я налаштована рішуче", - наголошує Наталія Розинська.

Відома телеведуча Наталя Розинська опинилася в лікарні після того, як пізно ввечері 16 травня її побили в під'їзді власного будинку в Києві двоє невідомих.

Журналісти ТСН змогли зустрітися з ведучою у клініці. На її обличчі синці, а рану над бровою довелося зашивати. Наскільки важкими виявилися травми, лікарі поки сказати не можуть. Наразі Розинській зробили рентген, а невдовзі мають провести комп'ютерну діагностику мозку.

"Я вийшла переставляти машину. Зайшли за мною двоє людей", - розповідає Розинська.

За її словами, тільки вона повернулася, отримала перший удар кулаком в око: "А далі я вже все... я не пам'ятаю".

"Я кричала дуже сильно. І потім я пам'ятаю, як вже сиджу на сходинках, і дві жінки, мої сусідки, одна мені воду принесла, друга серветками витирала обличчя", - пригадала вона. "В мене відбита нирка, сильно болить нога. Боюся, щоб там не було перелому"


"Кримінальні хроніки Києва":
Громадянка Розинська Н.М. була госпіталізована лікарями "швидкої допомоги" до Київської міської лікарні №17. Діагноз:  ЗЧМТ, струс головного мозку, забійна рана лівої брови, ЗТГ, забій нирок, мікрогематургія. На місці події проведено всі необхідні слідчі дії, вилучено плями бурого кольору.
За цим фактом слідчим відділом Голосіївського РУ ГУМВС України в м. Києві порушено кримінальну справу за ч. 2 ст. 296 Кримінального кодексу України: «Хуліганство».



Наталя Розинська є дружиною відомого майора Миколи Мельниченка. Є версія, що її побито з метою змусити майора не публікувати аудиозаписи розмови Л.Кучми стосовно вбивства Є.Щербаня або дати потрібні владі покази по цій справі.

ПАВЛО ГЛАЗОВИЙ

Дід приїхав із села, ходить по столиці.
Має гроші - не мина жодної крамниці.
Попросив він:
- Покажіть кухлик той, що з краю.-
Продавщиця:
- Что? Чево? Я нє панімаю.
Кухлик люба покажіть, той, що з боку смужка.
- Да какой же кухлік здесь, єслі ето кружка.-
Дід у руки кухлик взяв і нахмурив брови:
- На Вкраїні живете й не знаєте мови.-
Продавщиця теж була гостра та бідова.
- У меня єсть свой язик, ні к чему мне мова.-
І сказав їй мудрий дід:
- Цим пишатися не слід,
Бо якраз така біда в моєї корови:
Має, бідна, язика і не знає мови.

Апеляційний суд Києва визнав правомірним вирок, винесений колишньому міністру внутрішніх справ Юрію Луценку Печерським райсудом столиці.




Відповідну резулятивну частину ухвали оголосив головуючий колегії палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Києва Іван Рибак, повідомляє УНІАН.

"Вирок Луценку та Приступлюку, винесений Печерським районним судом Києва, визнати правомірним, скарги адвокатів залашити без задоволення", - сказано в ухвалі.

Рибак зазначив, що мотивувальна частина ухвали буде надана адвокатам 22 травня о 15.00.


http://www.pravda.com.ua/news/2012/05/16/6964640/

Юрій Луценко: "Рішення суду абсолютно прогнозоване. Якщо факт того, що в моїй справі не допитали 50 свідків (це одна третя від загальної кількості), не спонукав Апеляційний суд до відновлення слідства згідно вимог закону і міжнародного права, то на подальшу об’єктивність не варто розраховувати."

 

Евросуд установил срок до 22 марта для правительства Украины подать свои замечания, возражения на жалобу Тимошенко (говорят, она обширна и касается нарушений ряда пунктов Конвенции). Правительство, по свидетельству нашего источника, что-то написало, теперь ожидается, что копию этого послания передадут стороне защиты. Потом защите установят срок, в который она должна подать свои комментарии на возражения власти. Юристы считают, что это будет где-то к началу лета.

Тем временем, в Украине должны рассмотреть кассационную жалобу на приговор Тимошенко (7 лет лишения свободы по «газовому делу», апелляция приговор поддержала) в Высшем спецсуде по уголовным и гражданским делам. И, говорят юристы, если этот суд вдруг отменит решение апелляции (а значит, и сам приговор), то Юлия Владимировна — невиновна и ее нужно выпускать на волю. Решения Евросуда, скорее всего, к этому моменту еще не будет. Если же касинстанция подтвердит Юлин приговор, то это даст защите право написать, что пройдены все инстанции в Украине (что и требует обычно Евросуд), а позитивного для нее решения нет. Потом состоится решение Евросуда: если он сочтет, что права Тимошенко в чем-то были ущемлены, то за каждое нарушение могут определить отдельную компенсацию (по слухам, о ее размере Юля пока не заявляла).

Решение Евросуда вступает в силу через 3 месяца. Если оно будет в пользу экс-премьера, то защита пойдет с ним в Высший спецсуд. Тот должен будет его отправить в Верховный суд, которому придется, исполняя выгодное Юле решение Евросуда, отменить касрешение и выпустить узницу №1 на волю (если развитие событий будет таким, то это будет, скорее всего, осень-зима). Отмена кассации значит, что отменится вся цепочка, и Юля превращается вновь в несудимую. Теоретически ВС может и не отменить решение кассации (вопреки постановлению Евросуда, которое выше всех юридических актов в Украине). Тогда Юля останется отбывать срок в колонии. Однако пока таких прецедентов не было.

