Німецькі пенсіонери бідують

Експерти про те, що найстарше покоління щораз гірше дає собі раду, знали здавна, але Німеччина дала собі справу з цієї проблеми тільки-но кільку тижнів тому.

На початку червня відомий актор, 75-річний Хорст Янсон, оголосив, що є банкрутом й майно буде розпродано на торгах. Має він 650 тис. євро боргів, нуль пропозицій з телебачення, удвох з дружиною дістають 1000 євро пенсії. А заощаджень катма, бо доробок усього життя втонув у двох нерухомостях колишньої ГДР.

Коли актор оповідав про свої проблеми в телевізійному ток-шоу, фани організували збірку на Facebooku.

Але, 70-річному Норберту К. з Мюнхену, герою репортажу з "Die Welt", нема сподівань на збірку. Цей колишній директор готелю, який колись то їздив до Мюнхену спортивним автом, сьогодні живе у тісному помешканню та отримує 360 євро щомісячне. Квартирну платню і рахунки за медіа за нього оплачує держава. Він не голодує, але йому не стати на нові черевики. Мусить латати підошви кількудесятилітніх сандалет.

Або, описувана "Sterna" 82-річна Марта Х., яка хоча й інвалідка, мешкає у непристосованому для неї помешканні. Змінити його не може, бо з отримуваної пенсії в 360 євро не змозі оплатити перевезіння. А, крім того, вже зараз їй не вистачає на усі ліки.

Відповідно до опублікованих міністерством праці розрахунків, нижче порогу бідності (йдеться про особи з доходами нижчими за 780 євро щомісячно; в Польщі поріг бідності є утричі нижчий) живуть майже 800 тис. з 20 млн. німецьких пенсіонерів.

Протягом проминулих десяті літ їх лічба збільшилась на 75 процентів. А за прогнозами тенденція має утримуватись в найбліщих роках, - в 2030 р., коли внаслідок старіння суспільства, лічба пенсіонерів зросте ще, бідувати буде щодесятий.

- Вже за десять літ нужда серед старшого покоління буде драматичною проблемою, - перестерігає Маркус Грабка з Німецького Інституту Економічних Досліджень.

Німецькі пенсіонери (у середньому у цьому році мають близько 1000 євро щомісячно) міцно відчувають наслідки інфляції. Гроші втрачають вартість, тим часом як уряд скупо індексує пенсії.

Оцінюється, що тільки через це за останні десять літ пенсії втратили до 7 процентів купівельної спроможності.

На старших Німцях мстяться також негаразди молодості, Що більше на пенсії переходять приватні підприємці, які сплачували мінімальні пенсійні внески, або люди, які більшість життя були безробітними та жили з соціальної допомоги, якої в Німеччині, навіть, після соціальних урізань, форсованих урядом Герхарда Шредера, вистарчає на прожиття.

По досягненню 65-річного віку вони отримують мінімальну допомогу, себто, близько 350 євро.

Ба гірше!, за даними досліджень Німецького Фінансового Дорадчого Товариства, Німці в загалом не переймаються старістю. Майже три чверті їх є переконаними, що на пенсії будуть жити на такому саме рівню, як й раніше, й не намагаються заощаджувати гроші на старість.

Але, за Одером прибуває не тільки нужденних пенсіонерів. У нужді виростають ще більше дітей (за різними статистиками це стосується що шостого або щодесятого дитятка).

Тільки в Берлину батьки 170 тис. дітей утримуються виключно з соціальної допомоги. – Ця драма триває в нас віддавна, - говорить Грегор Гофманн, берлінський політик CDU.

У Гамбурзі щотретя дитина у шкільному віці виростає у бідності. Оцінюється, що у цілому в Німеччині ця проблема стосується понад 1,4 млн. дітей, найбільше в колишній ГДР.

Учора Комітет з Економічних, Соціальних та Культурових Справ ООН (агенція, яка встановлює, чи країни запевняють громадянам відповідно до міжнародних конвенцій, наприклад, право на життя на гідному рівні чи право на соціальне забезпечення) гостро скритикував Берлин м. і. за то, що батьки щочотвертого німецького учня не спроможні на оплату шкільних обідів.

Раніше, інші агенції ООН критикували Німеччину за сегрегацію учнів в школі. У більшості земель вже по четвертому класу дітей ділять на більш й менш здібних.

Оті перші закінчують гімназії та йдуть на студії у виши, другі ідуть до німецького відповідника профучилищ та закінчують на безробітті. В гімназіях вчаться переважно діти багатих, освічених батьків. А в профучилищі перебувають діти емігрантів та безробітних. Потому то, бідність так латво спадкується.

Німеччина учорашнє нагадування ООН сприйняла прохолодно, стверджуючи, що базується воно на недостовірній статистики та даних, наданих крайнє лівими поза урядовими організаціями.

А проте, політики віддавна взивають до боротьби з бідністю. Лівіця й SPD домагаються збільшення доплати на дітей та щедрої індексації пенсій, підняття квоти мінімальної пенсії вище порогу бідності.

Ліберали, що спільно урядують Німеччиною, однак, про це не хочуть й чути.