Кожного робочого дня на Криворіжсталі відбувається, в середньому, дві перевірки

Найбільший іноземний інвестор в українську економіку потерпає від податкового тиску та безкінечних перевірок, заявив Ринат Старков, генеральний директор АрселорМіттал Кривий Ріг.

Як повідомив Старков, на кінець року заборгованість держави з повернення ПДВ його підприємству складала 2.3 млрд грн, причому, в грудні-січні комбінату взагалі не повернули жодної гривні. А загальна сума заборгованості в 2010 році зростала зі швидкістю 300 млн грн на місяць.

«Питання неповернення ПДВ було серйознішою проблемою для нас протягом всього 2010 року і, на жаль, ми поки що не бачимо якихось серйозних зрушень в цьому питанні, або хоча б бажання уряду щось зробити в цій ситуації», - сказав він.

Як підкреслив Старков, до зобов‘язань держави перед комбінатом слід віднести і сплату підприємством податків авансом. Зокрема, станом на 31 грудня АрселорМіттал сплатив наперед податку на прибуток на 1.2 млрд грн.

Крім того, найбільший металургійний комбінат України, відчуває на собі підвищену увагу контролюючих органів. Так, за словами Старкова, кожного робочого дня на комбінаті відбувається, в середньому, дві перевірки. Причому в порівнянні з 2009 роком, кількість таких перевірок зросла майже на 40%.

«Таке становище не може вважатись нормальним, оскільки докорінно підриває спроби України створити імідж країни з привабливим інвестиційним кліматом», - зазначає Старков.

Інформація Старкова майже повністю суперечить нещодавній заяві заступниці голови Адміністрації президента Ірини Акімової. Під час ексклюзивного інтерв‘ю вона запевнила Kyiv Post, що більшість «болючих точок» в стосунках між урядом та АрселорМіттал і, насамперед, питання повернення ПДВ уряд почав «поступово знімати» ще наприкінці 2010 року.

Серед проблем, з якими АрселорМіттал Кривий Ріг зіткнулась протягом 2010, була, зокрема, кримінальна справа, порушена Генпрокураторою проти неї та Фонду держмайна, стосовно визнання недійсними декількох положень договору купівлі-продажу комбінату Криворіжсталь.

За переконанням представників АрселорМіттал, що в 2005 році сплатила на відкритому приватизаційному тендері за металургійний комбінат майже $4.8 млрд, справа могла закінчитись націоналізацією комбінату та його повторним продажем. На думку експертів, цьому завадило лише втручання французського президента Ніколя Саркозі під час візиту Президента України Віктора Януковича до Франції.

(Влад Лавров, KyivPost.)

Арсен Аваков:

7 лютого в Харківському театрі опери і балету був аншлаг - Ліна Костенка презентувала свій роман "Записки українського самашедшого". Близько 2 тисяч в залі і стільки ж, напевно, не потрапили в зал. Дві години Ліна Костенка була на сцені. Думаю зустріч з нею допомогла знайти відповіді на питання, які багатьох сьогодні хвилюють. Пропоную вашій увазі відеоверсію творчого вечора Ліни Костенка в Харкові.

частина перша:

частина друга:

Министр обороны Михаил Ежель заявил, что осенью армия откажется от полного обеспечения питания солдат с помощью коммерческих структур и вновь наладит систему, при которой еду будут готовить сами военные. По его словам, для этого необходимо привлечь около 4 тыс. военнослужащих. В комитете Верховной рады по вопросам нацбезопасности и обороны полагают, что господин Ежель вынуждает военных выполнять не свойственные им функции. В пятницу министр обороны Михаил Ежель заявил, что вооруженные силы откажутся от полного обеспечения питания солдат усилиями коммерческих структур и перейдут на смешанную систему обеспечения, при которой еду в воинских частях будут готовить сами военные. По его словам, поставки продовольствия на конкурсных условиях могут осуществлять коммерческие структуры, для работ в столовых можно нанять обслуживающий персонал – уборщиц, посудомоек, официантов, но "пекари, повара, коки – все будут военные". "Вооруженные силы – это государственный институт, который не должен и не будет зависеть от коммерческих структур. Испокон веков вооруженные силы были самодостаточной структурой, которая сама себя обеспечивала",– подчеркнул господин Ежель. Заявление министра обороны прозвучало после того, как военное ведомство отказалось от услуг ООО "Ивала" – одной из компаний, поставляющих питание воинским частям. Напомним, на прошлой неделе руководство ООО "Ивала" заявило, что приостанавливает обеспечение 15 тыс. солдат срочной службы из-за долга Министерства обороны в размере 75 млн грн. В Минобороны сложившуюся ситуацию объяснили правовой коллизией, возникшей после внесения изменений в закон о госзакупках (см. Ъ от 9 февраля). Для возобновления самостоятельного обеспечения питания солдат, по мнению министра, необходимо привлечь около 4 тыс. военнослужащих, отобрать и подготовить специалистов, имеющих соответствующие военно-учетные специальности, развернуть систему подготовки поваров, восстановить в должностях коков-инструкторов, начальников столовых и пекарей. "По предварительным расчетам, в сентябре-октябре мы выйдем на нормальную систему питания силами военных. И если кто говорит, что это несвойственная функция, то он глубоко ошибается",– отметил Михаил Ежель. Полный перевод армии на питание с помощью коммерческих структур был осуществлен в 2007 году усилиями министра обороны Анатолия Гриценко, который в настоящее время является народным депутатом, председателем комитета Верховной рады по вопросам национальной безопасности и обороны. "Я, будучи министром, создавал армию солдат, а он (Михаил Ежель.–Ъ) создает армию рабов. Солдаты должны заниматься боевой подготовкой, а не работой на кухне,– заявил Ъ господин Гриценко.– Ежеля необходимо убрать с должности, так как он явно не понимает потребностей армии. С такими темпами в армию вернут портянки и заставят ездить на ослах". Схожего мнения придерживается и глава Центра исследования армии, конверсии и разоружения Сергей Згурец. "Все разговоры о том, что коммерческие структуры не смогут обеспечивать армию в случае возможного вооруженного конфликта, не имеют под собой оснований – посмотрите на армию США в Ираке. Все заявления министра вызваны неспособностью Минобороны наладить нормальную работу с коммерческими предприятиями",– считает господин Згурец.

