Если будет вмешательство в ситуацию Сирии НЕ ИЗБЕЖАТЬ обострения ситуации в самой Сирии и не только!!!!!!!
Мечта.
Я богу помолюсь и днем и ночью.
Я в небо полечу.если захочеш.
Лиш бы хоть раз тебя увидеть.
Лиш бы хоть раз тебя услышать.
Ты песни колыбельные мне пела.
Ты жизнь мне подарила.Не успела
Последний раз поцеловать я, мама.
Уйти...Ушла.С душевной раной жить я так устала
Разве можно уходить от боли к боли.
Уходиш и прощаешся с собою.Неужели
Уходя из дома просто
Не находим мы ответы на вопросы.
Уходим от родных и близких,
Не зная прописей и истин.
Разлукой мерять боль я так устала
Прости меня родная мама..
Моя нежная.
Моя милая,нежная,утонченно красивая.
Моя теплая,ласковая и немножко ранимая..
С солнцем ярким ты несравнимая.
Всеми поэтами необъяснимая.
Утром встанеш ты с птичкою певчою.
Дом засияет даже зимою снежною.
Засыпала я с твоей колыбельною.
Звсыпала я с твоей улыбкою нежною.
Ты была всегда со мной
В печали,радости и горе.
Разлуки долгие с тобой
Казались мне глубокими,как море.
Поговори со мною мама
Еще чуть-чуть поговори.
И мне всей жизни будет мало.
Поговори со мной,поговори.....
Захід.
І золотом блищить вона
Доріжка сонця,мов жива.
Зникає,потопає швидко
В глибоку ніч і вже не видно
Її проміння золоте.
Гойдає човен хвиля моря
Колише,мов колиску.
Там в небі невпізнаному
Зірки горять від блиску.
Колише вітер трави весняні
І думку шукаю я в тобі.
Глибинах моря
Неначе лік від смутку і болі.
Хелен Мартін.
Останні дослідження сучасної медицини:
Море-лікувальний засіб від стресів.
Gпп
Під снігом.
Ще білим покривалом вкрита вся земля.
І холодом дзвенить в повітрі ще зима.
Свої голівки, ще ховаючи під снігом.
Підсніжники прокидаються несміло.
Вже перші подихи весни відчутно
У ніжних дотиках світила.
І бореться зима щосили.
Тримає ще свої вітрила.
Але ось-ось і сніг розтане
Голівки ті підсніжниками стануть.
І запах їх окутає весь світ.
Залишить біле покривало їхній цвіт.
Підсніжники-це перші квіти на землі
І Бог створив зі снігу їх
І перший дзвоник про весну
Підсніжникам я віднесу.
Хелен Мартін.
За легендою першими квітами на землі були підсніжники.Коли Бог Адама та Єву послав на землю з раю за їхні гріхи,то була ще зима і Єва почала плакати.Тоді Бог створив зі снігу підсніжники.Перші підсніжники Адам подарував Єві.
Любіть Україну,як сонце любіть,
як вітер, І трави,І води,
в годину щасливу і радості мить,
любіть у годину негоди!..
Любіть Україну у сні і наяву,
вишневу свою Україну,
красуїї,вічно живу І нову,
і мову її солов їну.
між братніх народів,мов садом рясним,
сіяє вона над віками...
Любіть Україну всім серцем своїм
і всіми своїми ділами!...
Для нас вона в світі єдина,одна,
в просторів солодкому чарі...
Вона у зірках, і у вербах вона,
і в кожному серця ударі.
У квітці, в пташині,в електровогнях,
у пісні у кожній,у думі.
в дитячій усмішці,в дівочих очах
і в стягів багряному шумі...
Як та купина ,що горить-не згора
живе у стежках,у дібровах,
у зойків гудків,і у хвилях Дніпра,
і в хмарах отих порпурових.
В грому канонад,що розвіяли в прах
чужинців в зелених мундирах.
в багнетах,що в тьмі пробивали нам шлях
до весен і світлих,і щирих...
Юначе!Хай буде для неї твій сміх,
і сльози,і все до загину..
Не можна любити народів ДРУГИХ,
крои ти не оюбиш Вкраїну...
Любіть у коханні,в труді,у бою,
як пісню,що лине зорею...
Всім серцем любіть УКРАЇНУ свою,-
і вічні ми будемо з нею!
ВОЛОДИМИР СОСЮРА.1944р.
Воскресение.
Как- будто родниковою водою я умылась.
Как-будто снова родилась и удивилась.
Как-будто крыльями владело моё тело.
Как-будто душу обрела и овладела
умением летать и видеть
прозрачность облаков,дыхание птицы.
Лечу я в облаках с такой воссторженной душой
от превкушения:
увижу город мой родной.
И обретаю душу вновь и снова таю.
Мой милый город,мой родной
тебя я обнимаю.
Предстанет город предо мной осенним утром.
Да.Я вернулась,я твоя и это чудо!
