Щойно дізналась, що сьогодні, виявляється, день обіймів! з цим Вас (нас ;) )всіх щиро вітаю!

Не знаю, як у Вас, а у нашій сім'ї ця фраза вже стала крилатою, однак якось не доводилось задумуватись над її етимологією. А сьогодні в перерві між роздумами на кшталт розбирання новорічної ялинки чомусь прийшли в голову саме ці слова як символ всього новорічного святкування нового року мабуть у всьому пострадянському просторі. Отож, після недовгих пошуків в мережі, виявилось, що фраца ця із вірша "Увертюра" Ігоря Севєряніна.

Ананасы в шампанском! Ананасы в шампанском! Удивительно вкусно, искристо, остро! Весь я в чем-то норвежском! Весь я в чем-то испанском! Вдохновляюсь порывно! И берусь за перо! Стрекот аэропланов! Беги автомобилей! Ветропросвист экспрессов! Крылолет буеров! Кто-то здесь зацелован! Там кого-то побили! Ананасы в шампанском — это пульс вечеров! В группе девушек нервных, в остром обществе дамском Я трагедию жизни претворю в грёзофарс… Ананасы в шампанском! Ананасы в шампанском! Из Москвы — в Нагасаки! Из Нью-Йорка — на Марс!                                                                                                  Игорь Северянин, 1915

Ось так :)

 

Як виявляється, ще знаходжу вірші Симоненка, які не читала. :) Ось один з таких скарбів

Коли б тобі бажав я сліз, і муки, 

І кари найстрашнішої бажав,  Я б не викручував Твої тендітні руки  І в хмурім підземеллі не держав.  Ні, я б не став тебе вогнем палити,  З тобою б розквитався без жалю:  Я б побажав тобі когось отак любити,  Як я тебе люблю!  Василь Симоненко

Не знаю, чи побачу Вас, чи ні. А може, власне, і не в тому справа. А головне, що десь вдалечині є хтось такий, як невтоленна спрага. Я не покличу щастя не моє. Луна луни туди не долітає. Я думаю про Вас. Я знаю, що Ви є.

Моя душа й від цього вже світає.

                                                Ліна Костенко

щось у цій країні явно не так, якщо спортивні журналісти почали писати про політику і політтехнології, хоча почитати мабуть варто принаймні для розширення світогляду:)

http://blogs.pravda.com.ua/authors/miroshnychenko/4cefc21c0dd38/

 тут виникає природне питання, коли ж у нас утвердиться професіоналізм? не хотілось би вважати його риторичним ...

Україна й увесь світ вшановуватимуть пам’ять мільйонів жертв Голодомору

У суботу, 27 листопада, вся Україна й увесь світ вшановуватимуть пам’ять мільйонів жертв Голодомору 1932—1933 років.

Усіх киян та тих, хто має нагоду бути в Києві, закликаємо в суботу, 27 листопада, о 14:30 зібратися для спільного вшанування пам’яті біля Національного меморіалу жертв Голодомору (Київ, вул.Мазепи 15а). 

14:30 початок ходи до Національного меморіалу Голодомору (збір біля метро «Арсенальна»).

Панахиду біля Національного меморіалу Голодомору відправлять Патріарх Київський та всієї Руси-України Філарет, Патріарх Української греко-католицької церкви Любомир Гузар, очільники Української автокефальної православної церкви та Римо-католицької церкви в Україні. До участі запрошені представники віх церков та релігійних організацій в Україні. 

16:00 — загальнонаціональна хвилина мовчання і запалення свічок пам’яті. 

Громадський комітет зі вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду запросив до участі в жалобному заході у Києві всіх Президентів України, очільників дипломатичних представництв інших країн, представників громадських організацій та політичних партій. Усіх закликали взяти участь в акції під національними прапорами із жалобними чорними стрічками без використання партійної символіки. 

Закликаємо усіх українців запалити о 16:00 свічку пам’яті на своєму вікні та прийти на жалобні заходи.

В усіх обласних центрах України о 16:00 на центральних площах пройдуть жалобні заходи, загальнонаціональна хвилина мовчання та акція «Запали свічку пам’яті». 

Пом’януть жертв Голодомору 27 листопада також і в багатьох країнах світу .  

Громадський комітет закликає журналістів зробити тему Голодомору-геноциду провідною та утриматися від трансляції розважальних програм 27 листопада 2010 року.
http://www.unian.net/ukr/news/news-408308.html

новини подивилась. в шоці досі

http://tvi.com.ua/ua/watch/author/?prog=736

Шипшина важко віддає плоди.  Вона людей хапає за рукава.  Вона кричить: - Людино, підожди!  О, підожди, людино, будь ласкава.  Не всі, не всі, хоч ягідку облиш!  Одна пташина так мене просила!  Я ж тут для всіх, а не для тебе лиш. 

І просто осінь щоб була красива.

                                                     Ліна Костенко

Красива осінь вишиває клени  Червоним, жовтим, срібним, золотим.  А листя просить: – Виший нас зеленим!  Ми ще побудем, ще не облетим.  А листя просить: – Дай нам тої втіхи!  Сади прекрасні, роси – як вино.  Ворони п'ють надкльовані горіхи.  А що їм, чорним? Чорним все одно.

Ліна Костенко