Артем Скоропадский

http://www.kommersant.ua/doc.html?DocID=1585423&IssueId=7000689

На киевских базарах любимая Азаровым капуста установила ценовой рекорд, «пробив» отметку в 8 гривен за килограмм. Вообще, как оказалось, официальная потребительская корзина, по которой рассчитывается инфляция, вещь весьма условная. К примеру, снижение цены на плазменный ТВ там отображается, а повышение цен на крупы - нет. Статистика – головная боль всех правительств Украины. Почему-то среди политиков (чиновников) считается, что чем ниже официальные цифры ИПЦ и выше цифры ВВП – тем успешнее работа власти. Но, если, как заметил современный классик, «ВВП на хлеб не намажешь», то статистику потребительских цен нынешнее правительство «намазывает» населению с завидным упорством.  Вот и на последнем большом телеэфире премьер-министр Николая Азаров в очередной раз стране пришлось доказывать, что Кабмин не рисует инфляцию. Тем более, что на днях сами подчиненные Азарова начали рассказывать СМИ о подобных «вказивках» сверху. «Инфляция определяется приблизительно по 300 товарным позициям, из которых в 2010 году по 38 позициям цены снизились, по 250 выросли, но менее чем на 9%, по 20 позициям – более чем на 9%», — объяснил глава Кабмина телезрителям http://politics.comments.ua/2011/01/29/226805/azarov-poklyalsya.html И тут же уточнил, что удешевление» при нем произошло на свинину. Если кто не понял.  Правда, понятнее от разъяснений главы правительства не стало. Ведь, согласно данным Госкомстата, эта продукция за год подорожала на 0,8%. Но если говорить о противостоянии «Госкомстат - базар», то разница в цифрах получается еще больше. Даже если отбросить «два месяца Тимошенко».  На киевском обычном рынке килограмм свинины с конца весны подорожал с 45-50 гривен до 60 гривен. Но это же столица, может заметить премьер. Но почему-то рост цен наблюдается и в регионах страны. При этом, темпы почти не уступают киевскому подорожанию.  Вот в  Крыму  килограмм этого мяса не купишь дешевле 50 гривен (рост более 5% с весны), а на базарах Луганщины, как передают корреспонденты издания, за последние 11 месяцев мясо добавило в цене 15 гривень. Кстати в Одессе, в которой несколько месяцев назад Николай Янович буденовским наскоком «сбивал» цены на картошку, килограмм свинины подорожал на 20 гривен. Корреспонденты «Комментариев» в Харькове утверждают, что в местных магазинах мясо за «отчетный» период подорожало в полтора раза. Та же свинина в Харькове уже догнала столичную цену – год назад стоила 40-45 гривен за килограмм, а сейчас уже 55-60. Как видим, свинина подешевела по всей стране. И, возможно, правительству дополнит оптимизма хоть тот факт, что медленнее всего цены росли на Западной Украине – за год свинина для покупателя подорожала на 5 гривен. В принципе, сало и стало тем стимулом, которые заставило редакцию «Комментариев», использовав свои региональные ресурсы, отследить Индекс цен в областях Украины.  Борщовой набор По обобщенным данным наших корреспондентов, в среднем овощи для традиционного украинского блюда с прошлой весны подорожали на 35%. Некоторые из составляющих в цене поднялись больше. Например, на киевских базар капуста (так любима Николаем Яновичем) вообще установила ценовой рекорд, «пробив» отметку в 8 гривен за килограмм. А еще год назад ее цена была на уровне 3-х гривен. В Одессе, как сообщают корреспонденты издания, цена этого овоща была 2,30. Сейчас – 7 гривен. В Донецке капуста – 8,50. Картофель – 7,50. Это даже дороже, чем в Киеве. По подсчетам наших крымских корреспондентов, чтобы сварить борщ на полуострове, нужно потратить уже свыше 37 гривен. Год назад можно было обойтись 30-тью. Квартплата Вторым категория расходов, которая опустошает кошельки украинцев, оплата жилищно-коммунальных услуг. Тут сразу следует уточнить, что Госкомстат в прошлом году насчитал рост меньше 14%. Хотя, даже с марта содержание киевской двухкомнатной квартиры подорожало на 26%. В Одессе тарифы, по данным наших корреспондентов, не менялись еще с прошлого марта.  Не менялись они пока и в Луганске. Теперь там обогреть метр площади будет стоить не 6,83 грн, а 7,57. При этом местные власти уже заявили, что новые тарифы не дотягивают до экономически обоснованных. В других же регионах хотят повысить квартплату сразу минимум на 30%. Дети идут в школу Еще одна обязательная строка бюджета украинца – собирание детей в школу. В Киеве за последний год только ежемесячное «спонсирование» школы подорожало на треть. В среднем – до 450 гривен. Без трат на одежду, питание и тетрадки. В Донецке «набор первоклассника, по данным издания, этой осенью уже был на четверть дороже прошлогоднего – около 600 гривен. По данным из Львова, подорожание школьного обучения можно оценить процентов в 35%. А вот  «набор первоклассника» в 2010 году в Донецке стоил уже 500-600 гривен. Тогда, как год назад – 450. Расходы родителей в Крыму на канцтовары своих обучающихся чад в этом году выросли на 20%. Взрослые едут  на работу В начале марта прошлого года средняя цена А-95 бензина в Украине составляла 7,80. В Луганской области сегодня же его цена выше ровно на гривну. Где-то столько же просят и в Крыму (год назад – 7,98). Во Львове бензин поддерживает соотечественников с Востока – литр А-95 продают по 8,75. На фоне подорожание топлива повышают и тарифы перевозчики. В Донецке в новом году проезд подорожал на 50 копеек. Столько же в Киеве. Грозят полгривны добавить в ближайшие дни и харьковским пассажирам, которые ездят в троллейбусах и трамваях. А вот пассажирам харьковского метро эти дополнительные траты уже «накинули». Быттехника – спасение статистики В правительстве большие надежды возлагали именно на этот сектор товаров. Он должен был падением спроса тянуть всю «ценовую» цепочку. Харьков попытался подтвердить эту гипотезу властей. Но удалось только плазменными телевизорами – они подешевели. Для тех, кто мог бы заплатить 6 тысяч гривен. В Одессе телевизоры с жидкокристаллическим экраном также немного подешевели. А вот двухкамерный холодильник в цене не изменился. А вот в Луганске этого не произошло. Тем более, остальные товары «бытовой» группы даже имели обратный тренд. Это же наблюдалось и в Киеве. Особенно осенью, когда евро полз вверх. Львов продемонстрировал в этом плане единство со столицей. http://kyiv.comments.ua/article/2011/02/02/095801.html

Инфляция для бедных выше, чем для богатых

КАК СЧИТАЕТ ГОСКОМСТАТ

Эксперты часто обвиняют украинское статистическое ведомство в том, что оно подыгрывает правительству. Низкая инфляция нужна чиновникам для того, чтобы получать транши кредита МВФ. Вот и старается Госкомстат быть в одной команде с правительством.

Как говорил товарищ Сталин, «не важно, как голосуют, - главное, как считают». Так и наши специалисты по статистике официально могут изменять методики подсчета инфляции. В Госкомстате признают: ведомство один раз в 5 лет пересматривает набор товаров, входящих в корзину расчета индекса потребительских цен, а также ежегодно пересматривает весовые коэффициенты индекса (об этом читайте дальше). Чиновники говорят, что при пересмотре набора товаров, входящих в корзину расчета индекса потребительских цен, как правило, изменения минимальны и не носят радикального характера. Однако отсутствие тех же круп в перечне основных товаров наводит на мысль, что сильно подорожавшие товары заменяются теми, которые дорожали медленнее.

У КАЖДОГО СВОЯ ИНФЛЯЦИЯ

Потребительская корзина в Украине рассчитывается исходя из стоимости 296 товаров. Однако ежегодно каждому из них присваивается свой коэффициент. По данным Госкомстата, средняя украинская семья тратит на продукты питания 50% своих доходов, на непродовольственные товары и услуги - 34,6%, в том числе на услуги ЖКХ - 9,4%.

