Полюси Свята Незалежності в Києві.Кому і навіщо потрібна Україна

Станіслав Овчаренко

Був на позачорашньому святі Дня Незалежності у Києві. Одразу не писалося - осмислення подій завжди приходить пізніше від самих подій.

Отже, що цікаво: цього разу не було перекритих вулиць Києва, як минулого року.

Добре це чи погано?

А це як подивитися: в історії лінійних залежностей не буває - найчастіше залежності - парадоксальні та за складною формулою взаємовпливів.

Але весь час пам'ятаємо: жива система - завжди складна за змістом та проста за функцією. Як листок на дереві.

 1. Отже - того року після арешту Юлії Тимошенко влада дійсно була насторожена навіть налякана. Тому тоді були такі заходи перестороги.

Але, виявилося - можна арештувати не тільки Юлію Тимошенко, Юрія Луценка - а взагалі не рахуватися з суспільною думкою - і ЇМ нічого не буде. Бульдозер може сунути далі.

Справді - підприємці вважали, що арешт та засудження лідерів опозиції їх не торкається ніяк - бо вони не політики і завжди домовляться з владою...

Римма Білоцерківська та інші носилися з ідеєю "первинних громад" - думаючи перехитрити природу державного насилля муляжами юридичного протистояння...

Афганці теж повели себе не як військова організація, а як соціальна верства, яка хоче приязні та любові (фінансової, звісно) від держави Януковича...

Кожна верства виступала окремо - і нічого не хотіла знати про іншу соціальну верству та про політичних в'язнів - лідерів опозиції.

Журналісти як Мустафа Найєм та Лещенко і далі гралися з електоратом у "об'єктивність".

 2. Тобто - ми до 21 річниці прийшли з розрізненими силами. Навіть захисники української мови нічого не хотіли знати про те, що головним питанням є не українська мова - а існування диктатури Януковича взагалі. У якої не тільки українська мова не існує, але і російська мова не має нічого спільного з мовою російської культури.

Тепер спитаємло себе: чи потрібно було напружуватися владі - та витрачатися на демонстративне окупування Києва силовиками?

Звісно - не потрібно, все одно справжнього спротиву владі Януковича немає!

 3. Треба взагалі розуміти якісь елементарні речі: кати та диктатори зовсім не завжди мусять вишкірювати зуби та повсякчас напружуватися. Якщо жертву чи супротивника з'їли чи відігнали - морда хижака може отримати навіть лагідний вираз. Коли хижак у стані кайфу - тобто відпочинку та насолоди.

Янукович разом з сім'єю вирішили, що настав саме такий час - якщо хтось висунеться, вони встигнуть приборкати!

 4. Тому відсутність силової напруги влади в Києві я бачу як погану ознаку: вони НЕ бояться нас і можуть не звертати на нас уваги.

Тобто влада Януковича розслабилася.

Для власного ригіонального натовпу на Софіївської площі вони щільно загородили автобусами та машинами сектор - де їх голоту запросили погуляти на послухати виступи їх лідерів через електронний екран. Жодного ВІПу на Софіївці не було. Вони зневажають не тільки нас - але і власну голоту. Адже її, як і Ющенко, взяли "зі смітника". Машини стояли так щільно - щоб не могла протиснутися навіть людина - десь на 10-15 см одна від одної. Ви уявляєте - яка це морока - вибудовувати закритий простір з машин - та потім тримати півдня?

 5. Усі ВІПи регіоналів "відтягувалися" в Палаці "Україна" - і жодного з голоти туди, напевно, не запросили!

Для не-голоти та не-ВІПів свято було на Майдані Незалежності, де було обмаль людей.

Тобто з владного боку чітко поділили простір впливу - на ВІП, на голоту та на решту суспільства. От і усе. На решті території України Свята Незалежності від влади майже не було. Можна, виходить, навіть не прикидатися "патріотами".

Вже і Соня Кошкіна у "Лівому Березі" питає: "Навіщо нам Україна?". Дійсно - навіщо Україна Соні Кошкіній та її друзям з партії регіонів?

 6. Другим полюсом свята було свято з боку Об'єднаної Опозиції в Києві. Звичайно, тут ми очікувано бачили живі усміхнені добрі обличчя. Багато хто бувв у вишиванках, співали українські патріотичні та народні пісні... Серед голоти вишиванок ми не бачили. Виразних облич - теж.

Проте ми мусимо бути самокритичними.

Час безтурботного свята ще не на часі. Але тому, на наш погляд, повітряна куля 23 серпня та великий прапор України 24 серпня були недоречні.