В случае проигрыша в Евросуде, Юля может снова пожаловаться в эту инстанцию, скажем, на ненадлежащее лечение, на угрозу жизни. И тогда ЕС может принять специальное решение лечить ее за рубежом, невзирая на наши законы.


Александр Корчинский
http://www.segodnya.ua/news/14375148.html

 

Сергій Карпиленко помер 7 листопада у Лук’янівському СІЗО. Йому було 27 років. Карпиленко скаржився, що його побили міліціонери, які вимагали зізнань у крадіжці мобільного телефону. Після одного з «допитів» лікарі зробили Сергію операцію на легенях і вирізали селезінку. Своєї вини він так і не визнав, а Апеляційний суд міста Києва днями скасував вирок Карпиленко й відправив справу на дорозслідування.

Сергія затримали 2 роки тому, у грудні 2009-го, за нібито груповий напад у ботанічному саду і крадіжку мобільного телефону. З матеріалів справи відомо, що підставою для його звинувачення стало впізнання потерпілої. Викрадений телефон так і не знайшли, як і ймовірних спільників.

Прокуратура порушень не виявила

Кінці цієї справи ведуть у Шевченківське РУ ГУМВС. Те саме, де за загадкових обставин помер студент Ігор Індило. Як розповідав Карпиленко, його почали бити вже під час першого перебування у відділку міліції.

З пояснень прокуратурі Шевченківського району Києва:

«Карпиленко С.М… повідомив, що 26.12.09 близько 14:00 год. його було затримано трьома працівниками ВКР Шевченківського райуправління у кабінеті дільничного інспектора міліції… та доставлено до ТВМ по вул. Прорізній в м.Києві. В приміщенні відділу міліції, в одному із службових кабінетів на другому поверсі, працівники міліції почали звинувачувати його у скоєнні грабежу та наносити удари у різні частини тіла».

Але фатальні наслідки мала, за словами Карпиленка, його спілкування зі слідчими весною 2010 року.

З пояснень Сергія Карпиленка прокуратурі Шевченківського району Києва:

«Наприкінці березня 2010 року до СІЗО… прибув слідчий Чумак В.В., почав погрожувати застосуванням фізичної сили у разі відмови підписати протокол ознайомлення із матеріалами справи, а під час виходу з кабінету для проведення слідчих дій Чумак В.В. наніс один удар правою рукою у живіт. Через два тижні він (Карпиленко – Авт.) відчув різке погіршення самопочуття, почав втрачати свідомість та звернувся за медичною допомогою».

Опитані у ході перевірки факти застосування фізичного та психологічного впливу на підозрюваного міліціонери категорично заперечили. Як зазначив слідчий Шевченківського РУ ГУМВС Віталій Чумак, його спілкування із Карпиленком полягало «виключно у проведенні слідчих дій», таких як додатковий допит і очна ставка.

«Не ті зараз часи, щоб покази силою вибивати»,  – так прокоментувалитоді ситуацію газеті «Сегодня» у Шевченківському РУВС.

[ Читати далі ]
 

Те, що чинить зараз Янукович і його команда не йде ні в яке порівняння з тим, що могла би зробити супротив нього навіть Юлія Тимошенко – якби була на волі. Віктор Федорович робить все це набагато ефективніше за неї чи інших опозиціонерів – спраглий до багатства і зиску, гнаний жадобою помсти до своїх колишніх ворогів і ненавистю до всього українського, що видається йому "помаранчевим", він не втрачає жодного шансу підірвати свій і без того давно вже втрачений авторитет. Щось там, правда, спробували виправити останнім часом – склали список "допущених до тіла" Тимошенко закордонних політиків. Але й це навряд чи допоможе – однією рукою показово рятують Юлію Володимирівну, а іншою на світанку розривають могилу колишнього кримінального авторитета – щоб знову відкрити на неї нову справу. Тепер вже за вбивство. Не дивно буде, якщо й Кравченка та Гонгадзе на неї теж "повісять".

Нова-стара владна команда завзято прагне відтворити гіршу складову колишньої радянської системи – з її підконтрольними неповносправними прокурорами, легкокерованими суддями і приниженим, знищеним народом. З її зневагою до всього національного й українського.

Так не робив навіть Кучма – пройшовши в свій час партійну школу, він знав, що народу хоч щось треба дати. Хоча б для виду. У теперішнього Межигірського розпорядника цього уявлення немає. Авжеж, коли Кучма вчився в партійній школі, він був зовсім в іншому місц, в тюрмі. Логіка рівноваги йому не указ. Та й люди мовчать. А як кричали, як кричали! Так завзято захищали нинішніх ПР-ців, разом на мітинги їздили, чимдуж бігли за них голосувати. Гукали: "Это же наши!" Невже зразу не було видно, які вони "наші" і за кого вони насправді?! Відповіді немає. Принаймі доти, доки мовчить Східна Україна. Доки в Донецьку і Миколаєві безборонно вбивають дівчат. Доки в Дніпропетровську підривають урни. Доки в Одесі джипами давлять перехожих.

Ігор Лубківський
http://www.pravda.com.ua/columns/2012/05/15/6964496/