Давайте заглянем в интересный документ под названием «Весовая структура для расчета ИПЦ». Если все расходы средней украинской семьи взять за 100%, то в ней указаны доли тех или иных продуктов. Из него видно, что на ту же очень сильно подорожавшую гречку среднестатистическая семья тратит всего полпроцента от своих доходов. Нетрудно подсчитать, что на гречку, которая стоит уже 25 гривен, семья из трех человек тратит около 14,5 грн. в месяц (при среднестатистических расходах в 2900 грн.). То есть на всех получается всего 600 граммов гречки в месяц! Вот и выходит, что в потребительской корзине ее даже трехкратное подорожание практически незаметно.

Похожая ситуация и с картофелем. По мнению чиновников, расходы на него составляют всего 1,3% от ваших ежемесячных трат.

А ведь самые незащищенные слои населения тратят на еду основную часть своих доходов. Чем богаче семья, тем больше денег они тратят на одежду и обувь. Даже по официальной статистике, жители столицы, где самые высокие доходы в стране, проедают лишь 40% от заработанного. В других же областях на еду люди тратят в среднем около 60% своих доходов.

Взгляните на таблицу подорожавших товаров. Из нее видно, что выросли в цене именно самые популярные и необходимые в рационе продукты питания, которые составляют основу рациона небогатых людей. Зато одежда и обувь, на которой многие украинцы экономят и носят ее годами, в цене практически не изменились.

То же самое и с бытовой техникой. Те, у кого есть деньги, имеют в квартире по три-четыре современных телевизора (они-то не дорожают!), а самые бедные пользуются старенькими «ящиками», и для них подешевевшая техника - как мертвому припарка. Вот и получается, что у нас инфляция для бедных явно выше, чем для богатых.

НА САМОМ ДЕЛЕ МЫ ТРАТИМ ЕЩЕ БОЛЬШЕ

Эксперты говорят, что Госкомстат вроде бы никого не обманывает, но при этом использует не совсем корректные методы подсчета. Например, ни для кого не секрет, что государство осуществляет контроль за ростом цен на отдельные группы товаров. Есть десяток наименований продуктов (хлеб, макароны, крупы), розничные цены на которые не должны превышать 10% от оптовых. Иногда магазинам приходится их продавать чуть ли не по закупочной цене. Вот эти продукты Госкомстат и учитывает при расчете. То есть ведомство берет стоимость самых дешевых продуктов, ценообразование которых контролируется государством.

Однако часто эта дешевая продукция самого низкого качества. Поэтому когда даже бедный человек видит грязную крупу в порванном пакете или поломанную вермишель, то он отворачивается и уходит к прилавку с нормальными продуктами товарного вида. А там уже цены совсем другие...

http://kp.ua/daily/070211/265528/

Листівка Азарова зразка президентських перегонів 2010:

Экономически обоснованные тарифы - миф, который придумало правительство, чтобы по своему усмотрению повышать стоимость коммунальных услуг. Одна из главных задекларированных правительством задач сегодня - доведение коммунальных тарифов до экономически обоснованного уровня. Однако механизм такого расчета остается тайной за семью печатями. Точно известна единственная составляющая - стоимость газа, от которой, собственно, и будут зависеть конечные расценки на коммунальные услуги. В качестве ориентира обоснованных тарифов обычно берется стоимость газа и электроэнергии для промышленности. Но население формально потребляет газ внутренней добычи, себестоимость которого на старых месторождениях, по оценкам президента ассоциации "Газовые трейдеры Украины" Романа Сторожева, составляет $90-100 за 1 тыс. кубометров без налогов, рентной платы и прочих обязательных платежей. Если бы "Нафтогаз" развивал собственную добычу, новые месторождения пришлось бы бурить на более глубоких горизонтах. Поэтому себестоимость здесь могла бы составить не менее $150. Однако "Нафтогаз" отпускает большинству населения голубое топливо по 725 грн. без налогов. Но в ценах ТКЭ заложены цены на дорогое импортное топливо. И именно они должны быть предметом первоочередного повышения, поскольку предприятия ТКЭ платят вдвое меньше, чем промышленность.

Помимо этого в экономически обоснованные тарифы включаются производственные затраты самих коммунальщиков, норма прибыли и инвестиционная составляющая, то есть средства, которые в теории должны идти на обновление основных фондов ЖКХ. Вот тут и начинается самое интересное. "Так называемые экономически обоснованные тарифы - это фикция. Поднимая тарифы, компании-монополисты повышают свои доходы, а не покрывают убытки. Ничего крамольного в этом в общем-то нет - украинское законодательство позволяет коммунальным предприятиям работать с рентабельностью до 12%. Но такой подход не стимулирует компании снижать затраты, уменьшать себестоимость и внедрять энергосберегающие технологии", - считает директор Института города Александр Сергиенко.

Не секрет, что себестоимость производства тепловой энергии в нашей стране до неприличия высока из-за значительных потерь в сетях. А это значит, что конечного потребителя, по сути, принуждают платить за обогрев окружающей среды. Согласно последним данным Нацагентства по энергоэффективности (исследования годичной давности, которые вполне применимы и к нынешней ситуации) в среднем в год теряется 32,18% общего количества поданной в дома питьевой воды. Наибольшие потери зафиксированы в Луганской (56,35%), Житомирской (47,04%), Черновицкой (44,75%) областях и Крыму (43,37%). В этих же регионах и самые большие установленные нормы потерь (51,53% - в Луганской, 46,94 - Житомирской областях, 36,26% - в Крыму). Потери тепла в среднем достигают 14%, но, например, в Закарпатье, Хмельницкой и Ивано-Франковской областях они составляют 20-35%. В этих же регионах коммунальные теплогенерирующие предприятия лоббировали в местных советах утверждение завышенных норм потерь тепловой энергии - 35,9%, 31,8 и 29% соответственно. Это значит, что себестоимость автоматически увеличивается на официально разрешенные нормы потерь. При нынешнем положении вещей коммунальщики в принципе не заинтересованы в четком учете и контроле потребления производимых услуг, что позволяет им на свое усмотрение играть с нормативами потерь. А это уже возможность получить сверхприбыль, ссылаясь на традиционную отговорку о сношенных сетях, каждый год увеличивать нормативные потери. Более того, при поддержке официальных лоббистов реальные владельцы коммунальных компаний так же под благовидными предлогами хотят сделать эту процедуру максимально комфортной для себя. "Процедуру повышения тарифов необходимо автоматизировать, исключив из нее элементы лишнего согласования. На сегодняшний день только рассмотрение предложений ТКЭ о повышении тарифа в НКРЭ занимает 30 дней. Еще десять дней формально уходит на рассмотрение тарифов в Госценинспекции. Процедура обнародования проектов тарифов предполагает их оглашение за 30 дней до принятия. И затем еще 30 дней отводится на доведение тарифов до конечного потребителя. Поскольку НКРЭ утверждает только тарифы на производство тепловой энергии, а органы местного самоуправления - на транспортировку и поставку, то сроки увеличиваются вдвое. По сути, ТКЭ продают тепло ЖЭКам уже по новым тарифам, а те несколько месяцев продают населению по старым. И здесь "зависают" первые долги. Позиция Ассоциации городов заключается в том, чтобы перевести корректировку тарифов на автоматический режим в зависимости от роста цен на энергоносители и зарплаты", - говорит аналитик Ассоциации городов Украины Ярослав Рабошук в комментарии "k:".

