Пятдесят третя Заставка
- 08.05.11, 21:43
- Ми любимо тебе, Україно!
"Лучше со Христом плыть сквозь шторм, чем без Христа по тихим водам."
У мене складається думка, що Господь Бог усім геніальним людям, разом з талантом вкладає і дурість... аби вона вбила свого часу. Знай: твоя смерть у твоїх дурощах! Вони страждають, хворають, одинокі, вмирають. Ось приклад: В. Цой, сів у власний автомобіль, виїхав в дорогу і вбився врізавшись у дорожню машину(яка дурь!). І. Тальков(ця історія може бути не зовсім точною. Знавці нехай поправлять мене!): готовились до виступу троє виконавці, два чоловіки і жінка. Чоловік виходив першим, Тальков його зупинив вимагаючи вступити місце "девушке" Виникла сварка, Тальков першим витягнув зброю і в цілях захисту його суперник теж витягнув зброю але нажав на курок. Справа в тому, що у Ігоря був газовий пістолет, а в його суперника справжній... Згадаємо О. Пушкіна, яка безглузда смерть-дуель... і як не по християнськи! Одна знана мною особисто жінка... прожила 91 рік але отримала удар "інсультом", у своєму віці вона лежала в комі днів ДЕСЯТЬ, вона боролась зі смертю, вона завжди вважала смерть слабкістю людини і навіть позором. Але вбила її все ж таки теж дурість. Вона прожила життя розумно і не самітньо, родила багато дітей... тим то і прожила довго. Вчора я зіткнувся з цікавим явищем: мій вірний ІЕ8 підкачав і я змушений зупинити роботу цього броузера до оновлень(дуже скоро) натомість підміною стала Опера. Зайшовши до свого блогу Оперою, несподівано вискочило жовта картка з блокуванням доступу. Мовляв я застосовую якусь технологію... і мені портал забороняє викладати свою інформацію. Але далі приписочка: можливо у мене броузер Опера в режимі "Турбо" і цей режим я мушу вимкнути. Вимкнувши "Турбо" я знову отримав доступ на свій блог. Дурість чекає і на мого кінця чи "Мудрість і дурість ходять поруч"
Але в гостях у мене тільки щасливі люди, а вони завжди однакові:
Але в гостях у мене тільки щасливі люди, а вони завжди однакові:Свідчення у моєму житті присутні постійно. Вже той факт, що я увірував у Господа - саме по собі дивне свідчення. Моє життя з народження неможна назвати щасливим. Я народився у родині, де було четверо дітей; одразу після мого народження батько пішов від родини. Сестра, яка була старша за мене на 20 років, до того вже стала інвалідом - коли їй було 18 років вона втратила обидві ноги і руку в залізничній катастрофі. Іноді у нас вдома була їжа, іноді - ні. Коли мені виповнилося 14 років, померла мати. Через місяць помер і наш батько. Я був у тій квартирі, де він помирав, і бачив його жахливу, повну страждань і безвихідності смерть. У 14 років я став учнем слюсаря на заводі "Арсенал". І закрутилося колесо миру, де було усе, на що багатий цей світ. Але Бог завжди охороняв мене. Я багато разів міг загинути або потрапити до в'язниці але Він вже тоді знав мене, хоча я ще не знав Його. Настав 1993 рок. Він розпочався особливо похмуро. Хоча у мене була родина, були дружина і син, але ми жили кожен своїм життям: я - музикою і друзями, дружина - роботою і подругами. Була повна порожнеча, випиванки і скандали. І коли, здавалося, все йшло до трагічного завершення, з'явився той, Хто змінив, врятував, зцілив і звільнив моє життя(6 Пізнавай ти Його на всіх дорогах своїх, і Він випростує твої стежки.
7 Не будь мудрий у власних очах, бійся Господа та ухиляйся від злого!
8 Це буде ліком для тіла твого, напоєм для костей твоїх.
(Пр.3:6-8)). Володарюванню сатани у моєму житті було покладено край, коли я присвятив себе Богові. Можна дуже багато розповідати про нашого Господа Ісуса Христа, але щоб описати всі чудеса і свідчення, які Він зробив за останні сім років мого життя, мені потрібно було б сотні сторінок. Моє сьогоднішнє служіння - це теж диво від Бога. Це служіння Добрій Новині, яку я, як євангеліст, можу нести по всій землі - по Україні, Америці, Африці, Швеції, Норвегії і ще по багатьох країнах, де я був, розповідаючи людям про Христа і у своїх піснях оспівуючи всю Його милість і любов до нас. І нехай "Свято у місті" - таку назву носить моє служіння, буде з кожним, хто почує Добру Новину Господа Нашого Ісуса Христа. Амінь.
7 Не будь мудрий у власних очах, бійся Господа та ухиляйся від злого!
8 Це буде ліком для тіла твого, напоєм для костей твоїх.
