Хто розпочав Першу світову війну Ч.3

Частина перша "Четем хаус"

Частина друга "Боснійська криза та Столипін" 

Частина третя "Франція.Російсько-британський договір"

Після смерті Столипіна міжнародна фінансова кліка та Велика Британія почали тиснути на імператора Росії з метою протиборства Німеччині. І в них був союзник – Франція. Існує міф, що Франція була мирна і демократична держава напротивагу кайзерівській Німеччині. Але вартує тільки подивитися французьку пресу перед війною. Кожна газета вважала за потрібне майже в кожному випуску підбурювати французів до реваншіських настроїв, до повернення Ельзасу та Лотарінгії. Звісно це була програма того самого «соціального кондиціювання». Але в Європі всі і так розуміли, що війна Франції та Німеччини неминуча. І не через Німеччину, а саме через реваншиські настрої Франції. Багаті промислові центри Ельзас та Лотарінгія вже були в руках Німеччини, нових територій ІІ Рейх не потребував, адже ще не повністю освоїв свої зарубіжні колонії. А ось Франця будь-що хотіла повернути собі Ельзас та Лотарінгію. Чи не тому вже під час війни, коли німці захоплювали Бельгію замість допомоги союзнику першою чергою французькі війська зайшли саме в ці місцевості, залишивши Бельгію напризволяще.

Французька антинімецька пропаганда:

Франція почала бурну діяльність по кредитуванню ворогів Німеччини. Існує ще один міф, що найбільше кредитів отримала Росія. Так дійсно вливання французьких коштів в російську економіку буле колосальне, але все ж головним донорським центром французьких кредитів була Сербія. Ця невеличка балканська країна фактично жила за рахунок Франції.

Президент Франції Раймон Пуанкаре

Варто зазначити, що все ж таки франко-російський договір був для Росії вигідним. Адже він становив противагу Троїстовому союзу Італії, Австро – Угорщини та Німеччини і створював у Європі баланс сил. Все ж таки не можна казати про ІІ Рейх, як про невинну дівицю, це була потужна економічно та військово держава, тому противагу їй Російська імперія повинна була мати. А ось англо-російська угода 1907 року, дітище Ізвольского, котра по суті і створила Антанту була вкрай невігідною для Росії та Європи. По-перше вона явно була направлена проти Німеччини, що унеможливлювало нормалізацію стосутків кайзера Вільгельма ІІ та імператора Миколая ІІ. По-друге вона порушувала баланс сил у Європі. По-третє вона зв’язувала імператору руки і униможливлювала можливість маневру, що залишала за собою Британія і як покажуть подальші події вдало ним скористалась. А ось переваги цього договору вкрай сумнівні. Британія поступилася Росії правами на Афганістан та Тибет. Але цікавість в тому, що фактично Британія не володіла цими територіями внаслідок спротиву туземців. Тому це був не більше ніж фарс з британської сторони.