Более того, схема с поэтапным повышением тарифов на нескольких уровнях (сначала ТКЭ, затем ЖЭКи) может использоваться в качестве дополнительного стимула для необоснованного роста цен в будущем. Мотивироваться оно будет компенсацией якобы понесенных потерь "переходного периода". "Повышение тарифов надо ставить в прямую зависимость от освоенных инвестиций, улучшения качества услуг, оптимизации потерь в сетях. Кабмину ничего не стоит совместно с НКРЭ стимулировать предприятия теплокоммунэнерго, например, давая инвестнадбавку в тарифе только тем компаниям, которые и без нее показывают стремление экономить, не замечены в перебоях с тепло- и электроснабжением населения. Параллельно за такие нарушения можно вводить штрафы. Сегодня же, сколько бы в тариф ни закладывалось, все равно часть средств используется неэффективно", - отмечает старший экономист Международного центра перспективных исследований Ильдар Газизуллин.

Иными словами, нынешние тарифы, по большому счету, берутся с потолка. Причем платить по таким ценам под угрозой применения пени приходится вне зависимости от качества предоставленных услуг.

Юрий ЩЕРБИНА (Комментарии, № 6, 11-17 февраля 2011)

3-го лютого Президент України Віктор Янукович наклав вето на новий, за словами його авторів, перспективний закон "Про містобудівну діяльність" Не так давно громадські організації та творча спільнота Києва написали відкритого листа Президентові України Віктору Януковичу з проханням ветувати новий закон "Про містобудівну діяльність". Вимоги активістів досить прості та логічні: повернути обов’язковість певних видів експертиз для будівництва та обов’язковість громадських слухань, аби зберегти історичне обличчя Києва. Віктор Янукович, здавалося б, почув "голос народу" - на закон накладено вето та написано низку президентських поправок. Проте серед останніх - жодного слова, щоб задовольнити вимоги громади. Та й відповіді на відкритий лист не було. Завдяки вето на закон "Про містобудівну діяльність" баланс громадських, державних та бізнесових інтересів поки що тримається. Проте, за твердженнями активістів, вето свого завдання не виконало: всі президентські поправки не компенсують відсутності екологічної та археологічної експертиз. Ще одна проблема - не існує повного реєстру історичних пам’яток. Археологи та історики користуються ще радянськими списками, які далеко не повні. Наприклад, до цих переліків досі не занесено... Херсонес Таврійський. Це одна з причин, чому науковці-археологи проти цього закону, адже забудовники без відповідної експертної оцінки зруйнують численні недосліджені шари. І тоді - прощавай, історична спадщина. Так само - і з екологічною експертизою, яка зникла і в законі з поправками не з’явилася. А між іншим, це важливо: громаді з цим жити і цим дихати. Але боротьба проти "Декоративного вето", як його назвали автори відкритого листа до Президента, врешті, ні до чого не призведе - тим паче, що новим законом та поправками до нього вбили єдину можливість громади впливати на владу та бізнес - тобто, говорити. Думка ж, альтернативна і активістській і владній: якщо повернуть обов’язковість екологічної та археологічної експертиз, держава навряд чи зможе, або й навряд чи захоче їх фінансувати. Як кажуть, гроші - це зло. А іноді так зла не вистачає! Якщо ж закон "Про містобудівну діяльність", хай і з поправками президента, все таки приймуть, зла, якраз, буде вдосталь. Це - думка активістів. А ми поки що маємо лише слідкувати за розвитком подій, бо кінця цієї історії не видно.

2011-02-04 09:00:00 "Радіо Ера" Андрій Кривонос, голова асоціації франчайзингу України та Святослав Швецов, прес-секретар центрального штабу порятунку українського підприємництва про життя підприємців за нового Податкового кодексу