(Пр.3:6-8)). Володарюванню сатани у моєму житті було покладено край, коли я присвятив себе Богові. Можна дуже багато розповідати про нашого Господа Ісуса Христа, але щоб описати всі чудеса і свідчення, які Він зробив за останні сім років мого життя, мені потрібно було б сотні сторінок. Моє сьогоднішнє служіння - це теж диво від Бога. Це служіння Добрій Новині, яку я, як євангеліст, можу нести по всій землі - по Україні, Америці, Африці, Швеції, Норвегії і ще по багатьох країнах, де я був, розповідаючи людям про Христа і у своїх піснях оспівуючи всю Його милість і любов до нас. І нехай "Свято у місті" - таку назву носить моє служіння, буде з кожним, хто почує Добру Новину Господа Нашого Ісуса Христа. Амінь.
.Ви спонтом потрапили у мій блог? Будеш в долгу! Тепер ти мусиш бути щасливим(інакше не потерплю)!Добре хто-то сказав "Мы верим, что объективная истина существует и мы можем её найти. Давайте вместе искать истину!"А я хочу сказати "Я вірю, що щасливі люди існують... і ми можемо їх знайти. Давайте разом шукати їх!" Так виникла нова рубрика блогу "Усі щасливі, однакові"А ось і вона:Народилась я у Києві. З 7 років навчалася у школі при консерваторії ім. Н.В. Лисенка за класом фортепіано. Навчалася у Москві, в училищі ім. Гнесіних, звідки перевилася до київського музичного училища ім. Глієра і закінчила його за класом вокалу. Пізніше брала уроки вокалу у консерваторії у народної артистки Діани Петриненко. Співати почала з трьох років. В дитинстві виступала, в основному, в таборах, на дитячих святах. Люди дуже любили слухати, як я співаю, тому я прийняла рішення стати професіональною співачкою, коли виросту, і твердо йшла до своєї цілі. Вже в училищі почала працювати по професії. Виступала у нічних клубах, ресторанах, іноді на концертах і фестивалях. У 1998 оці відбувся мій перший вихід на сцену палацу „Україна” на фестивалі „Осінній вернісаж”, в одному концерті з такими артистами, як Таїсія Повалій, В. Павлік, Ані Лорак. Виконувала там пісню відомого композитора та аранжувальника Н. Павлова „Ти чужий”.Вперше я потрапила до церкви 23 листопада 1997 року. Там Дух Святий торкнувся мене через музику, і я отримала свободу від внутрішнього тягаря, який я мала на душі, свободу від прокляття (я займалася окультизмом, гаданнями, тощо), я побачила світ істини і зрозуміла, що Ісус є Господь. Але я щиро покаялася і отримала друге народження трохи пізніше, 9 лютого 1998 року, прямо в офісі пастора Сандея, де помазання Святого Духа дуже сильно торкнулося мене. Тоді я зрозуміла, що я не хочу жити так, як раніше. Після цього моє життя почало змінюватися, я прийняла рішення служити Богові тим даром, який Він мені дав - даром співів. З того часу я почала служити у групі прославлення, а також брала участь як сольна виконавиця у найрізноманітніших християнських концертах, виставах, служіннях-поклоніння, дискотеках. З 1999 року я мандрую по містах України з місією «Молодь за спасіння» (акції «Свято у місті», які організує Глеб Співаков) разом із Владом Канашиним, Валерой Коропом, Олегом Богомазом. Я виступала у 40-50-ти містах із служіннями хвали і поклоніння, на фестивалях і євангелізаціях. Як виконавиця брала участь у записі християнських збірок «Благословенне Ім'я Його» (церква «Слово Віри»), «На далекому холмі» (студія «Шалом»), «Хочу пізнати Тебе» (група прославлення церкви «Слово Віри»). У липні 2001 року я випустила перший сольний альбом «Небеса». Брала участь в деяких конкурсах. Одні з останніх – конкурс молодих виконавців, організований київською молодіжною соціальною службою, де я зайняла 1 місце (червень 2004р.), та всеукраїнський конкурс „Євробачення 2005”, що транслювався по УТ-1, де я вийшла в півфінал (жовтень-грудень 2004р.) з піснею „Полечу”, яку написала сама. Також приймала участь в найрізноманітніших християнських концертах, постановах, служіннях, святах, мюзиклах. Один з останніх – „Різдвяна феєрія” (ДК КПІ, січень 2005). З 2002 р. виступаю на щорічному молодіжному фестивалі в Криму „Білі ночі”.29 листопада прийняла участь у „помаранчевій” революції, виступила на головній сцені Майдану (Київ) з піснею „Молитва за Україну”.Зараз я продовжую співати для Бога, працюю також у сфері молодіжного служіння. Співпрацюю з шоу-балетом „Х – місія”, беру участь у служінні християнської молодіжної дискотеки, яку хотіла б бачити як «служіння Духа і вогню», а не лише як розважальний заход. Планую випустити новий альбом у модних дискотечних стилях, щоб молодь могла поклонятися Богові у тому стилі, який їй подобається. В майбутньому хочу нести світло Ісуса через пісні у мирський шоу-бізнес.