Хто розпочав Першу світову війну Ч.8
- 31.05.11, 20:01
Частина друга "Боснійська криза та Столипін"
Частина третя "Франція.Російсько-британський договір"
Частина четверта "Балканські війни"
Частина п'ята. "Постріли в Сараєво"
Частина шоста. "Липневий ультиматум"
Частина сьома. "Смерть у Белграді"
Частина восьма. "Дипломатичні гойдалки"
25 липня 1914 року закінчувався термін ультиматуму. Зібравшись 24 липня сербський уряд під керівництвом Ніколи Пашича другу добу обговорювали, що їм власне робити. Кабінет був налаштований дати відмову, проте Пашич намагався схилити до компромісного рішення – заарештувати винних у сараєвських подій власними силами і видати їх Австро – Угорщини. Безумовно це наштовхувалося на протидію уряду, особливо штабу. Але аргумент в Пашича був серйозний – відповіді з Петрограда не було чи підтримає їх Російська імперія. На час закінчення строку вже була складена позитивна відповідь на ультиматум. Проте сталася майже детективна історія.
Прем'єр-мінстр Сербії Нікола Пашич
Статс секретар відомства іноземних справ Німеччини Готліб фон Ягов
Уряд одразу ж більшістю голосів ультиматум відхиляє і оголошує загальну мобілізацію. 28 липня Австро – Угорщина також оголошує мобілізацію, але окрім частин, що знаходилися у російського кордону. Тобто удар планувався суто на Сербію. Але вже на слідуючий день Миколай ІІ оголошує часткову мобілізацію. В той же день рейхсканцлер Німеччини Теобальд фон Бетман – Гольвег офіційно оголошує, що вважає дії Росії ворожими та передає через посла в Петрограді Фрідріха фон Пурталеса ноту, в якій вимагає припинити мобілізацію. В той же час Німеччина обіцяла стати посередником за участі ще одної країни на вибір Росії в перемовинах між Петроградом та Віднем. Залишалася остання надія на збереження миру. Проте в той же день Російський уряд каже британському послу в Петрограді Бьюкенену, що готова до врегулювання ситуації в разі, якщо Відень зменшить свій тиск на Белград. Відбувається зустріч між Готлібом фон Яговим та французьким і англійським послами, де вони просят його натиснути на Відень, щоб той… припинив мобілізацію. Безумовно це було не можливо, враховуючи те, що в Сербії повним ходом йшла та ж сама мобілізація. Хто в цій ситуації був зламаним телефоном невідомо - чи Бьюкенен, чи Грей, чи посли. Напевно вже ніколи і не взнаємо. А на ноту Пурталеса російський уряд так і не відповів.
Сер Джордж Вільям Бьюкенен, посол Великої Британії в Російській імперії
28 липня Відень офіційно оголосив Сербії війну. Начальник французького штабу Жозеф Жоффр надсилає до Петрограду повідомлення, де просить Росію…оголосити повну мобілізацію. І це притому, що французи поки що своєї не оголосили. Гарна діяльність по збереженню миру! Миколай ІІ спочатку був проти, але на нього почали тиснути керівник штабу Миколай Миколайович Янушкевич та посол Франції Моріс Палеолог. Імператор здався і погодився. Була оголошена повна мобілізація. Останній рятівний круг спробував кинути Сазонов, офіційно оголосивши, що ці дії не направлені проти Берліна. Проте було вже пізно…
Керівник військового штабу Російської імперії Миколай Миколайович Янушкевич
31 липня Петроград оголосив повну мобілізацію. Через декілька годин у відповідь те саме оголосив і Відень. В той же час Німеччина надсилає в Петроград ультиматум і вимагає у строк 12 годин припинити, а в разі незгоди те саме зробить і Німеччина. В той же час Берлін надіслав депешу і Париж з запитанням чи буде Франція зберігати нейтралітет. У відповідь Жоффр пропонує своєму уряду оголосити повну мобілізацію. Уряд 1 серпня приймає це рішення, проте лицемірно оголошує його лише 2 серпня, наче б то у відповідь на німецьку мобілізацію, котра послідувала за мовчанням Петрограда. 1 серпня Німеччина оголосила віну Росії.
Керівник генерального штабу Франції Жозеф Жоффр
В той же час відбуваються англо – німецькі перемовини перемовини з питанням чи вступить Англія у війну. Едвард Грей дає дипломатичну відповідь, яку можно було б розцінити як ні. Усі мемуари вищого військового рангу ІІ Рейху ( наприклад Людендорфа) кажуть про те, що Німеччина ніколи б не розпочала дій проти Франції, знаючи, що у війну вступить Лондон. Але Лондон підступно мовчав. І всі добре розуміли, що напад на Францію почнеться через Бельгію, адже нападати в лоб було б самогубством. І навіть 2 серпня, коли Німеччина вручила Брюсселю ультиматум, жодної реакції Лондону не послідувало, що остаточно переконало німців, що Лондон втручатися не буде.
Міністр закордонних справ Великої Британії Едвард Грей
3 серпня Німеччина оголосила війну Франції. 4 серпня увійшла в Бельгію і тут прокинувся Лондон, надіславши в Берлін ультиматум з вимогою покинути бельгійську територію. Безумовно це було вже неможливо. 5 серпня Лондон оголосив війну Німеччині. Почалася кривава бойня, розіграна закулісними гравцями як по нотах…Далі буде...
6
Коментарі
Гість: Сергій +
131.05.11, 20:45
Як завжди.
Julia Taneta
231.05.11, 21:43
Fred Perry
31.06.11, 10:27
Пізнавально
gatyla
49.06.12, 17:55
"1 серпня Німеччина оголосила війну Росії."
"Мудре рішення", що і казати.
Lost_paradise
59.06.12, 18:00Відповідь на 4 від gatyla
Відповідь на мобілізацію. Не могла ж Німеччина чекати допоки Росія нападе на Австро-Угорщину
gatyla
69.06.12, 18:08Відповідь на 5 від Lost_paradise
Але прикрутити бажання Австро-Угорщини воювати могла.
Lost_paradise
79.06.12, 18:11Відповідь на 6 від gatyla
Бажання Сербії не могла, тому війна все одно би була
gatyla
89.06.12, 18:32Відповідь на 7 від Lost_paradise
Сербія напала б на Австро-Угорщину? Ну то вона б і вважалася агресором. РІ б не втрутилася б.