Ярина ЛАЗЬКО: Вже трохи більше місяця, як Україна живе за новими податковими правилами. Новий Податковий кодекс, у якому поки що збережені форми роботи підприємців, які платять єдиний та фіксований податок, не залишило підприємців сумнівів. Навіть не зважаючи на прописані на папері правила, держава діє за своїми відомими і логічними лише для неї правилами. Масові перевірки, які прокотились у січні по Києву, залишили у підприємців багато запитань. Головною причиною без перебільшення каральних операцій на ринках був традиційний на початку року збір грошей з комерсантів. Чи агресивні перевірки - це помста за виступи на майдані наприкінці минулого року? Та намагання відбити охоту у бізнесменів коли-небудь ще брати участь у подібних акціях масового протесту? Наші гості: Андрій Кривонос, голова асоціації франчайзингу України та Святослав Швецов, прес-секретар центрального штабу порятунку українського підприємництва і член ради підприємців при Верховній Раді України. Отже, життя після другого майдану. Ми пам’ятаємо, як на початку року посилились перевірки, принаймні столичних ринків, представниками і податкової, і управління захисту справ споживачів, і міліції. Ці акції проводилися в доволі жорсткій формі, зненацька, часто у формі залякування і з вилученням великої партії товарів. Це звичайна норма збору податків на початку року, коли багато хто з підприємців ще, наприклад, не встиг укласти угоди з адміністрацією ринків? Чи це своєрідна помста за майдан і спроба залякати підприємців? Андрій КРИВОНОС: Давайте, по-перше, розвіємо ілюзію, що перевіряли тільки ринки. Перевіряли багатьох підприємців. І власників ресторанів, і магазинів. Фактично, під категорії перевірок потрапила дуже велика кількість підприємців, тому сказати однозначно причини такої масової стихії перевірок не можна. Це - не помста за майдан, тому що під неї потрапляли і ті, хто не фінансував діяльність на майдані. В тому числі, потрапляли підприємці, які начебто, схильні до місцевої локальної влади. Ми маємо шукати інший корінь і більш глибоко дивитися на причини цих перевірок. Крім того, перевірки йшли не тільки податковими органами, які вчилися, як перевіряти за новим Податковим кодексом, чи йшли до того, у кого немає свідоцтва про сплату Єдиного податку. А його не було. Так як багато підприємців фізично почали отримувати свідоцтво наприкінці місяця. Як завжди, ми не надрукували бланки. Йшли перевіряти місцеві прокуратури, правоохоронні органи з дотримання законодавства в будь-якій сфері. Йшли перевіряти органи захисту справ споживачів, а їм взагалі найпростіше придумати причину до будь-якого закладу. Тому така повальна перевірочна діяльність протягом першого місяця податкового життя більш складна, чим просто помста за майдан. Ярина ЛАЗЬКО: Перевіряли за якимось вибірковим принципом? Святослав ШВЕЦОВ: Я могу сказать больше по рынкам. Потому что мы сейчас больше как раз работаем по предпринимателям-упрощенцам. Здесь я соглашусь с Андреем, что я не вижу репрессий против участников майдана. На самом деле, во-первых, 31 декабря закончился мораторий на проверки по упрощенцам. Во-вторых, январь - это действительно традиционный месяц после праздников «вхождения в народ» различных проверяющих структур. И, в третьих, в Киеве мы сейчас еще занимаемся тем, что в нашем профсоюзе, я еще - глава городской профспилки, то у нас есть специальная бригада скорой помощи. То есть, когда идет проверка на рынке, выезжает наш юрист, группа документирования по звонку от наших активистов. То есть видеокамера, удостоверение журналиста. И 6-7 наездов, которые мы отбили за январь, были незаконные по процедуре. Приходили различные службы на рынок. То же общество прав потребителя не может просто так прийти на рынок, у него плановая проверка раз в год и не более того, с предварительным уведомлением. Может, они и хотели что-то проверять, но они не умеют соблюдать даже собственные законы, собственные правила. И плюс - желание просто заработать деньги. Ярина ЛАЗЬКО: Дуже важливо самим підприємцям відстоювати свої права. Святослав ШВЕЦОВ: Да. Мы обучаем их. Каждый понедельник проводим семинары, ездим по рынкам и рассказываем. Ярина ЛАЗЬКО: Ви говорите про те, що не ведеться ніяких політичних переслідувань. Підприємці, які відстоювали спрощену систему оподаткування заявили від імені ради підприємців, що чиниться тиск від влади на активістів підприємницького руху. У відповідній заяві йдеться: «Останнім часом посилюється переслідування бізнесу з боку контролюючих органів. Зростає кількість незаконних кримінальних переслідувань підприємців. Перевищення повноважень чиновниками набуває масового характеру». Крім того, ті тіньові податки, які підприємці платили раніше, вони нікуди не поділися. Про це говорить голова Ради підприємців при Кабінеті міністрів Леонід Козаченко. Андрій КРИВОНОС: Якщо зважити ту проблематику, яка спричинила появу майдану, це те, що відбувалось навколо Податкового кодексу в частині спрощеної системи оподаткування. Воно більше залежало не від того, що держава хотіла більше податків, а від того, що малий бізнес обтяжений нелегальними податками, корумпованими податками. Дійсно на бізнес чиниться дуже великий тиск з боку різних органів державної влади. Це не виникло раптово. Це мало місце і в минулому, при інших урядах. Зараз чомусь це ще більше посилилось. Якщо ми зважували, що уряд хотів збільшити принаймні втричі сплату податків спрощенцями і це сягало приблизно 1 тис. грн. Так от коли ми почали розбиратися по Києву, то виявилось, що корумпований податок, який стягує різні чиновники: представники міністерства внутрішніх справ, податкові органи, представники місцевої влади, пожарники, санепідемстанція, становить десь 2,5 тис. грн. А представники спрощеної системи платили спочатку, коли говорили про фізичні особи, це було 200 грн., потім в проекті було щоб підняти до 600. І плюс соціальний податок. То це становило близько 1000 грн. Підприємці казали, що вони не проти платити 1 тис, ми хочемо збільшити надходження в бюджет, щоб була можливість збільшити виплату пенсій, більше платити зарплату лікарям та іншим бюджетникам. Але звільніть нас від сплати корумпованого податку. Цього реально поки що не сталося. Ярина ЛАЗЬКО: Чому цього не сталося? Святослав ШВЕЦОВ: У нас тотальная коррумпированность органов проверяющих. И этот коррумпированный налог и получается. Ярина ЛАЗЬКО: Чим відрізняється Рада підприємців при Верховній Раді та при Кабінеті міністрів? Ви відстоюєте різні позиції? Святослав ШВЕЦОВ: Рада предпринимателей при Кабинете министров, насколько я знаю ее состав, это - не совсем предприниматели. Ярина ЛАЗЬКО: Начебто відстояли свої права, начебто досягли свого – спрощена система оподаткування була залишена. Але сьогодні багато підприємців просто змушені згортати свій бізнес. І чи є дані, скільки СПД сьогодні вже згорнули свій бізнес? Андрій КРИВОНОС: Ми не знайдемо таку цифру. Частина підприємців згорнула свою діяльність формально. Вони не вели діяльність, просто сплачували Єдиний податок, тому що для цього підприємця - це була достатньо нормальна сума. Він не вів іншого виду діяльності, отримував доходи, як правило, від одного джерела і сплата податку для нього була формальною обставиною, щоб захистити себе, дещо легалізувати свою діяльність. Зміни Податкового кодексу, зміни податкової системи його вводять в стан, що йому набридло підтримувати свою підприємницьку діяльність в діючому стані. Тому вони просто не продовжили ведення своєї діяльності на майбутнє. Друга частина підприємців, які формально відмовляться від ведення діяльності, для яких оновлені податки стануть дійсно складними у сплаті за сумами, які виникають. Як це не дивно, до категорії, які мають згорнути за податкових обставин свою діяльність - це ті підприємці, щодо яких в Податковому кодексі начебто закладені підходи до спрощення, додаткові преференції, пільги. Ярина ЛАЗЬКО: Тобто спрощення їхнього життя, як підприємця. Андрій КРИВОНОС: Так. Тобто підприємці, які займаються наданням послуг: комунальні послуги, дрібні побутові послуги, для яких зміна сплати суми податку на кілька гривень