Як нам бачиться - минула пора безтурботних флешмобів, атракціонів та карнавалів. Тобто повітряна куля та великий український прапор як символ ще не на часі - ще зарано.

Але у повітрі відчувається, що в країні відбувається щось незворотне:

Ми маємо не багатополюсність, не однополюсність національного життя - а двохполюсність: 

МИ і ВОНИ.

 3. Дійсно - помітними були лише

- заходи влади

- свято Об'єднаної Опозиції.

Усіх інших було не видно і не чутно. Ні Кличка, Ні Королевської, ні пройд Ющенка.

За два місяці до виборів поляризація по обох полюсах буде лише загострюватися. Населення буде відчувати - що є лише ДВІ альтернативи:

- незалежна демократична Україна

- нове піратське кримінальне Сомалі.

 4. Ув'язнені лідери опозиції стали вже символами Руху Опору. а з символами боротьби боротися важче, ніж з живими, вільними людьми.

Люди-Символи, як Боги, можуть не промовляти жодного слова. Їх мовчання гучніше, ніж дурне торохтіння якогось Чечетова. До речі - Чечетов - кращий пропагандист Руху Опору. Де інформаційна війна ОО недосить працює - там Чечетов як дурний коментатор "таскать вам не перетаскать!" завжди прийде на допомогу і Турчинову, і Яценюку. Може - і Тягнибоку...

"Бойові Коти" - проти "розводників кошенят"...

Ми завжди казали, що історія - річ парадоксальна: Чечетов як Геббельс навиворіт (за здібностями).

 5. Свято Незалежності показує нам, що Об'єднана Опозиція недоопрацьовує свій порядок денний. Настрої у суспільстві вже сьогодні більш рішучі, ніж наважуються керіники Об'єднаної опозиції. Потрібно не багатометровий прапор підіймати (ще встигнемо!) - а можна організувати (ще не пізно) - ігри з бітами та палицями, самообороною без зброї - тобто показати військово-патріотичний вишкіл. Прапора вороги не злякаються - а бій на палицях чи бітах примусить задуматися тих - хто "на низах" думає прислужитися владі, яка не визнає цивілізованих правил виборів.

 6. Військовикам треба роз'яснювати людям, що в історії військового мистецтва засоби нападу ЗАВЖДИ перемагали засоби захисту. Саме тому фортеці впали не через штурм - а через їх даремність. Лати рицарів зазнали таку саму долю.

Тобто - усі засоби запобіганню фальсифікацій виборів невдалі в принципі.

Саме тому ми повторюємо - ВИБОРІВ НЕ БУДЕ!

7. Так що - не приймати участь у них чи не боротися проти фальсифікацій?

Ні, приймати участь та боротися проти фальсифікацій виборів. Бо це є не що іншим як масовою боротьбою з диктатурою.

Це - майданчик, на якому активна частина народу може дати бій кримінальній диктатурі. Мова - це добре. Але вибори - привід для масової мобілізації НАРОДУ СЕРЕД НАСЕЛЕННЯ.

Народ творить країну

Населення "творить" територію для чужих країн. Як їжа для політичних хижаків. Звідки дехто питає:"Навіщо Україна?".

 8. Ми приєднуємося до слів Юлії Тимошенко: "Хто приєднується до нас - отримує квиток на війну".

Ми розуміємо, що після 28 жовтня Україна такою, як зараз, не залишиться.

Або влада Януковича пересадить опозицію та ліквідує вибори

Або Опозиція тотально люструє регіоналів та їх спільників. Як Ющенко, наприклад.

Третього не дано.

 9. Ще раз: виборчі папірці, навіть гарні, не зупинять тих, кому ніяк не можна втрачати владу хоч на хвилину.

Отже - ми вже зараз повинні думати про ПЕРЕЗАСНУВАННЯ Української держави. Як у Франції - де існує вже П'ята республіка...

І починати з очистки силових структур. Перезаснувати українську армію - правонаступницю УПА та Січових Стрільців. Скасувати зогнилу судову систему тимчасово вводячи режим революційних трибуналів. Перевибори парламенту та президента, не чекаючи закінчення строку їх повноважень. Вони правил не дотримуються - ми теж, керуючись невід'ємними правами на нормальне людське життя - мусимо перезаснувати державу, усуваючи у позасудовому порядку агентів старого режиму та їх спільників.

 10. Регіонали мають свої "ядерні" регіони. Ми теж мусимо мати регіони, куди влада Януковича не могла зайвий раз потикати носа. Тобто - мати вільну територію.

Де не питають:"Навіщо Україна?". (Без шкоди для здоров'я).     

Станіслав Овчаренко

svet i teni