...в коконі
- 01.12.09, 20:40
До самотності
звикаєш...
В ній, мов в коконі,
живеш.
Серце болем
вже не краєш.
Й що посієш -
те й пожнеш.
Ні тобі -
дощів розливи,
Ні - гарячий
суховій.
Мають щастя -
лиш сміливі -
У веселці
своїх мрій!
А самотність -
це самотність.
Сам - лягаєш.
Сам - встаєш.
Це уже -
невідворотність.
І не знаєш,
чи й живеш...
звикаєш...
В ній, мов в коконі,
живеш.
Серце болем
вже не краєш.
Й що посієш -
те й пожнеш.
Ні тобі -
дощів розливи,
Ні - гарячий
суховій.
Мають щастя -
лиш сміливі -
У веселці
своїх мрій!
А самотність -
це самотність.
Сам - лягаєш.
Сам - встаєш.
Це уже -
невідворотність.
І не знаєш,
чи й живеш...
8
Коментарі
Гість: Vreдинa
11.12.09, 20:47
Граф Прошка
21.12.09, 21:09
Незацикливайтесь, мадам
Гість: Tsyba
31.12.09, 21:18
Чудовий віршик. чомусь мало тут опимізму
Ви просто живіть. Я, наприклад, інколи хочу самотнсті, що б трішки відпочити від всього. Але ймовірно її забагато не потрібно
Гість: Shabash
41.12.09, 21:30
Гал@ктика
51.12.09, 22:34Відповідь на 1 від Гість: Vreдинa
Гал@ктика
61.12.09, 22:40Відповідь на 2 від Граф Прошка
Та що Ви, мсьє, Господь з Вами! Ні в якому разі!!! То лише - фантазія....
Гал@ктика
71.12.09, 22:42Відповідь на 3 від Гість: Tsyba
саме із оптимізму - і написано
життя - то річ така... відносна 
Гал@ктика
81.12.09, 22:42Відповідь на 4 від Гість: Shabash
вельми дякую!
N 47-ий
92.12.09, 13:50
AMA-XXX
102.12.09, 17:22
"час рікою пливе..." чогось ця пісня згадалась)