вже є суттєвою величиною. Зміна в два-три рази, як це відбувається зараз - це для них фактично вихід в мінус. Як це не дивно звучить. Але для підприємців, які самостійно ведуть діяльність, наприклад, ремонтують взуття, прибирають подвір’я, отримуючи доходи, ті що їм сплачують ЖЕКи, ОСББ та інші підприємства, які замовляють їх послуги. Вони знаходяться у стані, коли кожна гривня додаткового оподаткування цін для них - додаткове навантаження. І вони ризикують, чи позбавити роботи найманого працівника, чи самостійно стати до роботи, чи просто закрити свою діяльність. Тобто у нас пільги стали не на користь, а навпаки. Ми говоримо про підтримку малого бізнесу, а в той же час податкова система не сприяє цьому. Ярина ЛАЗЬКО: Якщо говорити про те, що багато підприємців вибирають зараз саме останній варіант – згорнути свій бізнес, то і держава від цього отримує колосальні втрати. І не тільки від того, що вона недоотримає податки. А від того, що певна кількість людей стають до обліку у центр зайнятості. І вони їм також повинні платити допомогу по безробіттю. Куди цим людям діватися? Якщо вони вже не можуть працювати в нинішніх умовах. Андрій КРИВОНОС: Коли Ви здавали в ремонт взуття? Ярина ЛАЗЬКО: Вчора. Андрій КРИВОНОС: Ви просили чек? Ярина ЛАЗЬКО: Мені чек видають, та я побачила, що ціна трошки зросла. Андрій КРИВОНОС: Але скоріш за все, не всім видають чек і скоріш за все ціна зросла помітно. Ярина ЛАЗЬКО: Помітно. Андрій КРИВОНОС: Це відповідь на питання, що зробив підприємець. По-перше, він подовжив свою практику не фіксації всіх доходів. Просто відхід у тінь. Частина підприємств, які відмовились від свідоцтв про сплату Єдиного податку, не згорнула свою діяльність. Вони зрозуміли, що їм простіше не сплачувати нічого, вести самостійну діяльність без легалізації своїх доходів, але в той же час намагатися отримати якійсь додатковий дохід. Як це не дивно, але перевіряють кого? Того, хто зареєстрований, вносить внески і подає звітність. Його перевірити просто. Ярина ЛАЗЬКО: А як тіньовики? Всі знають прекрасно, що ця людина працює в тіні. Вона не згорнула свій бізнес. У податківців дуже розвинута мережева система оповіщень. Святослав ШВЕЦОВ: Вся система настроена только на обирание упрощенцев. Налоговая администрация заинтересована в наличии теневого сектора. Ярина ЛАЗЬКО: Тому що ці гроші йдуть не в державний бюджет, а собі в кишеню. Святослав ШВЕЦОВ: Да. Андрій КРИВОНОС: У податкових органів немає формальної підстави перевіряти людину, яка здійснює підприємницьку діяльність незаконно. Це питання правоохоронних органів – міліції. У нас є відповідні статті в адміністративному і кримінальному кодексі про фіктивне підприємництво, про здійснення діяльності без дозволів. Тому у податкового органі часто немає ні організаційних, ні формальних можливостей виявити і довести факт фіктивного ведення бізнесу. Тому що вони просто не можуть звернутися до цієї людини. Вона хто? Вона фізична особа, яка мешкає за такою адресою. Ярина ЛАЗЬКО: Все дуже заплутано. Щодо наповнення бюджету і зменшення бюджетної дірки. Як в цій ситуації вижити підприємцю? Закривати своє підприємство і шукати собі іншу роботу та не мати головної болі? Йти в тінь? Про це зараз запитаємо у Оксани Продан, екс-голови Ради підприємців при Кабінеті Міністрів, глави об’єднання малого та середнього бізнесу Фортеця. Спочатку давайте з’ясуємо такий принциповий момент Ви зараз входите до Ради підприємців? Оксана ПРОДАН: Ні. Я не є членом Раді підприємців, якщо йде мова при уряді. Ярина ЛАЗЬКО: А якщо при Верховній Раді? Ми вже з’ясували, що є дві ради підприємців, яка діє при Кабінеті міністрів, та яка діє при Верховній Раді. Оксана ПРОДАН: Наскільки я знаю, жодного рішення голови Верховної Ради про створення Ради підприємців при Верховній Раді немає. Тому Ради підприємців при Верховні Раді не існує. Ярина ЛАЗЬКО: Ми будемо з’ясовувати це питання далі. Так як Святослав Швецов представляє якраз Раду підприємців при Верховній Раді. Але запитання про те, що більше місяця підприємці живуть за новим Податковим кодексом. Їм стало краще чи гірше жити? Оксана ПРОДАН: Стало складніше. Так, ми спрощену систему відстояли, але ця спрощенка сьогодні повинна реалізуватися за новими податковими механізмами, і сплатити навіть зменшену ставку Єдиного податку, яка сьогодні є, практично було неможливо до п’ятого лютого. Тому досить складно. Ми зараз відстоюємо право відсутності додаткового обліку. Легше не стало. Ярина ЛАЗЬКО: Ми говорили про масові перевірки у дуже жорсткому стилі. Як Ви це оцінюєте? Це що помста чи планові перевірки? Оксана ПРОДАН: По-перше, я хотіла б звернути уваги на те, що в основному незаконні перевірки проводилися не податковими органами, а органами міліції. По-друге, ми звикли, на жаль, до того, що регулярно на ринки і до підприємців приходять представники контролюючих правоохоронних органів з цікавими пропозиціями. І це не тільки в цьому році. Це було і раніше. Чому ми стояли проти скасування спрощенки? Тому що виключно сьогодні єдиний і фіксований податок дає право підприємцям захищатися і не бути залежними від перевіряючих. Коли підприємець знає свої права і обов’язки, та обов’язки та права контролюючих органів, то їм набагато легше працювати. Ярина ЛАЗЬКО: Дуже багато горя трапляється через необізнаність підприємців. І вони воліють не зв’язуватися з представниками перевіряючих органів, а просто дати хабар, щоб відчипилися. Але ж ці хабарники можуть прийти і завтра, і післязавтра. Бо вони зрозуміють, що легко даються гроші. Оксана ПРОДАН: Сьогодні складно не тільки тому що не зрозумілі правила роботи. Складно ще, тому що дуже значно зменшився попит на всі види товарів. І та реалізація, ті доходи, які були ще рік тому у підприємців, зараз нижчі. І якщо раніше підприємцям було легко відносно віддати 50 чи 100 грн., то сьогодні цих грошей просто немає, щоб дати хабар. Тому ми у Фортеці зараз робимо все для того, щоб по-максимуму надати інформацію підприємцям про те, які у них права, які обов’язки у контролюючих органів. Ми надаємо листівки, проводимо семінари. Наші лідери в регіонах також проводять постійні семінари. Ярина ЛАЗЬКО: Тобто, в даному випадку, фразу «незнання законів не звільняє від відповідальності» можна перефразувати, що знання законів звільняє нас від дачі зайвих хабарів. Оксана ПРОДАН: Так. Ярина ЛАЗЬКО: Тепер давайте з’ясуємо, що це за Рада підприємців при Верховній Раді? Святослав ШВЕЦОВ: Обе рады и при Кабинете министров, и при Верховной Раде являются консультативными органами. Рада предпринимателей при Кабмине уже подписана Азаровым постановой от 22 декабря. А Рада предпринимателей при Верховной Раде де-факто есть и де-факто работает. Есть рабочая группа. Есть комитеты, которые участвуют в разработке законопроектов про рынок, про упрощенную систему. Даже если де-юре Литвин не подпишет, де-факто работать она не перестанет. Сегодня будет презентация рады предпринимателей при Верховной Раде. Ярина ЛАЗЬКО: Якщо говорити про те, що Податковий кодекс хоч і набув чинності з 1-го січня, однак підготовка підзаконних нормативних актів була провалена. Всього кодекс передбачає 192 таких документи. З них 140 – повинні були вступити в силу одночасно з кодексом, а з них в установлений термін вступило в дію лише дві постанови Кабінету міністрів. Святослав ШВЕЦОВ: Там постанов, если я не ошибаюсь, было около 15-ти. Но вообще Вы правы. Мало того, Вы забыли распоряжения и приказы по ГНАУ. Они тоже должны были быть введены. Огромная проблема, что между 2 декабря и 1 января, принятием Налогового кодекса и его вводом в действие, было меньше месяца. Абсолютно ни одна государственная служба не готова. Только методик расчета налога физических лиц на данный момент 4. И Налоговая сама не может ответить, какая из них корректная. Ярина ЛАЗЬКО: Як діяти платникам податків за відсутності певних норм і податкових правил? Інна Богословська сказала, що у таких випадках правда на стороні підприємця. А як на практиці це буде відбуватися Андрій КРИВОНОС: На практиці з юридичної точки зору дійсно буде винним податковий орган, а фактично буде винен підприємець, який