"Молитесь, чтобы познать Бога, а не то чтобы от Него что-то получить."

Це правда... однак кажуть: коли син єврея питає у тата, хто такий Бог? То єврей починає просто розповідати, що йому чи народові зробив Бог. Отже істинним воскресінням є здійснення у твоєму житті, а ось схожий приклад:

1 І сталося по тих випадках, і сказано було Йосипові: Ось батько твій хворіє. І він узяв із собою обох своїх синів, Манасію та Єфрема.
2 І промовив він до Якова й сказав: Ось до тебе прийшов твій син Йосип! І зміцнився Ізраїль, та й сів на постелі.
3 І сказав Яків до Йосипа: Бог Всемогутній явився був мені в Лузі в землі ханаанській, і поблагословив мене.
4 І сказав Він до мене: Ось Я розплоджу тебе й розмножу тебе, і вчиню тебе громадою народів. А цю землю Я дам нащадкам твоїм по тобі володінням навіки.
5 А тепер два сини твої, уроджені тобі в єгипетськім краї до прибуття мого до тебе до Єгипту, вони мої! Єфрем і Манасія, як Рувим і Симеон, будуть мої.
6 А нащадки твої, що породиш по них, вони будуть твої. Вони будуть зватися на ймення своїх братів у наслідді своїм.
7 А я, коли я прийшов був з Падану, померла мені Рахіль у Краї ханаанськім на дорозі, коли була ще ківра землі, щоб прийти до Ефрати. І я поховав був її там, на дорозі до Ефрати, це Віфлеєм.
8 А Ізраїль побачив синів Йосипових та й сказав: Хто вони?
9 І сказав Йосип до батька свого: Вони мої сини, що Бог дав мені тут. А той відказав: Візьми ж їх до мене, і я їх поблагословлю.
10 А очі Ізраїлеві стали тяжкі від старости, він не міг дивитися. І Йосип підвів їх до нього, а той поцілував їх і пригорнув їх.
11 І сказав Ізраїль до Йосипа: Не сподівався я побачити обличчя твого, а ось Бог дав мені побачити й насіння твоє.
12 І Йосип відвів їх від колін його, та й упав на обличчя своє до землі.
13 І Йосип узяв їх обох, Єфрема своєю правицею від лівиці Ізраїля, а Манасію своєю лівицею від правиці Ізраїля, та й до нього підвів.
14 І простяг Ізраїль правицю свою та й поклав на голову Єфрема, а він молодший, а лівицю свою на голову Манасії. Він схрестив свої руки, хоч Манасія перворідний.
15 І він поблагословив Йосипа, та й промовив: Бог, що перед обличчям Його ходили батьки мої Авраам та Ісак, що пасе мене, відколи існую аж до цього дня,
16 Ангол, що рятує мене від усього лихого, нехай поблагословить цих юнаків, і нехай буде зване в них ім'я моє й ім'я батьків моїх Авраама та Ісака, і нехай вони множаться, як та риба, посеред землі.
(Бут.48:1-16)

Тому є запитання: защо ми хочемо подякувати Богу?

10 І поблагословив Давид Господа на очах усього збору. І сказав Давид: Благословенний Ти, Господи, Боже Ізраїля, нашого батька, від віку й аж до віку!
11 Твоя, Господи, могутність і сила, і велич, і вічність, і слава, і все на небесах та на землі! Твої, Господи, царства, і Ти піднесений над усім за Голову!
12 І багатство та слава від Тебе, і Ти пануєш над усім, і в руці Твоїй сила та хоробрість, і в руці Твоїй побільшити та зміцнити все.
13 А тепер, Боже наш, ми дякуємо Тобі, і славимо Ім'я Твоєї величі.
(1Хр.29:10-13)

24 Та Бог воскресив Його, пута смерти усунувши, вона бо тримати Його не могла.
25 Бо каже про Нього Давид: Мав я Господа завсіди перед очима своїми, бо Він по правиці моїй, щоб я не захитався.
26 Тому серце моє звеселилось, і зрадів мій язик, і тіло моє відпочине в надії.
27 Бо не позоставиш Ти в аду моєї душі, і не даси Ти Своєму Святому побачити тління!
28 Ти дороги життя об'явив мені, Ти мене переповниш утіхою перед обличчям Своїм!
(Дiї.2:24-28)

"Свобода дает нам право поступать не так, как хочется нам, а так, как хочется Богу."

Стосовно заставки скажу так: досить відчайдушна думка, не кожен спроможний так мислити

На кону день народження однієї досить юнної читачки мого блогу і таємничої подруги(за списком)  Часто у мене виникає бажання по тримати кулачки й піднести молитву за кожного хто прочитав блог чи потрапив у списки друзів аби з тієї хвилини стали щасливими. "Вероніка))" народитись у Квітні це лише початок, а далі йдуть ягідки. Чекаємо від твого життя дивовижних плодів.

"Если вы забегались и не нашли времени почитать Библию, вы действительно забегались."

Чи можна в таке повірити: кажуть... десь мабуть в 50 тих. роках в Америці крапкою у вищих закладах освіти була Біблія і якщо ти її не вивчив то вважався не доосвідченним?

Особисто я почав займатися біблією з 1991 року. Моя сестра тоді принесла додому щойно зявившуся Біблію в школах і їй дали якесь домашнє завдання. Ну Біблія без користі залежалась на столі. А я тоді був страшенним радіолюбителем короткохвильовиком і досліджував світове радіо... Увімкнувши радіо я почув ледве помітний голос "Я надеюсь Вы уже открыли свои библии?" питав ведучий з іспанської студії. Тоді я узяв ту саму Біблію зі столу і більше вона до школи не повернулася. 10 років старанної заочної біблійної освіти. 5 разів на тиждень по 30 хв., а по вихідним самостійна робота до 6 годин не ївши і не пивши води, десь під деревцем у саду. Але перед цим усим було ще багато складних і важких подій. Ну, а як моя сестра? А вона почала жити по своєму читаючи лише свої щоденні записи та вірші про кохання які так і не здійснилися по сьогоднішній день.

"Требуются: обыкновенные люди для необыкновенных дел."

6 Та ще більшу благодать дає, через що й промовляє: Бог противиться гордим, а смиренним дає благодать.
7 Тож підкоріться Богові та спротивляйтесь дияволові, то й утече він від вас.
8 Наблизьтесь до Бога, то й Бог наблизиться до вас. Очистьте руки, грішні, та серця освятіть, двоєдушні!
9 Журіться, сумуйте та плачте! Хай обернеться сміх ваш у плач, а радість у сум!
10 Упокоріться перед Господнім лицем, і Він вас підійме!
(Як.4:6-10)

"Когда мы принимаем Иисуса Христа, святость начинается.

Когда мы благоговеем пред Христом, святость возрастает.

Но когда мы и представить себе не можем жизни без Христа - это и есть полная святость."

(Дж. Хадсон Тэйлор)

Над питанням, що є "Св'ятість" роздумують і у світі християн... одна з відповідей: бути святим значить бути відданним одному і одному лише належати. Згадаємо однак саркастичний вибрик "Ах... ти святоша" ну і т. п. Святих чомусь не люблять а як люблять то любовно називають їх фанатиками