не вивчив, як має поступити орган по відношенню до нього. Наприклад. Порядок виплати лікарняних за нового способу оподаткування через єдиний соціальний внесок в нас затверджений 29-го січня. Всі виплати лікарняних протягом січня і по сьогоднішній день на більшості підприємств є незаконними. У керівника підприємства є дві альтернати: отримати штраф за виплату лікарняного з порушенням порядку чи отримати кримінальну справу за розбазарювання державних коштів, які він отримав як цільове фінансування від органів центрального забезпечення. І залишається керівнику підприємства виплатити лікарняні людині і чекати на те, хто перший прийде. Якщо податкові органи, то неправильна процедура оплати, невідкритий рахунок. Якщо людина напише заяву в прокуратуру на неправильно виплачені суми, то прокуратура прийде перевіряти. Що має зробити підприємець в такі ситуації? Не виплачувати лікарняні? Частина підприємців зробила саме так. На час хвороби сплачуємо премію і забуваємо про те, що ти хворів. Але якщо були хвороби чи нещасні випадки на виробництві, пов’язані з професійною діяльністю, коли просто юридично та формально не можна так зробити. Коли у Вас є великий колектив, то такий спосіб оплати є просто загрозливим для підприємства. І таких прикладів дуже багато. Ще один момент. Малий підприємець просто не знає, як довести свою правоту чи неправоту податковому органу. В нього не вистачає знань, часу, юридичних та технічних можливостей. Правоохоронні органи, які до нього звернуться за роз’ясненнями, чому він так вчинив, чому він не отримав ноу реєстрацію реєстратора касових апаратів з 1-го січня, не обновив порядок реєстрації, в нього не буде слів, що податкові органи не зробили такого порядку. СЛУХАЧ: У нас – не коррумпированные налоговые органы. У нас полностью коррумпированная страна. Кто работает в Налоговой инспекции – всякие нехорошие люди. Я в 1998-м году закрыл свой бизнес, который кормил мою семью и еще 5 семей, из-за постоянных набегов Суворовской налоговой инспекции Одессы. Скоро-скоро у нас будет египетский сценарий. СЛУХАЧ: Не рвите себе сердце. Живут и выживут ЧП-шники, единщики. Цены на рынках -космические, они никогда себе в убыток работать не будут. В Херсоне работают все рынки. Нет ни одного свободного места. Андрій КРИВОНОС: В нас замкнуте коло. З одного боку, податкові органи не можуть вчиняти по-іншому, тому що є внутрішні розпорядки. З іншого боку, приватний підприємець, який займається торгівлею на ринку, не може позбутися цієї діяльності, тому шо в нього значна частина його коштів вкладена в товар, який він продає, щоб купити новий товар. Святослав ШВЕЦОВ: И не только в товар, но и – в торговое место. Андрій КРИВОНОС: Відповідно, обидві сторони дуже добре один одного розуміють і знають. Я би хотів понизити гнів на представників податкових органів, тому що значна частина з них оперує та розуміється на підприємницькій проблематиці, на підходах до організації бізнесу, часто набагато ліпше, ніж самі підприємці. Побудова схем, оплат, порядку реєстрації – значна частина з них розуміється на цьому. Частина підприємців знає, як оптимізувати діяльність податкових органів і власних органів. Ми знаходимось в колі, коли законодавчі та організаційні підходи в Україні не можуть зупинити свою дію. Ярина ЛАЗЬКО: Підприємці після того, як вони організували майдан, вони не збираються опускати руки. Які вимоги сьогодні підприємці висувають до влади? Святослав ШВЕЦОВ: Надо сказать, что до конца еще нет единого центра. Есть несколько центров консолидации. Ярина ЛАЗЬКО: Чому не можна об’єднатися? Можливо, саме в цьому і проблема? Святослав ШВЕЦОВ: Да , проблема такая есть. Но есть объективные причины. Есть разные движения протеста. То-то идет с большей примесью политики, кто-то выдвигает чисто экономические требования, есть какие-то личные притирки. Кстати, Совет предпринимателей при Верховной Раде – это один из органов, где такая притирка и происходит. Там очень много людей из групп, которые были на майдане. Есть много людей, которые готовы работать и в законодательном поле. Объективный процесс –рано или поздно мы сойдемся в один центр консолидации. Я думаю, что власть очень сильно поспособствует этому. Ярина ЛАЗЬКО: Які вимоги на сьогоднішній день актуальні для підприємців? Святослав ШВЕЦОВ: Это – навести порядок в самом Налоговом кодексе. Ситуация, в которой две налоговые администрации на одну и ту же статью говорят совершенно разные вещи, половина методик абсолютно не выработана, как платить, как сдавать отчетность, не допустима. Налоговый кодекс люди еще не прочувствовали. Только сейчас в феврале мы увидим, как Налоговая администрация реагирует на свой кодекс. Очень интересный процесс. В нашем профсоюзе люди идут сдавать отчеты с нашим юристом. И мы заодно выявляем вот эти моменты. Ярина ЛАЗЬКО: Тобто, такий місяць розкачки та виявлення основних недоліків. Святослав ШВЕЦОВ: Да. Основное требование – упорядочить законодательство по упрощенной системе в нормальном виде. СЛУХАЧ: Чи не вважаєте Ви, що сума доходу підприємця-спрощенця у 500 тис. грн.. на рік замала? З 1998-го року, коли долар коштував 1,80 грн, ціна валю зросла вчетверо, а сума доходу не змінилася? Може треба суму доходу спрощенця збільшити вчетверо? Святослав ШВЕЦОВ: Мы еще с майдана предлагаем увеличить, как минимум, до миллиона, а лучше до 2-х. Реалии жизни показывают, что очень многие спрощенцы и на 500 тыс. грн. в год даже не выходят. СЛУХАЧ: Коля Ну, что же Вы нам рассказываете? Без исключения, все предприниматели – это жулики, которые обдирают свой же народ. 200 грн. налога – это смешно, это обед в ресторане маленького райцентра, где это жулье обедает каждый день. Хватит плакаться в золотую жилетку. Еще никто не кинул свое дельце. Торговля – дело нехитрое, всем – по кассовому аппарату. Святослав ШВЕЦОВ: Я думаю, что слушатель никогда не был предпринимателем. Он даже не знает, что налог сейчас не 200 грн. А еще плюс единый социальный взнос на каждого работающего. То есть, как минимум 542 грн. в сумме. Пусть он приедет в Киев. Мы проведем ему маленький ликбез, проводим по рынкам, познакомим с людьми. СЛУХАЧ: Харьков. Сейчас явно прозвучало, что государство хочет толкнуть бизнес и народ, голодный без копейки. Вы смешали предпринимательство, которое было на майдане – а это были люди с рынков. А проблемы возникают не у них, а у мелких предприятий с отчетами и дополнительными расходами. Я приведу пример в Харькове. У меня много друзей, которые торгуют на рынке, потому что предприятия все закрыли. В Харькове и сейчас продолжают закрывать. Центральный рынок принадлежит Фельдману. За одно место, торговое, платят 2 тыс. грн. в месяц. Пусть государство заберет у Фельдмана. Святослав ШВЕЦОВ: Мы подымаем сейчас этот вопрос, о расторжении договоров аренды земли, на которых находятся рынки. Пускай предприниматели платят непосредственно в бюджет, потому что за квадратный метр Фельдман и другие платят по 15-20 грн. в месяц. Это смешно. СЛУХАЧКА: Ганна Запорізька область. Закон «Про збір та облік єдиного внеску на загально обов’язкове державне соціальне страхування» вступив в дію з 1-го січня, але Пенсійний фонд вимагає сплатити за 3 та 4 квартали минулого року. Наш звіт націлює на те, щоб ми так сплатили. Святослав ШВЕЦОВ: За 3-4-тый кварталы Вас требуют заплатить по совершенно другому закону «О пенсионных взносах», который вступил в силу с 06 июля 2010-го года. Он действовал до конца 2010-го года. И после этого введен новый закон. Налоговая обязана принимать отчет независимо от того, заплатили Вы взнос или нет. Просто делает пометки. Ярина ЛАЗЬКО: У випадку, якщо все залишиться на своїх місцях, буде новий майдан? Святослав ШВЕЦОВ: Я боюсь, что это будет уже не майдан. Вы представляете, если 3 млн. человек лишить средств к существованию Андрій КРИВОНОС: Мені важко оцінювати. Я хотів би порекомендувати, що робити. Підприємці – фізичні особи спокійно протягніть три місяці, і з 1-го квітня реєструйте юридичну особу, ТОВ, передавайте ведення обліку в свої профспілки, і фактично не платіть податки 5-ть років. Святослав ШВЕЦОВ: Это далеко не все смогут сделать.

Державний бюджет України в 2010 році зведений з дефіцитом 64,266 млрд. грн., що в 1,8 рази більше, ніж у 2009 році. Про це повідомляється на сайті Міністерства фінансів України.

За даними Мінфіну, дефіцит держбюджету-2010 на 52% або на 18,578 млрд. грн. перевищив показник граничного дефіциту, який був встановлений Законом «Про Державний бюджет України на 2010 рік».

У своєму повідомленні Мінфін посилається на статті 25 і 75 цього Закону, згідно з яким уряд мав право збільшувати граничний показник дефіциту на суму випуску облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) для погашення простроченої заборгованості з відшкодування ПДВ минулих років і на поповнення статутного фонду Державної іпотечної установи України (ДІУ), відповідно.

«Фактично випуск ОВДП для погашення простроченої заборгованості минулих років з відшкодування ПДВ склав 16,436 млрд. грн., а для поповнення статутного фонду ДІУ - 2 млрд. грн., - йдеться в повідомленні Мінфіну. - З урахуванням корекції відповідно до статей 25 і 75 Закону про бюджет на 2010 рік граничний показник дефіциту бюджету дорівнював 72,531 млрд. грн.».

За інформацією Держказначейства України, доходи держбюджету-2010 склали 240,398 млрд. грн., що на 5,7% менше від планового показника. Зокрема, доходи загального фонду склали 207,473 млрд. грн., що на 1,2% менше плану.

За даними Мінфіну витрати держбюджету-2010 склали 303,589 млрд. грн., що на 1,3% менше планового показника, зокрема витрати загального фонду – 238,315 млрд. грн., або на 1,1% менше планового показника.

За інформацією Мінфіну, обсяг державних запозичень у 2010 році склали 124,276 млрд. грн.

Нагадаємо, за даними Мінфіну, станом на 31 грудня 2010 року, державний і гарантований державою борг України склав 432,235 млрд. грн., що на 116,519 млрд. грн. більше від запланованого ст. 10 закону «Про державний бюджет України на 2010 рік» показника граничного обсягу держборгу (315,716 млрд. грн.). 14,477 млрд долл/ 115.350 798 млрд .грн  або на 36,4% - саме на таку суму Азаров збільшив борг України за минулий рік.З розрахунку на кожного громадянина України прямий і гарантований борг становить 9,4 тис. грн.

http://economics.unian.net/ukr/detail/77665

==============

А ось трохи інший розрахунок станом на 31.01.2011

За оперативними даними, до Пенсійного фонду з усіх джерел фінансування у січні-грудні 2010 року надійшло 183,5 млрд  грн. Власні надходження склали 119,3 млрд грн, що становить 95,6 відсотків планових призначень. Видатки на виплату пенсій та грошової допомоги за січень-грудень 2010 року становлять – 191,5 млрд гривень. Таким чином дефіцит ПФ України склав (191,5 – 119,3) 72,2 млрд грн.

А тоді дефіцит державних фінансів складе - (64 млрд грн держбюджет + 72 млрд дефіцит ПФУ + 115 млрд річні запозичення + 10 млрд грн план дефіциту "Нафтогазу") = 261 млрд грн або 24 % ВВП. http://durdom.in.ua/uk/main/article/article_id/8543.phtml

Ігор Луценко ("Збережи старий Київ"): Зараз готується указ президента України щодо, зокрема, передачі Національного заповідника "Софія Київська" у підпорядкування Міністерству культури. Це є дуже небезпечним кроком, з огляду на те, що міністерство культури фактично підтримує плани керівників Московського патріархату щодо передачі представникам цієї конфесії найбільших національних пам'яток України. З 1943 року, з моменту визволення столиці від німецько-фашистських загарбників Софія Київська знаходиться у підпорядкуванні Мінрегіонбуду. Що очікує Софію, можна бачити на прикладі сумної долі заповідника "Києво-Печерська Лавра": 1. Руйнування пам'яток та передача їх УПЦ (МП). Стан печер у Лаврі, котрі передані у користування УПЦ (МП) викликає серйозне занепокоєння у експертів міжнародний організацій, зокрема, ІКОМОСу, що відображено у їх звітах. Зруйновано пам'ятку архітектури – Західні в'їзні ворота Лаври. Територія Лаври використовується для побудови адміністративних будівель для духовенства УПЦ (МП), що прямо заборонено відповідно до Конвенції про охорону об'єктів всесвітньої спадщини, ратифікованої Україною. Монастирем на території Лаври активно проводиться комерційна та господарська діяльність. 2. Виселення музеїв та звільнення наукових кадрів. Зараз за участі міністерства культури формуються плани щодо виселення найбільш важливих для України музеїв з території Лаври. З подачі керівництва заповідника здійснюється масове звільнення найбільш кваліфікованих наукових кадрів, таким чином руйнуючи наукову роботу у заповіднику. 3. Забудова буферної зони. Мінкульт погоджує дозволи на усі будівництва, що відбуваються у охоронній зоні об'єктів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Представники міністерства, всупереч обов'язкам України у відповідності до Конвенції про охорону всесвітньої спадщини, в судах допомагають забудовникам реалізовувати свої плани. В той же час експерти ІКОМОС та ЮНЕСКО відзначають досить непоганий стан збереження об'єктів Національного заповідника "Софія Київська", музеї звідти ніхто і не думає виселяти, заповідник і мінрегіонбуд достить результативно протистоять намірам забудовників здійснювати протиправні будівельні проекти навколо Софії. Представники УПЦ (МП) неодноразово виявляли бажання отримати храм Софії Київської у своє розпорядження для проведення служб. На одностайну думку експертів, це призведе до катастрофічних наслідків для фресок Софії.

Радіо "Свобода": Національний заповідник «Софія Київська» звернувся з відкритим листом до Президента України Віктора Януковича, оскільки стривожений інформацією, яку отримав заповідник, про підготовку указу Президента щодо передачі музею та заповідника, підпорядкованих Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства, до сфери управління Міністерства культури. «На наше глибоке переконання, такий акт призведе до дестабілізації роботи музеїв заповідника, руйнування наявної і ефективної системи управління та поставить під загрозу збереження світової, національної культурної спадщини»,– йдеться у листі, який передали Радіо Свобода від керівництва Софії Київської. У Софії Київській також заявляють, що намір перепідпорядкувати заповідник може бути пов'язаний з тим, що УПЦ МП прагне підпорядкувати собі і Софію. Оцінками щодо наміру влади об'єднати Софію Київську і Києво-Печерську Лавру на основі спільного управління в ефірі Радіо Свобода поділилися Ольга Самійленко, головний архітектор заповідника «Софія Київська», і Сергій Кролівець, голова Всеукраїнської асоціації музеїв і заповідників.